DOI: https://doi.org/10.30978/UJDVK2018-4-30

Сучасні підходи до призначення антигістамінних препаратів при резистентних формах хронічної кропив’янки

O.I. Denysenko

Анотація


Мета роботи — провести огляд та аналіз тематичних публікацій, присвячених вивченню аспектів етіопатогенезу, а також визначити сучасні підходи до призначення антигістамінних препаратів при резистентних формах хронічної кропив’янки.

Матеріали та методи. Аналіз тематичних публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячених вивченню аспектів етіопатогенезу та лікуванню кропив’янки, зокрема результатів рандомізованих контрольованих клінічних дослід­жень щодо застосування антигістамінних препаратів при резистентних формах хронічної кропив’янки.

Результати та обговорення. Згідно з аналізом вітчизняних та зарубіжних публікацій протягом останніх років відзначається зростання рівня захворюваності на кропив’янку, на яку страждає близько 15—20 % населення, а також збільшення частки її хронічних форм, які реєструють у 5 % хворих. Препаратами першої лінії лікування кропив’янки є антигістамінні засоби, при цьому перевагу надають сучасним неседативним H1-антигістамінам другого покоління, проте у багатьох пацієнтів вони не дають позитивного клінічного ефекту при застосуванні у стандартних дозах. В європейських рекомендаціях для підвищення ефективності лікування хворих з торпідними формами хронічної кро­­пив’янки пропонується підвищувати добову дозу антигістамінних препаратів. Аналіз результатів рандомізованих подвійних сліпих клінічних досліджень свідчить, що чотириразове підвищення добової дози левоцетиризину і дезлоратадину сприяє покращанню клінічних результатів лікування хронічної кропив’янки приблизно у 3/4 пацієнтів без розвитку у них побічних реакцій. При цьому відзначено кращі результати терапії у разі призначення левоцетиризину.

Висновки. Згідно з матеріалами вітчизняних та зарубіжних публікацій актуальною медико-соціальною проблемою сьогодення є зростання рівня захворюваності на кропив’янку та збільшення частки пацієнтів із хронічним перебігом дерматозу, резистентним до стандартизованих методів лікування.
H1-антигістаміни є терапією першої лінії при хронічній кропив’янці, однак у багатьох пацієнтів не вдається досягти задовільного результату при використанні їх у стандартних дозах. В європейських рекомендаціях таким пацієнтам пропонується підвищити добові дози антигістамінних препаратів у 4 рази.
Згідно з результатами рандомізованих клінічних досліджень чотириразове підвищення добової дози левоцетиризину і дезлоратадину сприяє істотному покращанню клінічних результатів лікування торпідних форм хронічної кропив’янки у близько 75 % пацієнтів без розвитку ускладнень чи побічних реакцій. При цьому встановлено, що левоцетиризин більш ефективний як у звичайних, так і в підвищених (у 4 рази) дозах (від 5 до 20 мг на добу).


Ключові слова


кропив’янка; етіопатогенез; лікування; антигістамінні препарати; дезлоратадин; левоцетиризин

Повний текст:

PDF

Посилання


Aizyatulov RF, Polyakh YaA, Eremenko AA. Kliniko-patogeneticheskie aspekty krapivnitsy. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2017;4(67):85 (Rus.).

Aizyatulov RF, Polyakh YaO, Skorodєd ME, Poimano­­va OS. Suchasnі pіdkhodi do lіkuvannya kropiv’yanki. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2016;4(63):104 (Ukr.).

Gul ІV. Helicobacter pylori ta ii zv’yazok z rozvitkom khronіchnoikropiv’yanki. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2013;2(49):98-102 (Ukr.).

Dermatologіya, venerologіya. Za red. prof. VІ Stepa­nenka. K. KІM; 2012:848 (Ukr.).

Zaikov SV. Antigistaminnye i neantigistaminnye effekty antigistaminnykh preparatov. Klіn іmunol, alergol, іnfektol. 2008;5(16):16-21 (Rus.).

Kalyuzhna LD, Grechans’ka LV. Obgruntuvannya zastosuvannya іmunobіotikіv pri alergіinikh zakhvoryuvannyakh shkіri. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2015;3(58):95-98 (Ukr.).

Kogan BG, Verba EA. Novye evropeiskie podkhody v terapii rezistentnykh form allergodermatozov. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2013;1(48):137-143 (Rus.).

Korits’ka ІV, Korits’ka DO. Khronіchna kropiv’yanka: klіnіchnі formi ta pіdkhodi do lіkuvannya. Klіn іmunol, alergol, іnfektol. 2013;2(Spets. vip):30-34 (Ukr.).

Pukhlik BM. Kropiv’yanka - skladna mіzhdistsiplіnarna problema. Klіn іmunol, alergol, іnfektol. Konferentsіya «Alergіinі zakhvoryuvannya v klіnіchnіi praktitsі». 2011; Spets. vip.:35-39 (Ukr.).

Rudnik TІ. Kombіnovana terapіya khvorikh na kropiv’yanku // Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2013;4(41):61-66.

Rudnik TІ, Vol’bin SV, Іvanyushko-Nazarko NV, Turkevich SA. Dotsіl’nіst’ viznachennya yakostі zhittya u khvorikh na kropiv’yanku. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2016;4(63):104 (Ukr.).

