Сучасні погляди на провідне значення автоімунних чинників у патогенезі псоріазу  та перспективність імунобіологічної терапії цього дерматозу

А.О. Гумен

doi:10.30978/UJDVK2025-2-4

Автор(и)

А.О. Гумен Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна https://orcid.org/0009-0003-2503-0791

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2025-2-4

Ключові слова:

псоріаз; автоімунний патогенез; імунобіологічна терапія.

Анотація

Мета роботи — проаналізувати сучасні наукові дані щодо етіопатогенезу псоріазу, зокрема підтвердити основне значення імунологічних чинників у його розвитку, та визначити перспективність подальших досліджень для оцінки ефективності імунобіологічної терапії цього дерматозу.

Матеріали та методи. На підставі поглибленого аналізу даних сучасної спеціальної літератури та з урахуванням результатів власних попередніх досліджень визначено доцільність поглибленого вивчення клінічної ефективності імунобіологічних препаратів різних класів у терапії хворих на псоріаз.

Результати та обговорення. Розглянуто сучасні підходи до імунобіологічної терапії хворих на псоріаз, зокрема застосування таргетних препаратів, які націлені на специфічні молекулярні мішені запального каскаду. Окрему увагу приділено препаратам, що блокують фактор некрозу пухлин-альфа (TNF-α), інтерлейкінам (IL)-12/IL-23 та IL-17, а також інгібіторам фосфодіестерази та Янус-кіназ (JAK). Антагоністи TNF-α (інфліксимаб, адалімумаб, етанерцепт) показали високу ефективність у лікуванні хворих на псоріаз завдяки зниженню рівня цитокінів та впливу на Th17-клітини. Інгібітори IL-12/IL-23 (устекінумаб) продемонстрували переконливі результати в клінічних дослідженнях, знижуючи активність Th17-клітин і зменшуючи вираженість симптомів псоріазу. Інгібітори IL-17 (секукінумаб, іксекізумаб) також визнано ефективними, причому секукінумаб забезпечив досягнення швидкого клінічного ефекту, а іксекізумаб проявив високу ефективність вже на 12-му тижні лікування. Інгібітори фосфодіестерази-4 (апреміласт) сприяли зменшенню запалення, демонструючи ефективність у хворих на псоріаз середньотяжкого та тяжкого перебігу. Інгібітор JAK (тофацитиніб) продемонстрував позитивні терапевтичні результати за перорального застосування, хоча його ефективність була нижчою порівняно з такою біологічних агентів. Аналіз сучасних наукових даних та результатів власних попередніх досліджень вказує на необхідність подальшого розроблення нових таргетних препаратів, які мають високу терапевтичну ефективність за збереження безпечного профілю, що відкриває нові можливості для лікування хворих на псоріаз.

Висновки. Імунобіологічну терапію визнано ефективною в лікуванні пацієнтів із хронічними запальними дерматозами і, зокрема, псоріазом. Сучасні біологічні препарати, спрямовані на ключові ланки патогенезу цього дерматозу (цитокіни IL-17, IL-23, TNF-α, сигнальні шляхи JAK/STAT тощо), демонструють високу ефективність і мають сприятливий профіль безпеки. У статті проаналізовано механізми дії, клінічну ефективність та потенційні ризики застосування низки біологічних засобів у терапії хворих на псоріаз. Наголошено на важливості раціонального та персоналізованого підходу до вибору біологічної терапії, що враховує індивідуальні особливості пацієнта. Подальші поглиблені дослідження дії імунобіологічних препаратів різних класів у лікуванні хворих на псоріаз сприятимуть розробленню індивідуалізованого підходу та підвищенню ефективності терапії цього дерматозу.

Біографія автора

А.О. Гумен, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Гумен Антон Олександрович
лікар-дерматовенеролог, аспірант кафедри дерматології та венерології з курсом косметології

Посилання

Afonina IS, Van Nuffel E, Beyaert R. Immune responses and therapeutic options in psoriasis. Cell Mol Life Sci. 2021 Mar;78(6):2709-2727. http://doi.org/10.1007/s00018-020-03726-1.

Andres-Ejarque R, Ale HB, Grys K, et al. Enhanced NF-κB signaling in type-2 dendritic cells at baseline predicts non-response to adalimumab in psoriasis. Nat Commun. 2021;12(1):4741. http://doi.org/10.1038/s41467-021-25066-9.

Armstrong AW, Read C. Pathophysiology, clinical presentation, and treatment of psoriasis: A review. JAMA. 2020;323(19):1945-1960. http://doi.org/10.1001/jama.2020.4006.

Boehncke W.-H, Schön,MP. Psoriasis. Lancet. 2015;386(9997):983-994. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(14)61909-7.

Dainichi T, Kitoh A, Otsuka A, et al. The epithelial immune microenvironment (EIME) in atopic dermatitis and psoriasis. Nat Immunol. 2018;19(12):1286-1298. http://doi.org/10.1038/s41590-018-0256-2.

Danielsen K, Olsen AO, Wilsgaard T, Furberg AS. Is the prevalence of psoriasis increasing? A 30-year follow-up of a population-based cohort. Br J Dermatol. 2013;168(6):1303-1310. http://doi.org/10.1111/bjd.12230.

