Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№3(62) // 2016

 

Обкладинка

 

1. Офіційна інформація УАЛДВК

 

Інформаційна довідка

У жовтні 2016 р. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця відзначає 175-річчя свого заснування та 135-ліття від дня народження академіка О.О. Богомольця.
Офіційна історія закладу розпочалася у 1841 р., коли при Імператорському Університеті святого Володимира в Києві було створено медичний факультет. На всіх етапах розвитку Університету його гордістю і авторитетом були видатні особистості та науково-педагогічні школи.
В Університеті навчалися і працювали всесвітньо відомі вчені В.О. Бец, О.П. Вальтер, В.О. Караваєв, В.П. Образцов, Ф.Г. Яновський, П.В. Нікольський, М.І. Кримов, М.В. Скліфо­совсь­кий, М.Д. Стражеско, О.В. Корчак-Чепурківський, О.О. Богомолець, Л.В. Громашевський, В.А. Субботін та чимало інших, а також видатні постаті — Святитель Лука (В.Ф. Войно-Ясенецький), лауреат Нобелівської премії, всесвітньо відомий кардіолог Є.І. Чазов, академіки М.М. Амосов, А.П. Ромоданов, Є.Г. Гончарук, письменники М.О. Булгаков, В.І. Коротич, Ю.В. Щербак, лікар-космонавт О.Ю. Атьков.
Наглядову раду НМУ імені О.О. Богомольця нині очолює голова Комітету Національної премії імені Тараса Шевченка, громадський діяч, лікар, письменник, публіцист, політик, професор Юрій Щербак.
2015 р. НМУ імені О.О. Богомольця першим серед медичних ВНЗ України пройшов сертифікацію з управління якістю, відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2008, та отримав Міжнародний сертифікат якості.
На сьогодні Університет — це передусім високопрофесійний науково-педагогічний колектив, один із найпотужніших у вищій медичній школі України, який, згідно з рейтингом за проектом ЮНЕСКО «ТОП-200 УКРАЇНА», посідає VІІІ місце серед ВМ(Ф)НЗ України.
Університет першим у державі перейшов на підготовку лікарів за новою методологією — європейською кредитно-трансферною системою (ECTS) та вже у 2011 р. вручив своїм випускникам унікальний міжнародний освітній документ — Diploma Supplement, Додаток до диплома європейського зразка, який у 2011—2016 рр. отримали понад 3000 випускників.
Університет об’єднує 10 факультетів та 87 кафедр, два НДІ, Навчально-науковий центр —Український тренінговий центр сімейної медицини, Інститут післядипломної освіти.
У закладі працюють понад 1200 викладачів, з яких: 29 академіків та членів-кореспондентів державних академій, у тому числі два академіки НАН України, п’ять академіків НАМН України та один академік НАПН України, 3 члени-кореспонденти НАН України, 14 членів-кореспондентів НАМН України та 5 членів-кореспондентів НАПН України, 18 академіків АНВО України, 15 академіків Української академії наук, один академік Української ЕАН, один академік Української академії економічної кібернетики, один академік Інженерної академії України, 228 докторів наук, з них 163 професори, 968 кандидатів наук (408 доцентів).
НМУ імені О.О. Богомольця є координатором робіт з реалізації засад Болонського процесу се­­ред ВМНЗ України.
В Університеті навчаються майже 14 тис. студентів, аспірантів, клінічних ординаторів, магістрів, лікарів (провізорів) — інтернів, у тому числі понад 1500 іноземних громадян із 64 країн світу.
За роки існування в закладі підготовлено понад 85 тис. фахівців (понад 3000 іноземних громадян із 68 країн). Вихованці закладу працюють у кожній четвертій країні світу та в усіх регіонах України. Кожен четвертий лікар і провізор в Україні — випускник НМУ.
Щорічно майже 1300 випускників університету поповнюють заклади вітчизняної системи охорони здоров’я та зарубіжних країн, до 500 випускників, які навчались за державним замовленням, одержують направлення на працевлаштування в первинну ланку охорони здоров’я, зокрема в сільську місцевість.
Університет має вісім навчальних корпусів, лекційні аудиторії на понад 2,8 тис. місць, бібліотеку з Інтернет-центром, 28 комп’ютерних класів, студентське містечко та шість корпусів гуртожит­ків, два пункти громадського харчування, санаторій-профілакторій на 75 місць, оздоровчо-спортивний табір «Медик», де студенти безплатно відпочивають у літній період.
Стоматологічний медичний центр на 300 крісел — один із найпотужніших у Європі, щорічно до центру звертаються майже 300 тис. відвідувачів.
У закладі функціонує вісім спеціалізованих учених рад по захисту докторських та кандидатських дисертацій за 17 спеціальностями. В 2015 р. підготовлено 19 докторів та 79 кандидатів наук, з них 8 докторських та 47 кандидатських дисертацій захищено в спеціалізованих радах закладу.
У 2015 р. НМУ із показником 24 індекси Гірша перебуває на 16-му місці в рейтингу ВНЗ України (станом на 22 грудня 2014 р. посідав 17-те місце із показником 23 індекси Гірша).
В Університеті працює Наукова координаційна рада, нове Положення про яку було затверджено Наказом ректора від 26.05.2015.
Фахівці Університету зробили понад 9 тис. доповідей, зокрема понад 2,5 тис. — на міжнародних форумах. Опубліковано до 10 тис. статей, з них понад 2 тис. — у зарубіжних фахових виданнях.
Клінічні кафедри університету розташовано на 142 базах, де розгорнуто 8,4 тис. ліжок, щорічно лікуються близько 150 тис. хворих, проводиться до 70 тис. оперативних втручань, приймається 15 тис. пологів.
Постійно вдосконалюється матеріально-технічне забезпечення закладу. В навчальному процесі використовують понад 1400 комп’ютерів, що відповідає нормативам Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та МОЗ України і є кращим показником у галузі.
Заклад має 37 угод із міжнародними та зарубіжними організаціями і закладами, співзасновник Міжуніверситетського центру науки та співробітництва країн Південної і Південно-Східної Європи (Італія), Східно-Європейської мережі університетів (Польща), учасник 27 освітніх та 49 наукових міжнародних проектів.
Спільно з Каролінським інститутом (Швеція) реалізує навчально-наукову програму з підготовки молодих учених. Активно співпрацює з ВООЗ та ЄРБ ВООЗ.
Університет є співвиконавцем проекту ЄС TEMPUS «Модернізація додипломної медичної освіти в країнах Східного партнерства».
Спільно з Ланьчжоуським університетом (КНР) та Університетом традиційної китайської медицини Ганьсу реалізує навчально-наукові програми з підготовки молодих учених.
НМУ першим серед ВМНЗ країни включено до Консорціуму університетів з питань Глобальної охорони здоров’я.
Відповідно до Угоди про співпрацю з Департаментом охорони здоров’я провінції Ганьсу (м. Ланчжоу, КНР), в НМУ стажувалися 11 лікарів з народних шпиталів великих міст провінції Ганьсу та клінік університету китайської медицини.
Значної уваги надають розвитку студентського самоврядування, духовності та різнобічному вихованню майбутніх фахівців. За новим Законом України «Про вищу освіту» студенти Університету розробили та затвердили Конференцією студентів (19.03.2015) нове Положення «Про студентське самоврядування НМУ імені О.О. Богомольця». Конференція студентів шляхом прямого таємного голосування обрала голову Студентського парламенту та голів студентських рад факультетів (06.11.2015).
Активно працює Міжнародний культурний центр НМУ, який об’єднує 22 колективи художньої самодіяльності, в тому числі сім народних.
У НМУ до 2 тис. студентів займаються в 19 спортивних секціях, навчаються спортсмени — переможці світових та європейських чемпіонатів, рекордсмени Книги Гіннеса.
Багатоаспектну діяльність закладу висвітлюють на тримовному web-порталі НМУ, в університетській газеті «Медичні кадри».
НМУ імені О.О. Богомольця є багаторазовим переможцем Всеукраїнського рейтингу ВМНЗ України, міжнародних виставок навчальних закладів, на яких у 2005—2016 рр. отримано поспіль 29 золотих медалей. Закладу присвоєно почесні звання «Лідер сучасної освіти», «Лідер у створенні сучасних засобів навчання», «Лідер національної освіти».

