Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у пацієнтів з вугровою хворобою, які мешкають у йододефіцитному регіоні
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2019-2-18Ключові слова:
вугрова хвороба, йододефіцитний регіон, гіпофізарно-тиреоїдна системаАнотація
Мета роботи — вивчити та проаналізувати стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у пацієнтів із вугровою хворобою (ВХ), які мешкають у регіоні з природним дефіцитом йоду.
Матеріали та методи. Обстежено 114 пацієнтів віком від 19 до 25 років із ВХ (66 чоловіків, 48 жінок), які постійно мешкають у Чернівецькій області — біогеохімічному регіоні з природною недостатністю йоду. У 28 (24,5 %) з них діагностовано ВХ легкого ступеня, у 67 (58,8 %) — середньої тяжкості та у 19 (16,7 %) — тяжкий клінічний перебіг дерматозу. Для оцінки стану гіпофізарно-тиреоїдної системи з допомогою імуноферментного аналізу хворим проводили ультразвукове дослідження щитоподібної залози та визначали сироватковий вміст тиреотропного гормона гіпофіза (ТТГ) та вільних фракцій трийодтироніну і тироксину.
Результати та обговорення. У 76 (66,7 %) зі 114 обстежених, які постійно мешкають у регіоні з природним йододефіцитом, виявлено порушення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, що виявляються змінами ехоструктури щитоподібної залози (ознаки дифузного зоба І і ІІ ступеня — у 30,7 % осіб, тиреоїдиту — у 7,9 %, вузлового зоба — у 6,1 %, гіпоплазії щитоподібної залози — у 5,3 %) та/чи різноспрямованими змінами вмісту в сироватці крові тиреоїдних гормонів та ТТГ з ознаками еутиреозу (у 60,5 % осіб), гіперфункції щитоподібної залози (у 23,7 %) та гіпотиреозу (у 15,8 %) із переважно латентним чи субклінічним перебігом тиреоїдної патології. Зміни гіпофізарно-тиреоїдної системи вірогідно частіше реєстрували у пацієнтів із середньотяжким та тяжким клінічним перебігом ВХ, що супроводжуються більш частими загостреннями дерматозу. Результати досліджень обґрунтовують доцільність комплексного обстеження пацієнтів із ВХ з йододефіцитного регіону із проведенням ультразвукового дослідження щитоподібної залози та визначенням сироваткового вмісту тиреоїдних гормонів і ТТГ з метою виявлення тиреоїдної патології та диференційованого призначення в складі комплексної терапії засобів, спрямованих на усунення порушень стану їхньої гіпофізарно-тиреоїдної системи.
Висновки. У більшої частини (66,7 %) пацієнтів із ВХ, які мешкають в умовах природного йододефіциту, виявлено порушення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, що виявляються змінами ехоструктури щитоподібної залози та вмісту в сироватці крові тиреоїдних гормонів і ТТГ, які частіше реєструють у пацієнтів із середньотяжким і тяжким клінічним перебігом дерматозу. Це обґрунтовує доцільність визначення стану гіпофізарно-тиреоїдної системи у цих хворих за умови їхнього постійного проживання в регіоні з природним йододефіцитом та включення до складу комплексної терапії засобів для диференційованої корекції виявленої тиреоїдної патології.
Посилання
Voloshyna NO. Otsinkayakostizhyttia u khvorykhnavulharnivuhry (akne) [Assessment of quality of life in patients with vulgar acne (acne)] (Ukr). Bukovynskyi Medychnyi Visnyk [BukovinianMedicalHerald] (Ukr). 2014;18(3(71)):39-42.
Denysenko OI. Alerhodermatozy v yododefitsytnomurehioni [Allergodermatosis in the iodine deficiency region] (Ukr).Chernivtsi: BDMU; 2010:156.
Dermatolohiia, venerolohiia [Dermatology, venereology] (Ukr) / Za red. prof. VI. Stepanenka. Kyiv: KIM; 2012:848.
Lapach SN, Chubenko AV, Babich PN. Osnovnye principy primeneniya statisticheskih metodov v klinicheskih ispytaniyah [Basic principles of application of statistical methods in clinical trials] (Rus). Kyiv. Morion; 2002:160.
Liashuk RP, Liashuk PM. Patomorfoz osnovnykh tyreopatii (ohliad literatury ta vlasni sposterezhennia) [Pathomorphosis of major thyropathies (review of literature and own observations)] (Ukr). Mizhnarodn Endokrynol Zhurn. [Int Endocrin J.](Ukr). 2018;14(1):112-115.
Pasiechko NV, Svystun II. Yod i funktsionalna zdatnist shchytopodibnoi zalozy u khvorykh na dyfuznyi toksychnyi zob [Iodine and functional capacity of thyroid gland in patients with diffuse toxic goiter] (Ukr). Klin Endokrynol ta Endokryn Khirurhiia [Clin Endocrinol Endocrin Surgery] (Ukr). 2012;2(39):50-53.
Reznichenko NYu, Reznichenko HI, Diulmezova-Bilash OO. Vulharni ta konhlobatni akne: rezystentnist do likuvannia ta mozhlyvosti yii podolannia [Vulgar and conglomerate acne: resistance to treatment and the ability to overcome it] (Ukr).Ukrainsky izhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii [Ukrainian Journal of Dermatology, Venerology, Cosmetology] (Ukr). 2018;1 (68):72-80.
Svyryd-Dziadykevych OS, Svyryd SH. Kombinovana terapiia khvorykh na vuhrovu khvorobu z urakhuvanniam metabolichnoi aktyvnosti klityn peryferychnoi krovi [Combined therapy of acne patients with metabolic activity of peripheral blood cells] (Ukr). Dermatol Venerol. [Dermatol Venereol] (Ukr). 2018;1(79):67-71.
Chernyavskaya YV, Romanova YP, Dorosh EH. Podkhody k lechenyyu subklynycheskykh form tyreoydnoy patolohyy [Podhodyk lecheniyu subklinicheskih form tireoidnoj patologii] (Rus). Problemy Endokryn Patol. [Endocrine Problems Patol](Ukr). 2017;2:49-56.
Dreno B, Martin R, Moyal D, et al. Skin microbiome and acne vulgaris: Staphylococcus, a new actor in acne. Exp Dermatol. 2017;26(9):798-803.
Shen C, Wang QZ, Shen ZY, et al.Geneticassociationbetweenthe NLRP3 geneandacnevulgarisin a Chinese population. Clin Exp Dermatol. 2019;44(2):184-189.
Xinghua Xu, Yi Z, Zigang Z, et al.Efficacy of photodynamic therapy combined with minocycline for treatment of moderate to severe facial acne vulgaris and influence on quality of life. Medicine. 2017;96(51):e9366-e9366.
Yan HM, Zhao HJ, GuoDu Yi, etal. Gutmicrobiotaalterationsinmoderatetosevereacnevulgarispatients. J Dermatol. 2018;45(10):1166-1171.
