Стан мікробіоти товстої кишки у хворих на вугрову хворобу та її вплив на перебіг захворювання
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2018-4-48Ключові слова:
вугрова хвороба, мікробіота кишечника, дисбіоз товстої кишкиАнотація
Мета роботи — вивчити кількісний та якісний склад мікробіоти товстої кишки у хворих на вугрову хворобу та проаналізувати вплив її порушень на тяжкість клінічного перебігу захворювання.
Матеріали та методи. Комплексно обстежено 37 хворих на вугрову хворобу. Вік пацієнтів коливався від 19 до 45 років, з них жінок — 21 (57 %), чоловіків — 16 (43 %). Термін захворювання становив від 6 міс до 25 років. Групу контролю склали 20 практично здорових осіб.
Для діагностики супутніх дисбіотичних змін товстої кишки хворим проводили мікробіологічне дослідження калу (за методикою Р.В. Епштейн-Литвак та Ф.Л. Вільшанської).
Результати та обговорення. У хворих на вугрову хворобу виявлено різну гастроентерологічну патологію (диспепсію, гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, синдром подразненої кишки, функціональні порушення з боку гепатобіліарної системи, жовчнокам’яну хворобу тощо). Під час мікробіологічного дослідження калу супутній дисбіоз товстої кишки виявлено у 29 (78,4 %) хворих. Порушення мікробіоти товстої кишки різного ступеня тяжкості частіше діагностували у пацієнтів з середньотяжкою та тяжкою формами перебігу вугрової хвороби з тривалим терміном дерматозу.
Висновки. Можна припустити, що порушення мікробіоти кишечника, зокрема дисбіоз товстої кишки, є одним із суттєвих патогенетичних чинників, що негативно впливає на характер і тяжкість перебігу вугрової хвороби та потребує своєчасної діагностики й відповідної медикаментозної корекції.
Посилання
Adaptovanі klіnіchnі nastanovi z dіagnostiki ta lіkuvannya akne. Kod MKKh-10: L70-Akne (vugrі) / Mіnіsterstvo okhoroni zdorov’ya Ukraїni, Derzhavnii ekspertnii tsentr MOZ Ukraїni, Ukraїns’kii іnstitut strategіchnikh doslіdzhen’ MOZ Ukraїni, Zagal’noderzhavnii tsentr rozrobki ta monіtoringu dotrimannya medichnikh standartіv. K; 2012:113 (Ukr.).
Kutasevich YaF, Mashtakova IA. Opyt lecheniya tyazhelykh form ugrevoi bolezni. Ukr zhurn dermatol, venerol., kosmetol. 2011:3(42):66-72 (Rus.).
Naumova LA. Diferentsіiovana terapіya vugrovoi khvorobi u zhіnok z urakhuvannyam osoblivostei endokrinnogo stanu, gormonal’nogo statusu organіzmu ta klіnіchnogo perebіgu: avtoref. dis. …kand. med. nauk: 14.03.10. 2016:31 (Ukr.).
Nosyreva SYu, Lityaeva LYa. Rol’ kishechnoi mikrobioty v formirovanii pula svobodnogo gistamina u detei s atopicheskim dermatitom. Detskie infektsii. 2016;3(15):46-50 (Rus.).
Pegano DzhOA. Lechenie psoriaza. Estestvennyi put’: spetsial’naya glava ob ekzeme. Per. s angl. DzhOA Pegano. M. Foilis;2010:248 (Rus.).
Popova OP, Kuznetsov SI. Neirogumoral’nye mekhanizmy patogeneza ugrevoi bolezni i ikh psikhosomaticheskaya korrektsiya v praktike vracha-terapevta. Klin med. 2011;3:122-125 (Rus.).
Stepanov YuM, Boiko TI. Disbіoz kishechniku ta efektivnіst’ vikoristannya probіotika-bіoenteroseptika Enterozhermіna v iogo korektsіi (metodichnі rekomendatsії). Gastroenterologіya. 2016;3:73-79 (Ukr.).
Tkach SM, Puchkov KS, Sizonenko AK. Kishechnaya mikrobiota v norme i pri patologii. Sovremennye podkhody k diagnostike i korrektsii kishechnogo disbioza. K.; 2014:149 (Rus.).
Fadeenko GD, Bogun LV Disbioz kishechnika v praktike vracha-internista. Suchasna gastroenterol. 2013;1:89-96 (Rus.).
Bowe P, Logan AC Acne vulgaris, probiotics and the gut-brain-skin axis - back to the future? Gut Patholog. 2011;3:1. doi: 10.1186/1757-4749-3-1.
Chow J, Lee SM, Shen Y, et al. Host-bacterial symbiosis in health and disease. Adv Immunol. 2010;107:243-274.
Clemente JC, Ursell LK, Parfrey LW, Knight R. The impact of the gut microbiota on human health: an integrative view. Cell. 2012;148(6):1258-1270.
Flint HJ, Scott KP, Louis P, Duncan SH. The role of the gut microbiota in nutrition and health. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2012;9(10):577-589.
Forno E, Onderdonk AB, McCracken J, et al. Diversity of the gut microbiota and eczema in early life. Clin Mol Allergy. 2008;6:11. doi: 10.1186/1476-7961-6-11.
Fraher MH, O’Toole PW, Quigley EM. Techniques used to characterize the gut microbiota: a guide for the clinician. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2012;9(6):312-322.
Kinross JM, Darzi W, Nicholson JK. Gut microbiome-host interactions in health and disease. Genome Med. 2011.https://genomemedicine.biomedcentral.com/articles/10.1186/gm228.
Neish AS. Microbes in gastro intestinal health and disease. Gastroenterology. 2009;136(1):65-80.
Pflughoeft KJ, Versalovic J. Human microbiome in health and disease. Ann Rev Pathol. 2012;7:99-122.
Pochi PE, Shalita AR, Strauss JS, et al. Report of the Consensus Conference on Acne Classification. Washington, DC, March 24 and 25, 1990. J Am Acad Dermatol. 1991;24:495-500.
Scher JU, Ubeda C, Artacho A, et al. Decreased bacterial diversity characterizes the altered gut microbiota in patients with psoriatic arthritis, resembling dysbiosis in inflammatory bowel disease. Arthritis Rheumatol. 2015;67(1):128-139.
