Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№1(64) // 2017

 

Обкладинка

 

1. Наукові дослідження

 

Дослідження спектра супутньої гастроентерологічної патології у хворих на псоріаз із залученням сучасних методів діагностики

Т. О. Литинська, В.І. Степаненко

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Мета роботи — ​дослідити наявність та спектр супутньої гастроентерологічної патології у хворих на псоріаз з урахуванням характеру і тяжкості перебігу дерматозу.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 272 хворих на псоріаз віком від 18 до 72 років. Контрольну групу склали 40 практично здорових осіб, порівнюваних за статтю та віком. Поширеність та тяжкість клінічного перебігу псоріазу оцінювали згідно з визначенням індексу PASI. Хворим було виконано клініко-лабораторне обстеження, яке передбачало загальноклінічні аналізи, біохімічний аналіз крові (визначення рівнів білірубіну, АлАт, АсАт, ЛФ, ГГТП, холестерину та ін.), ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. Для діагностики гелікобак­тер­ної інфекції шлунка хворим призначено 13С-сечовинний дихальний тест. Порушення детоксикаційної функції визначали за допомогою 13С-метацетинового дихального тесту, порушення мікробіоти кишечника діагностували на підставі результатів водневого дихального тесту з глюкозою, а також мікробіологічного дослідження калу.
Результати та обговорення. Супутню мультиорганну патологію органів травлення виявлено в більшості хворих на псоріаз. Частота Н. рylori-інфікування у них становила 74,3 %, тобто була істотно вищою, ніж у осіб групи контролю (60,0 %; р < 0,005). Структурну та функціональну гепатобіліарну патологію виявлено у 86,0 % хворих на псоріаз. Порушення детоксикаційної функції печінки різного ступеня тяжкості, згідно з результатами 13С-метацетинового дихального тесту, зауважено у 63,0 % хворих на псоріаз. Найчастішою кишковою патологією був синдром подразненого кишечника. При цьому у 70,6 % хворих спостерігався дисбіоз товстої кишки, у 31,9 % — ​синдром надлишкового бактеріального росту. Супутню патологію органів травлення у хворих із середньотяжким і тяжким перебігом псоріазу діагностували вірогідно частіше, ніж за нетяжкого перебігу дерматозу.
Висновки. У більшості хворих на псоріаз діагностовано супутню патологію органів травлення, зокрема Н. pylori-асоційовані захворювання та функціональні розлади з боку гепатобіліарної системи та кишечника. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між збільшенням ступеня тяжкості клінічного перебігу псоріазу та наявністю супутньої патології органів травлення у цих хворих.

Ключові слова: псоріаз, гелікобактерна інфекція шлунка, дихальні тести, гепатобіліарна система, мікробіота кишечника, дисбіоз.

Список літератури:  
1.    Бурханова Н. Р. Оптимизация терапии больных псориазом на основании оценки клинических, биохимических и иммунологических показателей: автореф. дис. …канд. мед. наук: 14.01.10 . — ​Екатеринбург, 2014. — 25 с.
2.    Вантюх Н.В., Лемко О. І. Особливості вісцеральної пато­логії при псоріатичній хворобі // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Медицина. — 2015. — № 1. — ​С. 222—226.
3.    Владимирова И.С., Монахов К. Н., Суховская О. А. Харак­теристика современного течения псориаза и факторы, определяющие качество жизни пациентов // Совр. пробл. дерматовенерол., иммунол. и врачеб. косметол. — 2011. — № 4. — ​С. 27—34.
4.    Гумаюнова Н.Г., Потатуркина-Нестерова Н.И., Несто­ров А. С. Новые подходы к диагностике кишечного дисбиоза у пациентов с псориатической болезнью // Вестн. РУДН. Сер. Медицина. — 2009. — № 2. — ​С. 93—97.
5.    Дерматологія. Венерологія: підручник / За ред. В. І. Сте­паненка. — ​К.: КІМ, 2012. — 846 с.
6.    Иблияминова А. А. Псориаз и билиарная патология: особенности течения и терапии: автореф. дис. …канд. мед. наук: 14.01.10. — ​Екатеринбург, 2011. — 21 с.
7.    Иблияминова А.А., Крюкова А. Я., Хисматуллина З. Р., Му­­хутдинова Е. С. Гепатотропные препараты в комплексном лечении больных псориазом с сопутствующей билиарной патологией // Актуальные вопросы дерматовенерологии: материалы науч.-практ. конф., посвящ. 85-летию Самар. дерматовенерологии. — ​Самара, 2009. — ​С. 84—85.
8.    Павленок Н.В., Махновец Е. Н. Особенности клинической картины вульгарного псориаза на фоне хронической хеликобактерной инфекции // Совр. пробл. науки и образования. — 2007. — № 6 — ​С. 74.
9.    Пегано Дж. О. А. Лечение псориаза. Естественный путь: специальная глава об экземе: пер. с англ. — ​М.: Фойлис, 2010. — 248, XVI с.
10    Передерий В.Г., Чернявский В. В. Опыт и перспективы применения дыхательных тестов в клинической практике // Здоров’я України. — 2012. — № 2. — ​С. 40—42.
11.    Ткач С.М., Пучков К. С., Сизенко А. К. Кишечная микробиота в норме и при патологии // Современные подходы к диагнос­тике и коррекции кишечного дисбиоза. — ​К., 2014. — 149 с.
12.    Чипиженко В.А., Черникова Л. И., Пустовая Н. А., Гонча­рова И. Н. Псориаз и патология гепатобилиарной системы // Актуальные вопр. дерматол., венерол. и ВИЧ/СПИД инфекции: сб. науч. тр., посвящ. 90-летию со дня рождения проф. Б. А. Задорожного. — ​Харьков, 2013. — ​С. 98—103.
13.    Ярмолик Е. С. Роль хеликобактерной инфекции в развитии хронических кожных заболеваний // Журн. Гроднен. гос. мед. университета. — 2012. — № 4. — ​С. 18—22.
14.    Farley E., Menter A. Psoriasis: comorbidities and associ­ations // G. Ital. Dermatol. Venereol. — 2011. — ​Vol. 146, N 1. — ​P. 9—15.
15.    Gisondi P., Ferrazzi A., Girolomoni G. Metabolic comor­bidities and psoriasis // Acta Dermatovenerol. Croat. — 2010. — ​Vol. 18, N 4. — ​P. 297—304.
16.    Kutlubay Z., Zara T., Engin B. et al. Helicobacter pylori infection and skin disorders // Hong Kong Med. J. — 2014. — ​Vol. 20, N 4. — ​P. 317—324.
17.    Tuzun Y., Keskin S., Kote E. The role of Helicobacter pylori infection in skin diseases: facts and controversies // Clin. Dermatol. — 2010. — ​Vol. 28, N 5. — ​P. 478—482.
18.    Weigle N., McBane S. Psoriasis // Am. Fam. Physician. — 2013. — ​Vol. 87, N 9. — ​P. 626—633.
19.    Wenk K.S., Arrington K. C., Ehrlich A. Psoriasis and non-alcoholic fatty liver disease // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2011. — ​Vol. 25, N 4. — ​P. 383—391.

Інше:  
Литинська Тетяна Олександрівна, д. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця
01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, Олександрівська клінічна лікарня, корп. 2.
Тел. (044) 234-62-75. E-mail: t.litinska@gmail.com
Степаненко Віктор Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

 

Исследования спектра сопутствующей гастроэнтерологической патологии у больных псориазом с использованием современных методов диагностики

Т. А. Литинская, В.И. Степаненко

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Цель работы — ​изучить частоту и спектр сопутствующей гастроэнтерологической патологии у больных псориазом с учетом характера и тяжести течения дерматоза.
Материалы и методы. Под наблюдением находились 272 больные псориазом в возрасте от 18 до 72 лет. Контроль-ную группу составили 40 практически здоровых лиц, сопоставимых по полу и возрасту. Распространенность и тяжесть клинического течения псориаза проводили согласно определению индекса PASI. Больным было проведено клинико-лабораторное обследование, которое включало общеклинические анализы, биохимический анализ крови (определение уровня билирубина, АлАТ, АсАТ, ЩФ, ГГТП, холестерина и др.), ультразвуковое исследование органов брюшной полости. В целях диагностики хеликобактерной инфекции желудка больным был назначен 13С-моче­винный дыхательный тест. Нарушение детоксикационной функции определяли с помощью 13С-метацетинового дыхательного теста, нарушение микробиоты кишечника диагностировали ​на основании результатов водородного дыхательного теста с глюкозой, а также микробиологического исследования кала.
Результаты и обсуждение. Сопутствующую мультиорганную патологию органов пищеварения установлено у большинства больных псориазом. Частота Н. рylori-инфицирования у них составляла 74,3 %, то есть была существенно выше, чем у лиц группы контроля (60,0 %; р < 0,005). Структурная и функциональная гепатобилиарная патология выявлена ​​у 86,0 % больных псориазом. Нарушение детоксикационной функции печени различной степени тяжести, согласно результатов 13С-метацетинового дыхательного теста, диагностировано у 63,0 % больных псориазом. Наиболее частой кишечной патологией был синдром раздраженного кишечника. При этом у 70,6 % пациентов наблюдался дисбиоз толстой кишки, у 31,9 % — ​синдром избыточного бактериального роста. Сопутст­вующая патология органов пищеварения у больных со среднетяжелым и тяжелым течением псориаза диагностируется достоверно чаще, чем с нетяжелым клиническим проявлением.
Выводы. У абсолютного большинства больных псориазом выявлена ​​сопутствующая патология органов пищеварения, в частности Н. pylori-ассоциированные заболевания и функциональные нарушения со стороны гепатобилиарной системы и кишечника. Установлена ​​прямая корреляционная связь между увеличением степени тяжести клинического течения псориаза и наличием сопутствующей патологии органов пищеварения у этих больных.

Ключевые слова: псориаз, хеликобактерная инфекция желудка, дыхательные тесты, гепатобилиарная система, микробиота кишечника, дисбиоз.

Список литературы:  
1.    Бурханова Н. Р. Оптимизация терапии больных псориазом на основании оценки клинических, биохимических и иммунологических показателей: автореф. дис. …канд. мед. наук: 14.01.10 . — ​Екатеринбург, 2014. — 25 с.
2.    Вантюх Н.В., Лемко О. І. Особливості вісцеральної пато­логії при псоріатичній хворобі // Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Медицина. — 2015. — № 1. — ​С. 222—226.
3.    Владимирова И.С., Монахов К. Н., Суховская О. А. Харак­теристика современного течения псориаза и факторы, определяющие качество жизни пациентов // Совр. пробл. дерматовенерол., иммунол. и врачеб. косметол. — 2011. — № 4. — ​С. 27—34.
4.    Гумаюнова Н.Г., Потатуркина-Нестерова Н.И., Несто­ров А. С. Новые подходы к диагностике кишечного дисбиоза у пациентов с псориатической болезнью // Вестн. РУДН. Сер. Медицина. — 2009. — № 2. — ​С. 93—97.
5.    Дерматологія. Венерологія: підручник / За ред. В. І. Сте­паненка. — ​К.: КІМ, 2012. — 846 с.
6.    Иблияминова А. А. Псориаз и билиарная патология: особенности течения и терапии: автореф. дис. …канд. мед. наук: 14.01.10. — ​Екатеринбург, 2011. — 21 с.
7.    Иблияминова А.А., Крюкова А. Я., Хисматуллина З. Р., Му­­хутдинова Е. С. Гепатотропные препараты в комплексном лечении больных псориазом с сопутствующей билиарной патологией // Актуальные вопросы дерматовенерологии: материалы науч.-практ. конф., посвящ. 85-летию Самар. дерматовенерологии. — ​Самара, 2009. — ​С. 84—85.
8.    Павленок Н.В., Махновец Е. Н. Особенности клинической картины вульгарного псориаза на фоне хронической хеликобактерной инфекции // Совр. пробл. науки и образования. — 2007. — № 6 — ​С. 74.
9.    Пегано Дж. О. А. Лечение псориаза. Естественный путь: специальная глава об экземе: пер. с англ. — ​М.: Фойлис, 2010. — 248, XVI с.
10    Передерий В.Г., Чернявский В. В. Опыт и перспективы применения дыхательных тестов в клинической практике // Здоров’я України. — 2012. — № 2. — ​С. 40—42.
11.    Ткач С.М., Пучков К. С., Сизенко А. К. Кишечная микробиота в норме и при патологии // Современные подходы к диагнос­тике и коррекции кишечного дисбиоза. — ​К., 2014. — 149 с.
12.    Чипиженко В.А., Черникова Л. И., Пустовая Н. А., Гонча­рова И. Н. Псориаз и патология гепатобилиарной системы // Актуальные вопр. дерматол., венерол. и ВИЧ/СПИД инфекции: сб. науч. тр., посвящ. 90-летию со дня рождения проф. Б. А. Задорожного. — ​Харьков, 2013. — ​С. 98—103.
13.    Ярмолик Е. С. Роль хеликобактерной инфекции в развитии хронических кожных заболеваний // Журн. Гроднен. гос. мед. университета. — 2012. — № 4. — ​С. 18—22.
14.    Farley E., Menter A. Psoriasis: comorbidities and associ­ations // G. Ital. Dermatol. Venereol. — 2011. — ​Vol. 146, N 1. — ​P. 9—15.
15.    Gisondi P., Ferrazzi A., Girolomoni G. Metabolic comor­bidities and psoriasis // Acta Dermatovenerol. Croat. — 2010. — ​Vol. 18, N 4. — ​P. 297—304.
16.    Kutlubay Z., Zara T., Engin B. et al. Helicobacter pylori infection and skin disorders // Hong Kong Med. J. — 2014. — ​Vol. 20, N 4. — ​P. 317—324.
17.    Tuzun Y., Keskin S., Kote E. The role of Helicobacter pylori infection in skin diseases: facts and controversies // Clin. Dermatol. — 2010. — ​Vol. 28, N 5. — ​P. 478—482.
18.    Weigle N., McBane S. Psoriasis // Am. Fam. Physician. — 2013. — ​Vol. 87, N 9. — ​P. 626—633.
19.    Wenk K.S., Arrington K. C., Ehrlich A. Psoriasis and non-alcoholic fatty liver disease // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2011. — ​Vol. 25, N 4. — ​P. 383—391.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

2. наукові дослідження

 

Стан реактивності сполучної тканини у хворих на поширений псоріаз

А.М. Біловол1, В.Б. Ніколаєва1, Л.В. Галузинська2 

1 Харківський національний медичний університет
2 Харківський національний фармакологічний університет

Мета роботи — ​вивчення стану сполучної тканини у хворих на поширений псоріаз і визначення критеріально-значущих оцінкових показників.
Матеріали та методи. Наведено результати дослідження обміну колагену і еластину у 124 хворих на поширений псоріаз. Колагенолітичну активність плазми крові визначали за сумарною кількістю, за ферментативного розщеп­лення вільного і пептидно-зв’язаного оксипроліну. Гіалуронову кислоту вивчали за методом імуноферментного аналізу.
Результати та обговорення. У процесі дослідження виявили зниження вмісту гіалуронової кислоти в стаціонарну стадію, колагенолітичної активності, глікозаміноглі­канів, вільного оксипроліну, зв’язаного оксипроліну і еластази  порівняно зі стадією прогресування захворювання. Ці показники оцінки стану сполучної тканини тісно корелюють з активністю патологічного процесу.
Висновки. Аналіз свідчить про зміни в сполучній тканині таких показників, як адгезія і міжклітинна взаємодія, ангіогенез і реактивність імунної системи, транспорт поживних речовин, іонів металів і трансдукторна функція гормонів і нейромедіаторів, цілісність структурно-функціональних одиниць клітин і внутрішньоклітинних органел.

Ключові слова: Гіалуронова кислота, еластаза, оксипролін, сполучна тканина.

Список літератури:  
1.    Ананьев О. Л., Анисимова Е. В., Иваничкина Н. В. и др. Кож­но-венерические заболевания. — ​М.: Эксмо, 2005. — 608 с.
2.    Дядюша Г. Ф., Булкина Э. П. Система соединительной тка­ни и злокачественные опухоли. — ​К.: Наук. думка, 1978. — 310 с.
3.    Зайцева В. О., Жукова Н. В., Татузян Е. Г., Роще­нюк Л. В. Анализ мониторинговых метаболических показателей у больных распространенным псориазом // Експер. та клін. мед. — 2009. — № 1. — ​С. 89—93.
4.    Зайцева О. В., Жукова Н. В., Броше Е. А. Состояние ­­­NO-син­тазы и содержание оксида азота у больных псориазом // Вісн. пробл. біол. і мед. — 2002. — ​Вып. 6. — ​С. 80—86.
5.    Канунго М. Биохимия старения. — ​М.: Мир, 1982. — 238 с.
6.    Короткий Н. Г., Полякова А. А. Современная терапия тя­­же­лых форм псориаза // Consilium medicum. — 2005. — ​Т. 7, № 1. — ​С. 64—67.
7.    Криницына Ю. М., Кривошей Б. Н., Ермаков М. Н. Совре­менные методы лечения больных псориазом: метод. ре­ком. — ​Новосибирск, 1997. — ​16 с.
8.    Кутасевич Я. Ф. Современный взгляд на проблему псориаза // Дерматол. и венерол. — 2002. — № 2. — ​С. 3—9.
9.    Мавров И. И. Дерматология и венерология в контексте общемедицинских проблем // Дерматол. и венерол. — 2003. — № 5. — ​С. 10—21.
10.    Серов В. В., Шехтер А. Б. Соединительная ткань (функциональная морфология и общая патология). — ​М.: Меди­цина, 1981. — 312 с.
11.    Шараев П. Н., Пишков В. Н., Соловьева Н. И. и др. Ме­­тод определения гликозаминогликанов в биологических жид­­костях // Лабор. дело. — 1987. — № 5. — ​С. 330—332.
12.    Шараев П. Н., Пишков В. Н., Зворыгина Н. Г. и др. Опре­деление коллагенолитической активности плазмы крови // Лабор. дело. — 1987. — № 1. — ​С. 60—62.

Інше:  
Біловол Алла Миколаївна, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології, венерології та медичної косметології Харківського національного медичного університету
61002, м. Харків, вул. Куликівський узвіз, 15. Тел. (057) 706-30-13
Ніколаєва Вероніка Борисівна, асист. кафедри дерматології, венерології та медичної косметології Харківського національного медичного університету
Галузинська Любов Валеріївна, к. фарм. н., доц. кафедри біохімії Національного фармакологічного університету

 

Состояние реактивности соединительной ткани у больных с распространенным псориазом

А.Н. Беловол1, В. Б. Николаева1, Л. В. Галузинская2

1 Харьковский национальный медицинский университет
2 Харьковский национальный фармакологический университет

Цель работы — изучение состояния соединительной ткани у больных с распространенным псориазом и определение критериально значимых оценочных показателей.
Материалы и методы. Представлены результаты исследования обмена коллагена и эластина у 124 больных с распространенным псориазом. Коллагенолитическую активность плазмы крови определяли по суммарному количест­ву, при ферментативном расщеплении свободного и пептидно-связанного оксипролина. Гиалуроновую кислоту исследовали по методу иммуноферментного анализа.
Результаты и обсуждение. В ходе исследования выявлено снижение содержания гиалуроновой кислоты в стационарную стадию, коллагенолитической активности, гликозаменогли­канов, свободного оксипролина, связанного оксипролина и эластазы по сравнению с прогрессирующей стадией заболевания. Эти показатели оценки состояния соединительной ткани тесно коррелируют с активностью патологического процесса.
Выводы. Анализ свидетельствует об изменениях в соединительной ткани таких показателей, как адгезия и межклеточное взаимодействие, ангиогенез и реактивность иммунной системы, транспорт питательных веществ, ионов металлов и трансдукторная функция гормонов и нейромедиаторов, целостность структурно-функциональных еди­­ниц клеток и внутриклеточных органелл.

Ключевые слова: гиалуроновая кислота, эластаза, оксипролин, соединительня ткань.

Список литературы:  
1.    Ананьев О. Л., Анисимова Е. В., Иваничкина Н. В. и др. Кож­но-венерические заболевания. — ​М.: Эксмо, 2005. — 608 с.
2.    Дядюша Г. Ф., Булкина Э. П. Система соединительной тка­ни и злокачественные опухоли. — ​К.: Наук. думка, 1978. — 310 с.
3.    Зайцева В. О., Жукова Н. В., Татузян Е. Г., Роще­нюк Л. В. Анализ мониторинговых метаболических показателей у больных распространенным псориазом // Експер. та клін. мед. — 2009. — № 1. — ​С. 89—93.
4.    Зайцева О. В., Жукова Н. В., Броше Е. А. Состояние ­­­NO-син­тазы и содержание оксида азота у больных псориазом // Вісн. пробл. біол. і мед. — 2002. — ​Вып. 6. — ​С. 80—86.
5.    Канунго М. Биохимия старения. — ​М.: Мир, 1982. — 238 с.
6.    Короткий Н. Г., Полякова А. А. Современная терапия тя­­же­лых форм псориаза // Consilium medicum. — 2005. — ​Т. 7, № 1. — ​С. 64—67.
7.    Криницына Ю. М., Кривошей Б. Н., Ермаков М. Н. Совре­менные методы лечения больных псориазом: метод. ре­ком. — ​Новосибирск, 1997. — ​16 с.
8.    Кутасевич Я. Ф. Современный взгляд на проблему псориаза // Дерматол. и венерол. — 2002. — № 2. — ​С. 3—9.
9.    Мавров И. И. Дерматология и венерология в контексте общемедицинских проблем // Дерматол. и венерол. — 2003. — № 5. — ​С. 10—21.
10.    Серов В. В., Шехтер А. Б. Соединительная ткань (функциональная морфология и общая патология). — ​М.: Меди­цина, 1981. — 312 с.
11.    Шараев П. Н., Пишков В. Н., Соловьева Н. И. и др. Ме­­тод определения гликозаминогликанов в биологических жид­­костях // Лабор. дело. — 1987. — № 5. — ​С. 330—332.
12.    Шараев П. Н., Пишков В. Н., Зворыгина Н. Г. и др. Опре­деление коллагенолитической активности плазмы крови // Лабор. дело. — 1987. — № 1. — ​С. 60—62.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

3. Наукові дослідження

 

Особливості патогенезу, клінічних виявів та перебігу псоріазу у курців

О.С. Ковальова, В.П. Федотов

Запорізький державний медичний університет

Мета роботи — ​встановити вплив куріння на клінічні особливості та перебіг псоріазу, а також на зовнішнє дихання, насичення крові киснем, ліпідний обмін і якість життя хворих на псоріаз.
Матеріали та методи. Обстежено 45 хворих на псоріаз віком 26—54 роки (чоловіків — ​31, жінок — ​14). Із них 15 не курили зовсім, а 30 курили 5 років і більше. Підраховували індекс курця, кількість пачко-років, якість життя, а також визначали концентрацію котининів у сечі, ліпідний обмін, виконували спірографію та пульсоксиметрію.
Результати та обговорення. Встановлено, що куріння є багатофакторною проблемою. У курців встановлено особливості клінічних виявів та перебігу псоріазу: переважання дисемінованих форм, ураження долонь і підошов, частіше реєстрували оніходистрофію, коротшими були періоди ремісії, помічено торпідність до терапії. За даними спірографії, у хворих на псоріаз, які курять, головним чином у чоловіків, змінюється вентиляційна функція легень і спостерігається схильність до розвитку синдрому гіперреактивності бронхів із подальшою обструкцією. Під час пульсоксиметрії у них виявлено пригнічення сатурації крові киснем до (94,32 ± 0,16) % (у здорових — ​(98,42 ± 0,16) %; p < 0,05). За допомогою вивчення ліпідного обміну у хворих на псоріаз, особливо курців, встановлено статистично вірогідне підвищення рівнів загальних ліпідів до (6,31 ± 1,04) ммоль/л (у здорових — ​4,68 ± 0,62; p < 0,05), а також фосфоліпідів до (3,01 ± 1,34) ммоль/л (у здорових — ​0,8 ± 0,09; p < 0,05). Зауважено несприятливий вплив куріння на якість життя, особливо у жінок.
Висновки. Встановлено несприятливий вплив куріння на клінічні особливості і перебіг псоріазу, що супроводжуєть­ся змінами зовнішнього дихання, насиченості крові киснем, ліпідного обміну та якості життя.

Ключові слова: псоріаз, куріння, дихання, кров, кисень, ліпіди.

Список літератури:  
1.    Каданер Є.І. Комплексна терапія хворих на екзему курців тютюну: Автореф. …дис. канд. — ​Харків, 2012. — ​16 с.
2.    Псоріаз: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Код МКХ‑10: L40 — ​Псоріаз // Робоча версія № 4 prefinal. — ​К., 2013. — 218 с.
3.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Артропатичний псоріаз: обґрунтування раціональних методів лікування та профі­лактики. Частина 1 // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2011. — № 1 (40). — ​С. 7—24.
4.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Контроль за розвитком та перебігом супутньої патології у хворих на артропатичний псоріаз // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2014. — № 2 (53). — ​С. 13—23.
5.    Системи для проведення клінічних, хімічних та імуно­логічних аналізів. Immulite: додаток Immuli­tenicoti­ne­meta­bolite до реєстраційного свідоцтва виробу № 9128/2009 від 03.12.2009/системи для проведення клі­нічних, хімічних та імунологічних аналізів. Immulite: наказ МОЗ України № 917 від 03.12.2009.
6.    Слепченко Н.С. Вплив паління на функцію зовнішнього дихання, показники якості життя в підлітків // Новости медицини и фармации. Аллергология и пульмонология. — 2008. — № 246. — ​С. 21—24.
7.    Степаненко Р.Л., Грічка С.Г. До питання морфогенезу шкірних елементів висипу при псоріазі // Укр. журн. дерматол., венерол., кометол. — 2014. — № 3 (54). — ​С. 19—22.
8.    Твердохліб І.В., Перцева Н.О., Турлюн Т.С. Динаміка морфологічних змін гранул тромбоцитів у хворих на артеріальну гіпертензію з високим кардіоваскулярним ризиком при застосуванні лазортану калію // Morpho­logia. — 2014. — ​T. 8, № 2. — ​С. 61—66.
9.    Чеботар А.І. Особливості перебігу псоріазу на Кіро­воградщині // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2011. — № 1 (40). — ​С. 40—43.
10.    Aligne C.A., Stoddard J. Tobacio and children an economice valuationof the medical effecto fparental smoking // Arch. Pediatr. Adolesc. Med. — 1997. — ​Vol. 151. — ​P. 648—653.
11.    Balfour D.J., Ridley D.L. The effectof nicotine onneural pathway simplicate dindepression // Farmacol. Biochem. Behav. — 2000. — N 66. — ​P. 70—85.
12.    Balfour D.J. The pharmacology under lying pharmacothera­py fort obacco dependence // Int. J. Clin. Pract. — 2001. — N 55. — ​P. 53—57.
13.    Choi H.Y., Park H.C., Ha S.K. Salt Sensitivity and Hy­­per­tension: A Paradigm Shift from Kidney Malfunction to Vascular Endothelial Dysfunction // Electrolyte Blood Press. — 2015. — ​Vol. 13, N 1. — ​P. 7—16.
14.    Garsia-Rodriguez S. Increased gene expression of Tollike receptor 4 on peripheral blood momonuclear cells in patients with psoriasis // JEADV. — 2013. — ​Vol. 27. — N 5. — ​P. 242—250.
15.    HardenJL, Bowcock AM, The immunogenetics of psosiasis: a comprehensive // J. Autoimmun. — 2015. — ​Vol. 64. — ​P. 66—73.
16.    Heatherton T.F., Kozlowski L.T., Freckeretall R.C. The Fagerstron Testfor Nicotine Dependence: A revision of the Fagerstrom Tolerance Questionnaire // Br. J. Addictions. — 1991. — N 86. — ​P. 1119—1127.
17.    MantovaniA., Gisondi P., Lonardo A., Targher G. Relation­ship between Non-Alcoholic Fatty Liver Diswase and Psoriasis: A Novel Hepato-Dermal Axis? // Int. J. Mol. Sci. 2016.— Vol. 17 (2): [Medline].
18.    Mrowietz U., Kragballe K., Reich K. Definition of theat­mentgoais for moberate to severe psoriasis: a European consensus // Arch. Dermatol. Res.— 2011. — N 303. — ​P. 1—10.
19.    Pariser D., Schenkel B., Carter C. et al. Psoriasis Patient Interview Sudy Group. A multicenter, non-interventional study to evaluate patient-reported experiences of living with psoriasis // J. Dermatol Treat. — 2015. — ​P. 1—8.
20.    Rachakonda T.D., Schupp C.W., Armstrong A.W. Psoriasis Prevalence among adults in the United States // J. Am. Acad. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 70 (3). — ​P. 512—516.
21.    Reich K. The concept of psoriasis as a systemic inflammation: implications for disease management // JEADV. — 2012. — N 2. — ​P. 3—11.
22.    Stratton K., Shetty P., Wallace R., Bondurant S. Clearing the smoke assessing the science base for tobacco harm reduc­tion. — ​Washington В.C. The Wational Academics Press. Institute of Medicine, 2001. — ​P. 315.
23.    Wood D.M. Called «Packyear» smoking histories: whatabout patients whouse loose tobacco? // Tobacco Control. — 2005. — N 14. — ​P. 141—142.
24.    World Health Organization. International statistical classi­fication of diseases and related health problems (ICD 10). Tenth revision — ​Geneva [Electronic resource]: WHO. — 1992. — [Cited 2011, 15 Sep.] — ​Available from: http;//www.who.int/ occupational health/publications/en/oehi CD 10.pdf.

Інше:  
Ковальова Ольга Сергіївна, аспірант кафедри дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології і естетичної медицини ФПО Запорізького державного медичного університету
69035, м. Запоріжжя, вул. академіка Амосова, 67
E-mail: olgasergk@gmail.com
Федотов Валерій Павлович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології
і естетичної медицини ФПО Запорізького державного медичного університету

 

Особенности патогенеза, клинических проявлений и течения псориаза у курильщиков

О.С. Ковалева, В.П. Федотов

Запорожский государственный медицинский университет

Цель работы — ​установить влияние курения на клинические особенности и течение псориаза, а также на показатели внешнего дыхания, насыщения крови кислородом, липидный обмен и качество жизни больных псориазом.
Материалы и методы. Наблюдали 45 больных псориазом в возрасте 26—54 года (мужчин — ​31, женщин — ​14). Из них 15 не курили, а 30 курили 5 лет и более. Подсчитывали индекс курящего, количество пачко-лет, качество жизни, а также исследовали концентрацию котининов в моче, липидный обмен, спирографию и пульсоксиметрию.
Результаты и обсуждение. Установлено, что курение является многофакторной проблемой. У курильщиков установлены особенности клинических проявлений и течения псориаза: преобладание диссеминированных форм, поражения ладоней и подошв, чаще регистрировали ониходистрофию, короче были периоды ремиссии, замечено торпидность к терапии. По данным спирографии, у больных псориазом, которые курят, главным образом у мужчин, меняется вентиляционная функция легких и наблюдается склонность к развитию синдрома гиперреактивности бронхов с последующей обструкцией. Во время пульсоксиметрии в них выявлено угнетение сатурации крови кислородом до (94,32 ± 0,16) % (у здоровых — (98,42 ± 0,16) %; p < 0,05). С помощью изучения липидного обмена у больных псориазом, особенно курильщиков, установлено статистически достоверное повышение уровней общих липидов до (6,31 ± 1,04) ммоль/л (у здоровых — 4,68 ± 0,62; p < 0,05), а также фосфолипидов до (3,01 ± 1,34) ммоль/л (у здоровых — 0,8 ± 0,09; p < 0,05). Замечено неблагоприятное влияние курения на качество жизни, особенно у женщин.
Выводы. Установлено неблагоприятное влияние курения на клинические особенности и течение псориаза, что сопровождается изменениями внешнего дыхания, насыщения крови кислородом, липидного обмена и качества жизни.

