Епідеміологічні особливості корости на сучасному етапі глобалізації (огляд)

Анотація

Короста — облігатне антропонозне ектопаразитарне захворювання, яке спричиняє кліщ Sarcoptes scabiei variety (var.) hominis. Захворювання має планетарне поширення. Його медико-соціальне значення визначається рівнем ураженості населення, розмаїттям клінічних форм, що утруднює своєчасну діагностику, ймовірністю хронізації та розвит­ком ускладнень, а також впливом на якість життя людей.

Мета роботи — визначити епідеміологічні особливості корости у світі та в Україні на сучасному етапі глобалізації, вивчити особливості проявів і тенденцій хвороби в період надзвичайних ситуацій, зокрема російсько-української війни.

Матеріали та методи. Наративний огляд літератури здійснено за результатами інтернет-пошуку в наукометричних базах даних PubMed, Scopus, WHO Library за період 2016—2025 рр. Для оцінювання тягаря хвороби використано офіційні дані ООН, національних Центрів контролю захворювань, Міністерства охорони здоров’я України, а також віково-стандартизовані показники та тенденції поширеності корости за даними платформи Global Burden Diseases Results Tool (Institute of Health Metric and Evaluation, 2021—2024).

Результати та обговорення. Короста (МКХ-10: Клас 1. В86) має глобальне поширення. За рекомендацією ВООЗ її розглядають з трьох позицій — як забуту тропічну хворобу (neglected tropical disease), ектопаразитарне інвазійне захворювання людини та як інфекцію, що передається статевим шляхом. Поширеність корости у 2021 р. становила 206,6 млн випадків, захворюваність — 622,5 млн. Щонайменше 200 млн людей у світі страждають від корости одночасно в реальному часі.
Протягом останнього десятиріччя спостерігається тенденція до зниження інтенсивності ураження коростою населення країн Африки та Азії й зростання показників захворюваності в країнах Латинської Америки, Центральної та Східної Європи. Чинниками ризику є низка соціальних, поведінкових, економічних і природних явищ, зокрема збільшення кількості надзвичайних ситуацій. Викликає стурбованість формування резистентності Sarcoptes scabiei variety (var.) hominis до протипаразитарних засобів, зокрема до перметрину.
В Україні від 2022 р. епідеміологічний нагляд за інфестацією ускладнений внаслідок російсько-української війни. Відзначено зростання показників захворюваності та поширеності корости як серед внутрішньо переміщених осіб, так і українських біженців за кордоном, що корелює з інтенсивністю міграційних процесів та соціально-побутовими умовами у місцях тимчасового розміщення мігрантів.

Висновки. Рівні ураженості населення визначаються низкою соціально-економічних чинників і мають регіональні особливості. Протиепідемічне забезпечення щодо корости потребує нормативно-правового регулювання заходів, кадрового забезпечення служб реагування і суттєвих фінансових витрат. Необхідний посилений моніторинг вразливих груп населення, особливо в умовах міграції та війни.