DOI: https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-1-9

Патогенетичні аспекти долонно-підошовних кератодермій

A.B. Rakhmatov, D.S. Djalilov

Анотація


Мета роботи — вивчити рівень про- і протизапальних цитокінів і вираженість ендогенної інтоксикації у хворих з долонно-підошовними кератодерміями (ДПК).

Матеріали та методи. Обстежено 23 хворих з різними варіантами виявів ДПК у віці від 3 до 60 років. За методом імуноферментного аналізу в сироватці крові визначали показники цитокінів (інтерлейкіну-4 і ФНП-a). Результати імуноферментного аналізу (ІФА) реєстрували за допомогою спектрофотометра, вимірюючи оптичну щільність у двохвильовому режимі: основний фільтр — 450 нм, референс-фільтр — у діапазоні 620—650 нм. Наявність ендогенної інтоксикації встановлювали за допомогою лабораторних тестів за методикою А.А. Тогобаєва та співавт. (cорбційна здатність еритроцитів) і Н.І. Габріелян і співавт. (середньомолекулярні пептиди).

Результати та обговорення. За допомогою проведення ІФА-дослідження були вивчені показники прозапальних (ФНП-a) і протизапальних (ІЛ-4) цитокінів у сироватці крові хворих з ДПК, а також біохімічними методами визначено рівні сорбційної здатності еритроцитів (%) і середньомолекулярних пептидів (од. екст.). У крові хворих на ДПК відзначалося достовірне підвищення ФНП-a порівняно з контрольною групою: (86,7 ± 11,4) і (4,0 ± 0,31) пг/мл відповідно при р < 0,001. Рівень протизапального цитокіну ІЛ-4 був недостовірно нижчим, ніж у контрольній групі: (1,65 ± 0,17) і (1,9 ± 0,28) пг/мл відповідно при р > 0,05. Порушення цитокінового статусу призводили до посилення ендогенної інтоксикації, що виражалося в достовірному підвищенні сорбційної здатності еритроцитів (32,4 ± 2,8) і (29,62 ± 1,69) % при р < 0,05 і рівня середньомолекулярних пептидів ((0,286 ± 0,02) і (0,215 ± 0,003) од. екст. при р < 0,05).

Висновки. Отримані дані вказують на наявність ендогенної інтоксикації у хворих з ДПК поряд з порушеннями цитокінового статусу пацієнтів. Отримані дані дають змогу розробляти методи антицитокінової і детоксикаційної терапії хворих, які страждають на ДПК, як патогенетично обґрунтовані способи лікування.


Ключові слова


долонно-підошовні кератодермії; патогенез; діагностика; лікування

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Aripov TU i dr. Tsitokiny - regulyatory i effektory immunnoy sistemy: metod. rekom. Tashkent;2005:23 (Rus.).

Berenbeyn BA, Studnitsin AA. Differentsial’naya diagnostika kozhnykh bolezney. M. Meditsina; 1989:672 (Rus.).

Gabrielyan NI, Dmitriyev AA, Kulakov GP. Diagnosticheskaya tsennost’ opredeleniya srednikh molekul v plazme krovi pri nevrologicheskikh zabolevaniyakh. Klin med. 1981;10:38-42 (Rus.).

Kalamkaryan AA, Mordovtsev VN, Trofimova PYa. Klinicheskaya dermatologiya. Redkiye i atipichnyye dermatozy. Yerevan. Ayastan; 1989:194-209 (Rus.).

Mordovtsev VN, Mordovtseva VV, Mordovtseva VV. Nasledstvennyye bolezni i poroki razvitiya kozhi. Atlas. M. Nauka; 2004:174 (Rus.).

Pototskiy II. Giperkeratozy. K. Zdorovye; 1977:151 (Ukr.).

Rusak YuE, Bakhlykova YeA, Baranov NP, Baranova GV. Ob osobennostyakh priobretennykh ladonno-podoshvennykh keratodermiy. Vest. dermato. i venerol. 2007;3:40-44 (Rus.).

Skripkin YuK. Kozhnyye i Venericheskiye bolezni. M. Meditsina; 1999(1):696-707 (Rus.).

Studnitsin AA, Berenbeyn BA. Differentsial’naya diagnostika kozhnykh bolezney. M. Meditsina; 1989:506-518 (Rus.).

Togobayev AA, Kurguzkin AV, Rykun IV. Sposob diagnostiki endogennoy intoksikatsii. Labor delo. 1988.;9:22-24 (Rus.).

Shichkin VP. Patogeneticheskoye znacheniye tsitokinov / antitsitokinovoy terapii. Zhurn Immunol. 1998;2:9-13 (Rus.).

Yarilin AA. Sistema tsitokinov i printsipy yeye funktsionirovaniya v norme i pri patologii. Zhur Immunol. 1997;2:7-14.

Hatamachi A. Diffuse palmaplantar keratodermia with deafness. Arch Dermatol. 1982;118(8):605-607.




© Український журнал дерматології, венерології, косметології, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019