Ключевые слова: псориаз, курение, дыхание, кровь, кислород, липиды.

Список литературы:  
1.    Каданер Є.І. Комплексна терапія хворих на екзему курців тютюну: Автореф. …дис. канд. — ​Харків, 2012. — ​16 с.
2.    Псоріаз: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Код МКХ‑10: L40 — ​Псоріаз // Робоча версія № 4 prefinal. — ​К., 2013. — 218 с.
3.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Артропатичний псоріаз: обґрунтування раціональних методів лікування та профі­лактики. Частина 1 // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2011. — № 1 (40). — ​С. 7—24.
4.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Контроль за розвитком та перебігом супутньої патології у хворих на артропатичний псоріаз // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2014. — № 2 (53). — ​С. 13—23.
5.    Системи для проведення клінічних, хімічних та імуно­логічних аналізів. Immulite: додаток Immuli­tenicoti­ne­meta­bolite до реєстраційного свідоцтва виробу № 9128/2009 від 03.12.2009/системи для проведення клі­нічних, хімічних та імунологічних аналізів. Immulite: наказ МОЗ України № 917 від 03.12.2009.
6.    Слепченко Н.С. Вплив паління на функцію зовнішнього дихання, показники якості життя в підлітків // Новости медицини и фармации. Аллергология и пульмонология. — 2008. — № 246. — ​С. 21—24.
7.    Степаненко Р.Л., Грічка С.Г. До питання морфогенезу шкірних елементів висипу при псоріазі // Укр. журн. дерматол., венерол., кометол. — 2014. — № 3 (54). — ​С. 19—22.
8.    Твердохліб І.В., Перцева Н.О., Турлюн Т.С. Динаміка морфологічних змін гранул тромбоцитів у хворих на артеріальну гіпертензію з високим кардіоваскулярним ризиком при застосуванні лазортану калію // Morpho­logia. — 2014. — ​T. 8, № 2. — ​С. 61—66.
9.    Чеботар А.І. Особливості перебігу псоріазу на Кіро­воградщині // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2011. — № 1 (40). — ​С. 40—43.
10.    Aligne C.A., Stoddard J. Tobacio and children an economice valuationof the medical effecto fparental smoking // Arch. Pediatr. Adolesc. Med. — 1997. — ​Vol. 151. — ​P. 648—653.
11.    Balfour D.J., Ridley D.L. The effectof nicotine onneural pathway simplicate dindepression // Farmacol. Biochem. Behav. — 2000. — N 66. — ​P. 70—85.
12.    Balfour D.J. The pharmacology under lying pharmacothera­py fort obacco dependence // Int. J. Clin. Pract. — 2001. — N 55. — ​P. 53—57.
13.    Choi H.Y., Park H.C., Ha S.K. Salt Sensitivity and Hy­­per­tension: A Paradigm Shift from Kidney Malfunction to Vascular Endothelial Dysfunction // Electrolyte Blood Press. — 2015. — ​Vol. 13, N 1. — ​P. 7—16.
14.    Garsia-Rodriguez S. Increased gene expression of Tollike receptor 4 on peripheral blood momonuclear cells in patients with psoriasis // JEADV. — 2013. — ​Vol. 27. — N 5. — ​P. 242—250.
15.    HardenJL, Bowcock AM, The immunogenetics of psosiasis: a comprehensive // J. Autoimmun. — 2015. — ​Vol. 64. — ​P. 66—73.
16.    Heatherton T.F., Kozlowski L.T., Freckeretall R.C. The Fagerstron Testfor Nicotine Dependence: A revision of the Fagerstrom Tolerance Questionnaire // Br. J. Addictions. — 1991. — N 86. — ​P. 1119—1127.
17.    MantovaniA., Gisondi P., Lonardo A., Targher G. Relation­ship between Non-Alcoholic Fatty Liver Diswase and Psoriasis: A Novel Hepato-Dermal Axis? // Int. J. Mol. Sci. 2016.— Vol. 17 (2): [Medline].
18.    Mrowietz U., Kragballe K., Reich K. Definition of theat­mentgoais for moberate to severe psoriasis: a European consensus // Arch. Dermatol. Res.— 2011. — N 303. — ​P. 1—10.
19.    Pariser D., Schenkel B., Carter C. et al. Psoriasis Patient Interview Sudy Group. A multicenter, non-interventional study to evaluate patient-reported experiences of living with psoriasis // J. Dermatol Treat. — 2015. — ​P. 1—8.
20.    Rachakonda T.D., Schupp C.W., Armstrong A.W. Psoriasis Prevalence among adults in the United States // J. Am. Acad. Dermatol. — 2014. — ​Vol. 70 (3). — ​P. 512—516.
21.    Reich K. The concept of psoriasis as a systemic inflammation: implications for disease management // JEADV. — 2012. — N 2. — ​P. 3—11.
22.    Stratton K., Shetty P., Wallace R., Bondurant S. Clearing the smoke assessing the science base for tobacco harm reduc­tion. — ​Washington В.C. The Wational Academics Press. Institute of Medicine, 2001. — ​P. 315.
23.    Wood D.M. Called «Packyear» smoking histories: whatabout patients whouse loose tobacco? // Tobacco Control. — 2005. — N 14. — ​P. 141—142.
24.    World Health Organization. International statistical classi­fication of diseases and related health problems (ICD 10). Tenth revision — ​Geneva [Electronic resource]: WHO. — 1992. — [Cited 2011, 15 Sep.] — ​Available from: http;//www.who.int/ occupational health/publications/en/oehi CD 10.pdf.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

4. Наукові дослідження

 

Визначення проникності комплексу вітамінів А + Е, що міститься в емульсіях, з використанням дифузійної камери Франца

Б. Лубковська1, М. Гус1, Б. Гробелна2, З. Маскевич3

1 Відділення фізіотерапії та медичних наук, Гданський коледж менеджменту, Гданськ, Польща  
2 Відділення хімії та аналітичної косметики, хімічний факультет, Гданський університет, Гданськ, Польща
3 Відділення молекулярної біотехнології, хімічний факультет, Гданський університет, Гданськ, Польща

Мета роботи — перевірити, чи активні речовини, такі як вітамін А і вітамін Е, що містяться в емульсії, проникають у мембрану, що імітує шкіру.
Матеріали та методи. Двома похідними були проаналізовані активні сполуки: ретинолу пальмітат і токоферолу ацетат. Дослідження проникності проводилися з використанням дифузійних камер Франца, виготовлених із боросилікатного скла. Зібрані зразки тестували за допомогою методу MALDI­-TOF MS та аналітичної методики високоефективної рідинної хроматографії. Дослідження здійснювали в лабораторних умовах, які дають змогу тестувати активні субстанції поза живим організмом і показують вплив цих сполук на організм.
Результати та обговорення. Тестування проникності показує, що деякі зі сполук, що містяться в емульсії типу w/o, проходять крізь мембрани, що було підтверджено за допомогою методу MALDI­-TOF MS та аналітичної методики високоефективної рідинної хроматографії. Крім того, поряд із проаналізованим комплексом, інші активні інгредієнти, що входять до формули емульсії, також пройшли крізь мембрану.
Висновки. У тестах, проведених у дифузійній камері при температурі (37 ± 0,5) °C, похідні вітамінів А та Е були виявлені значно швидше, ніж у тестах, проведених при лабораторній температурі (22 ± 0,5) °C. Температура 37 °C відповідає трансдермальним системам, які використовуються на шкірі.

Ключові слова: вітамін А, вітамін Е, проникність у лабораторних умовах, дифузійна камера Франца.

Список літератури:  
1.    Molski M., Chemia piękna.— Warszawa: PWN, 2012.
2.    Johnson A., Chandraratna R.A.S. Novel retinoids with recep­tor selectivity and functional selectivity // Br. J. Dermatol.— 1999.
3.    Boryczka M., Pasker B., Sosada M. Retinoidy jako substancje czynne produktów leczniczych, kosmetyków i suplementów diety // Farmaceutyczny Przegląd Naukowy.— 2010.— N 8.— S. 8—16.
4.    Bojarowicz H., Płowiec A. Wpływ witaminy A na kondycję skó­ry // Prabi High Epidemiol.— 2010.— N 91 (3).— S. 352—346.
5.    Zejca A., Gorczyca M. (red.) Chemia leków.— Warszawa: PZWL, 2002.
6.    Lamer-Zarawska E., Chwała C., Gwardys A. Rośliny w kosmetyce i kosmetologii przeciwstarzeniowej.— Warszawa: PZWL, 2012.
7.    Kuczyński S. Kosmeceutyki — ​więcej niż kosmetyki // Panacea.— 1/2006.
8.    Lipiak D. Kosmeceutyki // Świat Przemysłu Kosme­tycz­ne­go.— 03/2011.
9.    Winter H. Griffith, Wielki leksykon witamin, ziół, sklad­ników mineralnych i suplementów.— Wydawnictwo Amber, 2002.
10.    Lange K., Badanie trwałości α-tokoferolu w kompleksach inkluzyjnych z cyklodekstrynami. Rozprawa na stopień doktora nauk farmaceutycznych.— Poznań, 2012.
11.    Kumirska J., Gołębiewski M., Paszkiewicz M., Bychowska A. Skrypt z ochrony środowiska. Analiza żywności.— Gdańsk: Wydaw­nictwo Uniwersytetu Gdańskiego, 2010.
12.    Jachowicz R. (red.) Receptura apteczna.— Warszawa: Wydawnictwo Lekarskie PZWL, 2009.
13.    Moreno P, Salvadó V, Determination of eight water- and fat-soluble vitamins in multi-vitamin pharmaceutical formu­lations by high-performance liquid chromatography // J. Chro­matogr. A.— 2000.— N 870 (1—2).— S. 207—215.

Інше:  
Лубковська Беата, відділення фізіотерапії та медичних наук, Гданський коледж менеджменту, Pelplinska 7, 80–335, Gdansk
E-mail: b.lubkowska@wsz.pl
Гус Марта, відділення фізіотерапії та медичних наук, Гданський коледж менеджменту, Pelplinska 7, 80–335, Gdansk
Гробелна Беата, відділення хімії та аналітичної косметики, хімічний факультет, Гданський університет, Wita Stwosza 63, 80–308 Gdansk
Маскевич Збігнєв, відділення молекулярної біотехнології, хімічний факультет, Гданський університет, Wita Stwosza 63, 80–308 Gdansk

 

Определение проницаемости комплекса витаминов А + Е, содержащегося в эмульсиях, с использованием диффузионной камеры Франца

Б. Лубковская1, М. Гус1, Б. Гробелна2, С. Маскевич3

1 Отделение физиотерапии и медицинских наук, Гданьский колледж менеджмента, Гданьск, Польша
2 Отделение химии и аналитической косметики, химический факультет, Гданьский университет, Гданьск, Польша
3 Отделение молекулярной биотехнологии, химический факультет, Гданьский университет, Гданьск, Польша

Цель работы — проверить, проникают ли активные вещества, такие как витамин А и витамин Е, содержащиеся в эмульсии, в мембрану, имитирующую кожу.
Материалы и методы. Двумя проанализированными производными активными соединениями были: ретинола пальмитат и токоферола ацетат. Исследование проницаемости проводилось с использованием диффузионных камер Франца, изготовленных из боросиликатного стекла. Собранные образцы тестировали с помощью метода MALDI-TOF MS и аналитической методики высокоэффективной жидкостной хроматографии. Исследования проводили в лабораторных условиях, которые позволяют тестировать активные субстанции вне живого организма и показывают влияние этих соединений на организм.
Результаты и обсуждение. Тестирование проницаемости показывает, что некоторые из соединений, содержащихся в эмульсии типа w/o, проходят через мембраны, что было подтверждено с помощью метода MALDI-TOF MS и аналитической методики высокоэффективной жидкостной хроматографии. Кроме того, вместе с проанализированным комплексом, другие активные ингредиенты, входящие в состав формулы эмульсии, также прошли сквозь мембрану.
Выводы. В тестах, проведенных в диффузионной камере при температуре (37 ± 0,5) °C, производные витаминов А и Е были обнаружены значительно быстрее, чем в тестах, проведенных при лабораторной температуре (22 ± 0,5) °C. Температура 37 °C соответствует трансдермальным системам, которые используются на коже.

Ключевые слова: витамин А, витамин Е, проницаемость в лабораторных условиях, диффузионная камера Франца.

Список литературы:  
1.    Molski M., Chemia piękna.— Warszawa: PWN, 2012.
2.    Johnson A., Chandraratna R.A.S. Novel retinoids with recep­tor selectivity and functional selectivity // Br. J. Dermatol.— 1999.
3.    Boryczka M., Pasker B., Sosada M. Retinoidy jako substancje czynne produktów leczniczych, kosmetyków i suplementów diety // Farmaceutyczny Przegląd Naukowy.— 2010.— N 8.— S. 8—16.
4.    Bojarowicz H., Płowiec A. Wpływ witaminy A na kondycję skó­ry // Prabi High Epidemiol.— 2010.— N 91 (3).— S. 352—346.
5.    Zejca A., Gorczyca M. (red.) Chemia leków.— Warszawa: PZWL, 2002.
6.    Lamer-Zarawska E., Chwała C., Gwardys A. Rośliny w kosmetyce i kosmetologii przeciwstarzeniowej.— Warszawa: PZWL, 2012.
7.    Kuczyński S. Kosmeceutyki — ​więcej niż kosmetyki // Panacea.— 1/2006.
8.    Lipiak D. Kosmeceutyki // Świat Przemysłu Kosme­tycz­ne­go.— 03/2011.
9.    Winter H. Griffith, Wielki leksykon witamin, ziół, sklad­ników mineralnych i suplementów.— Wydawnictwo Amber, 2002.
10.    Lange K., Badanie trwałości α-tokoferolu w kompleksach inkluzyjnych z cyklodekstrynami. Rozprawa na stopień doktora nauk farmaceutycznych.— Poznań, 2012.
11.    Kumirska J., Gołębiewski M., Paszkiewicz M., Bychowska A. Skrypt z ochrony środowiska. Analiza żywności.— Gdańsk: Wydaw­nictwo Uniwersytetu Gdańskiego, 2010.
12.    Jachowicz R. (red.) Receptura apteczna.— Warszawa: Wydawnictwo Lekarskie PZWL, 2009.
13.    Moreno P, Salvadó V, Determination of eight water- and fat-soluble vitamins in multi-vitamin pharmaceutical formu­lations by high-performance liquid chromatography // J. Chro­matogr. A.— 2000.— N 870 (1—2).— S. 207—215.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Англійська

5. Огляди

 

Хімічні пілінги в дерматології. Частина I. Історія, визначення, класифікація, опис, показання з доказами ефективності

К. Діл

Університет Гульєльмо Марконі, Рим, Італія

У наш час зростає кількість пілінгів, які пропонують дерматологи у своїй повсякденній практиці. Але не всі пілінги однакові. Кожен дерматолог повинен спочатку чітко обрати пілінг, який найбільш точно відповідає шкірі пацієнта й показанням до лікування, по-друге, він повинен застосувати його у відповідності з науковою методологією, яка в даний час добре розроблена. Препілінг та постпілінг є також двома важливими фазами, які будуть відповідати за успішні результати й відсутність ускладнень. Останнє буде розглядатися у другій частині цієї статті.

Ключові слова: хімічний пілінг, ексфоліація, гліколева кислота, трихлорацетилова кислота, саліцилова кислота, феноловий пілінг.

Список літератури:  
1.    Brody H.J., Monheit G.D., Resnik S.S., Alt T.H. A history of chemical peeling // Dermatol. Surg.— 2000.— Vol. 26 (5).— P. 405—409.
2.    Hebra F., Kaposi M. On Diseases of the Skin.— Vol. 3. London.— Р.  New Sydenham Society, 1874.— Р. 22—23.
3.    Unna P.G. Thérapeutiques générales des maladies de la peau.— 1882.
4.    Van Scott E.J., Yu R.J. Hyperkeratinization, corneocyte cohesion and alpha hydroxy acids // J. Am. Acad. Dermatol.— 1984.— Vol. 11.— P. 867—879.
5.    Clark E, Scerri L. Superficial and medium-depth chemical peels // Clin. Dermatol.— 2008.— Vol. 26 (2).— P. 209—218.
6.    Rubin M.G. Manual of chemical peels.— Philadelphia.: JB Lipincot; 1992.— 20 p.
7.    Figueiredo Yokomizo V.M., Henneberg Benemond T.M., Chisaki C., Henneberg Benemond P. Chemical peels  review and practical applications // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2013.— Vol. 5 (1).— P. 5868.
8.    Deprez P. Easy Phytic Solution. A New Alpha Hydroxy Acid Peel with Slow Release and without Neutralization // Int. J. Cosm. Surg. Aesth. Derm.— 2003.— Vol. 5 (1).— P. 45—51.
9.    Wójcik A., Kubiak M., Rotsztejn H. Influence of azelaic and mandelic acid peels on sebum secretion in ageing women //Postep Derm. Alergol.— 2013.— Vol. 3.— Р. 140—145.
10.    Monheit G.D. The Jessner’s and TCA peel a medium-depth chemical peel // J. Dermatol. Surg. Oncol.— 1989.— Vol. 15.— P. 945—950.
11.    Brody H.J. Variations and comparisons in medium-depth chemical peeling // J. Dermatol. Surg. Oncol.— 1989.— Vol. 15 (9).— P. 953—963.
12.    Coleman W.P., Futrell I.M. The glycolic acid-trichloroacetic acid peel // J. Dermatol. Surg. Oncol.— 1994.— Vol. 20.— P. 76—80.
13.    Sharad J. Glycolic acid peel therapy — ​a current review //Clin. Cosmet // Investig. Dermatol.— 2013.— Vol. 11 (6).— P. 281—288.
14.    Banga G., Patel K. Glycolic Acid peels for nail rejuvenation // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2014.— Vol. 7 (4).— P. 198—201.
15.    Wang C.M., Huang C.L., Hu C.T., Chan H.L. The effect of glycolic acid on the treatment of acne in Asian skin //Dermatol. Surg.— 1997.— Vol. 23 (1).— Р.  23—29.
16.    Atzori L., Brundu M.A., Orru A., Biggio P. Glycolic acid peeling in the treatment of acne // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 1999.— Vol. 12 (2).— P. 119—122.
17.    Kim S.W., Moon S.E., Kim J.A., Eun H.C. Glycolic acid versus Jessner’s solution which is better for facial acne patients? A randomized prospective clinical trial of split-face model therapy // Dermatol. Surg.— 1999.— Vol. 25 (4).— P. 270—273.
18.    Grover C., Reddu B.S. The therapeutic value of glycolic acid peels in dermatology // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol.— 2003.— Vol. 69 (2).— Р. 148—150.
19.    Kessler E., Flanagan K., Chia C. et al. Comparison of alpha- and beta-hydroxy acid chemical peels in the treatment of mild to moderately severe facial acne vulgaris // Dermatol. Surg.— 2008.— Vol. 34 (1).— P. 45—50; discussion 51.
20.    Erbağci Z., Akçali C. Biweekly serial glycolic acid peels vs long-term daily use of topical low-strength glycolic acid in the treatment of atrophic acne scars // Int. J. Dermatol.— 2000.— Vol. 39 (10).— Р. 789—794.
21.    Lim J.T., Tham S.N. Glycolic acid peels in the treatment of melasma among Asian women // Dermatol. Surg.— 1997.— Vol. 23 (3).— P. 177—179.
22.    Javaheri S.M., Handa S., Kaur I., Kumar B. Safety and efficacy of glycolic acid facial peel in Indian women with melasma // Int. J. Dermatol.— 2001.— Vol. 40 (5).— P. 354—357.
23.    Sarkar R., Kaur C., Bhalla M., Kanwar A.J. The combination of glycolic acid peels with a topical regimen in the treatment of melasma in dark-skinned patients a comparative study // Dermatol. Surg.— 2002.— Vol. 28 (9).— Р. 828—832; discussion 832.
24.    Khunger N., Sarkar R., Jain R.K. Tretinoin peels versus glycolic acid peels in the treatment of Melasma in dark-skinned patients // Dermatol. Surg.— 2004.— Vol. 30 (5).— P. 756—760; discussion 760.
25.    Kligman D.E. Tretinoin peels versus glycolic acid peels //Dermatol. Surg.— 2004.— Vol. 30 (12 Pt 2).— Р. 1609.
26.    Kumari R., Thappa D.M. Comparative study of trichloro­acetic acid versus glycolic acid chemical peels in the treat­ment of melasma // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol. 2010.— Vol. 76 (4).— P. 447.
27.    Burns R.L., Prevost-Blank P.L., Lawry M.A. et al. Glycolic acid peels for post inflammatory hyperpigmentation in black patients. A comparative study // Dermatol. Surg.— 1997.— Vol. 23 (3).— P. 171—174; discussion 175.
28.    Tse Y., Ostad A., Lee H.S. et al. A clinical and histologic evaluation of two medium-depth peels. Glycolic acid versus Jessner’s trichloroacetic acid // Dermatol. Surg.— 1996.— Vol. 22 (9).— P. 781—786.
29.    Piacquadio D., Dobry M., Hunt S. et al. Short contact 70 % glycolic acid peels as a treatment for photodamaged skin. A pilot study // Dermatol. Surg.— 1996.— Vol. 22 (5).— P. 449—452.
30.    Newman N., Newman A., Moy L.S. et al. Clinical improve­ment of photoaged skin with 50 % glycolic acid. A double-blind vehicle-controlled study // Dermatol. Surg.— 1996.— Vol. 22 (5).— P. 455—460.
31.    Moy L.S., Murad H., Moy R.L. Glycolic acid peels for the treatment of wrinkles and photoaging // J. Dermatol. Surg. Oncol.— 1993.— Vol. 19 (3).— P. 243—246.
32.    Lee S.H., Huh C.H., Park K.C., Youn S.W. Effects of repetitive superficial chemical peels on facial sebum secretion in acne patients // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2006.— Vol. 20.— P. 964—968.
33.    Ejaz A., Raza N., Iftikhar N., Muzzafar F. Comparison of 30 % salicylic acid with Jessner‘s solution for superficial chemical peeling in epidermal melasma // J. Coll. Physicians Surg. Pak.— 2008.— Vol. 18 (4).— P. 205—208.
34.    Lawrence N., Cox S.E., Cockerell C.J. et al. A comparison of the efficacy and safety of Jessner‘s solution and 35 % trichloroacetic acid vs 5 % fluorouracil in the treatment of widespread facial actinic keratoses // Arch. Dermatol.— 1995.— Vol. 131 (2).— P. 176—181.
35.    Fischer T.C., Perosino E., Poli F. et al. Cosmetic Dermatology European Expert Group. Chemical peels in aesthetic dermatology.— Р.  an update 2009 // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 201.— Vol. 24 (3).— P. 281—292.
36.    Humphreys T.R., Werth V., Dzubow L., Kligman A. Treat­ment of photodamaged skin with trichloroacetic acid and topical tretinoin // J. Am. Acad. Dermatol.— 1996.— Vol. 34 (4).— P. 638—644.
37.    Kubiak M., Mucha P., Dębowska R., Rotsztejn H. Evaluation of 70 % glycolic peels versus 15 % trichloroacetic peels for the treatment of photodamaged facial skin in aging women // Dermatol. Surg.— 2014.— Vol. 40 (8).— P. 883—891.
38.    Han S.H., Kim H.J., Kim S.Y. et al. Skin rejuvenating effects of chemical peeling.— Р.  a study in photoaged hairless mice // Int. J. Dermatol.— 2011.— Vol. 50 (9).— P. 1075—1082.
39.    Chun E.Y., Lee J.B., Lee K.H. Focal trichloroacetic acid peel method for benign pigmented lesions in dark-skinned pa­­tients // Dermatol. Surg.— 2004.— Vol. 30 (4 Pt 1).— Р. 512—516; discussion 516.
40.    Puri N. Comparative study of 15 % TCA peel versus 35 % glycolic acid peel for the treatment of melasma // Indian Dermatol. Online. J.— 2012.— Vol. 3 (2).— P. 109—113.
41.    Mradula P.R., Sacchidanand S. A Split-face Comparative Study of 70 % Trichloroacetic Acid and 80 % Phenol Spot Peel in the Treatment of Freckles // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2012.— Vol. 5 (4).— P. 261—265.
42.    Sacchidanand S., Shetty A.B., Leelavathy B. Efficacy of 15 % trichloroacetic Acid and 50 % glycolic Acid peel in the treatment of frictional melanosis a comparative study // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2015.— Vol. 8 (1).— P. 37—41.
43.    Zayed A., Sobhi R.M., Abdel Halim D.M. Using trichloro­acetic acid in the treatment of acanthosis nigricans a pilot study // J. Dermatolog Treat.— 2014.— Vol. 25 (3).— P. 223—225.
44.    Garg S., Baveja S. Combination therapy in the management of atrophic acne scars // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2014.— Vol. 7 (1).— P. 18—23.
45.    Holzer G., Pinkowicz A., Radakovic S. et al. Randomized controlled trial comparing 35 % trichloroacetic acid peel and 5-aminolevulinic acid photodynamic therapy for the treat­ment of multiple actinic keratosis // Br. J. Dermatol.— 2016.— doi.— Р. 10.1111/bjd.15272.
46.    Carvalho Costa I.M., de Carvalho Mesquita K. Treating papular nodular lesions of rosacea with a medium chemical peel // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 2 (3).— P. 237—239.
47.    Sharquie K.E., Al-Tikreety M.M., Al-Mashhadani S.A. Lactic acid as a new therapeutic peeling agent in melasma //Dermatol. Surg.— 2005.— Vol. 31 (2).— P. 149—154; discussion 154.
48.    Sharquie K.E., Al-Dhalimi M.A., Noaimi A.A., Al-Sulta­ny H.A. Lactic Acid as a new therapeutic peeling agent in the treatment of lifa disease (frictional dermal melanosis) //  Indian J. Dermatol.— 2012.— Vol. 57 (6).— Р. 444—448.
49.    Vavouli C., Katsambas A., Gregoriou S. et al. Chemical peeling with trichloroacetic acid and lactic acid for infra­orbital dark circles // J. Cosmet. Dermatol.— 2013.— Vol. 12 (3).— P. 204—209.
50.    Singh R., Goyal S., Ahmed Q.R. et al. Effect of 82 % Lactic Acid in Treatment of Melasma // Int. Sch. Res. Notices.— 2014.— 17.— Vol. 2014.— P. 407142.
51.    Prestes P.S., Oliveira M.M., Leonardi G.R. Randomized clinical efficacy of superficial peeling with 85 % lactic acid versus 70 % glycolic acid // An. Bras. Dermatol.— 2013.— Vol. 88 (6).— P. 900—905.
52.    Sachdeva S. Lactic acid peeling in superficial acne scarring in Indian skin // J. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 9 (3).— P. 246—248.
53.    Sarkar R., Garg V., Bansal S et al. Comparative Evaluation of Efficacy and Tolerability of Glycolic Acid, Salicylic Mandelic Acid, and Phytic Acid Combination Peels in Melasma // Dermatol. Surg.— 2016.— Vol. 42 (3).— P. 384—391.
54.    Dainichi T., Ueda S., Imayama S., Furue M. Excellent clinical results with a new preparation for chemical peeling in acne 30 % salicylic acid in polyethylene glycol vehicle // Dermatol. Surg.— 2008.— Vol. 34 (7).— P. 891—899; discussion 899.
55.    Dayal S., Amrani A., Sahu P., Jain V.K. Jessner‘s solution vs. 30 % salicylic acid peels a comparative study of the efficacy and safety in mild-to-moderate acne vulgaris // J. Cosmet. Dermatol.— 2016.— doi. Р. 10.1111/jocd.12266.
56.    Alba M.N., Gerenutti M., Yoshida V.M., Grotto D. Clinical comparison of salicylic acid peel and LED-Laser photothe­rapy for the treatment of Acne vulgaris in teenagers // J. Cosmet. Laser Ther.— 2017.— Vol. 19 (1).— P. 49—53.
57.    Cotellessa C., Manunta T., Ghersetich I. et al. The use of pyruvic acid in the treatment of acne // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2004.— Vol. 18 (3).— P. 275—278.
58.    Jaffary F., Faghihi G., Saraeian S., Hosseini S.M. Comparison the effectiveness of pyruvic acid 50 % and salicylic acid 30 % in the treatment of acne // J. Res. Med. Sci.— 2016.— Vol. 9.— Vol. 21.— P. 31.
59.    Berardesca E., Cameli N., Primavera G., Carrera M. Clinical and instrumental evaluation of skin improvement after treatment with a new 50 % pyruvic acid peel // Dermatol. Surg.— 2006.— Vol. 32 (4).— Р. 526—531.
60.    Ghersetich I., Brazzini B., Peris K. et al. Pyruvic acid peels for the treatment of photoaging //  Dermatol. Surg.— 2004.— Vol. 30 (1).— Р. 32—36; discussion 36.
61.    Cucé L.C., Bertino M.C., Scattone L., Birkenhauer M.C. Tretinoin peeling // Dermatol. Surg.— 2001.— Vol. 27 (1).— P. 12—14.
62.    Khunger N., Sarkar R., Jain R.K. Tretinoin peels versus glycolic acid peels in the treatment of Melasma in dark-skinned patients // Dermatol. Surg.— 2004.— Vol. 30 (5).— P. 756—760; discussion 760.
63.    Ghersetich I., Troiano M., Brazzini B. et al. Melasma treat­ment with 10 % tretinoin peeling mask // J. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 9 (2).— P. 117—121.
64.    Magela Magalhães G., Melo Borges M.F., Raissa de Carvalho Queiroz A. et al. Double-blind randomized study of 5 % and 10 % retinoic acid peels in the treatment of melasma clinical evaluation and impact on the quality of life // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2011.— Vol. 3 (1).— P. 17—22.
65.    Wójcik A., Kubiak M., Rotsztejn H. Influence of azelaic and mandelic acid peels on sebum secretion in ageing women // Postepy Dermatol. Alergol.— 2013.— Vol. 30 (3).— Р. 140—145.
66.    Park J.H., Choi Y.D., Kim S.W. et al. Effectiveness of modified phenol peel (Exoderm) on facial wrinkles, acne scars and other skin problems of Asian patients // J. Dermatol.— 2007.— Vol. 34.— P. 17—24.
67.    Puri N. Efficacy of Modified Jessner‘s Peel and 20 % TCA Versus 20 % TCA Peel Alone for the Treatment of Acne Scars // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2015.— Vol. 8 (1).— P. 42—45.
68.    Sezer E., Erbil H., Kurumlu Z. et al. A comparative study of focal medium-depth chemical peel versus cryosurgery for the treatment of solar lentigo // Eur. J. Dermatol.— 2007.— Vol. 17 (1).— Р. 26—29.
69.    Cook K.K., Cook W.R.Jr. Chemical peel of nonfacial skin using glycolic acid gel augmented with TCA and neutralized based on visual staging // Dermatol. Surg.— 2000.— Vol. 26 (11).— Р. 994—999.