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

2. Наукові дослідження

 

Аналіз особливостей низки цитокінових, імунологічних та імуноморфологічних змін у хворих на псоріаз

І.Я. Возняк, О.О. Сизон

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Мета роботи — з’ясувати взаємозв’язок імунологічних зсувів та послідовних змін неоангіогенезу, запальної інфільт­рації та порушення дозрівання кератиноцитів при псоріазі.
Матеріали та методи. Комплексно обстежено 85 хворих на вульгарний псоріаз у стадію прогресу, з легким і середнім ступенями тяжкості чоловіків та жінок віком 24—58 років зі стажем захворювання понад рік.
Результати та обговорення. Виявлено переважання захворюваності на псоріаз чоловіків (59 %), зростання частоти недиференційованого типу псоріазу (50 %) з частими рецидивами (57 %) та велику поширеність захворювання серед осіб зрілого (61 %) і середнього (33 %) віку.  
На підставі результатів імуногістохімічних, патоморфологічних досліджень у хворих на псоріаз середнього ступеня тяжкості виявлено підвищення експресії маркерів неоангіогенезу VEGF і ММП-9, які давали високу — в 49 і 67 % і надмірну реакції у 18 і 25 % випадків відповідно. Встановлено помірний кореляційний зв’язок між збільшенням інтенсивності експресії згаданих маркерів і посиленням тяжкості псоріазу. Доведено, що кількість судин у разі середнього ступеня тяжкості вдвічі більша, ніж за легкого перебігу псоріазу (р < 0,001), і в 5 разів більша, ніж у контрольній групі (р < 0,001). Простежується залежність експресії маркера і індексу проліферації кератиноцитів епідермісу від ступеня тяжкості дерматозу. Залежності індексу експресії маркерa Р63 від тяжкості перебігу псоріазу не виявлено. При псоріазі середнього ступеня тяжкості статистично вірогідна різниця інфільтрації CD3+ Т-лім­фоцитами (р < 0,05) епідермісу і дерми, інфільтрації CD68+-макрофагів дерми, підвищення експресії ММП-9 (р < 0,05) порівняно з псоріазом легкого ступеня і здоровою шкірою.
У сироватці крові хворих вірогідно знижено (p < 0,01) кількість імунокомпетентних клітин із фенотипом CD3+, CD22+ або В-лімфоцитів, помірне зменшення рівня CD4+, CD8+ і підвищення вмісту CD16+, цитокінів IL-1β, IL-8, IL-17, IL-22, TNF-α, IgG і імуноглобулінів IgМ, ЦВК, що свідчить про напруженість стрес-реалізуючих механізмів пацієнтів навіть на етапі клінічної стабілізації шкірного процесу. Вірогідне підвищення концентрації цих цитокінів у сироватці крові (у понад 3 рази) і шкірі (у понад 3—5 разів; р < 0,05)) хворих у перші місяці виникнення шкірного синдрому псоріатичної хвороби може слугувати додатковим діагностичним критерієм для прогнозування персистенції подальшого патологічного процесу.
Висновки. Для виявлення особливостей перебігу псоріазу (ризику тяжкого перебігу, оцінки ймовірності персистенції подальшого патологічного процесу) та вибору тактики лікування, крім стандартного морфологічного, доцільно використовувати імунологічне та імуногістохімічне дослідження.

Ключові слова: Псоріаз, CD34, VEGF, ММП-9, CD3, CD68, S100, р63, Кі-67, імунологічні, імуногістохімічні показники, рівень цитокінів.

Список літератури:  
1.    Бабанин В.А. Особенности Т-клеточного инфильтрата в коже больных псориазом при NB-UVB (311 нм) терапии // Таврический мед.-биол. вестн.— 2012.— Т. 15, № 3 (2).— С. 17—21.
2.    Бадокін В.В. Сучасна терапія псоріатичної артропатії // Consilium Medicum.— 2005.— № 7.— С. 23—27.
3.    Беляев Г.М., Рижко П.П. Псориаз, псориатическая артропатия: 3-е изд., доп.— М.: Мед. Пресс-информ, 2005.— 272 с.
4.    Бережная Н.М. Сложности интерптетации цитокиновой регуляции при патологии (астма, рак, дерматиты) // Аллергология и иммунология.— 2004.— Т. 5, № 3.— С. 368—369.
5.    Буянова О.В., Аль-Рамлаві Х.Д. Стан проблем етіопа­тогенезу, лікування хворих на псоріаз в Україні, розробка сучасних теорій. Огляд сучасних літературних даних та обґрунтування перспективних напрямків подальших дос­ліджень // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 4.— С. 36—39.
6.    Возняк І.Я., Шпонька І.С., Святенко Т.В., Пославська О.В. Аналіз показників експресії, імуногістохімічних мар­керів проліферації, васкуляризації, базальноклітинної гіпер­плазії, стромальної деградації, cd3+ і cd68+ моно­нуклеарної інфільтрації та клітин Лангерганса в за­­леж­ності від форми та важкості перебігу псоріазу // Морфологія.— 2013.— Т. 7, № 3.— С. 117—126.
7.    Глухенький Б.Т. Вопросы этиологии и патогенеза псориаза. Иммунитет и болезни: от теории к терапии.— М., 2005.— С. 10—12.
8.    Курдина М.И. Антицитокиновая терапия— новое направление в лечении псориаза // Вестн. дерматол. и венерол.— 2005.— № 1.— С. 3—8.
9.    Кутасевич Я.Ф., Олійник І.О. Сучасний погляд на псо­ріа­тич­ну хворобу // Мистецтво лікування.— 2005.— № 6.— С. 6—11.
10.    Маннанов А.М., Бабабекова Н.Б., Хаитов К.Н. Иммуно­логические и клинические особенности течения псориаза у детей // Врач-аспирант.— № 4 (47).— 2011.— С. 667—675.
11.    Молочков В.А., Бадокин В.В., Альбанова В.И. и др. Псориаз и псориатический артрит.— М., 2007.— 306 с.
12.    Степаненко Р.Л. Патогенетична роль імунних факторів у формуванні запальних процесів при псоріазі // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2013.— № 4.— С. 84—92.
13.    Суханова Н.М. Иммуноморфологические маркеры нарушения дифференцировки и пролиферации клеток в коже больных псориазом // Вестн. дерматол. и венерол.— 2003.— № 3.— С. 29—31.
14.    Сизон О.О. Характеристика змін деяких показників клі­ніко-лабораторного обстеження хворих при артропатичному псоріазі // Acta Medica Leopoliensia.— 2014.— Т. 20, № 3—4.— С. 56—60.
15.    Хайрутдинов В.Р., Михайличенко А.Ф., Мухина М.С. и др. Роль Т-регуляторних клеток в патогенезе псориаза // Вестн. дерматол. и венерол.— 2011.— № 5.— С. 78—86.
16.    Amin M.M., Azim Z.A. Immunohistochemical study of os­­teopontin, Ki-67, and CD34 of psoriasis in Mansoura, Egypt // Indian. J. Pathol. Microbiol.— 2012.— Vol. 55.— Р. 56—60.
17.    Christophers E. The immunopathology of psoriasis // Int. Arch. Allergy Immunol.— 1996.— Vol. 110.— P. 119—206.
18.    Guilhou J.J. Immunopathogenesis of psoriasis: news in an old concept // Dermatology.— 1998.— Vol. 197.— Р. 310—312.
19.    Griffiths С.Е.М., Barrer J.N.W.N. Psoriasis: pathogenesis and clinical features of psoriasis // Lancet.— 2007.— Vol. 370.— Р. 263—271.
20.    Voznyak I., Svyatenko T. Immunohistochemical parameters of neoangiogenesis in patients with psoriasis // Дермато­вене­рология. Косметология.— 2015.— № 1 (01).— С. 9—16.