David M, Akerman L, Ziv M, et al. Treatment of plaque-type psoriasis with oral CF101: Data from an exploratory randomized phase 2 clinical trial. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2012;26(3):361-367. http://doi.org/10.1111/j.1468-3083.2011.04078.x.

Eriksson C, Engstrand S, Sundqvist KG, Rantapä-Dahlqvist S. Autoantibody formation in patients with rheumatoid arthritis treated with anti-TNF alpha. Ann Rheum Dis. 2005;64:403-407. http://doi.org/10.1136/ard.2004.024182.

Fishman P, Bar-Yehuda S, Liang BT, Jacobson KA. Pharmacological and therapeutic effects of A3 adenosine receptor agonists. Drug Discov Today. 2012;17(7-8):359-366. http://doi.org/10.1016/j.drudis.2011.10.007.

Ganguly D, Chamilos G, Lande R, et al. Self-RNA-antimicrobial peptide complexes activate human dendritic cells through TLR7 and TLR8. J Exp Med. 2009;206(9):1983-1994. http://doi.org/10.1084/jem.20090480.

Genetic Analysis of Psoriasis Consortium & the Wellcome Trust Case Control Consortium 2 / Strange A, Capon F, Spencer C.CA, et al. A genome-wide association study identifies new psoriasis susceptibility loci and an interaction between HLA-C and ERAP1. Nat Genet. 2010;42(11):985-990. http://doi.org/10.1038/ng.694.

Griffiths CE, Barker JN. Pathogenesis and clinical features of psoriasis. Lancet. 2007;370(9583):263-271. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(07)61128-3.

Griffiths C.EM, Strober BE, van de Kerkhof P, et al. Comparison of ustekinumab and etanercept for moderate-to-severe psoriasis. N Engl J Med. 2010;362(2):118-128. http://doi.org/10.1056/NEJMoa0810652.

Hueber W, Patel DD, Dryja T, et al. Effects of AIN457, a fully human antibody to interleukin-17A, on psoriasis, rheumatoid arthritis, and uveitis. Sci Transl Med. 2010;2(52):52-72. http://doi.org/10.1126/scitranslmed.3001107.

Kofoed K, Skov L, Zachariae C. New drugs and treatment targets in psoriasis. Acta Derm Venereol. 2015;95(2):133-139. http://doi.org/10.2340/00015555-1931.

Korman NJ. Management of psoriasis as a systemic disease: What is the evidence? Br J Dermatol. 2020;182(4):840-848. http://doi.org/10.1111/bjd.18245.

Krueger JG, Fretzin S, Suárez-Fariñas M, et al. IL-17A is essential for cell activation and inflammatory gene circuits in subjects with psoriasis. J Allergy Clin Immunol. 2012;130(1):145-154.e9. http://doi.org/10.1016/j.jaci.2012.04.024.

Lande R, Botti E, Jandus C, et al. The antimicrobial peptide LL37 is a T-cell autoantigen in psoriasis. Nat Commun. 2014;5:5621. http://doi.org/10.1038/ncomms6621.

Lande R, Gregorio J, Facchinetti V, et al. Plasmacytoid dendritic cells sense self-DNA coupled with antimicrobial peptide. Nature. 2007;449:564-569. http://doi.org/10.1038/nature06116.

Langley RG, Elewski BE, Lebwohl M, et al. Secukinumab in pl — aque psoriasisResults of two phase 3 trials. N Engl J Med. 2014;371(4):326-338. http://doi.org/10.1056/NEJMoa1314258.

Lebwohl M, Strober B, Menter A, et al. Phase 3 studies comparing brodalumab with ustekinumab in psoriasis. N Engl J Med. 2015;373(14):1318-1328. http://doi.org/10.1056/NEJMoa1503824.

Leonardi C, Matheson R, Zachariae C, et al. Anti-interleukin-17 monoclonal antibody ixekizumab in chronic plaque psoriasis. N Engl J Med. 2012;366(13):1190-1199. http://doi.org/10.1056/NEJMoa1109997.

Leonardi CL, Kimball AB, Papp KA, et al. Efficacy and safety of ustekinumab, a human interleukin-12/23 monoclonal antibody, in patients with psoriasis: 76-week results from a randomised, double-blind, placebo-controlled trial (PHOENIX 1). Lancet. 2008;371(9625):1665-1674. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(08)60725-4.

Mark Lebwohl. Psoriasis. Ann Intern Med. 2018 Apr 3;168(7):ITC49-ITC64. http://doi.org/10.7326/AITC201804030.

Murphy M, Kerr P, Grant-Kels JM. The histopathologic spectrum of psoriasis. Clin Dermatol. 2007 Nov-Dec;25(6):524-8. http://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2007.08.005.

Nakao M, et al. The development of chronic inflammatory demyelinating polyneuropathy during adalimumab treatment in a patient with psoriasis vulgaris. Eur J Dermatol. 2016;26:404-405. http://doi.org/10.1684/ejd.2016.2781.