References
1.    Brody HJ, Monheit GD, Resnik SS, Alt TH. A history of chemical peeling. Dermatol Surg. 2000 May; 26(5):405-9.
2.    Hebra F, Kaposi M. On Diseases of the Skin, vol 3. London: New Sydenham Society, 1874:22-3.
3.    Unna PG, Thérapeutiques générales des maladies de la peau, 1882.
4.    Van Scott EJ, Yu RJ. Hyperkeratinization, corneocyte cohesion and alpha hydroxy acids. J Am Acad Dermatol 1984; 11:867-79.
5.    Clark E, Scerri L. Superficial and medium-depth chemical peels. Clin Dermatol. 2008 Mar-Apr; 26(2):209-18.
6.    Rubin MG. Manual of chemical peels. Philadelphia: JB Lipincot; 1992. p. 20.
7.    Figueiredo Yokomizo VM, Henneberg Benemond TM, Chisaki C, Henneberg Benemond P. Chemical peels: review and practical applications. Surg Cosmet Dermatol 2013; 5(1):5868.
8.    Deprez P. Easy Phytic Solution: A New Alpha Hydroxy Acid Peel with Slow Release and without Neutralization. Int J Cosm Surg Aesth Derm. 2003; 5(1):45-51.
9.    Wójcik A, Kubiak M, Rotsztejn H. Influence of azelaic and mandelic acid peels on sebum secretion in ageing women. Postep Derm Alergol 2013; XXX, 3: 140-145.
10.    Monheit GD. The Jessner’s and TCA peel: a medium-depth chemical peel. J Dermatol Surg Oncol 1989; 15:945-50.
11.    Brody HJ. Variations and comparisons in medium-depth chemical peeling. J Dermatol Surg Oncol. 1989 Sep; 15(9):953-63.
12.    Coleman WP, Futrell IM. The glycolic acid–trichloroacetic acid peel. J Dermatol Surg Oncol 1994; 20:76-80.
13.    Sharad J. Glycolic acid peel therapy — ​a current review. Clin Cosmet Investig Dermatol. 2013 Nov 11; 6:281-8.
14.    Banga G, Patel K. Glycolic Acid peels for nail rejuvenation. J Cutan Aesthet Surg. 2014 Oct-Dec; 7(4):198-201.
15.    Wang CM, Huang CL, Hu CT, Chan HL. The effect of glycolic acid on the treatment of acne in Asian skin. Dermatol Surg. 1997; 23(1): 23-29.
16.    Atzori L, Brundu MA, Orru A, Biggio P. Glycolic acid peeling in the treatment of acne. J Eur Acad Dermatol Venereol. Mar 1999; 12(2):119-122.
17.    Kim SW, Moon SE, Kim JA, Eun HC. Glycolic acid versus Jessner’s solution: which is better for facial acne patients? A randomized prospective clinical trial of split-face model therapy. Dermatol Surg. 1999; 25(4)270-273.
18.    Grover C, Reddu BS. The therapeutic value of glycolic acid peels in dermatology. Indian J Dermatol Venereol Leprol. 2003; 69(2): 148-150.
19.    Kessler E, Flanagan K, Chia C, Rogers C, Glaser DA. Comparison of alpha- and beta-hydroxy acid chemical peels in the treatment of mild to moderately severe facial acne vulgaris. Dermatol Surg. 2008; 34(1):45-50; discussion 51.
20.    Erbağci Z, Akçali C. Biweekly serial glycolic acid peels vs long-term daily use of topical low-strength glycolic acid in the treatment of atrophic acne scars. Int J Dermatol. 2000; 39(10):789-794.
21.    Lim JT, Tham SN. Glycolic acid peels in the treatment of melasma among Asian women. Dermatol Surg. 1997; 23(3):177-179.
22.    Javaheri SM, Handa S, Kaur I, Kumar B. Safety and efficacy of glycolic acid facial peel in Indian women with melasma. Int J Dermatol. 2001; 40(5):354-357.
23.    Sarkar R, Kaur C, Bhalla M, Kanwar AJ. The combination of glycolic acid peels with a topical regimen in the treatment of melasma in dark-skinned patients: a comparative study. Dermatol Surg. 2002; 28(9):
828-832; discussion 832.
24.    Khunger N, Sarkar R, Jain RK. Tretinoin peels versus glycolic acid peels in the treatment of Melasma in dark-skinned patients. Dermatol Surg. 2004; 30(5):756-760; discussion 760.
25.    Kligman DE. Tretinoin peels versus glycolic acid peels. Dermatol Surg. 2004;30(12 Pt 2):1609.
26.    Kumari R, Thappa DM. Comparative study of trichloroacetic acid versus glycolic acid chemical peels in the treatment of melasma. Indian J Dermatol Venereol Leprol. 2010; 76(4):447.
27.    Burns RL, Prevost-Blank PL, Lawry MA, Lawry TB, Faria DT, Fivenson DP. Glycolic acid peels for post inflammatory hyperpigmentation in black patients. A comparative study. Dermatol Surg. 1997; 23(3):171-174; discussion 175.
28.    Tse Y, Ostad A, Lee HS, et al. A clinical and histologic evaluation of two medium-depth peels. Glycolic acid versus Jessner’s trichloroacetic acid. Dermatol Surg. 1996;22(9):781-786.
29.    Piacquadio D, Dobry M, Hunt S, Andree C, Grove G, Hollenbach KA. Short contact 70 % glycolic acid peels as a treatment for photodamaged skin. A pilot study. Dermatol Surg. 1996;22(5):449-452.
30.    Newman N, Newman A, Moy LS, Babapour R, Harris AG, Moy RL. Clinical improvement of photoaged skin with 50 % glycolic acid. A double-blind vehicle-controlled study. Dermatol Surg. 1996; 22(5):455-460.
31.    Moy LS, Murad H, Moy RL. Glycolic acid peels for the treatment of wrinkles and photoaging. J Dermatol Surg Oncol. 1993; 19(3):243-246.
32.    Lee SH, Huh CH, Park KC, Youn SW. Effects of repetitive superficial chemical peels on facial sebum secretion in acne patients. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2006; 20:964-968.
33.    Ejaz A, Raza N, Iftikhar N, Muzzafar F. Comparison of 30 % salicylic acid with Jessner‘s solution for superficial chemical peeling in epidermal melasma. J Coll Physicians Surg Pak. 2008 Apr; 18(4):205-8.
34.    Lawrence N, Cox SE, Cockerell CJ, Freeman RG, Cruz PD Jr. A comparison of the efficacy and safety of Jessner‘s solution and 35 % trichloroacetic acid vs 5 % fluorouracil in the treatment of widespread facial actinic keratoses. Arch Dermatol. 1995 Feb; 131(2):176-81.
35.    Fischer TC, Perosino E, Poli F, Viera MS, Dreno B; Cosmetic Dermatology European Expert Group. Chemical peels in aesthetic dermatology: an update 2009. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2010 Mar; 24(3):281-92.
36.    Humphreys TR, Werth V, Dzubow L, Kligman A. Treatment of photodamaged skin with trichloroacetic acid and topical tretinoin. J Am Acad Dermatol. 1996 Apr; 34(4):638-44.
37.    Kubiak M, Mucha P, Dębowska R, Rotsztejn H. Evaluation of 70 % glycolic peels versus 15 % trichloroacetic peels for the treatment of photodamaged facial skin in aging women. Dermatol Surg. 2014 Aug; 40(8):883-91.
38.    Han SH, Kim HJ, Kim SY, Kim YC, Choi GS, Shin JH. Skin rejuvenating effects of chemical peeling: a study in photoaged hairless mice. Int J Dermatol. 2011 Sep; 50(9):1075-82.
39.    Chun EY, Lee JB, Lee KH. Focal trichloroacetic acid peel method for benign pigmented lesions in dark-skinned patients. Dermatol Surg. 2004 Apr; 30(4 Pt 1):512-6; discussion 516.
40.    Puri N. Comparative study of 15 % TCA peel versus 35 % glycolic acid peel for the treatment of melasma. Indian Dermatol Online J. 2012 May; 3(2):109-13.
41.    Mradula PR, Sacchidanand S. A Split-face Comparative Study of 70 % Trichloroacetic Acid and 80 % Phenol Spot Peel in the Treatment of Freckles. J Cutan Aesthet Surg. 2012 Oct; 5(4):261-5.
42.    Sacchidanand S, Shetty AB, Leelavathy B. Efficacy of 15 % trichloroacetic Acid and 50 % glycolic Acid peel in the treatment of frictional melanosis: a comparative study. J Cutan Aesthet Surg. 2015 Jan-Mar; 8(1):37-41.
43.    Zayed A, Sobhi RM, Abdel Halim DM. Using trichloroacetic acid in the treatment of acanthosis nigricans: a pilot study. J Dermatolog Treat. 2014 Jun; 25(3):223-5.
44.    Garg S, Baveja S. Combination therapy in the management of atrophic acne scars. J Cutan Aesthet Surg. 2014 Jan; 7(1):18-23.
45.    Holzer G, Pinkowicz A, Radakovic S, Schmidt JB, Tanew A. Randomized controlled trial comparing 35 % trichloroacetic acid peel and 5-aminolevulinic acid photodynamic therapy for the treatment of multiple actinic keratosis. Br J Dermatol. 2016 Dec 23. doi: 10.1111/bjd.15272. [Epub ahead of print]
46.    Carvalho Costa IM, de Carvalho Mesquita K. Treating papular nodular lesions of rosacea with a medium chemical peel. Surg Cosmet Dermatol. 2010; 2(3)237-9.
47.    Sharquie KE, Al-Tikreety MM, Al-Mashhadani SA. Lactic acid as a new therapeutic peeling agent in melasma. Dermatol Surg. 2005 Feb; 31(2):149-54; discussion 154.
48.    Sharquie KE, Al-Dhalimi MA, Noaimi AA, Al-Sultany HA. Lactic Acid as a new therapeutic peeling agent in the treatment of lifa disease (frictional dermal melanosis). Indian J Dermatol. 2012 Nov;57(6):444-8.
49.    Vavouli C, Katsambas A, Gregoriou S, Teodor A, Salavastru C, Alexandru A, Kontochristopoulos G. Chemical peeling with trichloroacetic acid and lactic acid for infraorbital dark circles. J Cosmet Dermatol. 2013 Sep; 12(3):204-9.
50.    Singh R, Goyal S, Ahmed QR, Gupta N, Singh S. Effect of 82 % Lactic Acid in Treatment of Melasma. Int Sch Res Notices. 2014 Jul 17; 2014:407142.
51.    Prestes PS, Oliveira MM, Leonardi GR. Randomized clinical efficacy of superficial peeling with 85 % lactic acid versus 70 % glycolic acid. An Bras Dermatol. 2013 Nov-Dec; 88(6):900-5.
52.    Sachdeva S. Lactic acid peeling in superficial acne scarring in Indian skin. J Cosmet Dermatol. 2010 Sep; 9(3):246-8.
53.    Sarkar R, Garg V, Bansal S, Sethi S, Gupta C. Comparative Evaluation of Efficacy and Tolerability of Glycolic Acid, Salicylic Mandelic Acid, and Phytic Acid Combination Peels in Melasma. Dermatol Surg. 2016 Mar; 42(3):384-91.
54.    Dainichi T, Ueda S, Imayama S, Furue M. Excellent clinical results with a new preparation for chemical peeling in acne: 30 % salicylic acid in polyethylene glycol vehicle. Dermatol Surg. 2008 Jul; 34(7):891-9; discussion 899.
55.    Dayal S, Amrani A, Sahu P, Jain VK. Jessner‘s solution vs. 30 % salicylic acid peels: a comparative study of the efficacy and safety in mild-to-moderate acne vulgaris. J Cosmet Dermatol. 2016 Aug 25. doi: 10.1111/jocd.12266. [Epub ahead of print]
56.    Alba MN, Gerenutti M, Yoshida VM, Grotto D. Clinical comparison of salicylic acid peel and LED-Laser phototherapy for the treatment of Acne vulgaris in teenagers. J Cosmet Laser Ther. 2017 Feb; 19(1):49-53.
57.    Cotellessa C, Manunta T, Ghersetich I, Brazzini B, Peris K. The use of pyruvic acid in the treatment of acne. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2004 May; 18(3):275-8.
58.    Jaffary F, Faghihi G, Saraeian S, Hosseini SM. Comparison the effectiveness of pyruvic acid 50 % and salicylic acid 30 % in the treatment of acne. J Res Med Sci. 2016 May 9; 21:31.
59.    Berardesca E, Cameli N, Primavera G, Carrera M. Clinical and instrumental evaluation of skin improvement after treatment with a new 50 % pyruvic acid peel. Dermatol Surg. 2006 Apr;32(4):526-31.
60.    Ghersetich I, Brazzini B, Peris K, Cotellessa C, Manunta T, Lotti T. Pyruvic acid peels for the treatment of photoaging. Dermatol Surg. 2004 Jan;30(1):32-6; discussion 36.
61.    Cucé LC, Bertino MC, Scattone L, Birkenhauer MC. Tretinoin peeling. Dermatol Surg. 2001 Jan; 27(1):12-4.
62.    Khunger N, Sarkar R, Jain RK. Tretinoin peels versus glycolic acid peels in the treatment of Melasma in dark-skinned patients. Dermatol Surg. 2004 May; 30(5):756-60; discussion 760.
63.    Ghersetich I, Troiano M, Brazzini B, Arunachalam M, Lotti T. Melasma: treatment with 10 % tretinoin peeling mask. J Cosmet Dermatol. 2010 Jun; 9(2):117-21.
64.    Magela Magalhães G, Melo Borges MF, Raissa de Carvalho Queiroz A, Andrade Capp A, Veloso Pedrosa S, dos Santos Diniz M. Double-blind randomized study of 5 % and 10 % retinoic acid peels in the treatment of melasma: clinical evaluation and impact on the quality of life. Surg Cosmet Dermatol 2011; 3(1):17-22.
65.    Wójcik A, Kubiak M, Rotsztejn H. Influence of azelaic and mandelic acid peels on sebum secretion in ageing women. Postepy Dermatol Alergol. 2013 Jun;30(3):140-5.
66.    Park JH, Choi YD, Kim SW, Kim YC, Park SW. Effectiveness of modified phenol peel (Exoderm) on facial wrinkles, acne scars and other skin problems of Asian patients. J Dermatol. 2007; 34:17-24.
67.    Puri N. Efficacy of Modified Jessner‘s Peel and 20 % TCA Versus 20 % TCA Peel Alone for the Treatment of Acne Scars. J Cutan Aesthet Surg. 2015 Jan-Mar; 8(1):42-5.
68.    Sezer E, Erbil H, Kurumlu Z, Taştan HB, Etikan I. A comparative study of focal medium-depth chemical peel versus cryosurgery for the treatment of solar lentigo. Eur J Dermatol. 2007 Jan-Feb;17(1):26-9.
69.    Cook KK, Cook WR Jr. Chemical peel of nonfacial skin using glycolic acid gel augmented with TCA and neutralized based on visual staging. Dermatol Surg. 2000 Nov; 26(11):994-9.

Інше:  
Dr. Christian Diehl, Department of Dermatology, Universitá Degli Studi Guglielmo Marconi
Via Plinio, 44, 00193, Rome, Italy. Е-mail: chdiehl@hotmail.com

 

Химические пилинги в дерматологии. Часть I. История, определение, классификация, описание, показания с доказательствами эффективности

К. Дил

Университет Гульельмо Маркони, Рим, Италия

В наше время увеличивается количество пилингов, которые предлагают дерматологи в своей повседневной практике. Но не все пилинги одинаковы. Каждый дерматолог должен сначала четко выбрать пилинг, который наиболее точно соответствует коже пациента и показаниям к лечению, во-вторых, он должен применить его в соответствии с научной методологией, которая в настоящее время хорошо разработана. Препилинг и постпилинг – это тоже две важные фазы, которые отвечают за успешные результаты и отсутствие осложнений. Последнее будет рассматриваться во второй части этой статьи.

Ключевые слова: химический пилинг, эксфолиация, гликолевая кислота, трихлорацетиловая кислота, салициловая кислота, феноловый пилинг.

Список литературы:  
1.    Brody H.J., Monheit G.D., Resnik S.S., Alt T.H. A history of chemical peeling // Dermatol. Surg.— 2000.— Vol. 26 (5).— P. 405—409.
2.    Hebra F., Kaposi M. On Diseases of the Skin.— Vol. 3. London.— Р.  New Sydenham Society, 1874.— Р. 22—23.
3.    Unna P.G. Thérapeutiques générales des maladies de la peau.— 1882.
4.    Van Scott E.J., Yu R.J. Hyperkeratinization, corneocyte cohesion and alpha hydroxy acids // J. Am. Acad. Dermatol.— 1984.— Vol. 11.— P. 867—879.
5.    Clark E, Scerri L. Superficial and medium-depth chemical peels // Clin. Dermatol.— 2008.— Vol. 26 (2).— P. 209—218.
6.    Rubin M.G. Manual of chemical peels.— Philadelphia.: JB Lipincot; 1992.— 20 p.
7.    Figueiredo Yokomizo V.M., Henneberg Benemond T.M., Chisaki C., Henneberg Benemond P. Chemical peels  review and practical applications // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2013.— Vol. 5 (1).— P. 5868.
8.    Deprez P. Easy Phytic Solution. A New Alpha Hydroxy Acid Peel with Slow Release and without Neutralization // Int. J. Cosm. Surg. Aesth. Derm.— 2003.— Vol. 5 (1).— P. 45—51.
9.    Wójcik A., Kubiak M., Rotsztejn H. Influence of azelaic and mandelic acid peels on sebum secretion in ageing women //Postep Derm. Alergol.— 2013.— Vol. 3.— Р. 140—145.
10.    Monheit G.D. The Jessner’s and TCA peel a medium-depth chemical peel // J. Dermatol. Surg. Oncol.— 1989.— Vol. 15.— P. 945—950.
11.    Brody H.J. Variations and comparisons in medium-depth chemical peeling // J. Dermatol. Surg. Oncol.— 1989.— Vol. 15 (9).— P. 953—963.
12.    Coleman W.P., Futrell I.M. The glycolic acid-trichloroacetic acid peel // J. Dermatol. Surg. Oncol.— 1994.— Vol. 20.— P. 76—80.
13.    Sharad J. Glycolic acid peel therapy — ​a current review //Clin. Cosmet // Investig. Dermatol.— 2013.— Vol. 11 (6).— P. 281—288.
14.    Banga G., Patel K. Glycolic Acid peels for nail rejuvenation // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2014.— Vol. 7 (4).— P. 198—201.
15.    Wang C.M., Huang C.L., Hu C.T., Chan H.L. The effect of glycolic acid on the treatment of acne in Asian skin //Dermatol. Surg.— 1997.— Vol. 23 (1).— Р.  23—29.
16.    Atzori L., Brundu M.A., Orru A., Biggio P. Glycolic acid peeling in the treatment of acne // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 1999.— Vol. 12 (2).— P. 119—122.
17.    Kim S.W., Moon S.E., Kim J.A., Eun H.C. Glycolic acid versus Jessner’s solution which is better for facial acne patients? A randomized prospective clinical trial of split-face model therapy // Dermatol. Surg.— 1999.— Vol. 25 (4).— P. 270—273.
18.    Grover C., Reddu B.S. The therapeutic value of glycolic acid peels in dermatology // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol.— 2003.— Vol. 69 (2).— Р. 148—150.
19.    Kessler E., Flanagan K., Chia C. et al. Comparison of alpha- and beta-hydroxy acid chemical peels in the treatment of mild to moderately severe facial acne vulgaris // Dermatol. Surg.— 2008.— Vol. 34 (1).— P. 45—50; discussion 51.
20.    Erbağci Z., Akçali C. Biweekly serial glycolic acid peels vs long-term daily use of topical low-strength glycolic acid in the treatment of atrophic acne scars // Int. J. Dermatol.— 2000.— Vol. 39 (10).— Р. 789—794.
21.    Lim J.T., Tham S.N. Glycolic acid peels in the treatment of melasma among Asian women // Dermatol. Surg.— 1997.— Vol. 23 (3).— P. 177—179.
22.    Javaheri S.M., Handa S., Kaur I., Kumar B. Safety and efficacy of glycolic acid facial peel in Indian women with melasma // Int. J. Dermatol.— 2001.— Vol. 40 (5).— P. 354—357.
23.    Sarkar R., Kaur C., Bhalla M., Kanwar A.J. The combination of glycolic acid peels with a topical regimen in the treatment of melasma in dark-skinned patients a comparative study // Dermatol. Surg.— 2002.— Vol. 28 (9).— Р. 828—832; discussion 832.
24.    Khunger N., Sarkar R., Jain R.K. Tretinoin peels versus glycolic acid peels in the treatment of Melasma in dark-skinned patients // Dermatol. Surg.— 2004.— Vol. 30 (5).— P. 756—760; discussion 760.
25.    Kligman D.E. Tretinoin peels versus glycolic acid peels //Dermatol. Surg.— 2004.— Vol. 30 (12 Pt 2).— Р. 1609.
26.    Kumari R., Thappa D.M. Comparative study of trichloro­acetic acid versus glycolic acid chemical peels in the treat­ment of melasma // Indian J. Dermatol. Venereol. Leprol. 2010.— Vol. 76 (4).— P. 447.
27.    Burns R.L., Prevost-Blank P.L., Lawry M.A. et al. Glycolic acid peels for post inflammatory hyperpigmentation in black patients. A comparative study // Dermatol. Surg.— 1997.— Vol. 23 (3).— P. 171—174; discussion 175.
28.    Tse Y., Ostad A., Lee H.S. et al. A clinical and histologic evaluation of two medium-depth peels. Glycolic acid versus Jessner’s trichloroacetic acid // Dermatol. Surg.— 1996.— Vol. 22 (9).— P. 781—786.
29.    Piacquadio D., Dobry M., Hunt S. et al. Short contact 70 % glycolic acid peels as a treatment for photodamaged skin. A pilot study // Dermatol. Surg.— 1996.— Vol. 22 (5).— P. 449—452.
30.    Newman N., Newman A., Moy L.S. et al. Clinical improve­ment of photoaged skin with 50 % glycolic acid. A double-blind vehicle-controlled study // Dermatol. Surg.— 1996.— Vol. 22 (5).— P. 455—460.
31.    Moy L.S., Murad H., Moy R.L. Glycolic acid peels for the treatment of wrinkles and photoaging // J. Dermatol. Surg. Oncol.— 1993.— Vol. 19 (3).— P. 243—246.
32.    Lee S.H., Huh C.H., Park K.C., Youn S.W. Effects of repetitive superficial chemical peels on facial sebum secretion in acne patients // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2006.— Vol. 20.— P. 964—968.
33.    Ejaz A., Raza N., Iftikhar N., Muzzafar F. Comparison of 30 % salicylic acid with Jessner‘s solution for superficial chemical peeling in epidermal melasma // J. Coll. Physicians Surg. Pak.— 2008.— Vol. 18 (4).— P. 205—208.
34.    Lawrence N., Cox S.E., Cockerell C.J. et al. A comparison of the efficacy and safety of Jessner‘s solution and 35 % trichloroacetic acid vs 5 % fluorouracil in the treatment of widespread facial actinic keratoses // Arch. Dermatol.— 1995.— Vol. 131 (2).— P. 176—181.
35.    Fischer T.C., Perosino E., Poli F. et al. Cosmetic Dermatology European Expert Group. Chemical peels in aesthetic dermatology.— Р.  an update 2009 // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 201.— Vol. 24 (3).— P. 281—292.
36.    Humphreys T.R., Werth V., Dzubow L., Kligman A. Treat­ment of photodamaged skin with trichloroacetic acid and topical tretinoin // J. Am. Acad. Dermatol.— 1996.— Vol. 34 (4).— P. 638—644.
37.    Kubiak M., Mucha P., Dębowska R., Rotsztejn H. Evaluation of 70 % glycolic peels versus 15 % trichloroacetic peels for the treatment of photodamaged facial skin in aging women // Dermatol. Surg.— 2014.— Vol. 40 (8).— P. 883—891.
38.    Han S.H., Kim H.J., Kim S.Y. et al. Skin rejuvenating effects of chemical peeling.— Р.  a study in photoaged hairless mice // Int. J. Dermatol.— 2011.— Vol. 50 (9).— P. 1075—1082.
39.    Chun E.Y., Lee J.B., Lee K.H. Focal trichloroacetic acid peel method for benign pigmented lesions in dark-skinned pa­­tients // Dermatol. Surg.— 2004.— Vol. 30 (4 Pt 1).— Р. 512—516; discussion 516.
40.    Puri N. Comparative study of 15 % TCA peel versus 35 % glycolic acid peel for the treatment of melasma // Indian Dermatol. Online. J.— 2012.— Vol. 3 (2).— P. 109—113.
41.    Mradula P.R., Sacchidanand S. A Split-face Comparative Study of 70 % Trichloroacetic Acid and 80 % Phenol Spot Peel in the Treatment of Freckles // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2012.— Vol. 5 (4).— P. 261—265.
42.    Sacchidanand S., Shetty A.B., Leelavathy B. Efficacy of 15 % trichloroacetic Acid and 50 % glycolic Acid peel in the treatment of frictional melanosis a comparative study // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2015.— Vol. 8 (1).— P. 37—41.
43.    Zayed A., Sobhi R.M., Abdel Halim D.M. Using trichloro­acetic acid in the treatment of acanthosis nigricans a pilot study // J. Dermatolog Treat.— 2014.— Vol. 25 (3).— P. 223—225.
44.    Garg S., Baveja S. Combination therapy in the management of atrophic acne scars // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2014.— Vol. 7 (1).— P. 18—23.
45.    Holzer G., Pinkowicz A., Radakovic S. et al. Randomized controlled trial comparing 35 % trichloroacetic acid peel and 5-aminolevulinic acid photodynamic therapy for the treat­ment of multiple actinic keratosis // Br. J. Dermatol.— 2016.— doi.— Р. 10.1111/bjd.15272.
46.    Carvalho Costa I.M., de Carvalho Mesquita K. Treating papular nodular lesions of rosacea with a medium chemical peel // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 2 (3).— P. 237—239.
47.    Sharquie K.E., Al-Tikreety M.M., Al-Mashhadani S.A. Lactic acid as a new therapeutic peeling agent in melasma //Dermatol. Surg.— 2005.— Vol. 31 (2).— P. 149—154; discussion 154.
48.    Sharquie K.E., Al-Dhalimi M.A., Noaimi A.A., Al-Sulta­ny H.A. Lactic Acid as a new therapeutic peeling agent in the treatment of lifa disease (frictional dermal melanosis) //  Indian J. Dermatol.— 2012.— Vol. 57 (6).— Р. 444—448.
49.    Vavouli C., Katsambas A., Gregoriou S. et al. Chemical peeling with trichloroacetic acid and lactic acid for infra­orbital dark circles // J. Cosmet. Dermatol.— 2013.— Vol. 12 (3).— P. 204—209.
50.    Singh R., Goyal S., Ahmed Q.R. et al. Effect of 82 % Lactic Acid in Treatment of Melasma // Int. Sch. Res. Notices.— 2014.— 17.— Vol. 2014.— P. 407142.
51.    Prestes P.S., Oliveira M.M., Leonardi G.R. Randomized clinical efficacy of superficial peeling with 85 % lactic acid versus 70 % glycolic acid // An. Bras. Dermatol.— 2013.— Vol. 88 (6).— P. 900—905.
52.    Sachdeva S. Lactic acid peeling in superficial acne scarring in Indian skin // J. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 9 (3).— P. 246—248.
53.    Sarkar R., Garg V., Bansal S et al. Comparative Evaluation of Efficacy and Tolerability of Glycolic Acid, Salicylic Mandelic Acid, and Phytic Acid Combination Peels in Melasma // Dermatol. Surg.— 2016.— Vol. 42 (3).— P. 384—391.
54.    Dainichi T., Ueda S., Imayama S., Furue M. Excellent clinical results with a new preparation for chemical peeling in acne 30 % salicylic acid in polyethylene glycol vehicle // Dermatol. Surg.— 2008.— Vol. 34 (7).— P. 891—899; discussion 899.
55.    Dayal S., Amrani A., Sahu P., Jain V.K. Jessner‘s solution vs. 30 % salicylic acid peels a comparative study of the efficacy and safety in mild-to-moderate acne vulgaris // J. Cosmet. Dermatol.— 2016.— doi. Р. 10.1111/jocd.12266.
56.    Alba M.N., Gerenutti M., Yoshida V.M., Grotto D. Clinical comparison of salicylic acid peel and LED-Laser photothe­rapy for the treatment of Acne vulgaris in teenagers // J. Cosmet. Laser Ther.— 2017.— Vol. 19 (1).— P. 49—53.
57.    Cotellessa C., Manunta T., Ghersetich I. et al. The use of pyruvic acid in the treatment of acne // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2004.— Vol. 18 (3).— P. 275—278.
58.    Jaffary F., Faghihi G., Saraeian S., Hosseini S.M. Comparison the effectiveness of pyruvic acid 50 % and salicylic acid 30 % in the treatment of acne // J. Res. Med. Sci.— 2016.— Vol. 9.— Vol. 21.— P. 31.
59.    Berardesca E., Cameli N., Primavera G., Carrera M. Clinical and instrumental evaluation of skin improvement after treatment with a new 50 % pyruvic acid peel // Dermatol. Surg.— 2006.— Vol. 32 (4).— Р. 526—531.
60.    Ghersetich I., Brazzini B., Peris K. et al. Pyruvic acid peels for the treatment of photoaging //  Dermatol. Surg.— 2004.— Vol. 30 (1).— Р. 32—36; discussion 36.
61.    Cucé L.C., Bertino M.C., Scattone L., Birkenhauer M.C. Tretinoin peeling // Dermatol. Surg.— 2001.— Vol. 27 (1).— P. 12—14.
62.    Khunger N., Sarkar R., Jain R.K. Tretinoin peels versus glycolic acid peels in the treatment of Melasma in dark-skinned patients // Dermatol. Surg.— 2004.— Vol. 30 (5).— P. 756—760; discussion 760.
63.    Ghersetich I., Troiano M., Brazzini B. et al. Melasma treat­ment with 10 % tretinoin peeling mask // J. Cosmet. Dermatol.— 2010.— Vol. 9 (2).— P. 117—121.
64.    Magela Magalhães G., Melo Borges M.F., Raissa de Carvalho Queiroz A. et al. Double-blind randomized study of 5 % and 10 % retinoic acid peels in the treatment of melasma clinical evaluation and impact on the quality of life // Surg. Cosmet. Dermatol.— 2011.— Vol. 3 (1).— P. 17—22.
65.    Wójcik A., Kubiak M., Rotsztejn H. Influence of azelaic and mandelic acid peels on sebum secretion in ageing women // Postepy Dermatol. Alergol.— 2013.— Vol. 30 (3).— Р. 140—145.
66.    Park J.H., Choi Y.D., Kim S.W. et al. Effectiveness of modified phenol peel (Exoderm) on facial wrinkles, acne scars and other skin problems of Asian patients // J. Dermatol.— 2007.— Vol. 34.— P. 17—24.
67.    Puri N. Efficacy of Modified Jessner‘s Peel and 20 % TCA Versus 20 % TCA Peel Alone for the Treatment of Acne Scars // J. Cutan. Aesthet. Surg.— 2015.— Vol. 8 (1).— P. 42—45.
68.    Sezer E., Erbil H., Kurumlu Z. et al. A comparative study of focal medium-depth chemical peel versus cryosurgery for the treatment of solar lentigo // Eur. J. Dermatol.— 2007.— Vol. 17 (1).— Р. 26—29.
69.    Cook K.K., Cook W.R.Jr. Chemical peel of nonfacial skin using glycolic acid gel augmented with TCA and neutralized based on visual staging // Dermatol. Surg.— 2000.— Vol. 26 (11).— Р. 994—999.