Інше: Возняк Ірина Ярославівна, асист. кафедри дерматології, венерології Львівського національного медичного університету
імені Данила Галицького
Сизон Орися Орестівна, д. мед. н., доц., зав. кафедри дерматології, венерології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
79013, м. Львів, вул. Коновальця, 1
Тел. (095) 440-79-75. Е-mail: syzon-orysya@ukr.net

 

Анализ особенностей ряда цитокиновых, иммунологических и иммуноморфологических изменений у больных псориазом

И.Я. Возняк, О.О. Сызон

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого

Цель работы — выяснение взаимосвязи иммунологических сдвигов и последовательных изменений неоангиогенеза, воспалительной инфильтрации и нарушения созревания кератиноцитов при псориазе.
Материалы и методы. Комплексно обследовано 85 больных вульгарным псориазом в прогрессирующую стадию, с легкой и средней степенями тяжести мужчин и женщин в возрасте 24—58 лет со стажем заболевания более года.
Результаты и обсуждение. Выявлены преобладание заболеваемости псориазом мужчин (59 %), рост частоты не­­дифференцированного типа псориаза (50 %) с часто рецидивирующим течением (57 %) и большую распространенность заболевания среди лиц зрелого (61 %) и среднего (33 %) возраста.
На основании результатов иммуногистохимических, патоморфологических исследований у больных псориазом средней тяжести выявлено повышение экспрессии маркеров неоангиогенеза VEGF и ММП-9, которые давали высокую — 49 и 67 % и чрезмерную реакции в 18 и 25 % случаев соответственно. Установлена умеренная корреляционная связь между увеличением интенсивности экспрессии данных маркеров и усилением степени тяжести псориаза. Доказано, что количество сосудов при средней степени тяжести было вдвое больше, чем при легком течении псориаза (р < 0,001), и в 5 раз больше, чем в контрольной группе (р < 0,001). Доказана зависимость экспрессии маркера и индекса пролиферации кератиноцитов эпидермиса от тяжести дерматоза. Зависимости индекса экспрессии маркерa Р63 от тяжести псориаза не выявлено. При псориазе средней тяжести статистически достоверная разница инфильтрации CD3+ Т-лимфоцитами (р < 0,05) эпидермиса и дермы, инфильтрации CD68+-мак-рофагов дермы, повышение экспрессии ММП-9 (р < 0,05) по сравнению с псориазом легкой степени и здоровой кожей.
В сыворотке крови больных достоверно снижено (p <0,01) количество иммунокомпетентных клеток с фенотипом CD3+, CD 22+ или В-лимфоцитов, умеренно уменьшено содержание CD4+, CD8+ и повышены уровни CD16+, цитокинов IL-1β, IL-8, IL-17, IL-22, TNF-α, IgG и иммуноглобулинов IgМ, ЦИК, что свидетельствует о напряженности стресс-реализующих механизмов пациентов даже на этапе клинической стабилизации кожного процесса. Достоверное повышение концентрации данных цитокинов в сыворотке крови (более чем в 3 раза) и коже (больше чем в 3—5 раз; р <0,05) больных в первые месяцы с момента возникновения кожного синдрома псориатической болезни может служить дополнительным диагностическим критерием для прогнозирования персистенции дальнейшего патологического процесса.
Выводы. Для выявления особенностей течения псориаза (риска тяжелого течения, оценки вероятности персистенции дальнейшего патологического процесса) и выбора тактики лечения, кроме стандартного морфологического, целесообразно использовать иммунологическое и иммуногистохимическое исследования.

Ключевые слова: псориаз, CD34, VEGF, ММП-9, CD3, CD68, S100, Р63, Ки-67, иммунологические, иммуногистохимические показатели, уровень цитокинов.

Список литературы:  
1.    Бабанин В.А. Особенности Т-клеточного инфильтрата в коже больных псориазом при NB-UVB (311 нм) терапии // Таврический мед.-биол. вестн.— 2012.— Т. 15, № 3 (2).— С. 17—21.
2.    Бадокін В.В. Сучасна терапія псоріатичної артропатії // Consilium Medicum.— 2005.— № 7.— С. 23—27.
3.    Беляев Г.М., Рижко П.П. Псориаз, псориатическая артропатия: 3-е изд., доп.— М.: Мед. Пресс-информ, 2005.— 272 с.
4.    Бережная Н.М. Сложности интерптетации цитокиновой регуляции при патологии (астма, рак, дерматиты) // Аллергология и иммунология.— 2004.— Т. 5, № 3.— С. 368—369.
5.    Буянова О.В., Аль-Рамлаві Х.Д. Стан проблем етіопа­тогенезу, лікування хворих на псоріаз в Україні, розробка сучасних теорій. Огляд сучасних літературних даних та обґрунтування перспективних напрямків подальших дос­ліджень // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 4.— С. 36—39.
6.    Возняк І.Я., Шпонька І.С., Святенко Т.В., Пославська О.В. Аналіз показників експресії, імуногістохімічних мар­керів проліферації, васкуляризації, базальноклітинної гіпер­плазії, стромальної деградації, cd3+ і cd68+ моно­нуклеарної інфільтрації та клітин Лангерганса в за­­леж­ності від форми та важкості перебігу псоріазу // Морфологія.— 2013.— Т. 7, № 3.— С. 117—126.
7.    Глухенький Б.Т. Вопросы этиологии и патогенеза псориаза. Иммунитет и болезни: от теории к терапии.— М., 2005.— С. 10—12.
8.    Курдина М.И. Антицитокиновая терапия— новое направление в лечении псориаза // Вестн. дерматол. и венерол.— 2005.— № 1.— С. 3—8.
9.    Кутасевич Я.Ф., Олійник І.О. Сучасний погляд на псо­ріа­тич­ну хворобу // Мистецтво лікування.— 2005.— № 6.— С. 6—11.
10.    Маннанов А.М., Бабабекова Н.Б., Хаитов К.Н. Иммуно­логические и клинические особенности течения псориаза у детей // Врач-аспирант.— № 4 (47).— 2011.— С. 667—675.
11.    Молочков В.А., Бадокин В.В., Альбанова В.И. и др. Псориаз и псориатический артрит.— М., 2007.— 306 с.
12.    Степаненко Р.Л. Патогенетична роль імунних факторів у формуванні запальних процесів при псоріазі // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2013.— № 4.— С. 84—92.
13.    Суханова Н.М. Иммуноморфологические маркеры нарушения дифференцировки и пролиферации клеток в коже больных псориазом // Вестн. дерматол. и венерол.— 2003.— № 3.— С. 29—31.
14.    Сизон О.О. Характеристика змін деяких показників клі­ніко-лабораторного обстеження хворих при артропатичному псоріазі // Acta Medica Leopoliensia.— 2014.— Т. 20, № 3—4.— С. 56—60.
15.    Хайрутдинов В.Р., Михайличенко А.Ф., Мухина М.С. и др. Роль Т-регуляторних клеток в патогенезе псориаза // Вестн. дерматол. и венерол.— 2011.— № 5.— С. 78—86.
16.    Amin M.M., Azim Z.A. Immunohistochemical study of os­­teopontin, Ki-67, and CD34 of psoriasis in Mansoura, Egypt // Indian. J. Pathol. Microbiol.— 2012.— Vol. 55.— Р. 56—60.
17.    Christophers E. The immunopathology of psoriasis // Int. Arch. Allergy Immunol.— 1996.— Vol. 110.— P. 119—206.
18.    Guilhou J.J. Immunopathogenesis of psoriasis: news in an old concept // Dermatology.— 1998.— Vol. 197.— Р. 310—312.
19.    Griffiths С.Е.М., Barrer J.N.W.N. Psoriasis: pathogenesis and clinical features of psoriasis // Lancet.— 2007.— Vol. 370.— Р. 263—271.
20.    Voznyak I., Svyatenko T. Immunohistochemical parameters of neoangiogenesis in patients with psoriasis // Дермато­вене­рология. Косметология.— 2015.— № 1 (01).— С. 9—16.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

3. наукові дослідження

 

Клініко-морфологічні паралелі у хворих на псоріаз із супутньою артеріальною гіпертензією

Г.І. Макуріна

Запорізький державний медичний університет

Мета роботи — вивчити особливості клінічних виявів дерматозу та структурних ушкоджень шкіри у хворих на псоріаз із супутньою артеріальною гіпертензією порівняно з пацієнтами без коморбідних станів.
Матеріали та методи. Клінічне і морфологічне дослідження шкіри проводили у 17 хворих на псоріаз із супутньою гіпертонічною хворобою ІІ стадії. Контрольну групу склали 19 хворих на псоріаз із нормальним артеріальним тиском.
Діагноз, форму, стадію та тип псоріазу визначали на підставі анамнезу і даних клінічного дослідження. Для оцінювання тяжкості захворювання використовували методику підрахунку індексу PASI. Для гістологічного вивчення структури шкіри досліджували біоптати розміром 2 × 3 мм, взяті з уражених елементами псоріатичної висипки ділянок, а також із відповідних за локалізацією (контрлатеральних) ділянок візуально незміненої шкіри. Серійні зрізи тканини виготовляли за загальноприйнятими стандартами.
Результати та обговорення. Серед хворих на псоріаз із супутньою артеріальною гіпертензією переважали пацієнти із формами середньої тяжкості. У більшості хворих на вульгарний псоріаз не було артеріальної гіпертензії. Особливостями клінічної картини в разі поєднаної патології є яскравіший ексудативний характер висипки, папули стійкі, досить часто мають застійний відтінок, вкриті великою кількістю лусочок, кірок. У чоловіків основної групи частіше спостерігали ексудативні форми, у жінок досить рано процес стає системним, із ураженням суглобів. Ці дані збігаються з результатами індексу PASI в обох групах: в основній групі середній показник становить (33,9 ± 4,2), у контрольній — (26,7 ± 5,3).
Гістологічно у хворих з поєднаною патологією виявлено гіперпроліферацію клітин у складі стінки мікросудин, порушення ангіоархітектоніки артеріол і внутрішньососочкових гемокапілярів на тлі дифузного фіброзу сосочків, які значно перевершували патологічні зміни мікроциркуляторного русла у хворих на псоріаз без артеріальної гіпертензії. Типовими порушеннями тканинної структури шкіри на тлі коморбідної патології були також системний фіброз сосоч­кового шару і фіброеластоз сітчастого шару дерми. Наслідками патоморфогенезу ушкоджень дерми в разі розвитку псоріатичного процесу на тлі артеріальної гіпертензії були значний інтерстиційний набряк сосочкового шару, перифокальна лейкоцитарна інфільтрація, ексудація, транссудація, плазморагії у складі дермальних сосочків, лімфостаз і локальне розширення лімфатичної дренажної ланки мікроциркуляції, сладжування еритроцитів, еритродіапедез, крововиливи, а також посилення ендотеліальної дисфункції з активізацією тромбоцитарного гемостазу.
Висновки. Специфічна клінічна картина дерматозу у хворих на псоріаз за супутньої артеріальної гіпертензії є маніфестацією патоморфологічних процесів, що відбуваються як у осередках ураженої шкіри, так і у шкірі, що на вигляд не змінена.