Asero R. Chronic unremitting urticaria: is the use of antihistamines above the licensed dose effective? А pre­liminary study of cetirizine at licensed and abovelicensed doses. Clin Exp Dermatol. 2007;32:34-38.

Baiardini I, Giardini A, Pasquali M. et al. Quality of life and patients’ satisfaction in chronic urticaria and respiratory allergy. Allergy. 2003;58:621-623.

Baiardini I, Pasquali M, Braido F, et al. A new tool to evaluate the impact of chronic urticaria on quality of life: chronic urticaria quality of life questionnaire (CU-Q2oL). Allergy. 2005;60:1073-1078.

Beck L, Bernstein JA, Maurer MA. Review of International Recommendations for the Diagnosis and Management of Chronic Urticaria. Acta Dermato-Venereol. 2017;97(2):149-158.

Boguniewicz M. The autoimmune nature of chronic urticaria // Allergy Asthma Proc. 2008;29(5):433-438.

Church MK, Kolkhir P, Metz M, Maurer M. The role and relevance of mast cells in urticaria. Immunol Rev. 2018;282(1):232-247.

Frossard N, Strolin-Benedetti M, Purohit A, Pauli G. Inhibition of allergen-induced wheal and flare reactions by levocetirizine and desloratadine. Br J Clin Pharmacol. 2008;65:172-179.

Goetze S, Elsner P. Solar urticaria. J Deutsch Dermatol Gesellschaft. 2015;13(12):1250-1253.

Gonzalez-Mahave I, Del Pozo MD, Blasco A, et al. Urtica­ria due to pentoxyfylline. Allergy. 2005;60(5):705.

Grattan CEH, Humphreys F. Guidelines for evaluation and management of urticarial in adults and children. Brit J Dermatol. 2007;157:1116-1123.

Gurvinder S, Tham P, Kanwar A. Roxithromycin induced acute urticaria. Allergy. 2002;57(3):262.

Kaplan AP. Chronic urticaria: pathogenesis and treatment // J. Allergy Clin. Immunol. 2004;114:465-474.

Ledford D, Broder MS, Antonova E. et al. Corticosteroid-related toxicity in patients with chronic idiopathic urticaria-chronic spontaneous urticaria. Allergy Asthma Proc. 2016;37(6):458-465.

Magen E, Mishal J, Zeldin Y, Schlesinger M. Clinical and laboratory features of antihistamine-resistant chronic idiopathic urticaria. Allergy Asthma Proc. 2011;32(6):460-466.

Minciullo PL, Cascio A, Barberi G, Gangemi S. Urticaria and bacterial infections. Allergy and Asthma Proceedings. 2014;35(4):295-302.

Nelson HS, Reynolds R, Mason J. Fexofenadine HCl is safe and effective for treatment of chronic idiopathic urticaria. Ann Allergy Asthma Immunol. 2000;84:517-522.

Nuutinen P, Harvima IT, Ackermann L. Histamine, but not leukotriene C4, is an essential mediator in cold urticariawheals. Acta Dermato-Venereol. 2007;87(1):9-13.

Otto HF, Calabria CW. A case of severe refractory chronic urticaria: a novel method for evaluation and treatment.Allergy Asthma Proc. 2009;30(3):333-337.

Popov TA, Dumitrascu D, Bachvarova A, et al. A comparison of levocetirizine and desloratadine in the histamineinduced wheal and flareresponse in human skin in vivo. Inflamm Res. 2006;55:241-244.

Potter PC, Kapp A, Maurer M, et al. Comparison of the efficacy of levocetirizine 5 mg and desloratadine 5 mg in chronic idiopathic urticaria patients. Allergy. 2009;64:596-604.

Powell RJ, Du Toit GL, Siddique N, et al. BSACI guidelines for the management of chronic urticaria and angiooedema. Clin Exp Allergy. 2007;37:631-650.

Powell RJ, Leech SC, Till S, et al. BSACI guideline for the management of chronic urticaria and angioedema. Clin Exp Allergy. 2015;45:547-565.

Ring J, Brockow K, Ollert M, Engst R. Antihistamines in urticaria. Clin. Experim. Allergy. 1999;29(1):31-37.

Staevska M, Popov TA, Kralimarkova T. et al. The effec­tiveness of levocetirizine and desloratadine in up to 4 times conventional doses in difficult-to-treat urticarial. J Allergy Clin Immunol. 2010;125(3):676-682.

Viswanathan RK, Moss MH, Mathur SK. Retrospective ana­lysis of the efficacy of omalizumab in chronic refractory urtica­ria. Allergy Asthma Proc. 2013;34(5):446-452.

Wakelin SH. Contact urticaria. Clin Experim Dermatol. 2001;26(2):132-136.

Weldon D. Quality of life in patients with urticaria and angioedema: assessing burden of disease. Allergy Asthma Proc. 2014;35(1):4-9.

Yasharpour MR, Randhawa I. Antidepressants in chronic idiopathic urticaria. Allergy Asthma Proc. 2011;32(6):419-424.

Yilmaz EA, Karaatmaca B, Cetinkaya PG, et al. The persistence of chronic spontaneous urticaria in childhood is associated with the urticaria activity score. Allergy Asthma Proc. 2017;38(2):136-142.

Zuberbier T, Bindslev-Jensen C, Canonica W, et al. EAACI/A2LEN/EDF guideline: management of urticaria. Allergy. 2006;61:321-331.




© Український журнал дерматології, венерології, косметології, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019