References
1.    Brody HJ, Monheit GD, Resnik SS, Alt TH. A history of chemical peeling. Dermatol Surg. 2000 May; 26(5):405-9.
2.    Hebra F, Kaposi M. On Diseases of the Skin, vol 3. London: New Sydenham Society, 1874:22-3.
3.    Unna PG, Thérapeutiques générales des maladies de la peau, 1882.
4.    Van Scott EJ, Yu RJ. Hyperkeratinization, corneocyte cohesion and alpha hydroxy acids. J Am Acad Dermatol 1984; 11:867-79.
5.    Clark E, Scerri L. Superficial and medium-depth chemical peels. Clin Dermatol. 2008 Mar-Apr; 26(2):209-18.
6.    Rubin MG. Manual of chemical peels. Philadelphia: JB Lipincot; 1992. p. 20.
7.    Figueiredo Yokomizo VM, Henneberg Benemond TM, Chisaki C, Henneberg Benemond P. Chemical peels: review and practical applications. Surg Cosmet Dermatol 2013; 5(1):5868.
8.    Deprez P. Easy Phytic Solution: A New Alpha Hydroxy Acid Peel with Slow Release and without Neutralization. Int J Cosm Surg Aesth Derm. 2003; 5(1):45-51.
9.    Wójcik A, Kubiak M, Rotsztejn H. Influence of azelaic and mandelic acid peels on sebum secretion in ageing women. Postep Derm Alergol 2013; XXX, 3: 140-145.
10.    Monheit GD. The Jessner’s and TCA peel: a medium-depth chemical peel. J Dermatol Surg Oncol 1989; 15:945-50.
11.    Brody HJ. Variations and comparisons in medium-depth chemical peeling. J Dermatol Surg Oncol. 1989 Sep; 15(9):953-63.
12.    Coleman WP, Futrell IM. The glycolic acid–trichloroacetic acid peel. J Dermatol Surg Oncol 1994; 20:76-80.
13.    Sharad J. Glycolic acid peel therapy — ​a current review. Clin Cosmet Investig Dermatol. 2013 Nov 11; 6:281-8.
14.    Banga G, Patel K. Glycolic Acid peels for nail rejuvenation. J Cutan Aesthet Surg. 2014 Oct-Dec; 7(4):198-201.
15.    Wang CM, Huang CL, Hu CT, Chan HL. The effect of glycolic acid on the treatment of acne in Asian skin. Dermatol Surg. 1997; 23(1): 23-29.
16.    Atzori L, Brundu MA, Orru A, Biggio P. Glycolic acid peeling in the treatment of acne. J Eur Acad Dermatol Venereol. Mar 1999; 12(2):119-122.
17.    Kim SW, Moon SE, Kim JA, Eun HC. Glycolic acid versus Jessner’s solution: which is better for facial acne patients? A randomized prospective clinical trial of split-face model therapy. Dermatol Surg. 1999; 25(4)270-273.
18.    Grover C, Reddu BS. The therapeutic value of glycolic acid peels in dermatology. Indian J Dermatol Venereol Leprol. 2003; 69(2): 148-150.
19.    Kessler E, Flanagan K, Chia C, Rogers C, Glaser DA. Comparison of alpha- and beta-hydroxy acid chemical peels in the treatment of mild to moderately severe facial acne vulgaris. Dermatol Surg. 2008; 34(1):45-50; discussion 51.
20.    Erbağci Z, Akçali C. Biweekly serial glycolic acid peels vs long-term daily use of topical low-strength glycolic acid in the treatment of atrophic acne scars. Int J Dermatol. 2000; 39(10):789-794.
21.    Lim JT, Tham SN. Glycolic acid peels in the treatment of melasma among Asian women. Dermatol Surg. 1997; 23(3):177-179.
22.    Javaheri SM, Handa S, Kaur I, Kumar B. Safety and efficacy of glycolic acid facial peel in Indian women with melasma. Int J Dermatol. 2001; 40(5):354-357.
23.    Sarkar R, Kaur C, Bhalla M, Kanwar AJ. The combination of glycolic acid peels with a topical regimen in the treatment of melasma in dark-skinned patients: a comparative study. Dermatol Surg. 2002; 28(9):
828-832; discussion 832.
24.    Khunger N, Sarkar R, Jain RK. Tretinoin peels versus glycolic acid peels in the treatment of Melasma in dark-skinned patients. Dermatol Surg. 2004; 30(5):756-760; discussion 760.
25.    Kligman DE. Tretinoin peels versus glycolic acid peels. Dermatol Surg. 2004;30(12 Pt 2):1609.
26.    Kumari R, Thappa DM. Comparative study of trichloroacetic acid versus glycolic acid chemical peels in the treatment of melasma. Indian J Dermatol Venereol Leprol. 2010; 76(4):447.
27.    Burns RL, Prevost-Blank PL, Lawry MA, Lawry TB, Faria DT, Fivenson DP. Glycolic acid peels for post inflammatory hyperpigmentation in black patients. A comparative study. Dermatol Surg. 1997; 23(3):171-174; discussion 175.
28.    Tse Y, Ostad A, Lee HS, et al. A clinical and histologic evaluation of two medium-depth peels. Glycolic acid versus Jessner’s trichloroacetic acid. Dermatol Surg. 1996;22(9):781-786.
29.    Piacquadio D, Dobry M, Hunt S, Andree C, Grove G, Hollenbach KA. Short contact 70 % glycolic acid peels as a treatment for photodamaged skin. A pilot study. Dermatol Surg. 1996;22(5):449-452.
30.    Newman N, Newman A, Moy LS, Babapour R, Harris AG, Moy RL. Clinical improvement of photoaged skin with 50 % glycolic acid. A double-blind vehicle-controlled study. Dermatol Surg. 1996; 22(5):455-460.
31.    Moy LS, Murad H, Moy RL. Glycolic acid peels for the treatment of wrinkles and photoaging. J Dermatol Surg Oncol. 1993; 19(3):243-246.
32.    Lee SH, Huh CH, Park KC, Youn SW. Effects of repetitive superficial chemical peels on facial sebum secretion in acne patients. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2006; 20:964-968.
33.    Ejaz A, Raza N, Iftikhar N, Muzzafar F. Comparison of 30 % salicylic acid with Jessner‘s solution for superficial chemical peeling in epidermal melasma. J Coll Physicians Surg Pak. 2008 Apr; 18(4):205-8.
34.    Lawrence N, Cox SE, Cockerell CJ, Freeman RG, Cruz PD Jr. A comparison of the efficacy and safety of Jessner‘s solution and 35 % trichloroacetic acid vs 5 % fluorouracil in the treatment of widespread facial actinic keratoses. Arch Dermatol. 1995 Feb; 131(2):176-81.
35.    Fischer TC, Perosino E, Poli F, Viera MS, Dreno B; Cosmetic Dermatology European Expert Group. Chemical peels in aesthetic dermatology: an update 2009. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2010 Mar; 24(3):281-92.
36.    Humphreys TR, Werth V, Dzubow L, Kligman A. Treatment of photodamaged skin with trichloroacetic acid and topical tretinoin. J Am Acad Dermatol. 1996 Apr; 34(4):638-44.
37.    Kubiak M, Mucha P, Dębowska R, Rotsztejn H. Evaluation of 70 % glycolic peels versus 15 % trichloroacetic peels for the treatment of photodamaged facial skin in aging women. Dermatol Surg. 2014 Aug; 40(8):883-91.
38.    Han SH, Kim HJ, Kim SY, Kim YC, Choi GS, Shin JH. Skin rejuvenating effects of chemical peeling: a study in photoaged hairless mice. Int J Dermatol. 2011 Sep; 50(9):1075-82.
39.    Chun EY, Lee JB, Lee KH. Focal trichloroacetic acid peel method for benign pigmented lesions in dark-skinned patients. Dermatol Surg. 2004 Apr; 30(4 Pt 1):512-6; discussion 516.
40.    Puri N. Comparative study of 15 % TCA peel versus 35 % glycolic acid peel for the treatment of melasma. Indian Dermatol Online J. 2012 May; 3(2):109-13.
41.    Mradula PR, Sacchidanand S. A Split-face Comparative Study of 70 % Trichloroacetic Acid and 80 % Phenol Spot Peel in the Treatment of Freckles. J Cutan Aesthet Surg. 2012 Oct; 5(4):261-5.
42.    Sacchidanand S, Shetty AB, Leelavathy B. Efficacy of 15 % trichloroacetic Acid and 50 % glycolic Acid peel in the treatment of frictional melanosis: a comparative study. J Cutan Aesthet Surg. 2015 Jan-Mar; 8(1):37-41.
43.    Zayed A, Sobhi RM, Abdel Halim DM. Using trichloroacetic acid in the treatment of acanthosis nigricans: a pilot study. J Dermatolog Treat. 2014 Jun; 25(3):223-5.
44.    Garg S, Baveja S. Combination therapy in the management of atrophic acne scars. J Cutan Aesthet Surg. 2014 Jan; 7(1):18-23.
45.    Holzer G, Pinkowicz A, Radakovic S, Schmidt JB, Tanew A. Randomized controlled trial comparing 35 % trichloroacetic acid peel and 5-aminolevulinic acid photodynamic therapy for the treatment of multiple actinic keratosis. Br J Dermatol. 2016 Dec 23. doi: 10.1111/bjd.15272. [Epub ahead of print]
46.    Carvalho Costa IM, de Carvalho Mesquita K. Treating papular nodular lesions of rosacea with a medium chemical peel. Surg Cosmet Dermatol. 2010; 2(3)237-9.
47.    Sharquie KE, Al-Tikreety MM, Al-Mashhadani SA. Lactic acid as a new therapeutic peeling agent in melasma. Dermatol Surg. 2005 Feb; 31(2):149-54; discussion 154.
48.    Sharquie KE, Al-Dhalimi MA, Noaimi AA, Al-Sultany HA. Lactic Acid as a new therapeutic peeling agent in the treatment of lifa disease (frictional dermal melanosis). Indian J Dermatol. 2012 Nov;57(6):444-8.
49.    Vavouli C, Katsambas A, Gregoriou S, Teodor A, Salavastru C, Alexandru A, Kontochristopoulos G. Chemical peeling with trichloroacetic acid and lactic acid for infraorbital dark circles. J Cosmet Dermatol. 2013 Sep; 12(3):204-9.
50.    Singh R, Goyal S, Ahmed QR, Gupta N, Singh S. Effect of 82 % Lactic Acid in Treatment of Melasma. Int Sch Res Notices. 2014 Jul 17; 2014:407142.
51.    Prestes PS, Oliveira MM, Leonardi GR. Randomized clinical efficacy of superficial peeling with 85 % lactic acid versus 70 % glycolic acid. An Bras Dermatol. 2013 Nov-Dec; 88(6):900-5.
52.    Sachdeva S. Lactic acid peeling in superficial acne scarring in Indian skin. J Cosmet Dermatol. 2010 Sep; 9(3):246-8.
53.    Sarkar R, Garg V, Bansal S, Sethi S, Gupta C. Comparative Evaluation of Efficacy and Tolerability of Glycolic Acid, Salicylic Mandelic Acid, and Phytic Acid Combination Peels in Melasma. Dermatol Surg. 2016 Mar; 42(3):384-91.
54.    Dainichi T, Ueda S, Imayama S, Furue M. Excellent clinical results with a new preparation for chemical peeling in acne: 30 % salicylic acid in polyethylene glycol vehicle. Dermatol Surg. 2008 Jul; 34(7):891-9; discussion 899.
55.    Dayal S, Amrani A, Sahu P, Jain VK. Jessner‘s solution vs. 30 % salicylic acid peels: a comparative study of the efficacy and safety in mild-to-moderate acne vulgaris. J Cosmet Dermatol. 2016 Aug 25. doi: 10.1111/jocd.12266. [Epub ahead of print]
56.    Alba MN, Gerenutti M, Yoshida VM, Grotto D. Clinical comparison of salicylic acid peel and LED-Laser phototherapy for the treatment of Acne vulgaris in teenagers. J Cosmet Laser Ther. 2017 Feb; 19(1):49-53.
57.    Cotellessa C, Manunta T, Ghersetich I, Brazzini B, Peris K. The use of pyruvic acid in the treatment of acne. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2004 May; 18(3):275-8.
58.    Jaffary F, Faghihi G, Saraeian S, Hosseini SM. Comparison the effectiveness of pyruvic acid 50 % and salicylic acid 30 % in the treatment of acne. J Res Med Sci. 2016 May 9; 21:31.
59.    Berardesca E, Cameli N, Primavera G, Carrera M. Clinical and instrumental evaluation of skin improvement after treatment with a new 50 % pyruvic acid peel. Dermatol Surg. 2006 Apr;32(4):526-31.
60.    Ghersetich I, Brazzini B, Peris K, Cotellessa C, Manunta T, Lotti T. Pyruvic acid peels for the treatment of photoaging. Dermatol Surg. 2004 Jan;30(1):32-6; discussion 36.
61.    Cucé LC, Bertino MC, Scattone L, Birkenhauer MC. Tretinoin peeling. Dermatol Surg. 2001 Jan; 27(1):12-4.
62.    Khunger N, Sarkar R, Jain RK. Tretinoin peels versus glycolic acid peels in the treatment of Melasma in dark-skinned patients. Dermatol Surg. 2004 May; 30(5):756-60; discussion 760.
63.    Ghersetich I, Troiano M, Brazzini B, Arunachalam M, Lotti T. Melasma: treatment with 10 % tretinoin peeling mask. J Cosmet Dermatol. 2010 Jun; 9(2):117-21.
64.    Magela Magalhães G, Melo Borges MF, Raissa de Carvalho Queiroz A, Andrade Capp A, Veloso Pedrosa S, dos Santos Diniz M. Double-blind randomized study of 5 % and 10 % retinoic acid peels in the treatment of melasma: clinical evaluation and impact on the quality of life. Surg Cosmet Dermatol 2011; 3(1):17-22.
65.    Wójcik A, Kubiak M, Rotsztejn H. Influence of azelaic and mandelic acid peels on sebum secretion in ageing women. Postepy Dermatol Alergol. 2013 Jun;30(3):140-5.
66.    Park JH, Choi YD, Kim SW, Kim YC, Park SW. Effectiveness of modified phenol peel (Exoderm) on facial wrinkles, acne scars and other skin problems of Asian patients. J Dermatol. 2007; 34:17-24.
67.    Puri N. Efficacy of Modified Jessner‘s Peel and 20 % TCA Versus 20 % TCA Peel Alone for the Treatment of Acne Scars. J Cutan Aesthet Surg. 2015 Jan-Mar; 8(1):42-5.
68.    Sezer E, Erbil H, Kurumlu Z, Taştan HB, Etikan I. A comparative study of focal medium-depth chemical peel versus cryosurgery for the treatment of solar lentigo. Eur J Dermatol. 2007 Jan-Feb;17(1):26-9.
69.    Cook KK, Cook WR Jr. Chemical peel of nonfacial skin using glycolic acid gel augmented with TCA and neutralized based on visual staging. Dermatol Surg. 2000 Nov; 26(11):994-9.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Англійська

6. Огляди

 

Медико-соціальні аспекти псоріазу

В. В. Короленко, Р. Л. Степаненко

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Мета роботи — ​вивчення ролі псоріазу як соціальної детермінанти громадського здоров’я в провідних країнах світу. Для цього слід проаналізувати епідеміологічну ситуацію щодо псоріазу в країнах Європи, США та інших країнах світу з урахуванням наявності там систем медичної статистики, які здатні ефективно організовувати збір та обробку статис­тично вірогідної інформації про хворобу, а також дані про біоекономічну значущість цього дерматозу.
Матеріали та методи. Проведено бібліосемантичний ретроспективний аналіз доступних джерел літератури та мережі Інтернет, структурно-логічний аналіз, використано методи узагальнення та прогнозування.
Результати та обговорення. Встановлено значну глобальну поширеність псоріазу, показано медико-соціальний вплив, зокрема внаслідок вищого ризику інфарктів, інсультів і смертності від серцево-судинних захворювань у осіб, які страждають на псоріаз у тяжкій формі, а також змін психоемоційного стану пацієнтів. Продемонстро­вано економічну складову лікування псоріазу.
Висновки. З огляду на виявлені тенденції вважаємо за можливе пропонувати медико-соціальні показники щодо псоріазу як один із індикаторів належного функціонування системи громадського здоров’я, первинної медико-санітарної допомоги та дерматовенерологічної служби.

Ключові слова: псоріаз, епідеміологія, біоекономіка, громадське здоров’я, ВООЗ, Україна.

Список літератури:  
1.    Котвіцька А.А., Карло В. В. Дослідження показників по­­ши­реності псоріазу в країнах світу та Україні // Запорож. мед. журн. — 2013. — № 3 (78). — ​С. 38—42.
2.    Османова Ф. М. Оценка частоты псориаза по данным обращаемости и медицинских осмотров // Вестн. дерматол. — 1985. — № 1. — 46—48.
3.    Про затвердження та впровадження медико-техно­логіч­них документів зі стандартизації медичної допомоги при псоріазі, включаючи псоріатичні артропатії, наказ Міні­стерства охорони здоров’я України від 20.11.2015 № 762. — ​Режим доступу: http://www.dec.gov.ua/mtd/_psoriaz.html.
4.    Харченко Т. Псориаз в Украине: современные подходы к решению проблемы // Укр. мед. часопис. — 01.10.2012 р. [Електронна публікація] www.umj. com.ua. — ​С. 1—3.
5.    Abdel-Hafez K., Abdel-Aty M.A., Hofny E. R.M. Prevalence of skin diseases in rural areas of Assiut Governorate, Upper Egypt. // Int. J. Dermatol. — 2003. — ​Vol. 42. — ​P. 887—892.
6.    Arzensek J., Kansky A., Kavcic C. Epidemiology of psoriasis in the Celje area // Acta Derm. Venereol. — 1984. — ​Vol. 64. — ​P. 106—108.
7.    Augustin M., Glaeske G., Radtke M. A. Epidemiology and comorbidity of psoriasis in children // Br. J. Dermatol. — 2010. — ​Vol. 162. — ​P. 633—636.
8.    Bell L.M., Sedlack R., Beard C. M. Incidence of psoriasis in Rochester, Minn, 1980—1983 // Arch. Dermatol. — 1991. — ​Vol. 127. — ​P. 1184—1187.
9.    Braathen L.R., Botten G., Bjerkedal T. Prevalence of psoria­sis in Norway // Acta Derm. Venereol. — 1989. — ​Vol.  142. — ​P. 5—8.
10.    Chandran V., Raychaudhuri S. P. Geoepidemiology and envi­ron­mental factors of psoriasis and psoriatic arthritis // J. Autoimmunity. — 2010. — ​Vol. 34. — ​P. 314—321.
11.    Chen G.Y., Cheng Y. W., Wang C. Y. Prevalence of skin dise­ases among schoolchildren in Magong, Penghu, Taiwan: a community-based clinical survey // J. Formos Med. Assoc. — 2008. — ​Vol. 107. — ​P. 21—29.
12.    Colombo G.L., Altomare G. F., Peris K. et al. Moderate and severe plaque psoriasis: cost-of-illness study in Italy // Ther. Clin. Risk Manag. — 2008. — ​Vol. 4 (2). — ​P. 559—568.
13.    Convit J. Investigation of Incidence of Psoriasis Among Latin American Indians. — ​Washington, 1963.
14.    Cooperative Psoriasis Study Group. Distribution of psoriasis in China: A nationwide screening in 1984 // Chin. J. Dermatol. — 1986. — ​Vol. 19. — P. 253—262.
15.    Donker G.A., Foets M., Spreeuwenberg P. Management of psoriasis in general practice now more in agreement with the guidelines of the Dutch College of General Practitioners (NHG) // Ned. Tijdschr. Geneeskd. — 1998. — Vol. 142. —
P.  1379—1383.
16.    Falk E.S., Vandbakk O. Prevalence of psoriasis in a Norwe­gian Lapp population // Acta Derm. Venereol.— 1993. — ​Vol. 182 (Suppl.). — ​P. 6—9.
17.    Ferrandiz C., Bordas X., Garcia-Patos V. Prevalence of pso­riasis in Spain (Epiderma Project: phase I) // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2001. — ​Vol. 15. — ​P. 20—23.
18.    Fowler J.F., Duh M. S., Rovba L. et al. The impact of psoriasis on health care costs and patient work loss // J. Am. Acad.  Dermatol. — 2008. — ​Vol. 59 (5). — ​P. 772—780.
19.    Gelfand J.M., Weinstein R., Porter S. B. Prevalence and treatment of psoriasis in the United Kingdom — ​a population-based study// Arch. Dermatol. — 2005. — ​Vol. 141. — ​P. 1537—1541.
20.    Gibbs S.A.M. Skin disease and socioeconomic conditions in rural Africa: Tanzania // Int. J. Dermatol. — 1996. — ​Vol. 35. — ​P. 633—639.
21.    Gillard S. E., Finlay A.Y. Current management of psoriasis in the United Kingdom: patterns of prescribing and resource use in primary care // Int. J. Clin. Pract. — 2005. — ​Vol. 59. — ​P. 1260—1267.
22.    Hellgren L. Psoriasis. The Prevalence in Sex, Age and Occu­pational Groups in Total Populations in Sweden. Morpholo­gy, Inheritance and Association with other Skin and Rheumatic Diseases // Stockholm: Almqvist and Wiksell: 1967.
23.    Huerta C., Rivero E., Garcia Rodriguez L. A. Incidence and risk factors for psoriasis in the general population // Arch. Dermatol. — 2007. — ​Vol. 143. — ​P. 1559—1565.
24.    Icen M., Crowson C. S., McEvoy M.T. et al. Trends in inci­dence of adult onset psoriasis over three decades: a popu­lation-based study // J. Am. Acad. Dermatol. — 2009. — ​Vol. 60. — ​P. 394—401.
25.    Javitz H.S., Ward M. M., Farber E. et al. The direct cost of care for psoriasis and psoriatic arthritis in the United States // J. Am. Acad. Dermatol. — 2002. — ​Vol. 46.— P. 850—860.
26.    Johnson M., Roberts J. Skin conditions and related need for medical care among persons 1—74 years. United States, 1971—1974 // Vital Health Stat. — 1978. — ​Vol. 11 (1–5). — ​P. 1—72.
27.    Kilkenny M., Stalhakis V., Jolley D. et al. Maryborough skin health survey: prevalence and sources of advice for skin conditions // Australas. J. Dermatol. — 1998. — ​Vol. 39. — ​P. 233—237.
28.    Koo J. Population-based epidemiologic study of psoriasis with emphasis on quality of life assessment // Dermatol. Clin. —1996. — ​Vol. 14. — ​P. 485—496.
29.    Kurd S.K., Gelfand J. M. The prevalence of previously diagnosed and undiagnosed psoriasis in US adults: results from NHANES 2003—2004 // J. Am. Acad. Dermatol. — 2009. — ​Vol. 60. — ​P. 218—224.
30.    Lomholt G. Prevalence of skin diseases in a population; a census from the Faroe Islands // Dan. Med. Bull. — 1964. — ​Vol. 11. — ​P. 1—7.
31.    Navarini A.A., Laffitte E., Conrad C. et al. Estimation of cost-of-illness in patients with psoriasis in Switzerland // Swiss. Med. Wkly. — 2010. — ​Vol. 140 (5—6). — ​P. 85—91.
32.    Nevitt G.J., Hutchinson P. E. Psoriasis in the community: prevalence, severity and patients’ beliefs and attitudes towards the disease // Br. J. Dermatol. — 1996. —Vol. 135. — ​P. 533—537.
33.    Parisi R., Symmons D. P.M., Griffiths C. E.M., Ashcroft D. M. Identification and Management of Psoriasis and Associated Comorbidity project team Global epidemiology of psoriasis: a systematic review of incidence and prevalence // J. Inves­tigative Dermatol. — 2013. — ​Vol. 133. — ​P. 377—385.
34.    Perera A., Atukorale D. N., Sivayogan S. Prevalence of skin diseases in suburban Sri Lanka // Ceylon. Med. J. — 2000. — ​Vol. 45. — ​P. 123—128.
35.    Plunkett A., Marks R. Review of the epidemiology of psoriasis vulgaris in the community // Australas. J. Dermatol. — 1998. — ​Vol. 39. — ​P. 225—232.
36.    Prodanovich S., Kirsner R. S., Kravetz J. D. et al. Association of psoriasis with coronary artery, cerebrovascular, and pe­­ripheral vascular diseases and mortality // Arch. Dermatol. — 2009. — ​Vol. 145 (6). — ​P. 700—703.
37.    Quirk C. Skin disease in the Busselton population survey // Med. J. Aust. — 1979. — ​Vol. 1. — ​P. 569—570.
38.    Rahman P., Elder J. T. Genetic epidemiology of psoriasis and psoriatic arthritis // Ann. Rheum. Dis. — 2005. — ​Vol. 64 (Suppl. II). — ​P. 37—39.
39.    Saraceno R., Mannheimer R., Chimenti S. Regional distri­bution of psoriasis in Italy // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2008. — ​Vol. 22. — ​P. 324—329.
40.    Schlander M., Schwarz O., Viapiano M. et al. Administrative prevalence of psoriasis in Germany // Value Health. — 2008. — ​Vol. 11. — ​P. A615—616.
41.    Seminara N.M., Abuabara K., Shin D. B. et al. Validity of The Health Improvement Network (THIN) for the study of psoriasis // Br. J. Dermatol. — 2011. — ​Vol. 164. — ​P. 602—609.
42.    Simpson C.R., Anderson W. J.A., Helms P.J. et al. Coincidence of immunemediated diseases driven by Th1 and Th2 subsets suggests a common aetiology. A population-based study using computerized general practice data // Clin. Exp. Allergy. — 2002. —Vol. 32. — ​P. 37—42.
43.    Sohn S., Schoeffski O., Prinz J. et al. Cost of Moderate to Severe Plaque Psoriasis in Germany: A Multicenter Cost-of-Illness Study // Dermatol. — 2006. — ​Vol. 212. — ​P. 137—144.
44.    Stern R.S., Nijsten T., Feldman S. R. Psoriasis is common, carries a substantial burden even when not extensive, and is associated with widespread treatment dissatisfaction // J. Investig. Dermatol. — 2004. — ​Vol. 9. — ​P. 136—139.
45.    Tollefson M.M., Crowson C. S., McEvoy M. T. Incidence of psoriasis in children: a population-based study // J. Am. Acad. Dermatol. — 2010. — ​Vol. 62. — ​P. 979—987.
46.    Tsai T.F., Wang T. S., Hung S. T. Epidemiology and comor­bidities of psoriasis patients in a national database in Taiwan // J. Dermatol. Sci. — 2011. — ​Vol. 63.— P. 40—46.
47.    WHA 67/18. Psoriasis — ​Available at: http://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/EB 133/B 133_R 2-en.pdf [Accessed 20 Nov. 2016].
48.    WHA 67/A67/18. Psoriasis — ​Available at: http://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA67/A67_18-en.pdf [Accessed 20 Nov. 2016].
49.    Yang Y.C., Cheng Y. W., Lai C. S. Prevalence of childhood acne, ephelides, warts, atopic dermatitis, psoriasis, alopecia areata and keloid in Kaohsiung County, Taiwan: a commu­nity-based clinical survey // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2007. — ​Vol. 21. — ​P. 643—649.
50.    Yip S.Y. The prevalence of psoriasis in the Mongoloid race // J. Am Acad. Dermatol. — 1984. — ​Vol. 10. — ​P. 965—968.

Інше:
Короленко Володимир Васильович, к. мед. н.
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
E-mail: v_korolenko@yahoo.com
Степаненко Роман Леонідович, к. мед. н.,  асист. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

 

Медико-социальные аспекты псориаза

В. В. Короленко, Р. Л. Степаненко

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Цель работы — ​изучение роли псориаза как социальной детерминанты общественного здоровья в ведущих странах мира. Для этого следует проанализировать эпидемиологическую ситуацию по псориазу в странах Европы, США и других странах мира с учетом наличия там систем медицинской статистики, которые способны эффективно организовывать сбор и обработку статистически достоверной информации о болезни, а также данные по биоэкономической значимости этого дерматоза.
Материалы и методы. Проведено библиосемантический ретроспективный анализ доступных источников литературы и сети Интернет, структурно-логический анализ, использованы методы обобщения и прогнозирования.
Результаты и обсуждение. Установлено значительную глобальную распространенность псориаза, показано медико-социальное влияние, в том числе вследствие высокого риска инфарктов, инсультов и смертности из-за сердечно-сосудистых заболеваний у больных псориазом в тяжелой форме, а также изменений психоэмоционального состояния пациентов. Продемонстрировано экономическую составляющую лечения псориаза.
Выводы. Учитывая выявленные тенденции, считаем возможным предложить медико-социальные показатели относительно псориаза как один из индикаторов надлежащего функционирования системы общественного здоровья, первичной медико-санитарной помощи и дерматовенерологической службы.

Ключевые слова: псориаз, эпидемиология, биоэкономика, общественное здоровье, ВОЗ, Украина.