Ключові слова: Псоріаз, гіпертонічна хвороба, патоморфологія.

Список літератури:  
1.    Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия.— М.: Меди­цина, 1990.— 384 с.
2.    Дзяк Г.В., Перцева Н.О. Кількісна морфологічна характеристика внутрішньо-судинної активації тромбоцитів у хворих на цукровий діабет 2-го типу з артеріальною гіпертонією при застосуванні лозартану // Morphologia.— 2012.— Т. 6, № 4.— С. 39—52.
3.    Куц Л.В. Современные аспекты патогенеза псориаза // Запорожский мед. журн.— 2011.— Т. 13, № 5.— С. 29—32.
4.    Перцева Н.О. Ультраструктурні особливості тромбоцитів у хворих на цукровий діабет 2-го типу у фазі декомпенса­ції з артеріальною гіпертонією за умов корекції арте­ріального тиску лозартаном // Morphologia.— 2012.— Т. 6 (2).— С. 43—49.
5.    Псоріаз: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах Код МКХ-10: L40— Псоріаз // Робоча версія № 4 prefinal.— К., 2013.— 218 с.
6.    Саркисов Д.С., Перов Ю.Л. Микроскопическая техника. Руководство для врачей и лаборантов.— М.: Медицина, 1996.— 544 с.
7.    Степаненко Р.Л., Гичка С.Г. До питання морфогенезу шкірних елементів висипу при псоріазі // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 3 (54).— С. 19—22.
8.    Твердохліб І.В., Перцева Н.О., Турлюн Т.С. Динаміка морфологічних змін гранул тромбоцитів у хворих на артеріальну гіпертензію з високим кардіоваскулярним ризиком при застосуванні лозартану калію // Morpho­logia.— 2014.— Т. 8, № 2.— С. 61—66.
9.    Шилов А.М. Гипертензия и реология крови.— М.: БАРС, 2005.— 328 с.
10.    Choi H.Y., Park H.C., Ha S.K. Salt Sensitivity and Hypertension: A Paradigm Shift from Kidney Malfunction to Vascular Endothelial Dysfunction // Electrolyte Blood Press.— 2015.— Vol. 13, N 1.— P. 7—16.
11.    Heidenreich R., Röcken M., Ghoreschi K. Angiogenesis drives psoriasis pathogenesis // Int. J. Exp. Pathol.— 2009.— Vol. 90, N 3.— P. 232—248.
12.    Hugh J., Van Voorhees A.S., Nijhawan R.I. et al. From the Medical Board of the National Psoriasis Foundation: The risk of cardiovascular disease in individuals with psoriasis and the potential impact of current therapies // J. Am. Acad. Dermatol.— 2014.— Vol. 70, N 1.— P. 168—177.
13.    Johnston A., Guzman A.M., Swindell W.R. et al. Early tissue responses in psoriasis to the antitumour necrosis factor-α biologic etanercept suggest reduced interleukin-17 receptor expression and signalling // Br. J. Dermatol.— 2014.— Vol. 171, N 1.— P. 97—107.
14.    Méndez-Vilas A., Rigoglio N.N., Mendes Silva M.V. et al. Current microscopy contributions to advances in science and technology.— Badajoz: Formatex, 2012.— 1523 p.
15.    Rik H.G., Engberink Olde, Nienke M.G. Rorije et al. Role of the Vascular Wall in Sodium Homeostasis and Salt Sensiti­vity // J. Am. Soc. Nephrol.— 2015.— Vol. 26, N 4.— P. 777—783.
16.    Shlyankevich J., Mehta N.N., Krueger J.G. et al. Accumula­ting evidence for the association and shared pathogenic mechanisms between psoriasis and cardiovascular-related comorbidities // Am. J. Med.— 2014.— Vol. 127, N 12.— P. 1148—1153.
17.    Singh T.P., Schön M.P., Wallbrecht K. et al. Involvement of IL-9 in Th17-associated inflammation and angiogenesis of psoriasis // PLoS One.— 2013.— Vol. 8, N 1.— P. 517—522.
18.    Quan T., Johnston A., Gudjonsson J.E., Fisher G.J. A Novel Me­­diator of Epidermal Hyperplasia and Inflammation in Pso­riasis? // J. Invest. Dermatol.— 2015.— Vol. 135 (11).— P. 2562—2564.
19.    Wang F., Smith N., Maier L. et al. Etanercept suppresses regenerative hyperplasia in psoriasis by acutely down­regu­lating epidermal expression of interleukin (IL)-19, IL-20 and IL-24 // Br. J. Dermatol.— 2012.— Vol. 167, N 1.— P. 92—102.

Інше: Макуріна Галина Іванівна, к. мед. н., доц. кафедри дерматовенерології та косметології з курсом дерматовенерології і естетичної медицини ФПО Запорізького державного медичного університету
69000, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 26
E-mail: makurina.g@yandex.ua

 

Клинико-морфологические параллели у больных псориазом с сопутствующей артериальной гипертензией

Г.И. Макурина

Запорожский государственный медицинский университет

Цель работы — сопоставить особенности клинических проявлений дерматоза и структурных повреждений кожи у больных псориазом с сопутствующей артериальной гипертензией в сравнении с пациентами без коморбидных состояний.
Материалы и методы. Клиническое и морфологическое исследования кожи проводили у 17 больных псориазом с сопутствующей гипертонической болезнью II стадии. Контрольную группу составили 19 больных псориазом с нормальным артериальным давлением.
Диагноз, форму, стадию и тип псориаза определяли на основании анамнеза и данных клинического исследования. Для оценки тяжести заболевания использовали методику подсчета индекса PASI. Для гистологического исследования структуры кожи изучали биоптаты размером 2 × 3 мм, взятые из участков, пораженных элементами псориатической сыпи, а также из соответствующих по локализации (контрлатеральных) участков визуально неизмененной кожи. Серийные срезы ткани изготавливали по общепринятым стандартам.
Результаты и обсуждение. Среди больных псориазом с сопутствующей артериальной гипертензией преобладали пациенты с формами средней тяжести. У большинства больных с вульгарным псориазом не было артериальной гипертензии. Особенностями клинической картины у пациентов с сочетанной патологией был более яркий экссудативный характер сыпи, папулы устойчивые, довольно часто имеют застойный оттенок, покрыты большим количеством чешуек и корок. У мужчин основной группы чаще наблюдали экссудативные формы, у женщин достаточно рано процесс становится системным, с поражением суставов. Эти данные совпадают с результатами индекса PASI в обеих группах: в основной группе средний показатель составляет (33,9 ± 4,2), в контрольной — (26,7 ± 5,3).
Гистологически у больных с сочетанной патологией определены гиперпролиферация клеток в составе стенки микрососудов, нарушение ангиоархитектоники артериол и внутрисосочковых гемокапилляров на фоне диффузного фиброза сосочков, которые значительно превосходили патологические изменения микроциркуляторного русла у больных псориазом без артериальной гипертензии. Типичными нарушениями тканевой структуры кожи на фоне коморбидной патологии были также системный фиброз сосочкового слоя и фиброэластоз сетчатого слоя дермы. Последствиями патоморфогенеза повреждений дермы при развитии псориатического процесса на фоне артериальной гипертензии были значительный интерстициальный отек сосочкового слоя, перифокальная лейкоцитарная инфильтрация, экссудация, транссудация, плазморрагии в составе дермальных сосочков, лимфостаз и локальное расширение лимфатического дренажного звена микроциркуляции, сладжирование эритроцитов, эритродиапедез, кровоизлияния, а также усиление эндотелиальной дисфункции с активизацией тромбоцитарного гемостаза.
Выводы. Специфическая клиническая картина дерматоза у больных псориазом при сопутствующей артериальной гипертензии является манифестацией патоморфологических процессов, происходящих как в очагах поражения кожи, так и вo внешне нe измененной коже.