Nestle FO, Kaplan DH, Barker J. Psoriasis. N Engl J Med. 2009;361(5):496-509. http://doi.org/10.1056/NEJMra0804595.

Papp K, Cather JC, Rosoph L, et al. Efficacy of apremilast in the treatment of moderate to severe psoriasis: A randomised controlled trial. Lancet. 2012;380(9843):738-746. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)60642-4.

Papp KA, Langley RG, Lebwohl M, et al. Efficacy and safety of ustekinumab, a human interleukin-12/23 monoclonal antibody, in patients with psoriasis: 52-week results from a randomised, double-blind, placebo-controlled trial (PHOENIX 2). Lancet. 2008;371(9625):1675-1684. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(08)60726-6.

Papp KA, Langley RG, Sigurgeirsson B, et al. Efficacy and safety of secukinumab in the treatment of moderate-to-severe plaque psoriasis: A randomized, double-blind, placebo-controlled phase II dose-ranging study. Br J Dermatol. 2013;168(2):412-421. http://doi.org/10.1111/bjd.12110.

Papp KA, Leonardi C, Menter A, et al. Brodalumab, an anti-interleukin-17-receptor antibody for psoriasis. N Engl J Med. 2012;366(13):1181-1189. http://doi.org/10.1056/NEJMoa1109017.

Papp KA, Menter A, Strober B, et al. Efficacy and safety of tofacitinib, an oral Janus kinase inhibitor, in the treatment of psoriasis: A Phase 2b randomized placebo-controlled dose-ranging study. Br J Dermatol. 2012;167(3):668-677. http://doi.org/10.1111/j.1365-2133.2012.11168.x.

Parisi R, Symmons DP, Griffiths CE, Ashcroft DM. Global epidemiology of psoriasis: A systematic review of incidence and prevalence. J Invest Dermatol. 2013;133(2):377-385. http://doi.org/10.1038/jid.2012.339.

Perez-Alvarez R, Perez-de-Lis M, Ramos-Casals M; BIOGEAS Study Group. Biologics-induced autoimmune diseases. Curr Opin Rheumatol. 2013 Jan;25(1):56-64. http://doi.org/10.1097/BOR.0b013e32835b1366.

Petit RG, Cano A, Ortiz A, et al. Psoriasis: From pathogenesis to pharmacological and nano-technological-based therapeutics. Int J Mol Sci. 2021;22(10):4983. http://doi.org/10.3390/ijms22094983.

Ports WC, Khan S, Lan S, et al. A randomized phase 2a efficacy and safety trial of the topical Janus kinase inhibitor tofacitinib in the treatment of chronic plaque psoriasis. Br J Dermatol. 2013;169(1):137-145. http://doi.org/10.1111/bjd.12266.

Punwani N, Scherle P, Flores R, et al. Preliminary clinical activity of a topical JAK1/2 inhibitor in the treatment of psoriasis. J Am Acad Dermatol. 2012;67(4):658-664. http://doi.org/10.1016/j.jaad.2011.12.018.

Sato Y, Ogawa E, Okuyama R. Role of innate immune cells in psoriasis. Int J Mol Sci. 2020;21(18):6604. http://doi.org/10.3390/ijms21186604.

Sawyer LM, Malottki K, Sabry-Grant C, et al. Assessing the relative efficacy of interleukin-17 and interleukin-23 targeted treatments for moderate-to-severe plaque psoriasis: A systematic review and network meta-analysis of PASI response. PLOS One. 2019;14(7):e0220868. http://doi.org/10.1371/journal.pone.0220868.

Schadler ED, Ortel B, Mehlis SL. Biologics for the primary care physician: Review and treatment of psoriasis. Dis Mon. 2019 Mar;65(3):51-90. http://doi.org/10.1016/j.disamonth.2018.06.001.

Schafer P. Apremilast mechanism of action and application to psoriasis and psoriatic arthritis. Biochem Pharmacol. 2012;83(12):1583-1590. http://doi.org/10.1016/j.bcp.2012.01.001.

Van de Kerkhof PCM. An update on topical therapies for mild-moderate psoriasis. Dermatol Clin. 2015 Jan;33(1):73-7. http://doi.org/10.1016/j.det.2014.09.006.

Van der Fits L, Mourits S, Voerman J.SA, et al. Imiquimod-induced psoriasis-like skin inflammation in mice is mediated via the IL-23/IL-17 axis. J Immunol. 2009;182(9):5836-5845. http://doi.org/10.4049/jimmunol.0802999.

Zaba LC, Cardinale I, Gilleaudeau P, et al. Amelioration of epidermal hyperplasia by TNF inhibition is associated with reduced Th17 responses. J Exp Med. 2007;204(13):3183-3194. http://doi.org/10.1084/jem.20071094.

Zaba LC, Suárez-Fariñas M, Fuentes-Duculan J, et al. Effective treatment of psoriasis with etanercept is linked to suppression of IL-17 signaling, not immediate response TNF genes. J Allergy Clin Immunol. 2009;124(5):1022-1030.e1. http://doi.org/10.1016/j.jaci.2009.08.046.