Список литературы:  
1.    Котвіцька А.А., Карло В. В. Дослідження показників по­­ши­реності псоріазу в країнах світу та Україні // Запорож. мед. журн. — 2013. — № 3 (78). — ​С. 38—42.
2.    Османова Ф. М. Оценка частоты псориаза по данным обращаемости и медицинских осмотров // Вестн. дерматол. — 1985. — № 1. — 46—48.
3.    Про затвердження та впровадження медико-техно­логіч­них документів зі стандартизації медичної допомоги при псоріазі, включаючи псоріатичні артропатії, наказ Міні­стерства охорони здоров’я України від 20.11.2015 № 762. — ​Режим доступу: http://www.dec.gov.ua/mtd/_psoriaz.html.
4.    Харченко Т. Псориаз в Украине: современные подходы к решению проблемы // Укр. мед. часопис. — 01.10.2012 р. [Електронна публікація] www.umj. com.ua. — ​С. 1—3.
5.    Abdel-Hafez K., Abdel-Aty M.A., Hofny E. R.M. Prevalence of skin diseases in rural areas of Assiut Governorate, Upper Egypt. // Int. J. Dermatol. — 2003. — ​Vol. 42. — ​P. 887—892.
6.    Arzensek J., Kansky A., Kavcic C. Epidemiology of psoriasis in the Celje area // Acta Derm. Venereol. — 1984. — ​Vol. 64. — ​P. 106—108.
7.    Augustin M., Glaeske G., Radtke M. A. Epidemiology and comorbidity of psoriasis in children // Br. J. Dermatol. — 2010. — ​Vol. 162. — ​P. 633—636.
8.    Bell L.M., Sedlack R., Beard C. M. Incidence of psoriasis in Rochester, Minn, 1980—1983 // Arch. Dermatol. — 1991. — ​Vol. 127. — ​P. 1184—1187.
9.    Braathen L.R., Botten G., Bjerkedal T. Prevalence of psoria­sis in Norway // Acta Derm. Venereol. — 1989. — ​Vol.  142. — ​P. 5—8.
10.    Chandran V., Raychaudhuri S. P. Geoepidemiology and envi­ron­mental factors of psoriasis and psoriatic arthritis // J. Autoimmunity. — 2010. — ​Vol. 34. — ​P. 314—321.
11.    Chen G.Y., Cheng Y. W., Wang C. Y. Prevalence of skin dise­ases among schoolchildren in Magong, Penghu, Taiwan: a community-based clinical survey // J. Formos Med. Assoc. — 2008. — ​Vol. 107. — ​P. 21—29.
12.    Colombo G.L., Altomare G. F., Peris K. et al. Moderate and severe plaque psoriasis: cost-of-illness study in Italy // Ther. Clin. Risk Manag. — 2008. — ​Vol. 4 (2). — ​P. 559—568.
13.    Convit J. Investigation of Incidence of Psoriasis Among Latin American Indians. — ​Washington, 1963.
14.    Cooperative Psoriasis Study Group. Distribution of psoriasis in China: A nationwide screening in 1984 // Chin. J. Dermatol. — 1986. — ​Vol. 19. — P. 253—262.
15.    Donker G.A., Foets M., Spreeuwenberg P. Management of psoriasis in general practice now more in agreement with the guidelines of the Dutch College of General Practitioners (NHG) // Ned. Tijdschr. Geneeskd. — 1998. — Vol. 142. —
P.  1379—1383.
16.    Falk E.S., Vandbakk O. Prevalence of psoriasis in a Norwe­gian Lapp population // Acta Derm. Venereol.— 1993. — ​Vol. 182 (Suppl.). — ​P. 6—9.
17.    Ferrandiz C., Bordas X., Garcia-Patos V. Prevalence of pso­riasis in Spain (Epiderma Project: phase I) // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2001. — ​Vol. 15. — ​P. 20—23.
18.    Fowler J.F., Duh M. S., Rovba L. et al. The impact of psoriasis on health care costs and patient work loss // J. Am. Acad.  Dermatol. — 2008. — ​Vol. 59 (5). — ​P. 772—780.
19.    Gelfand J.M., Weinstein R., Porter S. B. Prevalence and treatment of psoriasis in the United Kingdom — ​a population-based study// Arch. Dermatol. — 2005. — ​Vol. 141. — ​P. 1537—1541.
20.    Gibbs S.A.M. Skin disease and socioeconomic conditions in rural Africa: Tanzania // Int. J. Dermatol. — 1996. — ​Vol. 35. — ​P. 633—639.
21.    Gillard S. E., Finlay A.Y. Current management of psoriasis in the United Kingdom: patterns of prescribing and resource use in primary care // Int. J. Clin. Pract. — 2005. — ​Vol. 59. — ​P. 1260—1267.
22.    Hellgren L. Psoriasis. The Prevalence in Sex, Age and Occu­pational Groups in Total Populations in Sweden. Morpholo­gy, Inheritance and Association with other Skin and Rheumatic Diseases // Stockholm: Almqvist and Wiksell: 1967.
23.    Huerta C., Rivero E., Garcia Rodriguez L. A. Incidence and risk factors for psoriasis in the general population // Arch. Dermatol. — 2007. — ​Vol. 143. — ​P. 1559—1565.
24.    Icen M., Crowson C. S., McEvoy M.T. et al. Trends in inci­dence of adult onset psoriasis over three decades: a popu­lation-based study // J. Am. Acad. Dermatol. — 2009. — ​Vol. 60. — ​P. 394—401.
25.    Javitz H.S., Ward M. M., Farber E. et al. The direct cost of care for psoriasis and psoriatic arthritis in the United States // J. Am. Acad. Dermatol. — 2002. — ​Vol. 46.— P. 850—860.
26.    Johnson M., Roberts J. Skin conditions and related need for medical care among persons 1—74 years. United States, 1971—1974 // Vital Health Stat. — 1978. — ​Vol. 11 (1–5). — ​P. 1—72.
27.    Kilkenny M., Stalhakis V., Jolley D. et al. Maryborough skin health survey: prevalence and sources of advice for skin conditions // Australas. J. Dermatol. — 1998. — ​Vol. 39. — ​P. 233—237.
28.    Koo J. Population-based epidemiologic study of psoriasis with emphasis on quality of life assessment // Dermatol. Clin. —1996. — ​Vol. 14. — ​P. 485—496.
29.    Kurd S.K., Gelfand J. M. The prevalence of previously diagnosed and undiagnosed psoriasis in US adults: results from NHANES 2003—2004 // J. Am. Acad. Dermatol. — 2009. — ​Vol. 60. — ​P. 218—224.
30.    Lomholt G. Prevalence of skin diseases in a population; a census from the Faroe Islands // Dan. Med. Bull. — 1964. — ​Vol. 11. — ​P. 1—7.
31.    Navarini A.A., Laffitte E., Conrad C. et al. Estimation of cost-of-illness in patients with psoriasis in Switzerland // Swiss. Med. Wkly. — 2010. — ​Vol. 140 (5—6). — ​P. 85—91.
32.    Nevitt G.J., Hutchinson P. E. Psoriasis in the community: prevalence, severity and patients’ beliefs and attitudes towards the disease // Br. J. Dermatol. — 1996. —Vol. 135. — ​P. 533—537.
33.    Parisi R., Symmons D. P.M., Griffiths C. E.M., Ashcroft D. M. Identification and Management of Psoriasis and Associated Comorbidity project team Global epidemiology of psoriasis: a systematic review of incidence and prevalence // J. Inves­tigative Dermatol. — 2013. — ​Vol. 133. — ​P. 377—385.
34.    Perera A., Atukorale D. N., Sivayogan S. Prevalence of skin diseases in suburban Sri Lanka // Ceylon. Med. J. — 2000. — ​Vol. 45. — ​P. 123—128.
35.    Plunkett A., Marks R. Review of the epidemiology of psoriasis vulgaris in the community // Australas. J. Dermatol. — 1998. — ​Vol. 39. — ​P. 225—232.
36.    Prodanovich S., Kirsner R. S., Kravetz J. D. et al. Association of psoriasis with coronary artery, cerebrovascular, and pe­­ripheral vascular diseases and mortality // Arch. Dermatol. — 2009. — ​Vol. 145 (6). — ​P. 700—703.
37.    Quirk C. Skin disease in the Busselton population survey // Med. J. Aust. — 1979. — ​Vol. 1. — ​P. 569—570.
38.    Rahman P., Elder J. T. Genetic epidemiology of psoriasis and psoriatic arthritis // Ann. Rheum. Dis. — 2005. — ​Vol. 64 (Suppl. II). — ​P. 37—39.
39.    Saraceno R., Mannheimer R., Chimenti S. Regional distri­bution of psoriasis in Italy // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2008. — ​Vol. 22. — ​P. 324—329.
40.    Schlander M., Schwarz O., Viapiano M. et al. Administrative prevalence of psoriasis in Germany // Value Health. — 2008. — ​Vol. 11. — ​P. A615—616.
41.    Seminara N.M., Abuabara K., Shin D. B. et al. Validity of The Health Improvement Network (THIN) for the study of psoriasis // Br. J. Dermatol. — 2011. — ​Vol. 164. — ​P. 602—609.
42.    Simpson C.R., Anderson W. J.A., Helms P.J. et al. Coincidence of immunemediated diseases driven by Th1 and Th2 subsets suggests a common aetiology. A population-based study using computerized general practice data // Clin. Exp. Allergy. — 2002. —Vol. 32. — ​P. 37—42.
43.    Sohn S., Schoeffski O., Prinz J. et al. Cost of Moderate to Severe Plaque Psoriasis in Germany: A Multicenter Cost-of-Illness Study // Dermatol. — 2006. — ​Vol. 212. — ​P. 137—144.
44.    Stern R.S., Nijsten T., Feldman S. R. Psoriasis is common, carries a substantial burden even when not extensive, and is associated with widespread treatment dissatisfaction // J. Investig. Dermatol. — 2004. — ​Vol. 9. — ​P. 136—139.
45.    Tollefson M.M., Crowson C. S., McEvoy M. T. Incidence of psoriasis in children: a population-based study // J. Am. Acad. Dermatol. — 2010. — ​Vol. 62. — ​P. 979—987.
46.    Tsai T.F., Wang T. S., Hung S. T. Epidemiology and comor­bidities of psoriasis patients in a national database in Taiwan // J. Dermatol. Sci. — 2011. — ​Vol. 63.— P. 40—46.
47.    WHA 67/18. Psoriasis — ​Available at: http://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/EB 133/B 133_R 2-en.pdf [Accessed 20 Nov. 2016].
48.    WHA 67/A67/18. Psoriasis — ​Available at: http://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA67/A67_18-en.pdf [Accessed 20 Nov. 2016].
49.    Yang Y.C., Cheng Y. W., Lai C. S. Prevalence of childhood acne, ephelides, warts, atopic dermatitis, psoriasis, alopecia areata and keloid in Kaohsiung County, Taiwan: a commu­nity-based clinical survey // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2007. — ​Vol. 21. — ​P. 643—649.
50.    Yip S.Y. The prevalence of psoriasis in the Mongoloid race // J. Am Acad. Dermatol. — 1984. — ​Vol. 10. — ​P. 965—968.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

7. на допомогу практичному лікарю

 

Диференційований підхід до комплексного лікування оніхомікозів із урахуванням коморбідних мікроциркуляторних порушень

І.Є. Кізіна

Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Мета роботи — ​розробити та оцінити ефективність удосконаленого методу лікування оніхомікозу шляхом диференційованого застосування хворими засобів для корекції різних гемодинамічних типів мікроциркуляторного русла, визначених за даними лазерної допплерівської флоуметрії.
Матеріали та методи. Комплексно обстежено 125 хворих (40 чоловіків, 85 жінок) на оніхомікоз віком від 18 до 74 років (у середньому 48,86 року ± 13,92 року). Середня тривалість захворювання становила (2,97 ± 5,17) року (від 3 міс до 35 років). Пацієнтам порівняльної групи (n = 49) призначали місцевий та/або системний антимікотик, хворим основної групи (n = 76) додатково рекомендували засоби для корекції мікроциркуляторних порушень із урахуванням індивідуальних особливостей.
Результати та обговорення. На підставі результатів дослідження мікроциркуляції за методом лазерної допплерів­ської флоуметрії у 56,8 % хворих на оніхомікоз виявлено мікроциркуляторні розлади в шкірі уражених пальців, із них: за спастичним типом — ​у 44,8 %, застійно-стазичним — ​у 9,6 % та гіперемічним — ​у 2,4 % пацієнтів. Середні строки антифунгальної терапії виявилися істотно вищими в групі порівняння пацієнтів із оніхомікозами — ​(12,45 ± 3,92) і (9,34 ± 3,24) тиж — ​у основній групі, де проводили диференційовану корекцію виявлених, за даними лазерної допплерівської флоуметрії, мікроциркуляторних порушень (р < 0,001). Переважна більшість хворих основної групи (65, або 85,5 %) мали мікологічну негативацію до 12-го тижня, що було на 40,6 % більше, ніж у хворих порівняльної групи, де на 12-му тижні лікування мікологічна негативація відбулася тільки в 22 (44,9 %) випадках (СШ 7,25; 95 % ДІ 3,095—16,99; р < 0,001). Терміни мікологічної елімінації збудника у хворих зі спастичними та застійно-стазичними порушеннями мікроциркуляції були вірогідно тривалішими порівняно з хворими без розладів: відповідно (13,79 ± 3,24) та (15,6 ± 1,67) тиж порівняно з (10,19 ± 3,89) тиж у хворих із нормоциркуляторним типом гемодинаміки (р = 0,002 та р < 0,001). Сповільнене одужання прямо корелює із наявністю мікроциркуляторних розладів (r = 0,504; р < 0,001), а застійно-стазичний тип порушення мікроциркуляції найбіль­ше подовжує терміни мікологічної негативації у хворих на оніхомікоз (р < 0,001).
Висновки. Гемодинамічні порушення мікроциркуляторного русла впливають на терміни негативації результатів мікологічного дослідження у хворих із оніхомікозом. Застосування диференційованого підходу до корекції коморбідних мікроциркуляторних порушень дає змогу прискорити елімінацію збудників оніхомікозу та скоротити тривалість застосування антимікотиків.

Ключові слова: Оніхомікоз, мікроциркуляція, лікування.

Список літератури:  
1.    Дюдюн А.Д., Салей Е.А., Полион Н.Н. Комплексное лечение больных онихомикозом // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2015. — № 1. — ​С. 87—91.
2.    Калюжная Л.Д. Терапия онихомикозов с применением тербинафина по схеме пульс-терапии // Укр. мед. часопис. — 2013. — № 4 (96). — ​С. 75—77.
3.    Резайкин А.В., Васенова В.Ю., Бутов Ю.С. Состояние реактивности микроциркуляторного русла нижних ко­­неч­ностей при онихомикозе // Вестн. дерматол. и венерол. — 2009. — № 5. — ​С. 69—74.
4.    Руденко А., Коваль Э., Заплавская Е. и др. Этиология онихомикозов у жителей Украины // Ліки України. — 2000. — № 10 (39). — ​С. 52—54.
5.    Сундукова И.О., Курицын В.П. Лечение онихомикозов у больных с сосудистой патологией // Вестн. дерматол. и венерол. — 2001. — № 1. — ​С. 64.
6.    Nenoff P., Ginter-Hanselmayer G., Tietz H.J. Fungal nail infections — ​an update: Part 1 — ​Prevalence, epidemiology, predisposing conditions, and differential diagnosis // Hau­tarzt. — 2012. — ​Vol. 63, N 1. — ​P. 30—38.

Інше:  
Кізіна Ірина Євгеніївна, аспірант кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова
21000, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56  
Тел. (097) 118-30-08.
E-mail: kizina.irina74@gmail.com

 

Дифференцированный подход к комплексному лечению онихомикозов с учетом коморбидных микроциркуляторных нарушений

И.Е. Кизина

Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова

Цель работы — ​разработать и оценить эффективность усовершенствованного метода лечения онихомикоза путем дифференцированного назначения больным средств для коррекции различных гемодинамических типов микроциркуляторного русла согласно данным лазерной допплеровской флоуметрии.
Материалы и методы. Комплексно обследовано 125 больных (40 мужчин, 85 женщин) онихомикозом в возрасте от 18 до 74 лет (в среднем (48,86 ± 13,92) года). Средняя продолжительность заболевания — ​(2,97 ± 5,17) года (от 3 мес до 35 лет). Пациентам сравнительной группы (n = 49) был назначен местный и/или системный антимикотик, больным основной группы (n = 76) — ​дополнительно рекомендовали средства для коррекции микроциркуляторных нарушений с учетом индивидуальных особенностей.
Результаты и обсуждение. На основании результатов исследования микроциркуляции методом лазерной допплеровской флоуметрии у 56,8 % больных онихомикозом выявлены микроциркуляторные расстройства в коже пораженных пальцев, а именно: по спастическому типу — ​у 44,8 %, застойно-стазическому — ​у 9,6 % и гиперемическому — ​у 2,4 % пациентов. Средние сроки антифунгальной терапии оказались существенно больше в сравнительной группе пациентов с онихомикозами — (12,45 ± 3,92) и (9,34 ± 3,24) нед — в основной группе, где проводили дифференцированную коррекцию выявленных, по данным лазерной допплеровской флоуметрии, микроциркуляторных нарушений (р < 0,001). Подавляющее большинство больных основной группы (65, или 85,5 %) имели микологичес­кую негативацию на 12-й неделе, что было на 40,6 % больше, чем у больных сравнительной группы, где на 12-й неделе лечения микологическая негативация состоялась только в 22 (44,9 %) случаях (СШ 7,25; 95 % ДИ 3,095—16,99; р < 0,001). Сроки микологической элиминации возбудителя у больных со спастическими и застойно-стазическими нарушениями микроциркуляции были достоверно более длительными по сравнению с больными без расстройств: соответственно (13,79 ± 3,24) и (15,6 ± 1,67) нед по сравнению с (10,19 ± 3,89) нед у больных с нормоциркуляторным типом гемодинамики (р = 0,002 и р < 0,001). Замедленное выздоровление прямо коррелирует с наличием микроциркуляторных расстройств (r = 0,504; р < 0,001), а застойно-стазический тип нарушения микроциркуляции в наибольшей степени увеличивает сроки микологической негативации у больных онихомикозом (р < 0,001).
Выводы. Гемодинамические нарушения микроциркуляторного русла влияют на сроки негативации результатов микологического исследования у больных онихомикозом. Применение дифференцированного подхода к коррекции коморбидных микроциркуляторных нарушений позволяет ускорить элиминацию возбудителей онихомикоза и сократить сроки применения антимикотиков.

Ключевые слова: онихомикоз, микроциркуляция, лечение.

Список литературы:  
1.    Дюдюн А.Д., Салей Е.А., Полион Н.Н. Комплексное лечение больных онихомикозом // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2015. — № 1. — ​С. 87—91.
2.    Калюжная Л.Д. Терапия онихомикозов с применением тербинафина по схеме пульс-терапии // Укр. мед. часопис. — 2013. — № 4 (96). — ​С. 75—77.
3.    Резайкин А.В., Васенова В.Ю., Бутов Ю.С. Состояние реактивности микроциркуляторного русла нижних ко­­неч­ностей при онихомикозе // Вестн. дерматол. и венерол. — 2009. — № 5. — ​С. 69—74.
4.    Руденко А., Коваль Э., Заплавская Е. и др. Этиология онихомикозов у жителей Украины // Ліки України. — 2000. — № 10 (39). — ​С. 52—54.
5.    Сундукова И.О., Курицын В.П. Лечение онихомикозов у больных с сосудистой патологией // Вестн. дерматол. и венерол. — 2001. — № 1. — ​С. 64.
6.    Nenoff P., Ginter-Hanselmayer G., Tietz H.J. Fungal nail infections — ​an update: Part 1 — ​Prevalence, epidemiology, predisposing conditions, and differential diagnosis // Hau­tarzt. — 2012. — ​Vol. 63, N 1. — ​P. 30—38.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

8. на допомогу практичному лікарю

 

Дерматологічні аспекти ВІЛ-інфекції: власні спостереження

І.В. Кулешов, В.М. Лін, М.М. Цабак, О.М. Кіріуцов, І.В. Савінова

ОКЗ «Криворізький шкірно-венерологічний диспансер»

Наведено клінічні приклади маніфестації дерматологічної патології у ВІЛ-інфікованих хворих як перші вияви ВІЛ-інфекції.
Різноманітність дерматологічних виявів у ВІЛ-інфікованих хворих з метою своєчасної діагностики ВІЛ-інфекції потребує більшої настороженості від дерма­то­венерологів та сімейних лікарів як лікарів першого контакту з пацієнтами.

Ключові слова: ВІЛ-позитивні хворі, захворювання шкіри.

Список літератури:  
1.    ВИЧ-инфекция в дерматовенерологической практике: метод. указания / ЦМК МЗО Украины 1993. — ​С. 11— 20.
2.    ВИЧ-инфекция в дерматовенерологической практике: метод. указания / ЦМК МЗО Украины 1993. — ​С. 27.
3.    Гяургиева О.А., Корнищева В.Г. и соавт. Об этиологии язвенных поражений при ВИЧ-инфекции // Вест. дерматол. и венерол. — 1995. — № 6. — ​С. 50—51.
4.    Коган Б.Г., Степаненко В.І. Порушення імунного статусу організму хворих на розацеа, демодекоз і періоральний дерматит з урахуванням патогенетичного значення інва­зії шкіри кліщами демодецидами //Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2005. — № 1. — ​С. 33.
5.    Кривошеев Б.Н., Кривошеев А.Б. Вирус гепатита С и болезни кожи // Рос. журн. кожных и венерологических болезней. — 2008. — № 5. — ​С. 43—47.
6.    Мавров И.И., Болотная Л.А., Сербина И.М. Основы диаг­ностики и лечения в дерматологии и венерологии. — ​Харьков: Факт, 2007. — ​С. 657—658.
7.    Проценко О.А. Клинико-эпидемиологический анализ ВИЧ-ассоциированных дерматозов // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. — 2007. — № 1—4. — ​С. 137—139.
8.    Федотов В.П. Розацеа и амикробные пустулезы. Клини­ческая лекция // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. — 2009. — № 1—2. — ​С. 152.
9.    Фицпатрик Т., Джонсон Р. и др. Дерматология. Атлас-справочник. — ​М.: Практика, 1999. — 230 с.
10.    Халдин А.А., Олисова О.Ю. и др. К вопросу о диагностике поздней кожной порфирии // Рос. журн. кожных и венерологических болезней. — 2004. — № 6. — ​С. 32—36.

Інше:  
Кулешов Іван Васильович, гол. лікар ОКЗ «Криворізький шкірно-венерологічний диспансер»
50071, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Мелешкiна, 25
Тел. (0564) 64-04-22. E-mail: kuleshovKVD@ukr.net
Лін Володимир Миколайович, лікар-дерматовенеролог ОКЗ «Криворізький шкірно-венерологічний диспансер»
Цабак Микола Миколайович, зав. диспансерного відділення ОКЗ «Криворізький шкірно-венерологічний диспансер»
Кіріуцов Олександр Михайлович, лікар-дерматовенеролог ОКЗ «Криворізький шкірно-венерологічний диспансер»
Савінова Ірина Валеріївна, біолог ОКЗ «Криворізький шкірно-венерологічний диспансер»

 

Дерматологические аспекты ВИЧ-инфекции: собственные наблюдения

И.В. Кулешов, В.Н. Лин, Н.Н. Цабак, А.М. Кириуцов, И.В. Савинова

ОКУ «Криворожский кожно-венерологический диспансер»

Приведены клинические примеры манифестации дерматологической патологии у ВИЧ-инфицированных больных как первые проявления ВИЧ-инфекции.
Многообразие дерматологических проявлений у ВИЧ-инфицированных больных в целях улучшения свое­временной диагностики ВИЧ-инфекции требует большей настороженности дерматовенерологов и семейных врачей как врачей первого контакта с пациентами.

Ключевые слова: ВИЧ-позитивные больные, заболевания кожи.

Список литературы:  
1.    ВИЧ-инфекция в дерматовенерологической практике: метод. указания / ЦМК МЗО Украины 1993. — ​С. 11— 20.
2.    ВИЧ-инфекция в дерматовенерологической практике: метод. указания / ЦМК МЗО Украины 1993. — ​С. 27.
3.    Гяургиева О.А., Корнищева В.Г. и соавт. Об этиологии язвенных поражений при ВИЧ-инфекции // Вест. дерматол. и венерол. — 1995. — № 6. — ​С. 50—51.
4.    Коган Б.Г., Степаненко В.І. Порушення імунного статусу організму хворих на розацеа, демодекоз і періоральний дерматит з урахуванням патогенетичного значення інва­зії шкіри кліщами демодецидами //Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — 2005. — № 1. — ​С. 33.
5.    Кривошеев Б.Н., Кривошеев А.Б. Вирус гепатита С и болезни кожи // Рос. журн. кожных и венерологических болезней. — 2008. — № 5. — ​С. 43—47.
6.    Мавров И.И., Болотная Л.А., Сербина И.М. Основы диаг­ностики и лечения в дерматологии и венерологии. — ​Харьков: Факт, 2007. — ​С. 657—658.
7.    Проценко О.А. Клинико-эпидемиологический анализ ВИЧ-ассоциированных дерматозов // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. — 2007. — № 1—4. — ​С. 137—139.
8.    Федотов В.П. Розацеа и амикробные пустулезы. Клини­ческая лекция // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. — 2009. — № 1—2. — ​С. 152.
9.    Фицпатрик Т., Джонсон Р. и др. Дерматология. Атлас-справочник. — ​М.: Практика, 1999. — 230 с.
10.    Халдин А.А., Олисова О.Ю. и др. К вопросу о диагностике поздней кожной порфирии // Рос. журн. кожных и венерологических болезней. — 2004. — № 6. — ​С. 32—36.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Російська

9. на допомогу практичному лікарю

 

Порівняння ефективності діагностики трихомоніазу за культуральним методом та методом полімеразної ланцюгової реакції з використанням праймерів для виявлення Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax та Pentatrichomonas hominis

П.В. Федорич1, С.Б. Зелений2, О.А. Садовська3, К.В. Дудікова1

1 Українська військово-медична  академія, Київ
2 ТОВ «ХЕЛІКОН», Київ
3 Шкірно-венерологічний диспансер № 1, Київ

Мета роботи — ​дослідження та оцінка результатів виявлення трихомонад у сечостатевій системі хворих із запальними процесами сечостатевих органів за допомогою культуральної діагностики, зокрема посівів на спеціальне живильне середовище «СВТ», порівняно з методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (ПЛР РЧ) з використанням праймерів для виявлення Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax та Pentatrichomonas hominis.
Матеріали та методи. За допомогою методів ПЛР РЧ та посівів на спе­ціальне живильне середовище «СВТ» проведено дослідження біологічного матеріалу, взятого із сечостатевих органів 97 пацієнтів у процесі обстеження на урогенітальні інфекції в Шкірно-венерологічному диспансері № 1 м. Києва.
Результати та обговорення. За допомогою методу посіву на спеціальне живильне середовище «СВТ» Trichomonas vaginalis виявлено у 15 (15,5 %) із 97 пацієнтів. Під час дослідження за методом ПЛР РЧ цей збудник діагностовано лише у 6 (6,2 %) осіб. Разом із тим проведення ПЛР РЧ з використанням праймерів для виявлення Trichomonas tenax та Pentatrichomonas hominis дало змогу діагностувати у 9 (9,3 %) пацієнтів Trichomonas tenax та у 12 (12,4 %) — ​Pentatrichomonas hominis.
Висновки. Одночасне використання праймерів для виявлення Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax та Pentatri­chomo­nas hominis дає змогу ефективніше (27,9 %) виявляти трихомонади у сечостатевій системі пацієнтів за допомогою методу ПЛР РЧ, ніж культурального, зокрема посівів на середовище «СВТ» (15,5 %). Під час діагностики трихомоніазу за допомогою культурального методу у багатьох випадках Trichomonas tenax та Pentatrichomonas hominis помилково ідентифікують як Trichomonas vaginalis. Достатньо високий рівень діагностування Trichomonas tenax та Pentatrichomonas hominis у сечостатевій системі пацієнтів свідчить про вагоме значення «альтернативних» статевих контактів, зокрема орального та анального сексу, за незахищеності бар’єрними засобами контрацепції, у виникненні та/або перебігу запальних процесів у сечостатевих органах.

Ключові слова: Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax, Pentatrichomonas hominis, полімеразна ланцюгова реакція, реальний час, посіви, спеціальне живильне середовище «СВТ».

Список літератури:  
1.    Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путем. — ​М.: Медицинская книга, 2006. — 425 с.
2.    Бакшеев С.Н., Неймарк С.Л. Trichomonas urogenitalis. TANK — ​функция. Асимптомное носительство и проблемы терапии // Вестн. рос. гос. ун-та. — 2001. — № 2. — ​С. 17.
3.    Гущин А.Е., Рыжих П.Г., Березина Л.А. и др. Молекулярно-генетическое исследование клинического материала с ис­­поль­зованием праймеров к различным участкам генома Trichomonas Vaginalis и различным видам царства Pro­tozoa. — ​М.: Молекулярная диагностика, 2010. — ​С. 204—207.
4.    Дерматология, венерология: учебник / Под ред. В.И. Сте­паненко. — ​К.: КИМ, 2012. — 904 с.
5.    Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология: учебник; 4-е изд., испр. и доп. — ​СПб: СпецЛит, 2008. — 660 с.
6.    Пат. 107910 Україна, МПК С12/Q 1/68 (2006.01), С12/Q 1/04 (2006.01), С12/N 15/11 (2006.01). Спосіб визначення присутності Trichomonas tenax у досліджуваному зразку та набір праймерів для його здійснення / Федорич П.В., Зелений С.Б. — ​заявники та патентовласники. — ​а201407161; заявл. 25.06.2014; опубл. 25.02.15, Бюл. № 4.
7.    Пат. 110759 Україна, МПК С12/Q 1/68 (2006.01), С12/Q 1/04 (2006.01), С12/N 15/11 (2006.01), С12/R 1/90 (2006.01). Спосіб визначення присутності Pentatrichomo­nas hominis у досліджуваному зразку та набір праймерів для його здійснення / Федорич П.В., Зелений С.Б. — ​заявники та патентовласники. — ​а201501255; заявл. 16.02.2015; опубл. 10.02.16, Бюл. № 3.
8.    Перламутров Ю.Н., Чернова Н.И. Эффективность применения «Макмирора» у больных с рецидивирующим мочеполовым трихомониазом // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — ​2014. — ​N 1(52). — ​С. 102—104.
9.    Степаненко В.І., Коновалова Т.С. Урогенітальні інфекції: трихомоніаз, кандидоз, генітальний герпес. — ​К.: КІМ, 2008. — 288 с.
10.    Туркевич О.Ю. Деякі питання етіопатогенетичного об­ґ­рун­тування комплексного лікування бактеріального вагі­нозу // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. —2010. — № 1 (36). — С. 92—96.
11.    Федорич П.В., Зеленый С.Б. Трихомониаз. Явление существования Trichomonas tenax в мочеполовой системе человека // Уральский мед. журн. — 2014.— № 1 (115). — С. 93—97.
12.    Федорич П.В., Зеленый С.Б. Трихомониаз. Явление существования Trichomonas hominis в мочеполовой системе человека // Мед. панорама. — № 1 (145). — 2014. — ​С. 59—61.
13.    Kurnatowska A.J., Dudko A., Turkowicz M. Invasion of Tricho­monas tenax in patients with periodontal diseases // Wiad Parazytol.— 2004.— Vol. 50 (1).— P. 35—40. PMID. — 16892603.
14.    Schwebke J.R., Burgess D. Trichomoniasis // Clin. Microbiol. Reviews.— 2004.— Vol. 17 (4).— P. 794—803.
15.    Stoliarenko A.I., Ponomarev A.P. Trichomonal right-sided sal­pingitis and peritonitis simulating acute appendicitis in a 6-year-old girl // Vestn. Khir. Im. I.I. Grek.— 1978.— Vol. 121.— P. 79.
16.    Szreter H., Kassner J., Michalczak J. Phagocytosis of Strep­to­coccus faecalis by Trichomonasvaginalis. Electron micro­scopy studies // Wiad. Parazytol.— 1987.— Vol. 33.— P. 643—647.