Ключевые слова: псориаз, гипертоническая болезнь, патоморфология.

Список литературы:  
1.    Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия.— М.: Меди­цина, 1990.— 384 с.
2.    Дзяк Г.В., Перцева Н.О. Кількісна морфологічна характеристика внутрішньо-судинної активації тромбоцитів у хворих на цукровий діабет 2-го типу з артеріальною гіпертонією при застосуванні лозартану // Morphologia.— 2012.— Т. 6, № 4.— С. 39—52.
3.    Куц Л.В. Современные аспекты патогенеза псориаза // Запорожский мед. журн.— 2011.— Т. 13, № 5.— С. 29—32.
4.    Перцева Н.О. Ультраструктурні особливості тромбоцитів у хворих на цукровий діабет 2-го типу у фазі декомпенса­ції з артеріальною гіпертонією за умов корекції арте­ріального тиску лозартаном // Morphologia.— 2012.— Т. 6 (2).— С. 43—49.
5.    Псоріаз: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах Код МКХ-10: L40— Псоріаз // Робоча версія № 4 prefinal.— К., 2013.— 218 с.
6.    Саркисов Д.С., Перов Ю.Л. Микроскопическая техника. Руководство для врачей и лаборантов.— М.: Медицина, 1996.— 544 с.
7.    Степаненко Р.Л., Гичка С.Г. До питання морфогенезу шкірних елементів висипу при псоріазі // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 3 (54).— С. 19—22.
8.    Твердохліб І.В., Перцева Н.О., Турлюн Т.С. Динаміка морфологічних змін гранул тромбоцитів у хворих на артеріальну гіпертензію з високим кардіоваскулярним ризиком при застосуванні лозартану калію // Morpho­logia.— 2014.— Т. 8, № 2.— С. 61—66.
9.    Шилов А.М. Гипертензия и реология крови.— М.: БАРС, 2005.— 328 с.
10.    Choi H.Y., Park H.C., Ha S.K. Salt Sensitivity and Hypertension: A Paradigm Shift from Kidney Malfunction to Vascular Endothelial Dysfunction // Electrolyte Blood Press.— 2015.— Vol. 13, N 1.— P. 7—16.
11.    Heidenreich R., Röcken M., Ghoreschi K. Angiogenesis drives psoriasis pathogenesis // Int. J. Exp. Pathol.— 2009.— Vol. 90, N 3.— P. 232—248.
12.    Hugh J., Van Voorhees A.S., Nijhawan R.I. et al. From the Medical Board of the National Psoriasis Foundation: The risk of cardiovascular disease in individuals with psoriasis and the potential impact of current therapies // J. Am. Acad. Dermatol.— 2014.— Vol. 70, N 1.— P. 168—177.
13.    Johnston A., Guzman A.M., Swindell W.R. et al. Early tissue responses in psoriasis to the antitumour necrosis factor-α biologic etanercept suggest reduced interleukin-17 receptor expression and signalling // Br. J. Dermatol.— 2014.— Vol. 171, N 1.— P. 97—107.
14.    Méndez-Vilas A., Rigoglio N.N., Mendes Silva M.V. et al. Current microscopy contributions to advances in science and technology.— Badajoz: Formatex, 2012.— 1523 p.
15.    Rik H.G., Engberink Olde, Nienke M.G. Rorije et al. Role of the Vascular Wall in Sodium Homeostasis and Salt Sensiti­vity // J. Am. Soc. Nephrol.— 2015.— Vol. 26, N 4.— P. 777—783.
16.    Shlyankevich J., Mehta N.N., Krueger J.G. et al. Accumula­ting evidence for the association and shared pathogenic mechanisms between psoriasis and cardiovascular-related comorbidities // Am. J. Med.— 2014.— Vol. 127, N 12.— P. 1148—1153.
17.    Singh T.P., Schön M.P., Wallbrecht K. et al. Involvement of IL-9 in Th17-associated inflammation and angiogenesis of psoriasis // PLoS One.— 2013.— Vol. 8, N 1.— P. 517—522.
18.    Quan T., Johnston A., Gudjonsson J.E., Fisher G.J. A Novel Me­­diator of Epidermal Hyperplasia and Inflammation in Pso­riasis? // J. Invest. Dermatol.— 2015.— Vol. 135 (11).— P. 2562—2564.
19.    Wang F., Smith N., Maier L. et al. Etanercept suppresses regenerative hyperplasia in psoriasis by acutely down­regu­lating epidermal expression of interleukin (IL)-19, IL-20 and IL-24 // Br. J. Dermatol.— 2012.— Vol. 167, N 1.— P. 92—102.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. наукові дослідження

 

Дослідження мікрофлори шкіри хворих на псоріаз та оцінка можливого значення бактеріального компонента в патогенезі дерматозу

Р.Л. Степаненко 

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мета роботи — провести морфологічні дослідження біоптатів з ділянок шкірної псоріатичної висипки та інтактної шкіри у хворих на псоріаз до та після курсу системної імуносупресивної терапії препаратом «Етанарцепт» для виявлення структурних змін і  колоній мікроорганізмів у шкірі, а також імуногістохімічні дослідження відповідних біоптатів для визначення видового складу колоній мікроорганізмів у шкірі за антигенними властивостями та оцінки можливості впливу цього додаткового бактеріального чинника на тяжкість клінічного перебігу і прогнозування тривалості ремісії дерматозу.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 74 хворих на псоріаз вульгарний (прогресуюча стадія, середньотяжкий або тяжкий ступінь перебігу дерматозу). Вік хворих — від 18 до 73 років. Жінок було 31 (41,9 %), чоловіків — 43 (58,1 %). Усім  хворим до призначення лікування проведено комплексне загальноклінічне, лабораторне та спеціальне обстеження. Також виконували морфологічні та імуногістохімічні дослідження біоптатів з ділянок шкірної псоріатичної висипки та інтактної шкіри до та після системної імуносупресивної терапії препаратом «Етанарцепт» протягом 3 міс для виявлення структурних змін, наявності колоній мікроорганізмів, їх видового складу.
Результати та обговорення. Комплексні морфологічні та імуногістохімічні дослідження дали змогу виявити у більшості хворих на псоріаз з прогресуючою стадією перебігу дерматозу наявність бактеріального компонента, зокрема численних колоній Staphyloccocus aureus під роговим шаром епідермісу у ділянках, уражених псоріатичною висипкою. У частини хворих також виявлено колонії мікроорганізмів під роговим шаром епідермісу у біоптатах з ділянок інтактної шкіри. У деяких пацієнтів установлено наявність колоній S. aureus під роговим шаром епідермісу у ділянках регресування псоріатичної висипки, а також у ділянках інтактної шкіри після курсу системної імуносупресивної терапії та досягнення клінічної ремісії.   
Висновки. Наявність колоній Staphyloccocus aureus під роговим шаром епідермісу у ділянках регресування псоріатичної висипки та інтактної шкіри після досягнення клінічної ремісії може бути додатковим несприятливим прогностичним критерієм щодо терміну виникнення загострення шкірного псоріатичного процесу.

Ключові слова: Псоріаз, автомікрофлора шкіри, системна імуносупресивна терапія.

Список літератури:  
1.    Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии / Под ред. А.С. Быкова, А.А. Воробьева, В.В. Зверева.— М.: МИА, 2008.— 271 с.
2.    Воробьев А.А., Быков А.С., Караулов А.В. и др. Иммуно­логия и аллергология.— М.: Практическая медицина, 2006.— 288 с.
3.    Дерябин Д. Г. Стафилококки: экология и патогенность.— Екатеринбург: УрОРАН, 2000.— 238 с.
4.    Хиатов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович И.Г. Иммуно­логия: Учебник для студентов мед. вузов.— М.: Медицина, 2002.— 356 с.
5.    Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология и функ­циональное питание.— М.: Гранть, 1998.— Т. 2.— 412 с.
6.    Dai D., Walker W.A. Protective nutrients and bacterial colonization in the immature gut // Adv. Pediatr.— 1999.— Vol. 46.— P. 353—382.
7.    Gaspari A.A. Innate and adaptive immunity and thr pathophysiology of psoriasis // J. Am. Acad. Dermatil.— 2006.— Vol. 54.— P. 67—80.
8.    Nockowski P., Baran W. Novel approach to psoriasis // Terapia.— 2005.— Vol. 3.— P. 20—24.
9.    Ozawa M., Aiba S. Immunopathogenesis of psoriasis // Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy.— 2004.— Vol. 3.— P. 137—144.
10.    Steinert P.M. The complexity and redundancy of epithelial barrier function // J. Cell Biol.— 2000.— Vol. 151.— P. 5—8.
11.    Weinberg A.N., Swartz M.N. General considerations of bacterial diseases // Dermatology in general medicine / Eds. T.V. Fitzpatrick et al.— 3rd ed.— N.Y., Mcgraw Hill, 1987.— P. 2089—2099.