Інше:  
Федорич Павло Володимирович, доц. навч. курсу дерматології та венерології, проф. кафедри військової загальної практики — сімейної медицини Української військово-медичної академії
04655, м. Київ, вул. Мельникова, 24
Тел. (067) 220-45-52. У-mail: pvf9@meta.ua
Зелений Сергій Борисович, молекулярний біолог ООО «Хелікон»
Садовська Ольга Адольфівна, зав. бактеріологічної лабораторії Шкірно-венерологічного диспансеру № 1 м. Києва
Дудікова Катерина Володимирівна, магістр курсу дерматології та венерології кафедри військової загальної практики — сімейної медицини Української військово-медичної академії

 

Сравнение эффективности диагностики трихомониаза культуральным методом и методом полимеразной цепной реакции с использованием праймеров для обнаружения Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax и Pentatrichomonas hominis

П.В. Федорич1, С.Б. Зеленый2, О.А. Садовская3, К.В. Дудикова1

1 Украинская военно-медицинская академия, Киев
2 ООО «ХЕЛИКОН», Киев
3 Кожно-венерологический диспансер  № 1, Киев

Цель работы — ​определение и оценка результатов выявления трихомонад в мочеполовой системе пациентов с воспалительными процессами в мочеполовых органах при помощи культуральной диагностики, в частности посевов на специальную питательную среду «СВТ», по сравнению с методом полимеразной цепной реакции в реальном времени (ПЦР РВ) с использованием праймеров для обнаружения Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax и Pentatricho­monas hominis.
Материалы и методы. При помощи методов ПЦР РВ и посевов на специальную питательную среду «СВТ» было проведено исследование биологического материала, взятого из мочеполовых органов 97 пациентов в процессе обследования на урогенитальные инфекции в Кожно-венерологическом диспансере № 1 г. Киева.
Результаты и обсуждение. При помощи посевов на специальную питательную среду «СВТ» Trichomonas vaginalis было выявлено у 15 (15,5 %) из 97 пациентов. При исследовании по методу ПЦР РВ этот возбудитель диагнос­тирован только у 6 (6,2 %) пациентов. Однако проведение ПЦР РВ с использованием праймеров для обнаружения Trichomonas tenax и Pentatrichomonas hominis позволило диагностировать у 9 (9,3 %) пациентов Trichomonas tenax и у 12 (12,4 %) — ​Pentatrichomonas hominis.
Выводы. Одновременное использование праймеров для обнаружения Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax и Pentatrichomonas hominis дает возможность более эффективно (27,9 %) выявить трихомонады в мочеполовой системе пациентов при помощи метода ПЦР РВ, чем культурального, в частности ​посевов на среду «СВТ» (15,5 %). При диагностировании трихомониаза при помощи культурального метода в большинстве случаев Trichomonas tenax и Pentatrichomonas hominis ошибочно определяются как Trichomonas vaginalis. Высокий уровень выявления Trichomonas tenax и Pentatrichomonas hominis в мочеполовой системе пациентов свидетельствует о возросшем значении «альтернативных» сексуальных контактов, в частности орального и анального секса, при отсутствии защиты барьерными средствами контрацепции, в возникновении и/или течении воспалительных процессов мочеполовой системы.

Ключевые слова: Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax и Pentatrichomonas hominis, полимеразная цепная реакция, реальное время, посевы, специальная питательная среда «СВТ».

Список литературы:  
1.    Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путем. — ​М.: Медицинская книга, 2006. — 425 с.
2.    Бакшеев С.Н., Неймарк С.Л. Trichomonas urogenitalis. TANK — ​функция. Асимптомное носительство и проблемы терапии // Вестн. рос. гос. ун-та. — 2001. — № 2. — ​С. 17.
3.    Гущин А.Е., Рыжих П.Г., Березина Л.А. и др. Молекулярно-генетическое исследование клинического материала с ис­­поль­зованием праймеров к различным участкам генома Trichomonas Vaginalis и различным видам царства Pro­tozoa. — ​М.: Молекулярная диагностика, 2010. — ​С. 204—207.
4.    Дерматология, венерология: учебник / Под ред. В.И. Сте­паненко. — ​К.: КИМ, 2012. — 904 с.
5.    Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология: учебник; 4-е изд., испр. и доп. — ​СПб: СпецЛит, 2008. — 660 с.
6.    Пат. 107910 Україна, МПК С12/Q 1/68 (2006.01), С12/Q 1/04 (2006.01), С12/N 15/11 (2006.01). Спосіб визначення присутності Trichomonas tenax у досліджуваному зразку та набір праймерів для його здійснення / Федорич П.В., Зелений С.Б. — ​заявники та патентовласники. — ​а201407161; заявл. 25.06.2014; опубл. 25.02.15, Бюл. № 4.
7.    Пат. 110759 Україна, МПК С12/Q 1/68 (2006.01), С12/Q 1/04 (2006.01), С12/N 15/11 (2006.01), С12/R 1/90 (2006.01). Спосіб визначення присутності Pentatrichomo­nas hominis у досліджуваному зразку та набір праймерів для його здійснення / Федорич П.В., Зелений С.Б. — ​заявники та патентовласники. — ​а201501255; заявл. 16.02.2015; опубл. 10.02.16, Бюл. № 3.
8.    Перламутров Ю.Н., Чернова Н.И. Эффективность применения «Макмирора» у больных с рецидивирующим мочеполовым трихомониазом // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. — ​2014. — ​N 1(52). — ​С. 102—104.
9.    Степаненко В.І., Коновалова Т.С. Урогенітальні інфекції: трихомоніаз, кандидоз, генітальний герпес. — ​К.: КІМ, 2008. — 288 с.
10.    Туркевич О.Ю. Деякі питання етіопатогенетичного об­ґ­рун­тування комплексного лікування бактеріального вагі­нозу // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. —2010. — № 1 (36). — С. 92—96.
11.    Федорич П.В., Зеленый С.Б. Трихомониаз. Явление существования Trichomonas tenax в мочеполовой системе человека // Уральский мед. журн. — 2014.— № 1 (115). — С. 93—97.
12.    Федорич П.В., Зеленый С.Б. Трихомониаз. Явление существования Trichomonas hominis в мочеполовой системе человека // Мед. панорама. — № 1 (145). — 2014. — ​С. 59—61.
13.    Kurnatowska A.J., Dudko A., Turkowicz M. Invasion of Tricho­monas tenax in patients with periodontal diseases // Wiad Parazytol.— 2004.— Vol. 50 (1).— P. 35—40. PMID. — 16892603.
14.    Schwebke J.R., Burgess D. Trichomoniasis // Clin. Microbiol. Reviews.— 2004.— Vol. 17 (4).— P. 794—803.
15.    Stoliarenko A.I., Ponomarev A.P. Trichomonal right-sided sal­pingitis and peritonitis simulating acute appendicitis in a 6-year-old girl // Vestn. Khir. Im. I.I. Grek.— 1978.— Vol. 121.— P. 79.
16.    Szreter H., Kassner J., Michalczak J. Phagocytosis of Strep­to­coccus faecalis by Trichomonasvaginalis. Electron micro­scopy studies // Wiad. Parazytol.— 1987.— Vol. 33.— P. 643—647.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

10. На допомогу практичному лікарю

 

Власний досвід застосування клітинних технологій у комплексній терапії стабільної форми вітиліго

В.О. Цепколенко1, 2, Г.В. Цепколенко2, К.С. Карпенко

1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ
2 Інститут пластичної хірургії «Віртус», Одеса 

Мета роботи — підвищення ефективності лікування хворих на вітиліго шляхом скорочення періоду лікування, забезпечення стабільності результатів і зменшення кількості випадків ускладнень у разі комбінованих методів лікування стабільної форми вітиліго з використанням клітинних технологій. Визначали ефективність комбінованого хірургіч­ного методу лікування вітиліго із застосуванням культивованих меланоцитів і кератиноцитів порівняно з методами, схваленими європейськими стандартами та вітчизняними наказами (NB UVB, зовнішня протизапальна терапія).
Матеріали та методи. Обстежено й проліковано 65 пацієнтів із виявами вітиліго. Із них 27 пацієнтів віком від 9 до 63 років, які дали згоду на участь у дослідженні згаданого алгоритму, склали основну групу, а 38 хворих віком від 15 до 67 років — порівняльну. Основну та порівняльну групи своєю чергою розподілено на дві групи залежно від фототипу шкіри. Таким чином, виділено 4 групи пацієнтів.
Результати та обговорення. У 15 (56 %) хворих двох основних груп, яких лікували відповідно до розроблених методів, досягли повної репігментації (75—100 %), у 10 (37 %) — часткової (50—75 %), і не зауважено репігментації у 2 (7 %) пацієнтів. Тривалість терапії становила 10—14 тиж. У 7 (41 %) пацієнтів 3-ї порівняльної групи  і 9 (43 %) 4-ї  досягли повної репігментації (75–100 %), у 8 (47 %) 3-ї і 9 (43 %) 4-ї груп — часткової (50—75 %). Не виявлено репігментації (менше 50 %) у 2 (12 %) пацієнтів 3-ї і 3 (14 %) хворих 4-ї групи. Тривалість терапії в групах порівняння становила 4—18 міс.  У 1-й і 2-й основних групах значно скоротилася тривалість лікування порівняно з контролем, зросла кількість пацієнтів з повною репігментацією. Приблизно в 40 % випадків пацієнтам 2-ї групи (з III і IV фототипами шкіри, за Фітцпатриком) потрібно було повторно вводити клітини. Це слід брати до уваги під час складання програми лікування їх. Можливо, варто використовувати вищі дози клітин.
Висновки. Для досягнення оптимального результату в лікуванні стабільної форми вітиліго ми пропонуємо комплекс­ну методику, в основі якої лежить використання автологічних меланоцитів і кератиноцитів. Суть його полягає в підготовці донорської ділянки шкіри (індукція пігментації або використання природно гіперпігментованих зон) та реципієнтної ділянки вітиліго (інтрадермальні ін’єкції плазми, збагаченої тромбоцитами, для створення високої концентрації факторів росту) і власне внутрішньошкірному введенні меланоцитарно-кератиноцитарної суспензії, розведеної в розчині РRР, у депігментовані ділянки шкіри з подальшою локальною фототерапією NB UVB 311 нм.

Ключові слова: Дисхромії шкіри, стабільна форма вітиліго, меланоцитарно-кератиноцитарна суспензія, клітинні технології, фототерапія.

Список літератури:  
1.    Цепколенко В.А., Карпенко Е.С. Репигментация кожи с использованием клеточных технологий. Обзор лите­ра­туры // Вестн. эстетической медицины. — 2014. — ​Т. 14, № 3—4. — ​С. 90—104.
2.    Ai-Young Lee. Role of Keratinocytes in the Development of Vitiligo // Annals of Dermatology.— ​2012. — ​Vol. 24, N 2. — ​P. 115—125.
3.    Boniface K., Taïeb A., Seneschal J. New insights into immune mechanisms of vitiligo // Giornale Italiano di Dermatologia e Venereologia. — 2016. — N 151 (1).— ​P. 44—54.
4.    Castanet J., Ortonne J.P. Pathophysiology of vitiligo // Clin. Dermatol. — 1997. — N 15 (6). — ​P. 845—851.
5.    Falabella R., Barona M.I. Update on skin repigmentation therapies in vitiligo // Pigment Cell & Melanoma Res. — 2008. — ​Vol. 22. — ​P. 42—65.
6.    Guideline on Vitiligo [Електронний ресурс] // Guideline Subcommittee «Vitiligo» of the European Dermatology Forum. — 2014. — ​Режим доступу до ресурсу: http://www.euroderm.org/edf/index.php/edf-guidelines/category/5-guidelines-miscellaneous?download=37: guideline-vitiligo.
7.    Manga P., Elbuluk N., Orlow S.J. Recent advances in un­­derstanding vitiligo [Елект­ронний ресурс] // F1000Re­search. — 2016. — ​Режим доступу до ресурсу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC 5017284/#.
8.    Njoo M.D., Spuls P.I., Bos J.D. et al. Nonsurgical repig­mentation therapies in vitiligo. Meta-analysis of the literatu­re // Arc. Dermatol. — 1998. — ​Vol. 134. — ​P. 1532—1540.
9.    Richmond J.M., Frisoli M.L., Harris J.E. Innate immune mechanisms in vitiligo: danger from within // Curr. Opin.  Immunol. — 2013. — N 25 (6). — ​P. 676—682.
10.    Rusfianti M., Wirohadidjodjo Widodo Y. Dermatosurgical techniques for repigmentation of vitiligo // Int. J. Der­matol. — 2006. — ​Vol. 45. — ​P. 411—417.
11. Shen C., Gao J., Sheng Y. et al. Genetic Susceptibility to Vitiligo: GWAS Approaches for Identifying Vitiligo Sus­cep­tibility Genes and Loci // Frontiers in Genetics. — 2016. —  ​Vol. 7, N 1. — ​P. 1—12.
12. Singh R.K., Lee K.M., Vujkovic-Cvijin I. et al. The role of IL‑17 in vitiligo: A review // Autoimmunity Reviews. — 2016. — Vol. 15 (4). — ​P. 397—404.
13. Taieb A., Alomar A., Böhm M. et al. Guidelines for the management of vitiligo: the European Dermatology Forum consensus // Br. J. Dermatol. — 2013. — Vol. 168 (1).— ​P. 5—19.
14. Xie H., Zhou F., Liu L. et al. Vitiligo: How do oxidative stress-induced autoantigens trigger autoimmunity? // J. Dermatol. Sci. — 2016. — Vol. 81 (1). — P. 3—9.
15. Zhang Y., Cai Y., Shi M. et al. The Prevalence of Vitiligo: A Meta-Analysis // PLoS One. — 2016.— ​Vol. 11 (9). — ​P. 1—17.

Інше:  
Цепколенко Володимир Олександрович, д. мед. н., проф. кафедри дерматовенерології НМАПО імені П.Л. Шупика,
директор Інституту пластичної хірургії «Віртус», Одеса
65026, м. Одеса, вул. Суднобудівна, 1а
Тел. (048) 748-16-16. E-mail: office@virtus.ua
Цепколенко Ганна Володимирівна, дерматовенеролог Інституту пластичної хірургії «Віртус», Одеса
Карпенко Катерина Сергіївна, дерматовенеролог Інституту пластичної хірургії «Віртус», Одеса

 

Собственный опыт применения клеточных технологий в комплексной терапии стабильной формы витилиго

В.А. Цепколенко1, 2, А.В. Цепколенко2, Е.С. Карпенко2

1 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев
2 Институт пластической хирургии «Виртус», Одесса

Цель работы — повышение эффективности лечения больных витилиго путем сокращения периода лечения, обеспечения стабильности результатов и уменьшения количества осложнений при комбинированных методах лечения стабильной формы витилиго с использованием клеточных технологий. Определяли эффективность комбинированного хирургического метода лечения витилиго с применением культивированных меланоцитов и кератиноцитов по сравнению с методами, одобренными европейскими стандартами и отечественными приказами (NB UVB, наружная противовоспалительная терапия).
Материалы и методы. Обследовано и пролечено 65 пациентов с проявлениями витилиго. Из них 27 больных в возрасте от 9 до 63 лет дали согласие на участие в исследовании данного алгоритма и составили основную группу, 38 пациентов в возрасте от 15 до 67 лет — сравнительную. Основная и сравнительная группы в свою очередь были разделены на две группы в зависимости от фототипа кожи. Таким образом, получено 4 группы пациентов.
Результаты и обсуждение. В 15 (56 %) больных двух основных групп, которых лечили в соответствии с разработанными методами, достигли полной репигментации (75—100 %), у 10 (37 %) — частичной (50–75 %), и не отмечено репигментации у 2 (7 %) пациентов. Длительность терапии составила 10—14 нед. У 7 (41 %) пациентов 3-й сравнительной группы и 9 (43 %) 4-й достигли полной репигментации (75—100 %), у 8 (47 %) 3-й и 9 (43 %) 4-й группы — частичной (50—75 %). Не выявлено репигментации (менее 50 %) в 2 (12 %) пациентов 3-й и 3 (14 %) больных 4-й группы. Длительность терапии в группах сравнения составила 4—18 мес. В 1-й и 2-й основных группах значительно сократился период лечения по сравнению с контролем, увеличилось количество пациентов с полной репигментацией. Примерно 40 % больных 2-й группы (III и IV фототипом кожи, по Фитцпатрику) потребовалось повторное введение клеток. Это необходимо принимать во внимание при составлении программы лечения таких пациентов. Возможно, следует использовать более высокие дозы клеток.
Выводы. Для достижения оптимального результата при лечении стабильной формы витилиго мы предлагаем комп­лексную методику, в основе которой лежит использование аутологичных меланоцитов и кератиноцитов. Суть ее заключается в подготовке донорского участка кожи (индукция пигментации или использование природно гиперпигментированных зон) и реципиентных участков витилиго (интрадермальные инъекции плазмы, обогащенной тромбоцитами, для создания высокой концентрации факторов роста) и собственно внутрикожном введении меланоцитарно-кератиноцитарной суспензии, разведенной в растворе РrР, в депигментированные участки кожи с последующей локальной фототерапией NB UVB 311 нм.

Ключевые слова: дисхромии кожи, стабильная форма витилиго, меланоцитарно-кератиноцитарная суспензия, клеточные технологии, фототерапия.

Список литературы:  
1.    Цепколенко В.А., Карпенко Е.С. Репигментация кожи с использованием клеточных технологий. Обзор лите­ра­туры // Вестн. эстетической медицины. — 2014. — ​Т. 14, № 3—4. — ​С. 90—104.
2.    Ai-Young Lee. Role of Keratinocytes in the Development of Vitiligo // Annals of Dermatology.— ​2012. — ​Vol. 24, N 2. — ​P. 115—125.
3.    Boniface K., Taïeb A., Seneschal J. New insights into immune mechanisms of vitiligo // Giornale Italiano di Dermatologia e Venereologia. — 2016. — N 151 (1).— ​P. 44—54.
4.    Castanet J., Ortonne J.P. Pathophysiology of vitiligo // Clin. Dermatol. — 1997. — N 15 (6). — ​P. 845—851.
5.    Falabella R., Barona M.I. Update on skin repigmentation therapies in vitiligo // Pigment Cell & Melanoma Res. — 2008. — ​Vol. 22. — ​P. 42—65.
6.    Guideline on Vitiligo [Електронний ресурс] // Guideline Subcommittee «Vitiligo» of the European Dermatology Forum. — 2014. — ​Режим доступу до ресурсу: http://www.euroderm.org/edf/index.php/edf-guidelines/category/5-guidelines-miscellaneous?download=37: guideline-vitiligo.
7.    Manga P., Elbuluk N., Orlow S.J. Recent advances in un­­derstanding vitiligo [Елект­ронний ресурс] // F1000Re­search. — 2016. — ​Режим доступу до ресурсу: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC 5017284/#.
8.    Njoo M.D., Spuls P.I., Bos J.D. et al. Nonsurgical repig­mentation therapies in vitiligo. Meta-analysis of the literatu­re // Arc. Dermatol. — 1998. — ​Vol. 134. — ​P. 1532—1540.
9.    Richmond J.M., Frisoli M.L., Harris J.E. Innate immune mechanisms in vitiligo: danger from within // Curr. Opin.  Immunol. — 2013. — N 25 (6). — ​P. 676—682.
10.    Rusfianti M., Wirohadidjodjo Widodo Y. Dermatosurgical techniques for repigmentation of vitiligo // Int. J. Der­matol. — 2006. — ​Vol. 45. — ​P. 411—417.
11. Shen C., Gao J., Sheng Y. et al. Genetic Susceptibility to Vitiligo: GWAS Approaches for Identifying Vitiligo Sus­cep­tibility Genes and Loci // Frontiers in Genetics. — 2016. —  ​Vol. 7, N 1. — ​P. 1—12.
12. Singh R.K., Lee K.M., Vujkovic-Cvijin I. et al. The role of IL‑17 in vitiligo: A review // Autoimmunity Reviews. — 2016. — Vol. 15 (4). — ​P. 397—404.
13. Taieb A., Alomar A., Böhm M. et al. Guidelines for the management of vitiligo: the European Dermatology Forum consensus // Br. J. Dermatol. — 2013. — Vol. 168 (1).— ​P. 5—19.
14. Xie H., Zhou F., Liu L. et al. Vitiligo: How do oxidative stress-induced autoantigens trigger autoimmunity? // J. Dermatol. Sci. — 2016. — Vol. 81 (1). — P. 3—9.
15. Zhang Y., Cai Y., Shi M. et al. The Prevalence of Vitiligo: A Meta-Analysis // PLoS One. — 2016.— ​Vol. 11 (9). — ​P. 1—17.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

11. Фотоархів

 

Шановні колеги лікарі-дерматовенерологи!

Для підвищення рівня кваліфікації та обміну досвідом на ваш розгляд представлено випадки з практики клінічних спостережень з фотоархіву лікарів Поліщука Дмитра Степановича (лікаря-дерматовенеролога, к. мед. н., асист. кафедри терапії з курсом загальної практики та сімейної медицини факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова) та Поліщука Степана Йосиповича (лікаря-дерматовенеролога ПП «Дерматовенерологічний заклад лікаря Поліщука С.Й.», Хмельницький).
Для подальшого продовження цієї рубрики у нашому фаховому журналі пропонуємо надсилати на електронну адресу секретаріату УАЛДВК (E-mail: dvk2@ukr.net) цікаві випадки з вашої практики, з коротким описом анамнезу та клінічного перебігу уражень шкіри та видимих слизових оболонок, для подальшого їх розміщення в «Українському журналі дерматології, венерології, косметології».

Мова оригіналу: Українська

12. фармакотерапія в дерматології

 

Нові можливості зовнішнього лікування та косметологічного догляду хворих з акне і акнеформними дерматозами

О.О. Сизон, І.Д. Бабак, М.О. Дашко, О.А. Білинська, І.Я. Возняк, І.О. Чаплик-Чижо, Г.Є. Асцатуров

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Мета роботи — ​​клінічна оцінка ефективності та безпечності косметичних препаратів серії «ДемоСкін» у комплекс­ному лікуванні акне, акнеформних дерматозів (розацеа, періоральний дерматит) та в поєднанні їх з демодекозом.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 112 пацієнтів віком від 18 до 53 років з акне та акнеформними дерматозами, а також у поєднанні з демодекозом, діагноз якого було підтверджено мікроскопічним дослідженням. У хворих визначали дерматологічний індекс якості життя (ДІЯЖ) до та після лікування. Всім було призначено системну комплексну терапію згідно зі стандартами лікування та додаткову зовнішню терапію з використанням лікувально-профілактичних засобів «ДемоСкін».
Результати та обговорення. Застосування комплексної терапії з використанням лікувально-профілактичної серії препаратів «ДемоСкін» поліпшило клінічні результати лікування хворих з акне та акнеформними дерматозами (зменшилися запальна реакція елементів висипки, інтенсивність свербежу, зникло відчуття дискомфорту і подразнення). Повний регрес висипки спостерігався через 1,5 міс лікування у 69 (61,61 %) хворих, через 2 міс — ​у 39 (34,82 %), і лише 4 (3,57 %) особи потребували тривалішого застосування препарату.
Лише 34 (30,36 %) хворі скаржилися на помірний вплив шкірного захворювання на якість життя (ЯЖ), водночас як інші 78 (69,64 %) — ​на значний. Після лікування лише 16 (14,29 %) пацієнтів відчували значний вплив шкірного захворювання на ЯЖ, а 96 (85,71 %) — ​значне поліпшення. У хворих з акне та акнеформними дерматозами, поєднаними з демодекозом, було лабораторно підтверджено відсутність кліщів-демодицидів на 7-му та 21-шу добу після закінчення лікування.
Висновки. Застосування хворим на акне та акнеформні дерматози в комплексній терапії засобів лікувально-профілактичної серії «ДемоСкін» дає змогу поліпшити клінічні наслідки лікування, усунути деякі із чинників розвитку захворювання — ​розмноження кліща Demodex, що сприяє вірогідному (р < 0,05) підвищенню ДІЯЖ пацієнтів. Тому його слід рекомендувати для щоденного використання в комплексному лікуванні акне та акнеформних дерматозів, зокрема й асоційованих з демодекозом.

Ключові слова: Акне, акнеформні дерматози, демодекоз, лікування, «ДемоСкін».

Список літератури:  
1.    Адаскевич В.П., Базенко Н.П. Диагностические индексы в дерматологии.— М.: Медлитература, 2007.— 192 с.
2.    Акбулатова Л.Х. Патогенная роль клеща Demodex и клинические формы демодекоза у человека // Вестн. дерматол. и венерол.— 1966.— № 12.— C. 57—61.
3.    Возианова С.В. Розацеа // Дерматолог.— 2013.— Т. 4, № 1.— С. 46—53
4.    Волкова Е.Н., Осипова Н.К., Родина Ю.А., Григорьева А.А. Розацеа: новые подходы к старым проблемам // Рос. журн. кож. и венерол. болезней.— 2010.— № 2.— С. 33—39.
5.    Гунченко Л.В., Степаненко В.І. Сучасні підходи до комп­лексного лікування розацеа і демодекозу з урахуванням етіопатогенетичних чинників. Огляд літератури та перспек­тивні новітні вітчизняні лікувально-профілактичні засоби місцевої дії // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2016.— № 3.— С. 49—60.
6.    Коган Б.Г., Степаненко В.І., Горголь В.Т. Обґрунтування раціональної системи алгоритмів обстеження та стандартів комплексного лікування хворих на розацеа, демодекоз і дерматит періоральний // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2003.— № 2.— С. 17—27.
7.    Коган Б.Г., Степаненко В.І. Етіологічна і патогенетична роль кліщів-демодицидів у виникненні дерматологічних захворювань у людини, гіпотези, факти та перспективи подальших досліджень // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2002.— № 3.— С. 57—63.
8.    Коган Б.Г., Степаненко В.І. Етіопатогенетичні та клінічні аспекти розацеа, дерматиту періорального і демодекозу на сучасному етапі. Раціональні клініко-лабораторні алгоритми діагностики та диференційної діагностики цих дермато­зів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 4.— С. 22—35.
9.    Коган Б.Г. Современные подходы в комплексном лечении пациентов с демодикозом и розовыми угрями // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 4 (39).— С. 55—62.
10.    Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях.— М.: Медлитература, 2007.— 192 с.
11.    Молочков А.В., Овсянникова  Г.В. Метронидазол в наружном лечении розацеа // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2016.— № 2.— С. 85—88.
12.    Хайрутдинов В.Р. Розацеа: современные представления о патогенезе, клинической картине и лечении // Дермато­венерол. и дерматокосметол.— 2014.— № 3.— С. 32—37.
13.    Шупенько Е.Н., Шупенько Н.М. Опыт применения комбинированного препарата «Офор» в комплексном лечении демодекоза и угревой болезни // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2013.— № 2.— С. 165—170.
14.    Buechner S.A. Rosacea:an update // Dermatology.— 2005.— Vol. 210 (2).— P. 100—108.
15.    Chen W., Plewig G. Are Demodex Mites Principal, Consi­piratory, Accomplice, Witness or Bystander in the Cause of Rosacea? // Am. J. Clin. Dermatol.— 2015.— Vol. 16.— P. 67—72.
16.    Chen W., Plewig G. Human demodicosis: revisit and a proposed classification // Br. J. Dermatol.— 2014.— Vol. 170 (1219).— P. 25—26.
17.    Dokuyucu R., Kaya O.A., Yula E. et al. The Presence of Demodex Folliculorum in Various Obese Groups According to BMI Levels // Arch. Iran Med.— 2016.— Vol. 19.— P. 210—214.
18.    Elston C.A., Elston D.M. Demodex mites // Clinics in Derma­tology.— 2014.— Vol. 32.— P. 739—743.
19.    Holmes A.D. Potential role of microorganisms in the patho­genesis of rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2013.— Vol. 69 (6).— P. 1025—1032.
20.    Nally J.B. Topical therapies for rosacea // J. Drugs Dermatol.— 2006.— Vol. 5 (1).— P. 6—23.
21.    O’Reilly N., Menezes N., Kavanagh K. Positive correlation between serum immunoreactivity to Demodex-associated Ba­­cillus proteins and erythematotelangiectatic rosacea // Br. J. Dermatol.— 2012.— Vol. 167 (1032).— P. 6—10.
22.    Zhao Y.E., Hu L., Wu L.P., Ma J.X. A meta-analysis of associa­tion between acne vulgaris and Demodex infestation // J. Zhejiang Univ Sci B.— 2012.— Vol. 13.— P. 192—202.

Інше:  
Сизон Орися Орестівна, д. мед. н., доц., зав. кафедри дерматології, венерології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
Бабак Ірина Дмитрівна, к. мед. н., доц. кафедри дерматології, венерології Львівського національного медичного університету
імені Данила Галицького
Дашко Маріанна Олегівна, к. мед. н., асист. кафедри  дерматології, венерології  Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
79013, м. Львів, вул. Коновальця, 1
Тел. (067) 769-19-77. E-mail: marana.dashk@rambler.ru
Білинська Оксана Андріївна,  к. мед. н., доц. кафедри дерматології, венерології Львівського національного медичного університету  імені Данила Галицького
Возняк Ірина Ярославівна, к. мед. н., асист. кафедри дерматології, венерології Львівського національного медичного університету  імені Данила Галицького
Чаплик-Чижо Ірина Остапівна, асист. кафедри дерматології, венерології Львівського національного медичного університету  
імені Данила Галицького
Асцатуров Геннадій Євгенович, к. мед. н., доц. кафедри дерматології, венерології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

 

Новые возможности внешнего лечения и косметологического ухода за больными с акне и акнеформными дерматозами

А.А. Сызон, И.Д. Бабак, М.О. Дашко, О.А. Билинская, И.Я. Возняк, И.О. Чаплик-Чижо, Г.Е. Асцатуров

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого

Цель работы — ​клиническая оценка эффективности и безопасности косметических препаратов серии «ДемоСкин» в комплексном лечении акне, акнеформных дерматозов (розацеа, периоральный дерматит) и в их сочетании с демодекозом.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 112 пациентов в возрасте от 18 до 53 лет с акне и акнеформными дерматозами, а также в сочетании с демодекозом, диагноз которого был подтвержден микроскопическим исследованием. У больных определяли дерматологический индекс качества жизни (ДИКЖ) до и после лечения. Всем назначали системную комплексную терапию согласно стандартам лечения и дополнительную наружную терапию с использованием лечебно-профилактических средств «ДемоСкин».
Результаты и обсуждение. Применение комплексной терапии с использованием лечебно-профилактической серии препаратов «ДемоСкин» улучшило клинические результаты лечения больных с акне и акнеформными дерматозами (уменьшились воспалительная реакция элементов сыпи, интенсивность зуда, исчезло ощущение дискомфорта и раздражения). Полный регресс высыпаний наблюдался через 1,5 мес лечения у 69 (61,61 %) больных, через 2 мес — ​у 39 (34,82 %), и только 4 (3,57 %) человека нуждались в длительном применении препарата.
Лишь 34 (30,36 %) больные жаловались на умеренное влияние кожного заболевания на качество жизни (КЖ), в то время как другие 78 (69,64 %) — на ​значительное. После лечения только 16 (14,29 %) пациентов испытывали значительное влияние кожного заболевания на КЖ, а 96 (85,71 %) — ​значительное улучшение. У больных с акне и акнеформными дерматозами в сочетании с демодекозом было лабораторно подтверждено отсутствие клещей-демодицид на 7-е и 21-е сутки после окончания лечения.
Выводы. Применение больным акне и акнеформными дерматозами в комплексной терапии средств лечебно-профилактической серии «ДемоСкин» позволяет улучшить клинические результаты лечения, устранить некоторые из факторов развития заболевания — ​размножение клеща Demodex, что приводит к достоверному (р < 0,05) улучшению показателей ДИКЖ пациентов. Поэтому его следует рекомендовать для ежедневного использования в комп­лексном лечении акне и акнеформных дерматозов, в том числе и ассоциированных с демодекозом.

Ключевые слова: акне, акнеформные дерматозы, демодекоз, лечение, «ДемоСкин».