Інше: Степаненко Роман Леонідович, к. мед. н.,  асист. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
E-mail: rstepanenko_md@mail.ru

 

Исследование микрофлоры кожи больных псориазом и оценка возможного значения бактериального компонента в патогенезе дерматоза

Р.Л. Степаненко

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Цель работы — провести морфологические исследования биоптатов с участков кожной псориатической сыпи и интактной кожи у больных псориазом до и после курса системной иммуносупресcивной терапии препаратом «Этанарцепт» для выявления структурных изменений и колоний микроорганизмов в коже, а также иммуногистохимические исследования соответствующих биоптатов для определения видового состава колоний микроорганизмов в коже по антигенным свойствам и оценки возможности влияния этого дополнительного бактериального фактора на тяжесть клинического течения и прогнозирование продолжительности ремиссии дерматоза.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 74 больных псориазом вульгарным (прогрессирующая стадия, средняя тяжесть или тяжелая степень течения дерматоза). Возраст больных — от 18 до 73 лет. Женщин было 31 (41,9 %), мужчин — 43 (58,1 %). Всем больным до назначения лечения проведено комплексное общеклиническое, лабораторное и специальное обследование. Также выполняли морфологические и иммуногистохимические исследования биоптатов из участков кожной псориатической сыпи и интактной кожи до и после системной иммуносупрессивной терапии препаратом «Этанарцепт» в течение 3 мес для выявления структурных изменений, нали­чия колоний микроорганизмов, их видового состава.
Результаты и обсуждение. Комплексные морфологические и иммуногистохимические исследования позволили выявить у большинства больных псориазом с прогрессирующей стадией течения дерматоза наличие бактериального компонента, в частности многочисленных колоний Staphyloccocus aureus под роговым слоем эпидермиса в участках поражения псориатической сыпью. У части больных также обнаружены колонии микроорганизмов под роговым слоем эпидермиса в биоптатах с участков интактной кожи. У некоторых пациентов установлено наличие колоний S. aureus под роговым слоем эпидермиса в участках регрессирования псориатической сыпи, а также в участках интактной кожи после курса системной иммуносупрессивной терапии и достижения клинической ремиссии.
Выводы. Наличие колоний Staphyloccocus aureus под роговым слоем эпидермиса в участках псориатической сыпи и интактной кожи после достижения клинической ремиссии может быть дополнительным неблагоприятным прогностическим критерием относительно термина возникновения обострения кожного псориатического процесса.

Ключевые слова: псориаз, аутомикрофлора кожи, системная иммуносупрессивная терапия.

Список литературы:  
1.    Атлас по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии / Под ред. А.С. Быкова, А.А. Воробьева, В.В. Зверева.— М.: МИА, 2008.— 271 с.
2.    Воробьев А.А., Быков А.С., Караулов А.В. и др. Иммуно­логия и аллергология.— М.: Практическая медицина, 2006.— 288 с.
3.    Дерябин Д. Г. Стафилококки: экология и патогенность.— Екатеринбург: УрОРАН, 2000.— 238 с.
4.    Хиатов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович И.Г. Иммуно­логия: Учебник для студентов мед. вузов.— М.: Медицина, 2002.— 356 с.
5.    Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология и функ­циональное питание.— М.: Гранть, 1998.— Т. 2.— 412 с.
6.    Dai D., Walker W.A. Protective nutrients and bacterial colonization in the immature gut // Adv. Pediatr.— 1999.— Vol. 46.— P. 353—382.
7.    Gaspari A.A. Innate and adaptive immunity and thr pathophysiology of psoriasis // J. Am. Acad. Dermatil.— 2006.— Vol. 54.— P. 67—80.
8.    Nockowski P., Baran W. Novel approach to psoriasis // Terapia.— 2005.— Vol. 3.— P. 20—24.
9.    Ozawa M., Aiba S. Immunopathogenesis of psoriasis // Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy.— 2004.— Vol. 3.— P. 137—144.
10.    Steinert P.M. The complexity and redundancy of epithelial barrier function // J. Cell Biol.— 2000.— Vol. 151.— P. 5—8.
11.    Weinberg A.N., Swartz M.N. General considerations of bacterial diseases // Dermatology in general medicine / Eds. T.V. Fitzpatrick et al.— 3rd ed.— N.Y., Mcgraw Hill, 1987.— P. 2089—2099.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

5. Наукові дослідження

 

Цитокіновий профіль периферичної крові хворих на різних стадіях розвитку грибоподібного мікозу

Л.М. Хамаде

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мета роботи — визначити в сироватці крові концентрації цитокінів Тh2-профілю (інтерлейкін (ІЛ)-10, ІЛ-4, ІЛ-5) і Тh1-профілю (інтерферон-γ, ІЛ-2, фактор некрозу пухлини-α) у хворих на еритематозну та бляшкову форму грибоподібного мікозу.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 12 пацієнтів з клінічними виявами грибоподібного мікозу, яких розподілили на дві групи: першу (n = 6) з гістологічно підтвердженою еритематозною стадією та другу (n = 6) з бляшковою стадією захворювання. Контрольну групу становили 30 здорових донорів. Рівень сироваткових цитокінів визначали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу з використанням комерційних наборів тест-систем фірм Immunotech і Diaclone (Франція).
Результати та обговорення. У хворих на бляшкову форму грибоподібного мікозу відзначено статистично значуще збільшення концентрації ІЛ-10 у сироватці крові порівняно з контрольною групою і хворими на еритематозну фор-му захворювання та статистично значуще зниження рівня ІЛ-2 і інтерферону-γ, що може бути диференційним критерієм для діагностики форми грибоподібного мікозу, а також збільшення концентрації ІЛ-4 та ІЛ-5.
Висновки. Прогресування грибоподібного мікозу асоціюється з перемиканням 1-го типу імунної відповіді на 2-й тип.

Ключові слова: грибоподібний мікоз, запалення, цитокіни.

Список літератури:  
1.    Austin L.M., Ozawa M., Kikuchi T. et al. The majority of epidermal T-cells in psoriasis vulgaris lesions can produce type 1 cytokines, interferon-gamma, interleukin-2, and tumor necrosis factor-alpha, defining TC1 (cytotoxic T lymphocyte) and TH1 effector populations: a type 1 differentiation bias is also measured in circulating blood T-cells in psoriatic patients // J. Invest Dermatol.— 1999.— Vol. 113.— P. 752—759.
2.    Girardi M., Heald P.W., Wilson L.D. The pathogenesis of mycosis fungoides // N. Engl. J. Med.— 2004.— Vol. 350.— P. 1978—1988.
3.    Huang K.P., Weinstock M.A., Clarke C.A. et al. Second lymphomas and other malignant neoplasms in patients with mycosis fungoides and Sezary syndrome: vidence from population-based and clinical cohorts // Arch. Dermatol.— 2007.— Vol. 143.— P. 45—50.
4.    Mosmann T.R., Cherwinski H., Bond M.W. et al. Two types of murine helper T-cell clone. I. Definition according to profiles of lymphokine activities and secreted proteins // J. Immu­nol.— 1986.— Vol. 136 (7).— P. 2348—2357.
5.    Pimpinelli N., Olsen E.A., Santucci M. et al. Defining early mycosis fungoides // J. Am. Acad. Dermatol.— 2005.— Vol. 53.— P. 1053—1063.
6.    Saed G., Fivenson D.P., Naidu Y., Nickoloff B.J. Mycosis fungoides exhibits a th1-type cell-mediated cytokine profile whereas sezary syndrome express a Th2-type profile // J. Invest Dermatol.— 2004.— Vol. 103, N 1.— P. 29—33.
7.    Sarantopoulos G.P., Palla B., Said J. et al. Mimics of cutaneous lymphoma: report of the 2011 Society for Hemato­pathology/European Association for Haematopathology workshop // Am. J. Clin. Pathol.— 2013.— Vol. 139.— P. 536—551.
8.    Zackheim H.S., McCalmont T.H. Mycosis fungoides: the great imitator // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 47.— P. 914—918.