Список литературы:  
1.    Адаскевич В.П., Базенко Н.П. Диагностические индексы в дерматологии.— М.: Медлитература, 2007.— 192 с.
2.    Акбулатова Л.Х. Патогенная роль клеща Demodex и клинические формы демодекоза у человека // Вестн. дерматол. и венерол.— 1966.— № 12.— C. 57—61.
3.    Возианова С.В. Розацеа // Дерматолог.— 2013.— Т. 4, № 1.— С. 46—53
4.    Волкова Е.Н., Осипова Н.К., Родина Ю.А., Григорьева А.А. Розацеа: новые подходы к старым проблемам // Рос. журн. кож. и венерол. болезней.— 2010.— № 2.— С. 33—39.
5.    Гунченко Л.В., Степаненко В.І. Сучасні підходи до комп­лексного лікування розацеа і демодекозу з урахуванням етіопатогенетичних чинників. Огляд літератури та перспек­тивні новітні вітчизняні лікувально-профілактичні засоби місцевої дії // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2016.— № 3.— С. 49—60.
6.    Коган Б.Г., Степаненко В.І., Горголь В.Т. Обґрунтування раціональної системи алгоритмів обстеження та стандартів комплексного лікування хворих на розацеа, демодекоз і дерматит періоральний // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2003.— № 2.— С. 17—27.
7.    Коган Б.Г., Степаненко В.І. Етіологічна і патогенетична роль кліщів-демодицидів у виникненні дерматологічних захворювань у людини, гіпотези, факти та перспективи подальших досліджень // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2002.— № 3.— С. 57—63.
8.    Коган Б.Г., Степаненко В.І. Етіопатогенетичні та клінічні аспекти розацеа, дерматиту періорального і демодекозу на сучасному етапі. Раціональні клініко-лабораторні алгоритми діагностики та диференційної діагностики цих дермато­зів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 4.— С. 22—35.
9.    Коган Б.Г. Современные подходы в комплексном лечении пациентов с демодикозом и розовыми угрями // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 4 (39).— С. 55—62.
10.    Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях.— М.: Медлитература, 2007.— 192 с.
11.    Молочков А.В., Овсянникова  Г.В. Метронидазол в наружном лечении розацеа // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2016.— № 2.— С. 85—88.
12.    Хайрутдинов В.Р. Розацеа: современные представления о патогенезе, клинической картине и лечении // Дермато­венерол. и дерматокосметол.— 2014.— № 3.— С. 32—37.
13.    Шупенько Е.Н., Шупенько Н.М. Опыт применения комбинированного препарата «Офор» в комплексном лечении демодекоза и угревой болезни // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2013.— № 2.— С. 165—170.
14.    Buechner S.A. Rosacea:an update // Dermatology.— 2005.— Vol. 210 (2).— P. 100—108.
15.    Chen W., Plewig G. Are Demodex Mites Principal, Consi­piratory, Accomplice, Witness or Bystander in the Cause of Rosacea? // Am. J. Clin. Dermatol.— 2015.— Vol. 16.— P. 67—72.
16.    Chen W., Plewig G. Human demodicosis: revisit and a proposed classification // Br. J. Dermatol.— 2014.— Vol. 170 (1219).— P. 25—26.
17.    Dokuyucu R., Kaya O.A., Yula E. et al. The Presence of Demodex Folliculorum in Various Obese Groups According to BMI Levels // Arch. Iran Med.— 2016.— Vol. 19.— P. 210—214.
18.    Elston C.A., Elston D.M. Demodex mites // Clinics in Derma­tology.— 2014.— Vol. 32.— P. 739—743.
19.    Holmes A.D. Potential role of microorganisms in the patho­genesis of rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2013.— Vol. 69 (6).— P. 1025—1032.
20.    Nally J.B. Topical therapies for rosacea // J. Drugs Dermatol.— 2006.— Vol. 5 (1).— P. 6—23.
21.    O’Reilly N., Menezes N., Kavanagh K. Positive correlation between serum immunoreactivity to Demodex-associated Ba­­cillus proteins and erythematotelangiectatic rosacea // Br. J. Dermatol.— 2012.— Vol. 167 (1032).— P. 6—10.
22.    Zhao Y.E., Hu L., Wu L.P., Ma J.X. A meta-analysis of associa­tion between acne vulgaris and Demodex infestation // J. Zhejiang Univ Sci B.— 2012.— Vol. 13.— P. 192—202.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

13. Фармакотерапія в дерматології

 

Корекція порушень епідермального бар’єра в практиці дерматовенеролога

К.О. Бардова

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ

Уведення в комплексну терапію хронічних дерматозів засобів, які відновлюють епідермальний бар’єр, дасть змогу прискорити еволюцію клінічних виявів хвороби та скоротити терміни лікування, що своєю чергою сприятиме поліпшенню медико-соціальних показників життя хворих на хронічні дерматози.

Ключові слова: Епідермальний бар’єр, сухість шкіри, атопічний дерматит, псоріаз.

Список літератури:  
1.    Грэхем-Браун Р., Бурк Д., Канлифф Т. Практическая дерматология: пер. с англ. / Под ред. проф. Н. М. Шаровой. — ​М.: МЕДпресс-информ, 2011. — 360 с.
2.    Дащук А.М., Петров Б.В. Клиническая дерматология. — ​Харьков: Основа, 2007. — 404 с.
3.    Клаус В., Лоуэлл А., Голдсмит С. и др. Дерматология Фицпатрика в клинической практике: в 3 т.; пер. с англ. / Под ред. акад. А. А. Кубановой. — ​М.: Издательство Пан­филова; БИНОМ. Лаборатория знаний, 2012. — ​Т. 1.— 870 с.
4.    Томас П. Хэбиф. Клиническая дерматология: аллергические дерматозы. — ​М.: МЕДпресс-информ, 2014. — 230 с.
5.    Молочков А. В., Тамразова О. Б. Ксероз кожи — ​основной патогенетический фактор развития атопического дерматита // Дерматология. Приложение к журналу Consilium Medicum. — 2014. — ​Т. 4. — ​С. 48—54.
6.    Мурашкин Н.Н. Нарушения дермального барьера как фактор хронизации дерматозов в детском возрасте, подходы к терапии: теоретические и практические инновации // Лечащий врач. — 2014. — № 6. — ​С. 19.
7.    Пампура А.Н., Чусляева А.А. Современные подходы к терапии атопического дерматита у детей // Мед. вестн. Башкортостана. — 2014. — ​Т. 9 (1). — ​С. 93—98.
8.    Ревякина В.А. Современные тенденции в комплексной наружной терапии атопического дерматита у детей // Лечащий врач. — 2014. — № 6. — ​С. 38.
9.    Тамразова О.Б. Синдром сухой кожи // Дерматология. Приложение к журналу Consilium Medicum. — 2014. — ​Т. 3. — ​С. 25—31.
10.    Хлебникова А.Н. Увлажняющие средства в терапии хронических дерматозов // Клин. дерматол. и венерол. — 2010. — ​Т. 4. — ​С. 32—39.
11.    Эрнандес Е., Марголина А., Петрухина А. Липидный барьер кожи и косметические средства // Косметика и медицина. — 2005. — ​Т. 6. — ​С. 35—38.
12.    Elias P.M. The skin barrier as an innate immune element // Semin. Immunopathol. — 2007. — ​Vol. 29 (1). — ​Р. 3—14.
13.    De Benedetto A., Kubo А., Beck L.A. Skin barrier disruption — ​a requirement for allergen sensitization? // J. Invest. Dermatol. — 2012. — ​Vol. 132 (3). — ​Р. 949—63.
14.    Danby S.G., Cork M.J. New understanding of atopic der­ma­titis: the role of epidermal barrier dysfunction and sub­clinical inflammation. // J. Clin. Dermatol. — 2010. — ​Vol. 1 (2). — ​Р. 33—46.
15.    Lorena S.T., Morello III A.P., Mack Correa M.C. et al. The infant skin barrier: can we preserve, protect, and enhance the barrier? // Dermatol. Res. Pract. — 2012.— Doi: 0.1155/2012/198789.
16.    Eberlein-Konig B., Schafer T., Huss-Marp J. et al. Skin surface pH, stratum corneum hydration, transepidermal water loss and skin roughness related to atopic eczema and skin dryness in a population of primary school children // Acta Dermatol. Venereol. — 2000. — ​Vol. 80. — ​P. 188—191.
17.    Guideline on the Treatment of Atopic Eczema (Atopic Dermatitis). European Dermatology Forum. — 2014.
18.    Guidelines of care for the management of atopic dermatitis: section 1. Diagnosis and assessment of atopic dermatitis. AAD — ​American Academy of Dermatology. — 2014.
19.    Guidelines of care for the management of atopic dermatitis: section 2. Management and treatment of atopic dermatitis with topical therapies. AAD — ​American Academy of Der­ma­tology. — 2014.
20.    Guidelines of care for the management of atopic dermatitis: section 3. Diagnosis and assessment of atopic dermatitis. AAD — ​American Academy of Dermatology. — 2014.
21.    Emollient Prescribing Guideline for Primary and Secondary Care for use in the management of patients with a diagnosed dermatological condition or skin integrity is at risk through xerosis or pruritus. Developed by clinicians of NHS Lambeth CCG, NHS Southwark CCG, Departments of Dermatology and Pharmacy GSTFT & KCH. — 2015.

 

Коррекция нарушений эпидермального барьера в практике дерматовенеролога

Е.А. Бардова

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев

Включение в комплексную терапию хронических дерматозов средств, восстанавливающих эпидермальный барьер, позволит ускорить эволюцию клинических проявлений болезни и сократить сроки лечения, что в свою очередь позволит улучшить медико-социальные показатели жизни больных хроническими дерматозами.

Ключевые слова: эпидермальный барьер, сухость кожи, атопический дерматит.

Список литературы:  
1.    Грэхем-Браун Р., Бурк Д., Канлифф Т. Практическая дерматология: пер. с англ. / Под ред. проф. Н. М. Шаровой. — ​М.: МЕДпресс-информ, 2011. — 360 с.
2.    Дащук А.М., Петров Б.В. Клиническая дерматология. — ​Харьков: Основа, 2007. — 404 с.
3.    Клаус В., Лоуэлл А., Голдсмит С. и др. Дерматология Фицпатрика в клинической практике: в 3 т.; пер. с англ. / Под ред. акад. А. А. Кубановой. — ​М.: Издательство Пан­филова; БИНОМ. Лаборатория знаний, 2012. — ​Т. 1.— 870 с.
4.    Томас П. Хэбиф. Клиническая дерматология: аллергические дерматозы. — ​М.: МЕДпресс-информ, 2014. — 230 с.
5.    Молочков А. В., Тамразова О. Б. Ксероз кожи — ​основной патогенетический фактор развития атопического дерматита // Дерматология. Приложение к журналу Consilium Medicum. — 2014. — ​Т. 4. — ​С. 48—54.
6.    Мурашкин Н.Н. Нарушения дермального барьера как фактор хронизации дерматозов в детском возрасте, подходы к терапии: теоретические и практические инновации // Лечащий врач. — 2014. — № 6. — ​С. 19.
7.    Пампура А.Н., Чусляева А.А. Современные подходы к терапии атопического дерматита у детей // Мед. вестн. Башкортостана. — 2014. — ​Т. 9 (1). — ​С. 93—98.
8.    Ревякина В.А. Современные тенденции в комплексной наружной терапии атопического дерматита у детей // Лечащий врач. — 2014. — № 6. — ​С. 38.
9.    Тамразова О.Б. Синдром сухой кожи // Дерматология. Приложение к журналу Consilium Medicum. — 2014. — ​Т. 3. — ​С. 25—31.
10.    Хлебникова А.Н. Увлажняющие средства в терапии хронических дерматозов // Клин. дерматол. и венерол. — 2010. — ​Т. 4. — ​С. 32—39.
11.    Эрнандес Е., Марголина А., Петрухина А. Липидный барьер кожи и косметические средства // Косметика и медицина. — 2005. — ​Т. 6. — ​С. 35—38.
12.    Elias P.M. The skin barrier as an innate immune element // Semin. Immunopathol. — 2007. — ​Vol. 29 (1). — ​Р. 3—14.
13.    De Benedetto A., Kubo А., Beck L.A. Skin barrier disruption — ​a requirement for allergen sensitization? // J. Invest. Dermatol. — 2012. — ​Vol. 132 (3). — ​Р. 949—63.
14.    Danby S.G., Cork M.J. New understanding of atopic der­ma­titis: the role of epidermal barrier dysfunction and sub­clinical inflammation. // J. Clin. Dermatol. — 2010. — ​Vol. 1 (2). — ​Р. 33—46.
15.    Lorena S.T., Morello III A.P., Mack Correa M.C. et al. The infant skin barrier: can we preserve, protect, and enhance the barrier? // Dermatol. Res. Pract. — 2012.— Doi: 0.1155/2012/198789.
16.    Eberlein-Konig B., Schafer T., Huss-Marp J. et al. Skin surface pH, stratum corneum hydration, transepidermal water loss and skin roughness related to atopic eczema and skin dryness in a population of primary school children // Acta Dermatol. Venereol. — 2000. — ​Vol. 80. — ​P. 188—191.
17.    Guideline on the Treatment of Atopic Eczema (Atopic Dermatitis). European Dermatology Forum. — 2014.
18.    Guidelines of care for the management of atopic dermatitis: section 1. Diagnosis and assessment of atopic dermatitis. AAD — ​American Academy of Dermatology. — 2014.
19.    Guidelines of care for the management of atopic dermatitis: section 2. Management and treatment of atopic dermatitis with topical therapies. AAD — ​American Academy of Der­ma­tology. — 2014.
20.    Guidelines of care for the management of atopic dermatitis: section 3. Diagnosis and assessment of atopic dermatitis. AAD — ​American Academy of Dermatology. — 2014.
21.    Emollient Prescribing Guideline for Primary and Secondary Care for use in the management of patients with a diagnosed dermatological condition or skin integrity is at risk through xerosis or pruritus. Developed by clinicians of NHS Lambeth CCG, NHS Southwark CCG, Departments of Dermatology and Pharmacy GSTFT & KCH. — 2015.

Мова оригіналу: Українська

14. Фармакотерапія в дерматології

 

Оцінка ефективності препарату «Дермабін» при лікуванні псоріазу

В.Л. Карбовський1, І.А. Шевчук1, О.В. Куркіна1, Т.Є. Маковська2

1 ТОВ «Фармацевтичний завод “Біофарма”», Біла Церква
2 Головний військовий медичний госпіталь, Київ

Мета роботи — ​дослідити терапевтичну ефективність та переносність препарату «Дермабін» виробництва ТОВ «Фармацевтичний завод “Біофарма”» (м. Біла Церква, Україна) для зовнішнього застосування при псоріазі.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 82 хворих з різними формами псоріазу (53 чоловіки та 29 жінок) віком 18—65 років, тривалістю захворювання 5—10 років та площею ураження шкіри 5—10 %. Для об’єктивної оцінки ступеня тяжкості перебігу захворювання та ефективності терапії використовували індекс PASI (Psoriasis Area and Severity Index). До дослідження брали пацієнтів з індексом PASI > 10. Клініко-лабораторне дослідження складалося із загальноклінічних аналізів сечі та крові, а також біохімічних досліджень крові. Пацієнтів було розподілено на основну і контрольну групи (по 41 в кожній). Пацієнтам основної групи призначали препарат «Дермабін», контрольної — ​референтний препарат «Дипросалік». Препарати наносили на уражені ділянки шкіри двічі на добу протягом 4 тиж. Безпеку препарату «Дермабін» оцінювали за даними моніторингу за станом пацієнтів, частотою і характером побічних реакцій, даними лабораторного дослідження, оцінки суб’єктивного стану хворого.
Результати та обговорення. У 44 пацієнтів діагностовано вульгарний різновид псоріазу, у 30 — ​ексудативну форму псоріазу, у 8 спостерігалася застаріла форма захворювання. У більшості хворих псоріатичний процес мав прогресуючий характер: поява свіжих псоріатичних елементів, периферичний ободок росту, різко позитивна псоріатична тріада. Після 28 діб лікування у пацієнтів обох груп спостерігалося статистично значуще зменшення виразності елементів висипки (еритема, лущення, інфільтрація). Окрім того, з перебігом курсу лікування у хворих обох груп поступово зменшувалася площа ураження шкіри та індекс PASI. За час терапії у жодного з хворих не виявлено побічних реакцій, ускладнень або ознак непереносності обох препаратів.
Висновки. Препарат «Дермабін» — ​мазь для зовнішнього застосування виробництва ТОВ «Фармацевтичний завод “Біофарма”», є ефективним і безпечним засобом для лікування різних форм псоріазу, оскільки сприяє значному зменшенню клінічних виявів його, що значно підвищує якість життя хворих. Препарат «Дермабін» (ТОВ «Фармацевтичний завод “Біофарма”», м. Біла Церква, Україна) за ефективністю терапевтично еквівалентний препарату порівняння «Дипросалік» (Schering-Plough Labo», Бельгія) і може бути рекомендований для місцевого застосування в дерматології.

Ключові слова: Псоріаз, ефективність лікування, «Дермабін», бетаметазону дипропіонат, саліцилова кислота.

Список літератури:  
1.    Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. 3-е изд. — ​М.: МедиаСфера, 2006. — 312 с.
2.    Ash Z., Gaujoux-Viala C., Gossec L. et al. A systematic literature review of drug therapies for the treatment of psoriatic arthritis: current evidence and meta-analysis in­­forming the EULAR recommendations for the management of psoriatic arthritis // Ann. Rheum. Dis. — 2012. — ​Vol. 71. — ​P. 319—326.
3.    Ashcroft D.M., Wan Po A.L., Williams H.C., Griffiths C.E. Clinical measures of disease severity and outcome in psoriasis: a critical appraisal of their quality // Br. J. Dermatol. — 1999. — ​Vol. 141 (2). — ​P. 185—191.
4.    Augustin M., Reich K., Glaeske G. et al. Co-morbidity and age-related prevalence of psoriasis: Analysis of health insurance data in Germany // Acta. Derm. Venereol. — 2010. — ​Vol. 90 (2). — ​P. 147—151.
5.    Douglas W.S., Poulin Y., Decroix J. et al. A new calcipotriol/betamethasone formulation with rapid onset of action was superior to monotherapy with betamethasone dipropionate for calcipotriol in psoriasis vulgaris // Acta. Derm. Vene­reol. — 2002. — ​Vol. 82. — ​P. 131—135.
6.    Eberle F.C., Brück J., Holstein J. et al. Recent advances in un­­derstanding psoriasis // F1000Research. — 2016. — N 5. — ​P. 770.
7.    Katz H.I. Efficacy and safety of twice-daily augmented betamethasone dipropionate lotion versus clobetasol pro­pionate solution in patients with moderate-to-severe scalp psoriasis // Clin. Ther. — 1995. — ​Vol. 17 (3). — ​P. 390—401.
8.    Koo J., Cuffie C.A., Tanner D.J. et al. Mometasone furoate 0.1 %-salicylic acid 5 % ointment versus mometasone furoate 0.1 % ointment ... // Clin. Ther. — 1998. — Vol. 20. — ​P. 283—291.
9.    Lowes M.A., Suárez-Fariñas M., Krueger J.G. Immunology of psoriasis // Annu. Rev. Immunol. — 2014. — ​Vol. 32. — ​P. 227—255.
10.    Mendonca C.O., Burden A.D. Current concepts in psoriasis and its treatment // Pharmacol. Ther. — 2003. — ​Vol. 99. — ​P. 133—147.
11.    Parakash A., Benfield P. Topical mometasone: a review of its pharmacological and therapeutic use in the treatment of derma­tological disorders // Drugs. — 1998. — ​Vol. 53. — ​P. 601—612.
12.    Rhen T., Cidlowski J.A. Antiinflammatory action of gluco­corticoids — ​new mechanisms for old drugs // N. Engl. J. Med. — 2006. — ​Vol. 35 (16). — ​P. 1711—1723.
13.    Ritchlin C.T., Kavanaugh A., Gladman D.D. et al. Treatment recommendations for psoriatic arthritis // Ann. Rheum. Dis. — 2009. — ​Vol. 68 (9). — ​P. 1387—1394.
14.    Roberts D.T. Comparison of fluticasone propionate ointment, 0.005 %, and betamethasone‑17,21-dipropionate ointment, 0.05 %, in the treatment of psoriasis // Cutis. — 1996. — ​Vol. 57. — ​P. 27—31.

Інше:  
Карбовський Віталій Леонідович, к. біол. н., заст. директора з науки та технологій ТОВ «Фармацевтичний завод “Біофарма”»
Шевчук Ірина Анатоліївна, к. біол. н., керівник Департаменту наукових досліджень та розробок ТОВ «Фармацевтичний завод “Біофарма”»
09100, Україна, м. Біла Церква, вул. Київська, 37
Тел. 0661037750. Е-mail: publication@biofarma.ua
Куркіна Оксана Вікторівна, к. біол. н., уповноважена особа з якості ТОВ «БІОФАРМА-ПЛАЗМА»
Маковська Тетяна Євгенівна, лікар-кардіолог НВМКЦ «Головний військовий медичний госпіталь», Україна, м. Київ

 

Оценка эффективности препарата «Дермабин» при лечении псориаза

В.Л. Карбовский1, И.А. Шевчук1, О.В. Куркина1, Т.Е. Маковская2

1 ООО «Фармацевтический завод “Биофарма”», Белая Церковь
2 Главный военный медицинский госпиталь, Киев

Цель работы — ​исследовать терапевтическую эффективность и переносимость препарата «Дермабин» производства ООО «Фармацевтический завод “Биофарма”» (г. Белая Церковь, Украина). Мазь для наружного применения при псориазе.
Материалы и методы. В исследование были включены 82 больных с различными формами псориаза (53 мужчины и 29 женщин) в возрасте 18—65 лет, с длительностью заболевания 5—10 лет и площадью поражения кожи 5—10 %. Для объективной оценки степени тяжести заболевания и эффективности терапии использовали индекс PASI (Psoriasis Area and Severity Index). В исследование включали пациентов с индексом PASI > 10. Клинико-лабораторное обследование состояло из общеклинических анализов мочи и крови, а также биохимических исследований крови. Пациенты были разделены на основную и контрольную группы по 41 в каждой. Пациентам основной группы назначали препарат «Дермабин», контрольной — ​референтный препарат «Дипросалик». Препараты наносили на пораженные участки кожи дважды в сутки в течение 4 нед. Безопасность препарата «Дермабин» оценивали на основании данных мониторинга состояния пациентов, частоты и характера побочных реакций, данных лабораторного исследования, оценки субъективного состояния больного.
Результаты и обсуждение. У 44 пациентов диагностирован вульгарный псориаз, у 30 — ​экссудативная форма, у 8 — ​застарелая форма заболевания. У большинства больных псориатический процесс имел прогрессирующий характер: появление свежих псориатических элементов, периферический ободок роста, резко положительная псориатическая триада. После 28 сут лечения у пациентов обеих групп отмечалось статистически значимое уменьшение выраженности элементов сыпи (эритема, шелушение, инфильтрация). Кроме того, в течение курса лечения в обеих группах больных наблюдалось постепенное уменьшение площади поражения кожи и индекса PASI. За время терапии ни у одного из больных не было побочных реакций, осложнений или явлений непереносимости обоих препаратов.
Выводы. Препарат «Дермабин» — мазь для наружного применения производства ООО «Фармацевтический завод “Биофарма”» — ​эффективное и безопасное средство для лечения различных форм псориаза, поскольку способствует значительному уменьшению клинических проявлений заболевания, существенно повышает качество жизни больных. Препарат «Дермабин» (ООО «Фармацевтический завод “Биофарма”», г. Белая Церковь, Украина) по эффективности терапевтически эквивалентен препарату сравнения «Дипросалик» («Schering-Plough Labo», Бельгия) и может быть рекомендован для местного применения в дерматологии.

Ключевые слова: псориаз, эффективность лечения, «Дермабин», бетаметазона дипропионат, салициловая кислота.

Список литературы:  
1.    Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. 3-е изд. — ​М.: МедиаСфера, 2006. — 312 с.
2.    Ash Z., Gaujoux-Viala C., Gossec L. et al. A systematic literature review of drug therapies for the treatment of psoriatic arthritis: current evidence and meta-analysis in­­forming the EULAR recommendations for the management of psoriatic arthritis // Ann. Rheum. Dis. — 2012. — ​Vol. 71. — ​P. 319—326.
3.    Ashcroft D.M., Wan Po A.L., Williams H.C., Griffiths C.E. Clinical measures of disease severity and outcome in psoriasis: a critical appraisal of their quality // Br. J. Dermatol. — 1999. — ​Vol. 141 (2). — ​P. 185—191.
4.    Augustin M., Reich K., Glaeske G. et al. Co-morbidity and age-related prevalence of psoriasis: Analysis of health insurance data in Germany // Acta. Derm. Venereol. — 2010. — ​Vol. 90 (2). — ​P. 147—151.
5.    Douglas W.S., Poulin Y., Decroix J. et al. A new calcipotriol/betamethasone formulation with rapid onset of action was superior to monotherapy with betamethasone dipropionate for calcipotriol in psoriasis vulgaris // Acta. Derm. Vene­reol. — 2002. — ​Vol. 82. — ​P. 131—135.
6.    Eberle F.C., Brück J., Holstein J. et al. Recent advances in un­­derstanding psoriasis // F1000Research. — 2016. — N 5. — ​P. 770.
7.    Katz H.I. Efficacy and safety of twice-daily augmented betamethasone dipropionate lotion versus clobetasol pro­pionate solution in patients with moderate-to-severe scalp psoriasis // Clin. Ther. — 1995. — ​Vol. 17 (3). — ​P. 390—401.
8.    Koo J., Cuffie C.A., Tanner D.J. et al. Mometasone furoate 0.1 %-salicylic acid 5 % ointment versus mometasone furoate 0.1 % ointment ... // Clin. Ther. — 1998. — Vol. 20. — ​P. 283—291.
9.    Lowes M.A., Suárez-Fariñas M., Krueger J.G. Immunology of psoriasis // Annu. Rev. Immunol. — 2014. — ​Vol. 32. — ​P. 227—255.
10.    Mendonca C.O., Burden A.D. Current concepts in psoriasis and its treatment // Pharmacol. Ther. — 2003. — ​Vol. 99. — ​P. 133—147.
11.    Parakash A., Benfield P. Topical mometasone: a review of its pharmacological and therapeutic use in the treatment of derma­tological disorders // Drugs. — 1998. — ​Vol. 53. — ​P. 601—612.
12.    Rhen T., Cidlowski J.A. Antiinflammatory action of gluco­corticoids — ​new mechanisms for old drugs // N. Engl. J. Med. — 2006. — ​Vol. 35 (16). — ​P. 1711—1723.
13.    Ritchlin C.T., Kavanaugh A., Gladman D.D. et al. Treatment recommendations for psoriatic arthritis // Ann. Rheum. Dis. — 2009. — ​Vol. 68 (9). — ​P. 1387—1394.
14.    Roberts D.T. Comparison of fluticasone propionate ointment, 0.005 %, and betamethasone‑17,21-dipropionate ointment, 0.05 %, in the treatment of psoriasis // Cutis. — 1996. — ​Vol. 57. — ​P. 27—31.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

15. Фармакотерапія в дерматології

 

Експериментальне дослідження і клінічна оцінка противірусних властивостей «Цидиполу» — антисептичного лікарського засобу з широким спектром фармакологічної дії

М.М. Лебедюк1, В.Г. Кравченко2, М.Е. Запольський1, К.М. Лебедюк3

1 Одеський національний медичний університет
2 Медико-консультативний центр «Медіпол», Полтава
3 Одеська обласна дитяча шкірно-венерологічна лікарня

Мета роботи — на першому етапі — вивчити нуклеотропні властивості «Цидиполу» — технологічно вдосконаленого «Цидиполу» — препарату для індивідуальної профілактики венеричних захворювань, на другому — провести лікування «Цидиполом» пацієнтів з герпесвірусною інфекцією.
Матеріали та методи. Лабораторні дослідження в дослідах in vitro виконано за спеціальною методикою. Клінічну оцінку препарату проведено на 35 пацієнтах з герпесвірусною інфекцією (20 — з простим орофаціальним герпесом, 10 — з генітальним і 5 — з опоясувальним) з місцевим застосуванням «Цидиполу».
Результати та обговорення. На моделі полімеразної ланцюгової реакції in vitro встановлено високоактивну нуклео­тропну дію «Цидиполу» щодо ДНК вірусу простого герпесу 1-го типу, що стало приводом для клінічного вивчення його ефективності як місцевого засобу і в комплексному лікуванні герпесвірусних шкірних та урогенітальних інфекцій. Клінічні спостереження дали позитивні результати (повне зникнення клінічних виявів упродовж 6—11 днів). Особливістю слід вважати виражений місцевий анестетико-протисвербіжний ефект «Цидиполу».
Висновки. Використання «Цидиполу» в комплексі лікування герпесвірусних захворювань шкіри і слизових оболонок сприяє швидшому клінічному одужанню пацієнтів. Препарат можна застосовувати як засіб індивідуальної профілактики урогенітальної герпесвірусної інфекції.

Ключові слова: Герпесвірусна інфекція, місцеве лікування, «Цидипол».