Інше: Хамаде Луай Мустафа, аспірант кафедри дерматології та венерології  Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
E-mail: E-mail: dvk2@ukr.net

 

Цитокиновый профиль периферической крови больных на разных стадиях развития грибовидного микоза

Л.М. Хамаде 

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Цель работы — определить в сыворотке крови концентрации цитокинов Тh2-профиля (интерлейкин (ИЛ)-10, ИЛ-4, ИЛ-5) и Тh1-профиля (интерферон-γ, ИЛ-2, фактор некроза опухоли-α) у больных с эритематозной и бляшечной формой грибовидного микоза.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением находились 12 пациентов с клиническими проявлениями грибовидного микоза, которых распределили в две группы: в первую (n = 6) с гистологически подтвержденной эритематозной стадией и во вторую (n = 6) с бляшечной стадией заболевания. Контрольную группу составили 30 здоровых доноров. Уровень сывороточных цитокинов определяли при помощи твердофазного иммуноферментного анализа с использованием коммерческих наборов тест-систем фирм Immunotech и Diaclone (Франция).
Результаты и обсуждение. У больных бляшечной формой грибовидного микоза отмечено статистически значимое увеличение концентрации ИЛ-10 в сыворотке крови по сравнению с контрольной группой и больными с эритематозной формой заболевания и статистически значимое снижение уровня ИЛ-2 и  интерферона-γ, что может служить дифференциальным критерием для диагностики  формы грибовидного микоза, а также повышение концентрации ИЛ-4 и ИЛ-5.
Выводы. Прогрессирование грибовидного микоза ассоциируется с переключением 1-го типа иммунного ответа на 2-й тип.

Ключевые слова: Грибовидный микоз, воспаление, цитокины.

Список литературы:  
1.    Austin L.M., Ozawa M., Kikuchi T. et al. The majority of epidermal T-cells in psoriasis vulgaris lesions can produce type 1 cytokines, interferon-gamma, interleukin-2, and tumor necrosis factor-alpha, defining TC1 (cytotoxic T lymphocyte) and TH1 effector populations: a type 1 differentiation bias is also measured in circulating blood T-cells in psoriatic patients // J. Invest Dermatol.— 1999.— Vol. 113.— P. 752—759.
2.    Girardi M., Heald P.W., Wilson L.D. The pathogenesis of mycosis fungoides // N. Engl. J. Med.— 2004.— Vol. 350.— P. 1978—1988.
3.    Huang K.P., Weinstock M.A., Clarke C.A. et al. Second lymphomas and other malignant neoplasms in patients with mycosis fungoides and Sezary syndrome: vidence from population-based and clinical cohorts // Arch. Dermatol.— 2007.— Vol. 143.— P. 45—50.
4.    Mosmann T.R., Cherwinski H., Bond M.W. et al. Two types of murine helper T-cell clone. I. Definition according to profiles of lymphokine activities and secreted proteins // J. Immu­nol.— 1986.— Vol. 136 (7).— P. 2348—2357.
5.    Pimpinelli N., Olsen E.A., Santucci M. et al. Defining early mycosis fungoides // J. Am. Acad. Dermatol.— 2005.— Vol. 53.— P. 1053—1063.
6.    Saed G., Fivenson D.P., Naidu Y., Nickoloff B.J. Mycosis fungoides exhibits a th1-type cell-mediated cytokine profile whereas sezary syndrome express a Th2-type profile // J. Invest Dermatol.— 2004.— Vol. 103, N 1.— P. 29—33.
7.    Sarantopoulos G.P., Palla B., Said J. et al. Mimics of cutaneous lymphoma: report of the 2011 Society for Hemato­pathology/European Association for Haematopathology workshop // Am. J. Clin. Pathol.— 2013.— Vol. 139.— P. 536—551.
8.    Zackheim H.S., McCalmont T.H. Mycosis fungoides: the great imitator // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 47.— P. 914—918.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

6. Огляди

 

Забруднення повітря та шкіра

К. Діл

Університет Гульєльмо Марконі, Рим, Італія

Забруднення повітря протягом тривалого часу є однією з основних проблем у сфері охорони здоров’я. Воно визнане ВООЗ «найбільшим у світі екологічним ризиком для здоров’я». Існує значна кількість переконливих документальних підтверджень смертності й захворюваності, спричинених цим забрудненням. Водночас проблема впливу забрудненого повітря на людську шкіру не була глибоко вивчена, і щодня ми отримуємо все нові докази того, що забруднення повітря негативно позначається на стані здоров’я та естетичному зовнішньому вигляді шкіри. В огляді узагальнено різні речовини, що забруднюють повітря, проаналізовано їхній вплив на клітинному рівні, наведено дані про частоту виникнення та загострення різних дерматологічних захворювань.

Ключові слова: шкіра, забруднення повітря, речовини, що забруднюють повітря, пиловидні речовини, озон, поліцик­лічні ароматичні вуглеводні, оксиди азоту, куріння, рак шкіри, атопічний дерматит, старіння шкіри.