Список літератури:  
1.    Аковбян В.А. Основные принципы и национальные стандарты лечения наиболее распространенных ИППП // Сб. материалов рабочих совещаний дерматовенерологов и акушеров-гинекологов 1999—2000 гг.— М., 2001.— С. 8—10.
2.    Васильев М.М., Забиров К.И., Кисина В.И. и др. Эф­­фективность местного применения цидипола в лечении и профилактике инфекционно-воспалительных заболеваний мочеполовых органов у женщин // Антибиотики и химиотерапия. —1996.— Т. 41, № 5.— С. 46—48.
3.    Волошина Н.О., Денисенко О.І., Москалюк В.Д. Вплив коморбідної інфекції вірусів простого герпесу 1 та 11 типів на клінічну картину, перебіг захворювання та імунний статус у хворих на вульгарні вугри // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014. —№ 2 (53).— С. 27—33.
4.    Дмитриева Л.А., Романов А.Е., Царев В.Н. Клинические и микробиологические аспекты применения антисептиков в комплексном лечении заболеваний пародонта.— М.: Медпресс-информ, 2002.— 96 с.
5.    Драннік Г.М., Свідро О.В. Torch-інфекції: герпес // Клінічна імунол., алергол. та інфектол.— 2006.— № 1.— С. 68—72.
6.    Исаков В.А., Архипова Е.И., Исаков Д.В. Герпесвирусные инфекции человека: руководство для врачей.— СПб: Спецлит, 2006.— С. 63—75.
7.    Исаков В.А., Ермоленко Д.К., Исаков Д.В. Перспективы терапии и профилактики простого герпеса с монотонным течением // Терап. архив.— 2011.— № 11.— С. 23—27.
8.    Казмирчук В.Е., Мальцев Д.В. Рекомендации по лечению герпес-вирусных инфекций человека // Укр. мед. часопис.— 2012.— № 35 (91).— С. 94—105.
9.    Ковалев Ю.Н., Лысенко О.В. Опыт лечения цидиполом больных с поражением мочеполовых органов // Отчет по результатам комплексированного научно-творческого сотрудничества между Челябинским мед. ин-том и ПМСИ.— 1992.— 4 с.
10.    Коган Б.Г., Олійник О.Є. Діагностика і моніторинг рецидивуючого герпесу шкіри і слизових оболонок у пацієнтів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 3 (38).— С. 212—220.
11.    Кравченко А.В. Антимікотична, трихомоноцидна та конт­рацептивна дія «Цидіполу» як передумова розширення сфери його клінічного застосування: дис. ...канд. мед. наук.— К, 1996.— 158 с.
 12.    Кравченко В.Г., Васильев М.М. Исследование трихомонацидных свойств антисептического средства цидизола-КВ (цидипола) // Вестн. дерматол. и венерол.— 1984.— № 12.— С. 31—32.
13.    Кравченко В.Г. Cidipol — Цидипол. Рекламно-инфор­ма­ционные материалы для зарубежного патентования (на рус. и англ. языках).— Полтава, 1994.— 38 с.
14.    Кравченко В.Г., Івашевська А.І., Литовко Т.О., Шклярен­ко Г.М. Аспергільоз шкіри і нігтів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2007.— № 1 (24).— С. 65—68.
15.    Кравченко В.Г. Перспективність місцевої контрацепції з одночасною індивідуальною профілактикою ЗППСШ // Тези доповідей 12-го Конгресу Світової федерації україн­ських лікарських товариств.— Івано-Франківськ; Київ; Чікаго, 2008.— № 107.— С. 89—90.
16.    Кравченко В.Г. Маласезійні дерматози: епідеміологія і терапія // Тези 12-го Конгресу Світової федерації ук­­раїнських лікарських товариств.— Івано-Франківськ; Київ; Чікаго, 2008.— № 57.— С. 314.
17.    Кравченко В.Г. Лікування хворих на сонячний дерматит цинк-цидіполовим «молочком» // Матеріали 15-го Кон­гресу Світової федерації українських лікарських товариств.— Чернівці, 2014.— № 446.
18.    Кучма И. Антисептические и дезинфицирующие средства // Провизор.— 2004.— Вып. 11.— С. 26—30.
19.    Лебедюк М.Н., Федчук В.П., Николаевский и др. Метод полимеразной цепной реакции как скрининговая модель первичного отбора нуклеотропных химиотерапевтических противовирусных препаратов: метод. рекомендации.— К., 2004.— 16 с.
20.    Лебедюк М.М., Федчук В.П. та ін. Противірусні влас­тивості препарату «Цидіпол» // Матеріали 9-го з’їзду Українських лікарських товариств.— К., 2007. С. 425—426.
21.    Лебедюк М.М., Кравченко В.Г., Федчук В.П. та ін. Про­­тихламідійні властивості препарату «Цидіпол» // Мате­ріали 12-го Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств.— 2008.— № 109.— С. 90—91.
22.    Леонтьев В.К., Кисельникова Л.П. Детская терапевтическая стоматология.— 2004.— С. 816—846.
23.    Мавров Г.И., Запольский М.Э. Эпидемиология герпетической инфекции и герпесвирусных заболеваний // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2013.— № 2 (49).— С. 17—22.
24.    Максимовский Ю.М., Чиркова Т.Д., Ульянова Н.А. Пре­парат «Стоматофит» в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта // Современная стоматол.— 2010.— № 3.— С. 45—47.
25.    Попова І.Б. Експериментально-клінічні обґрунтування застосування «Цидіполу» при деяких дерматомікозах: Магі­стерська наукова праця з фаху «дермато­венеро­логія».— Полтава, 2001.— 69 с.
26.    Склянова Ю.А., Ушаков Р.В., Казимирский В.А., Иза­тулин В.Г. Экспериментальное обоснование применения фогуцида в стоматологии // Бюл. ВСНЦ СО РАМН.— 2006.— № 4.— С. 344—346.
27.    Степаненко В.І., Маркевич К.Г. Визначення та аналіз клініко-епідеміологічних та соціальних чинників ризику, що мають значення для поширення генітального герпесу // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2007.— № 2.— С. 56—64.
28.    Халдин А.А. Эпидемиологические аспекты заболеваний, вызванных вирусом простого герпеса (обзор литературы) // Consilium medicum.— 2007.— № 9.— С. 27—30.
29. Шперлинг И.А., Венгеровский А.И., Шперлинг И.В. Фармакологическая коррекция индукторами интерферона цитокиновых нарушений при рецидивирующем генитальном герпесе // Экспер. и клин. фармакол.— 2010.— Т. 73, № 8.— С. 39—42.
30.    Fatahzadeh M., Schwartz R. Human herpes simplex virus infection: epidemiology, pathogenesis, symptomatology, diagnosis and management // J. Amer. Acad. Derm.— 2007.— Vol. 57, N 5.— P. 737—738.
31.    Wassihew S.W. Die Behandlung von Zoster und Herpes Simplex mit 5 % Joddesoxyuridin in DMSO // Akt. Dermatol.— 1980.— Bd. 6 (1).— Р. 1—7.

Інше:  
Лебедюк Михайло Миколайович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Одеського національного медичного університету
65000, м. Одеса, Валіховський пров., 2
Тел. (050) 316-97-47. E-mail: ldippp90@mail.ru
Кравченко Володимир Григорович, д. мед. н., проф., проф.-консультант медичного центру «Медіпол»
Запольський Максим Едуардович, д. мед. н., зав. шкірним відділенням Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру
Лебедюк Катерина Михайлівна, лікар-дерматовенеролог КУ «Одеська обласна дитяча шкірно-венерологічна лікарня»

 

Экспериментальное исследование и клиническая оценка противовирусных свойств «Цидипола» — антисептического лекарственного средства с широким спектром фармакологического действия

М.Н. Лебедюк1, В.Г. Кравченко2, М.Э. Запольский1, К.М. Лебедюк3

1 Одесский национальный медицинский университет
2 Медико-консультативный центр «Медипол», Полтава
3 Одесская областная детская кожно-венерологическая больница

Цель работы — на первом этапе изучить нуклеотропные свойства «Цидипола» — технологически усовершенствованного «Цидипола» — препарата для индивидуальной профилактики венерических болезней, на втором — провести лечение «Цидиполом» пациентов с герпесвирусной инфекцией.
Материалы и методы. Лабораторные исследования в опытах in vitro выполнены по специальной методике. Клиническая оценка препарата проведена на 35 пациентах с герпесвирусной инфекцией (20 — с простым орофациальным герпесом, 10 — с генитальным и 5 — с опоясывающим) с местным применением «Цидипола».
Результаты и обсуждение. На модели полимеразной цепной реакции in vitro установлено высокоактивное нуклео­тропное действие «Цидипола» в отношении ДНК вируса простого герпеса 1-го типа, что стало поводом для клинического изучения его эффективности в качестве местного средства и в комплексном лечении герпесвирусных кожных и урогенитальных инфекций. Клинические наблюдения дали позитивные результаты (полное разрешение клинических проявлений в течение 6—11 дней). Особенностью следует считать выраженный местный анестетико-противозудный эффект «Цидипола».
Выводы. Использование «Цидипола» в комплексе лечения герпесвирусных заболеваний кожи и слизистых оболочек способствует более быстрому клиническому выздоровлению пациентов. Препарат можно применять в качестве средства индивидуальной профилактики урогенитальной герпесвирусной инфекции.

Ключевые слова: герпесвирусная инфекция, местное лечение, «Цидипол».

Список литературы:  
1.    Аковбян В.А. Основные принципы и национальные стандарты лечения наиболее распространенных ИППП // Сб. материалов рабочих совещаний дерматовенерологов и акушеров-гинекологов 1999—2000 гг.— М., 2001.— С. 8—10.
2.    Васильев М.М., Забиров К.И., Кисина В.И. и др. Эф­­фективность местного применения цидипола в лечении и профилактике инфекционно-воспалительных заболеваний мочеполовых органов у женщин // Антибиотики и химиотерапия. —1996.— Т. 41, № 5.— С. 46—48.
3.    Волошина Н.О., Денисенко О.І., Москалюк В.Д. Вплив коморбідної інфекції вірусів простого герпесу 1 та 11 типів на клінічну картину, перебіг захворювання та імунний статус у хворих на вульгарні вугри // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014. —№ 2 (53).— С. 27—33.
4.    Дмитриева Л.А., Романов А.Е., Царев В.Н. Клинические и микробиологические аспекты применения антисептиков в комплексном лечении заболеваний пародонта.— М.: Медпресс-информ, 2002.— 96 с.
5.    Драннік Г.М., Свідро О.В. Torch-інфекції: герпес // Клінічна імунол., алергол. та інфектол.— 2006.— № 1.— С. 68—72.
6.    Исаков В.А., Архипова Е.И., Исаков Д.В. Герпесвирусные инфекции человека: руководство для врачей.— СПб: Спецлит, 2006.— С. 63—75.
7.    Исаков В.А., Ермоленко Д.К., Исаков Д.В. Перспективы терапии и профилактики простого герпеса с монотонным течением // Терап. архив.— 2011.— № 11.— С. 23—27.
8.    Казмирчук В.Е., Мальцев Д.В. Рекомендации по лечению герпес-вирусных инфекций человека // Укр. мед. часопис.— 2012.— № 35 (91).— С. 94—105.
9.    Ковалев Ю.Н., Лысенко О.В. Опыт лечения цидиполом больных с поражением мочеполовых органов // Отчет по результатам комплексированного научно-творческого сотрудничества между Челябинским мед. ин-том и ПМСИ.— 1992.— 4 с.
10.    Коган Б.Г., Олійник О.Є. Діагностика і моніторинг рецидивуючого герпесу шкіри і слизових оболонок у пацієнтів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 3 (38).— С. 212—220.
11.    Кравченко А.В. Антимікотична, трихомоноцидна та конт­рацептивна дія «Цидіполу» як передумова розширення сфери його клінічного застосування: дис. ...канд. мед. наук.— К, 1996.— 158 с.
 12.    Кравченко В.Г., Васильев М.М. Исследование трихомонацидных свойств антисептического средства цидизола-КВ (цидипола) // Вестн. дерматол. и венерол.— 1984.— № 12.— С. 31—32.
13.    Кравченко В.Г. Cidipol — Цидипол. Рекламно-инфор­ма­ционные материалы для зарубежного патентования (на рус. и англ. языках).— Полтава, 1994.— 38 с.
14.    Кравченко В.Г., Івашевська А.І., Литовко Т.О., Шклярен­ко Г.М. Аспергільоз шкіри і нігтів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2007.— № 1 (24).— С. 65—68.
15.    Кравченко В.Г. Перспективність місцевої контрацепції з одночасною індивідуальною профілактикою ЗППСШ // Тези доповідей 12-го Конгресу Світової федерації україн­ських лікарських товариств.— Івано-Франківськ; Київ; Чікаго, 2008.— № 107.— С. 89—90.
16.    Кравченко В.Г. Маласезійні дерматози: епідеміологія і терапія // Тези 12-го Конгресу Світової федерації ук­­раїнських лікарських товариств.— Івано-Франківськ; Київ; Чікаго, 2008.— № 57.— С. 314.
17.    Кравченко В.Г. Лікування хворих на сонячний дерматит цинк-цидіполовим «молочком» // Матеріали 15-го Кон­гресу Світової федерації українських лікарських товариств.— Чернівці, 2014.— № 446.
18.    Кучма И. Антисептические и дезинфицирующие средства // Провизор.— 2004.— Вып. 11.— С. 26—30.
19.    Лебедюк М.Н., Федчук В.П., Николаевский и др. Метод полимеразной цепной реакции как скрининговая модель первичного отбора нуклеотропных химиотерапевтических противовирусных препаратов: метод. рекомендации.— К., 2004.— 16 с.
20.    Лебедюк М.М., Федчук В.П. та ін. Противірусні влас­тивості препарату «Цидіпол» // Матеріали 9-го з’їзду Українських лікарських товариств.— К., 2007. С. 425—426.
21.    Лебедюк М.М., Кравченко В.Г., Федчук В.П. та ін. Про­­тихламідійні властивості препарату «Цидіпол» // Мате­ріали 12-го Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств.— 2008.— № 109.— С. 90—91.
22.    Леонтьев В.К., Кисельникова Л.П. Детская терапевтическая стоматология.— 2004.— С. 816—846.
23.    Мавров Г.И., Запольский М.Э. Эпидемиология герпетической инфекции и герпесвирусных заболеваний // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2013.— № 2 (49).— С. 17—22.
24.    Максимовский Ю.М., Чиркова Т.Д., Ульянова Н.А. Пре­парат «Стоматофит» в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта // Современная стоматол.— 2010.— № 3.— С. 45—47.
25.    Попова І.Б. Експериментально-клінічні обґрунтування застосування «Цидіполу» при деяких дерматомікозах: Магі­стерська наукова праця з фаху «дермато­венеро­логія».— Полтава, 2001.— 69 с.
26.    Склянова Ю.А., Ушаков Р.В., Казимирский В.А., Иза­тулин В.Г. Экспериментальное обоснование применения фогуцида в стоматологии // Бюл. ВСНЦ СО РАМН.— 2006.— № 4.— С. 344—346.
27.    Степаненко В.І., Маркевич К.Г. Визначення та аналіз клініко-епідеміологічних та соціальних чинників ризику, що мають значення для поширення генітального герпесу // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2007.— № 2.— С. 56—64.
28.    Халдин А.А. Эпидемиологические аспекты заболеваний, вызванных вирусом простого герпеса (обзор литературы) // Consilium medicum.— 2007.— № 9.— С. 27—30.
29. Шперлинг И.А., Венгеровский А.И., Шперлинг И.В. Фармакологическая коррекция индукторами интерферона цитокиновых нарушений при рецидивирующем генитальном герпесе // Экспер. и клин. фармакол.— 2010.— Т. 73, № 8.— С. 39—42.
30.    Fatahzadeh M., Schwartz R. Human herpes simplex virus infection: epidemiology, pathogenesis, symptomatology, diagnosis and management // J. Amer. Acad. Derm.— 2007.— Vol. 57, N 5.— P. 737—738.
31.    Wassihew S.W. Die Behandlung von Zoster und Herpes Simplex mit 5 % Joddesoxyuridin in DMSO // Akt. Dermatol.— 1980.— Bd. 6 (1).— Р. 1—7.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

16. Спостереження з практики

 

Клінічний випадок сімейного ламелярного іхтіозу

Х.Я. Николайчук, О.Д. Александрук, М.С. Волошинович

ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

Описано випадок рідкісного генодерматозу — сімейного ламелярного іхтіозу.

Ключові слова: Ламелярний іхтіоз, клінічний випадок, перебіг хвороби, системні ретиноїди.

Список літератури:  
1.    Ganemo A., Virtanen M., Vahlquist A. Improved topical treat­ment of lamellar ichthyosis: a double-blind study of four different cream formulations // Br. J. Dermatol. — 1999. — N 170. — ​P. 173—181.
2.    Lamellar ichthyosis. Available at: https://ghr.nlm.nih.gov/condition/lamellar-ichthyosis(Last accessed 24 October 2016).
3.    Liu J. J., Yuan Y. Y., Zhang X. Q. Mutations of transglu­tami­nase‑1 in Chinese patients with congenital ichthyosis // Clin. Exp. Dermatol. — 2015. — N 40 (1). — ​P. 56—62.
4.    Novice F. M., Collison D. W., Burgdorf W. H. Lamellar ich­thyosis. Handbook of genetic skin disorders.— Philadelphia, Pa: WB Saunders, 2007.— P. 9—15.
5.    Oji V., Traupe H. Ichthyoses: differential diagnosis and mo­­lecular genetics // Eur. J. Dermatol. — 2006. — N 16 (4). — ​P. 349—359.
6.    Oji V., Traupe H. Ichthyosis: clinical manifestations and prac­tical treatment options // Am. J. Clin. Dermatol. — 2009. — N 10 (6). — P. 351—364.
7.    Orkwis H. K. Lamellar Ichthyosis. Available at: http://eme­dicine.medscape.com/article/1111300 (Last accessed 24 Oc­­tober 2016).
8.    Richard G., Choate K., Milstone L. Management of ichthy­osis and related conditions gene-base diagnosis and emerging gene-based therapy// Dermatol. Ther. — 2013. — ​Vol. 26 (1). — P. 55—68.
9.    Sybert V. P. Lamellar ichthyosis. Genetic skin disorders.— 2nd ed.— New-York, NY: Oxford University press, 2009.—  P. 27—30.

Інше:  
Николайчук Христина Яремівна, асист. кафедри дерматології та венерології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
77400, м. Тисмениця, вул. Монастирська, 107. Тел. (096) 931-16-40. E-mail: grybinnyk@mail.ru
Александрук Олександр Дмитрович, зав. кафедри дерматології та венерології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Волошинович Мар’ян Стефанович, асист. кафедри дерматології та венерології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

 

Клинический случай семейного ламеллярного ихтиоза

Х. Я. Николайчук, А. Д. Александрук, М. С. Волошинович

ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»

Описан случай редкого генодерматоза — ​семейный ламеллярный ихтиоз.

Ключевые слова: ламеллярный ихтиоз, клинический случай, течение болезни, системные ретиноиды.

Список литературы:  
1.    Ganemo A., Virtanen M., Vahlquist A. Improved topical treat­ment of lamellar ichthyosis: a double-blind study of four different cream formulations // Br. J. Dermatol. — 1999. — N 170. — ​P. 173—181.
2.    Lamellar ichthyosis. Available at: https://ghr.nlm.nih.gov/condition/lamellar-ichthyosis(Last accessed 24 October 2016).
3.    Liu J. J., Yuan Y. Y., Zhang X. Q. Mutations of transglu­tami­nase‑1 in Chinese patients with congenital ichthyosis // Clin. Exp. Dermatol. — 2015. — N 40 (1). — ​P. 56—62.
4.    Novice F. M., Collison D. W., Burgdorf W. H. Lamellar ich­thyosis. Handbook of genetic skin disorders.— Philadelphia, Pa: WB Saunders, 2007.— P. 9—15.
5.    Oji V., Traupe H. Ichthyoses: differential diagnosis and mo­­lecular genetics // Eur. J. Dermatol. — 2006. — N 16 (4). — ​P. 349—359.
6.    Oji V., Traupe H. Ichthyosis: clinical manifestations and prac­tical treatment options // Am. J. Clin. Dermatol. — 2009. — N 10 (6). — P. 351—364.
7.    Orkwis H. K. Lamellar Ichthyosis. Available at: http://eme­dicine.medscape.com/article/1111300 (Last accessed 24 Oc­­tober 2016).
8.    Richard G., Choate K., Milstone L. Management of ichthy­osis and related conditions gene-base diagnosis and emerging gene-based therapy// Dermatol. Ther. — 2013. — ​Vol. 26 (1). — P. 55—68.
9.    Sybert V. P. Lamellar ichthyosis. Genetic skin disorders.— 2nd ed.— New-York, NY: Oxford University press, 2009.—  P. 27—30.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

17. Спостереження з практики

 

Ураження шкіри при васкуліті Шенлейна—Геноха, що почався в дитячому і дорослому віці

О.В. Синяченко1, О.Є. Чернишова1, В.В. Герасименко1, Є.Д. Єгудіна2

1 Донецький національний медичний університет, Лиман
2 ДУ «Дніпровська медична академія», Дніпро

Мета роботи — ​вивчити особливості клініко-морфологічних ознак ураження шкіри у хворих з рецидивним перебігом геморагічного васкуліту Шенлейна—Геноха (ВШГ), що почався в дитячому та дорослому віці.
Матеріали та методи. Під наглядом перебували 174 хворі на ВШГ (53 % чоловіків і 47 % жінок). У 92 пацієнтів захворювання дебютувало в дитячому віці (в середньому в 12 років), а у 82 — ​в дорослому (у 25 років). І, ІІ і ІІІ ступені активності патологічного процесу встановлено у співвідношенні 1 : 2 : 2.
Результати та обговорення. Ураження шкіри в разі хронічного рецидивного перебігу ВШГ реєструють у 2/3 хворих у вигляді уртикарної, геморагічної, папуло-нодулярної, папуло-некротичної, пустульозно-виразкової, некротично-виразкової, вузлувато-виразкової і поліморфної форм, що залежить від інтегральної тяжкості хвороби, ступеня активності патологічного процесу, ураження суглобів, скелетних м’язів, печінки, підшлункової залози та централь­ної нервової системи, супроводжується вищим рівнем у крові імуноглобуліну A, фібриногену й ревматоїдного фактора, які визначають клінічний перебіг шкірного васкуліту. Причому захворюванню, що трансформовано з ювенільного ВШГ, властива у дорослих уртикарна форма і невластива некротично-виразкова з інфільтрацією шкіри поліморфно-ядерними лейкоцитами та розвиток вазотромбозів, а віковий диморфізм ВШГ характеризується різною частотою еозинофільної інфільтрації й фібриноїдного некрозу судин, екстравазацією еритроцитів і депозицією фібриногену.
Висновки. Геморагічний васкуліт перебігає у вигляді 8 варіантів шкірного синдрому, частота, клінічні вияви та особливості патогенетичних побудов якого залежать від віку хворих у дебют захворювання.

Ключові слова: васкуліт геморагічний, шкіра, діти, дорослі.

Список літератури:  
1.    Albaramki J. Henoch-Schonlein purpura in childhood a fifteen-year experience at a tertiary hospital // J. Med. Liban. — 2016. — ​Vol. 64, N 1. — ​P. 13—17.
2.    Barut K., Şahin S., Adroviç A., Kasapçopur O. Diagnostic approach and current treatment options in childhood vas­culitis // Turk. Pediatri Ars. — 2015. — ​Vol. 50, N 4. — ​P. 194—205.
3.    Calvo-Río V., Hernández J.L., Ortiz-Sanjuán F. et al. Relapses in patients with Henoch-Schönlein purpura: Analysis of 417 patients from a single center // Medicine. — 2016. — ​Vol. 95, N 28. — ​E. 4217.
4.    Cao Z., Dahal R.A., Wang P. et al. Skin rash and microscopic hematuria in a 10-year-old caucasian male // Lab. Med. — 2016. — ​Vol. 47, N 2. — ​P. 158—162.
5.    Carman M., Forsman J. Henoch-Schönlein purpura in the ED // Am. J. Nurs. — 2016. — ​Vol. 116, N 5. — ​P. 57—60.
6.    Dalpiaz A., Schwamb R., Miao Y. et al. Urological mani­festations of Henoch-Schonlein purpura: A review // Curr. Urol. — 2015. — ​Vol. 8, N 2. — ​P. 66—73.
7.    Duan X., Yu D., Wang B. Henoch-Schönlein purpura follo­wing high-voltage electric burn injury: A case report and review of the literature // Exp. Ther. Med. — 2016. — ​Vol. 11, N 2. — ​P. 540—542.
8.    Einhorn J., Levis T.J. Dermatologic diagnosis: leukocyto­clastic vasculitis. // Perm. J. — 2015. — ​Vol. 19, N 3. — ​P. 77—78.
9.    Elfving P., Marjoniemi O., Niinisalo H. et al. Estimating the incidence of connective tissue diseases and vasculitides in a defined population in Northern Savo area in 2010 // Rheumatol. Int. — 2016. — ​Vol. 36, N 7. — ​P. 917—924.
10.    Gaskill N., Guido B., Mago C. et al. Recurrent adult onset Henoch-Schonlein purpura: a case report // Dermatol. On­line J. — 2016. — ​Vol. 22, N 8. — ​P. 163—169.
11.    Gur G., Cakar N., Kiremitci S. et al. Preschool education impact on child development // Arch. Argent. Pediatr. — 2016. — ​Vol. 114, N 5. — ​P. 366—369.
12.    Hooper J.E., Lee C., Hindley D. Case report: bullous Henoch-Schönlein purpura // Arch. Dis. Child. — 2016. — ​Vol. 101, N 2. — ​P. 124—134.
13.    Jelusić M., Kostić L., Frković M. et al. Vasculitides in childhood: a retrospective study in a period from 2002 to 2012 at the department of paediatrics, university hospital centre Zagreb // Reumatizam. — 2015. — ​Vol. 62, N 2. — ​P. 6—10.
14.    Khanna G., Sargar K., Baszis K.W. Pediatric vasculitis: recognizing multisystemic manifestations at body imaging // Radiographics. — 2015. — ​Vol. 35, N 3. — ​P. 849—865.
15.    Mao Y., Yin L., Xia H. et al. Incidence and clinical features of paediatric vasculitis in Eastern China: 14-year retrospec­tive study, 1999—2013 // J. Int. Med. Res. — 2016. — ​Vol. 44, N 3. — ​P. 710—717.
16.    Paydary K., Emamzadeh Fard S., Mahboubi A.H. et al. Penile skin involvement as the first presentation of Henoch-Schon­lein purpura report of nine cases and review of literature // Iran J. Pediatr. — 2015. — ​Vol. 25, N 4. — ​E. 2177.
17.    Yong A.M., Lee S.X., Tay Y.K. The profile of adult onset Henoch-Schönlein purpura in an Asian population // Int. J. Dermatol. — 2015. — ​Vol. 54, N 11. — ​P. 1236—1241.

Інше:  
Синяченко Олег Володимирович, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини № 1 Донецького національного медичного університету, чл.-кор. НАМН України, з. д. н. т. України
84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 27
Тел. (050) 471-47-58. Е-mail: synyachenko@ukr.net
Чернишова Ольга Євгенівна, д. мед. н., проф., проректор з наукової роботи Донецького національного медичного університету
Герасименко Вікторія Валеріївна, асист. кафедри педіатрії та неонатології Донецького національного медичного університету
Егудіна Єлизавета Давидівна, доц. кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Дніпровської державної медичної академії

 

Поражение кожи при васкулите Шенлейна — Геноха, начавшемся в детском и взрослом возрасте

О.В. Синяченко1, О.Е. Чернышова1, В.В. Герасименко1, Е.Д. Егудина2

1 Донецкий национальный медицинский университет, Лиман
2 ГУ «Днепровская медицинcкая академия», Днепр

Цель работы — ​изучить особенности клинико-морфологических признаков поражения кожи у больных с рецидивирующим течением геморрагического васкулита Шен­лей­на—​Геноха (ВШГ), начавшемся в детском и взрослом возрасте.
Материалы и методы. Под наблюдением находились 174 больные ВШГ (53 % мужчин и 47 % женщин). У 92 пациентов заболевание дебютировало в детском возрасте (в среднем в 12 лет), а у 82 — ​во взрослом (в 25 лет). І, ІІ и ІІІ степени активности патологического процесса установлены в соотношении 1 : 2 : 2.
Результаты и обсуждение. Поражение кожи при хроническом рецидивирующем течении ВШГ регистрируется у 2/3 больных в виде уртикарной, геморрагической, папуло-нодулярной, папуло-некротической, пустулезно-язвенной, некротически-язвенной, узловато-язвенной и полиморфной форм, что зависит от интегральной тяжести болезни, степени активности патологического процесса, поражения суставов, скелетных мышц, печени, поджелудочной железы и центральной нервной системы, сопровождается более высокими показателями в крови иммуноглобулина A, фибриногена и ревматоидного фактора, которые определяют клиническое течение кожного васкулита. Причем заболеванию, трансформированному из ювенильного ВШГ, свойственна у взрослых уртикарная форма и несвойственна некротически-язвенная с инфильтрацией кожи полиморфноядерными лейкоцитами и развитием вазотромбозов, а возрастной диморфизм ВШГ характеризуется различной частотой эозинофильной инфильтрации и фибриноидного некроза сосудов, экстравазацией эритроцитов и депозицией фибриногена.
Выводы. Геморрагический васкулит протекает в виде 8 вариантов кожного синдрома, частота, клинические проявления и особенности патогенетических построений которого зависят от возраста больных в дебют заболевания.

Ключевые слова: Васкулит геморрагический, кожа, дети, взрослые.

Список литературы:  
1.    Albaramki J. Henoch-Schonlein purpura in childhood a fifteen-year experience at a tertiary hospital // J. Med. Liban. — 2016. — ​Vol. 64, N 1. — ​P. 13—17.
2.    Barut K., Şahin S., Adroviç A., Kasapçopur O. Diagnostic approach and current treatment options in childhood vas­culitis // Turk. Pediatri Ars. — 2015. — ​Vol. 50, N 4. — ​P. 194—205.
3.    Calvo-Río V., Hernández J.L., Ortiz-Sanjuán F. et al. Relapses in patients with Henoch-Schönlein purpura: Analysis of 417 patients from a single center // Medicine. — 2016. — ​Vol. 95, N 28. — ​E. 4217.
4.    Cao Z., Dahal R.A., Wang P. et al. Skin rash and microscopic hematuria in a 10-year-old caucasian male // Lab. Med. — 2016. — ​Vol. 47, N 2. — ​P. 158—162.
5.    Carman M., Forsman J. Henoch-Schönlein purpura in the ED // Am. J. Nurs. — 2016. — ​Vol. 116, N 5. — ​P. 57—60.
6.    Dalpiaz A., Schwamb R., Miao Y. et al. Urological mani­festations of Henoch-Schonlein purpura: A review // Curr. Urol. — 2015. — ​Vol. 8, N 2. — ​P. 66—73.
7.    Duan X., Yu D., Wang B. Henoch-Schönlein purpura follo­wing high-voltage electric burn injury: A case report and review of the literature // Exp. Ther. Med. — 2016. — ​Vol. 11, N 2. — ​P. 540—542.
8.    Einhorn J., Levis T.J. Dermatologic diagnosis: leukocyto­clastic vasculitis. // Perm. J. — 2015. — ​Vol. 19, N 3. — ​P. 77—78.
9.    Elfving P., Marjoniemi O., Niinisalo H. et al. Estimating the incidence of connective tissue diseases and vasculitides in a defined population in Northern Savo area in 2010 // Rheumatol. Int. — 2016. — ​Vol. 36, N 7. — ​P. 917—924.
10.    Gaskill N., Guido B., Mago C. et al. Recurrent adult onset Henoch-Schonlein purpura: a case report // Dermatol. On­line J. — 2016. — ​Vol. 22, N 8. — ​P. 163—169.
11.    Gur G., Cakar N., Kiremitci S. et al. Preschool education impact on child development // Arch. Argent. Pediatr. — 2016. — ​Vol. 114, N 5. — ​P. 366—369.
12.    Hooper J.E., Lee C., Hindley D. Case report: bullous Henoch-Schönlein purpura // Arch. Dis. Child. — 2016. — ​Vol. 101, N 2. — ​P. 124—134.
13.    Jelusić M., Kostić L., Frković M. et al. Vasculitides in childhood: a retrospective study in a period from 2002 to 2012 at the department of paediatrics, university hospital centre Zagreb // Reumatizam. — 2015. — ​Vol. 62, N 2. — ​P. 6—10.
14.    Khanna G., Sargar K., Baszis K.W. Pediatric vasculitis: recognizing multisystemic manifestations at body imaging // Radiographics. — 2015. — ​Vol. 35, N 3. — ​P. 849—865.
15.    Mao Y., Yin L., Xia H. et al. Incidence and clinical features of paediatric vasculitis in Eastern China: 14-year retrospec­tive study, 1999—2013 // J. Int. Med. Res. — 2016. — ​Vol. 44, N 3. — ​P. 710—717.
16.    Paydary K., Emamzadeh Fard S., Mahboubi A.H. et al. Penile skin involvement as the first presentation of Henoch-Schon­lein purpura report of nine cases and review of literature // Iran J. Pediatr. — 2015. — ​Vol. 25, N 4. — ​E. 2177.
17.    Yong A.M., Lee S.X., Tay Y.K. The profile of adult onset Henoch-Schönlein purpura in an Asian population // Int. J. Dermatol. — 2015. — ​Vol. 54, N 11. — ​P. 1236—1241.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Російська

18. Наукова періодика

 

За матеріалами зарубіжних наукових видань

Підготувала К.В. Коляденко

Охолодження скальпу зменшує випадання волосся після хіміотерапії
3D-біопринтер для друку шкіри людини
FDA забороняє припудрені  медичні рукавички
Глікемічна дієта і метформін у лікуванні резистентних форм акне
Вплив вагітності на перебіг псоріатичного артриту

Мова оригіналу: Українська


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»