Список літератури:
1.    Madison K.C. Barrier function of the skin: «la raison d’être» of the epidermis // J. Invest. Dermatol.— 2003.— Vol. 121 (2).— P. 231—41.
2.    Drakaki E., Dessinioti C., Antoniou C.V. Air pollution and the skin // Frontiers in Environmental Science.— 2014.— Vol. 11— P. 1—6.
3.    Valacchi G., Sticozzi C., Pecorelli A. et al. Cutaneous res­ponses to environmental stressors // Ann. N. Y. Acad. Sci.— 2012.— Vol. 1271.— P. 75—81.
4.    US Environmental Protection Agency. Air quality trends. Last updated: August 24.— 2016.— URL http://www.epa.gov/airtrends/aqtrends.html#airquality.
5.    Mancebo S.E., Wang S.Q. Recognizing the impact of ambient air pollution on skin health // JEADV.— 2015.— Vol. 29.— P. 2326—2332.
6.    SchroederP., Schieke S.M., Morita A. Premature skin aging by infrared radiation,tobacco smoke and Ozone // Skin Aging, eds B.A. Gilchrest and J. Krutmann.— Berlin; Heidelberg: Springer).— Р. 45—55.
7.    Burke K.E., Wei H. Synergistic damage by UVA radiation and pollutants // Toxicol. Ind. Health.— 2009.— Vol. 25 (4—5).— P. 219—24.
8.    Abarca J.F., Casiccia C.C. Skin cancer and ultraviolet-B radiation under the Antarctic ozone hole: southern Chile, 1987—2000 // Photodermatol Photoimmunol Photomed. 2002.— Vol. 18 (6).— P. 294—302.
9.    Goldsmith L.A. Skin effects of air pollution // Otolaryngol. Head Neck Surg.— 1996.— Vol. 14.— P. 217—219.
10.    Penning T.M., Burcynski M.E., Hung C.F. et al. Dihydrodiol dehydrogenase and polycyclic aromatic hydrocarbon acti­vation: generation of reactive and redox active o-quinones // Chem. Res. Toxicol.— 1999.— Vol.  12.— P. 1—18.
11.    Krutmann J., Jux B., Luecke S. et al. Involvement of arylhydrocarbon receptor (AhR-) signaling in skin melano­genesis (abstr) // J. Invest. Dermatol.— 2008.— Vol.  128.— P. S220.
12.    Lademann J., Schaefer H., Otberg N. et al. Penetration of microparticles into human skin // Hautarzt.— 2004.— Vol. 55.— P. 1117—1119.
13.    Baudouin C., Charveron M., Tarroux R., Gall Y. Envi­ronmental pollutants and skin cancer // Cell Biol. Toxicol. 2002.— Vol. 18 (5).— P. 341—348.
14.    Kelfkens G., de Gruijl F.R., van der Leun J.C. Tumorigenesis by short-wave ultraviolet-A: papillomas versus squamous cell carcinomas // Carcinogenesis.— 1991.— Vol. 12 (8).— P. 1377—1382.
15.    Sorg O., Zennegg M., Schmid P. et al. 2,3,7,8-tetrachloro­dibenzo-p-dioxin (TCDD) poisoning in Victor Yushchenko: identification and measurement of TCDD metabolites // Lancet.— 2009.— Vol. 374 (9696).— P. 1179—1185.
16.    Michielsen C.C., van Loveren H., Vos J.G. The role of the immune system in hexachlorobenzene-induced toxicity // Environ Health Perspect.— 1999.— Vol. 107 (5).— P. 783—792.
17.    Ushio H., Nohara K., Fujimaki H. Effect of environmental pollutants on the production of pro-inflammatory cytokines by normal human dermal keratinocytes // Toxicol. Lett.—1999.— Vol. 105 (1).— P. 17—24.
18.    Huss-Marp J., Eberlein-König B., Breuer K. et al. Influence of short-term exposure to airborne Der p 1 and volatile organic compounds on skin barrier function and dermal blood flow in patients with atopic eczema and healthy individuals // Clin. Exp. Allergy.— 2006.— Vol. 36 (3).— P. 338—345.
19.    Eberlein-König B., Przybilla B., Kühnl P. et al. Influence of airborne nitrogen dioxide or formaldehyde on parameters of skin function and cellular activation in patients with atopic eczema and control subjects // J. Allergy Clin. Immunol. 1998.— Vol. 101 (1 Pt. 1).— P. 141—143.
20.    Schäfer T., Ring J. Epidemiology of allergic diseases // Allergy.— 1997.— Vol. 52 (Suppl. 38).— P. 14—22.
21.    Vierkötter A., Schikowski T., Ranft U. et al. Airborne particle exposure and extrinsic skin aging // J. Invest. Dermatol.— 2010.— Vol. 130 (12).— P. 2719—2726.
22.    Magnani N.D., Muresan X.M., Belmonte G. et al. Skin Damage Mechanisms Related to Airborne Particul  ate Matter Exposure // Toxicol. Sci.— 2016.— Vol. 149 (1).— P. 227—236.
23.    Kim K.E., Cho D., Park H.J. Air pollution and skin diseases: Adverse effects of airborne particulate matter on various skin diseases // Life Sci.— 2016.— Vol. 152.— P. 326—334.
24.    McCarthy J.T., Pelle E., Dong K. et al. Effects of ozone in normal human epidermal keratinocytes // Exp. Dermatol.— 2013.— Vol. 22 (5).— P. 360—361.
25.    Xu F., Yan S., Wu M. et al. Ambient ozone pollution as a risk factor for skin disorders // Br. J. Dermatol.— 2011.— Vol. 165 (1).— P. 224—225.
26.    Chow C.K.. Cigarette smoking and oxidative damage in the lung // Ann. N. Y. Acad. Sci.— 1993.— Vol. 686.— P. 289—298.
27.    Model D. Smoker’s face: an underrated clinical sign? // Br. Med. J.— 1985.— Vol. 291.— P. 1760—1762.
28.    Boyd A.S., Stasko T., King L.E.Jr et al. Cigarette smoking-associated elastotic changes in the skin // J. Am. Acad. Dermatol.— 1999.— Vol. 41 (1).— P. 23—26.
29.    Yin L., Morita A., Tsuji T. Alterations of extracellular matrix induced by tobacco smoke extract // Arch. Dermatol. Res. 2000.— Vol. 292 (4).— P. 188—194.
30.    Richer V., Roubille C., Fleming P. et al. Psoriasis and Smoking: A Systematic Literature Review and Meta-Ana­lysis With Qualitative Analysis of Effect of Smoking on Psoriasis Severity // J. Cutan. Med. Surg.— 2016.— Vol. 20 (3).— P. 221—227.
31.    Gupta M.A., Gupta A.K., Watteel G.N. Cigarette smoking in men may be a risk factor for increased severity of psoriasis of the extremities // Br. J. Dermatol.— 1996.— Vol. 135.— P. 859—860.
32.    Wu W., Liu H., Song F. et al. Associations between smoking behavior-related alleles and the risk of melanoma // Oncotarget.— 2016.— Vol. 17.— doi: 10.18632/oncotarget.10144.
33.    Li Z., Wang Z., Yu Y. et al. Smoking is inversely related to cutaneous malignant melanoma: results of a meta-analysis // Br. J. Dermatol.— 2015.— Vol. 173 (6).— P. 1540—1543.
34.    Kantor R., Kim A., Thyssen J., Silverberg JI. Association of atopic dermatitis with smoking: A systematic review and meta-analysis // J. Am. Acad. Dermatol.— 2016.— Vol. 16.— P.  S0190.
35.    Costenbader K.H., Kim D.J., Peerzada J. et al. Cigarette smoking and the risk of systemic lupus erythematosus: a meta-analysis // Arthritis. Rheum.— 2004.— Vol. 50 (3).— P. 849—857.
36.    Grodstein F., Speizer F.E., Hunter D.J. A prospective study of incident squamous cell carcinoma of the skin in the nurses’ health study // J. Natl. Cancer Inst.— 1995.— Vol. 87 (14).— P. 1061—1066.
37.    Konig A., Lehmann C., Rompel R. et al. Cigarette smoking as a triggering factor of hidradenitis suppurativa // Dermatol.— 1999.— Vol. 198 (3).— P. 261—264.
38.    Capitanio B., Sinagra J.L., Ottaviani M. et al. Acne and smoking // Dermatoendocrinol.— 2009.— Vol. 1(3).— P. 129—135.
39.    Lai Y.C., Yew Y.W. Smoking and Hand Dermatitis in the United States Adult Population // Ann. Dermatol.— 2016.— Vol. 28 (2).— P. 164—171.
40.    Brans R., Skudlik C., Weisshaar E. et al. Association between tobacco smoking and prognosis of occupational hand eczema: a prospective cohort study // Br. J. Dermatol.— 2014.— Vol. 171 (5).— P. 1108—1115.
41.    Ahn K. The role of air pollutants in atopic dermatitis // J. Allergy Clin. Immunol.— 2014.— Vol. 134 (5).— P. 993—999.
42.    Kallawicha K., Chuang Y.C., Lung S.C. et al. Exposure to ambient bioaerosols is associated with allergic skin diseases in Greater Taipei residents // Environ. Pollut.— 2016.— Vol. 4.— P. S0269.
43.    Ju Q., Zouboulis C.C., Xia L. Environmental pollution and acne: Chloracne // Dermatoendocrinol.— 2009.— Vol. 1 (3).— P. 125—128.
44.    Lefebvre M.A., Pham D.M., Boussouira B. et al. Evaluation of the impact of urban pollution on the quality of skin: a multicentre study in Mexico // Int. J. Cosmet. Sci.— 2015.— Vol. 37 (3).— P. 329—338.
45.    World Health Organization Media Centre. 7 million premature deaths annually linked to air pollution.— URL http://www.who.int/mediacentre/news/releases/2014/air-pollution/en/.
46.    Strukova E., Golub A., Markandya A. Air Pollution Costs in Ukraine // Accessible at http://www.feem.it/Feem/Pub/Publications/WPapers/default.htm.

 

Загрязнение воздуха и кожа

К. Дил

Университет Гульельмо Маркони, Рим, Италия

Загрязнение воздуха в течение длительного времени является одной из основных проблем в сфере здравоохранения. Оно признано ВОЗ «крупнейшим в мире экологическим риском для здоровья». Существует значительное количество убедительных документальных подтверждений смертности и заболеваемости, вызванных этим загрязнением. В то же время проблема влияния загрязненного воздуха на человеческую кожу не была глубоко изучена, и каждый день мы получаем все новые доказательства того, что загрязнение воздуха негативно сказывается на состоянии здоровья и эстетическом внешнем виде кожи. В обзоре представлена информация о различных веществах, загрязняющие воздух, проанализировано их влияние на клеточном уровне, приведены данные о частоте возникновения и обострения различных дерматологических заболеваний.

Ключевые слова: кожа, загрязнение воздуха, вещества, загрязняющие воздух, пылевидные вещества, озон, полицик­лические ароматические углеводороды, оксиды азота, курение, рак кожи, атопический дерматит, старение кожи.

Список литературы:
1.    Madison K.C. Barrier function of the skin: «la raison d’être» of the epidermis // J. Invest. Dermatol.— 2003.— Vol. 121 (2).— P. 231—41.
2.    Drakaki E., Dessinioti C., Antoniou C.V. Air pollution and the skin // Frontiers in Environmental Science.— 2014.— Vol. 11— P. 1—6.
3.    Valacchi G., Sticozzi C., Pecorelli A. et al. Cutaneous res­ponses to environmental stressors // Ann. N. Y. Acad. Sci.— 2012.— Vol. 1271.— P. 75—81.
4.    US Environmental Protection Agency. Air quality trends. Last updated: August 24.— 2016.— URL http://www.epa.gov/airtrends/aqtrends.html#airquality.
5.    Mancebo S.E., Wang S.Q. Recognizing the impact of ambient air pollution on skin health // JEADV.— 2015.— Vol. 29.— P. 2326—2332.
6.    SchroederP., Schieke S.M., Morita A. Premature skin aging by infrared radiation,tobacco smoke and Ozone // Skin Aging, eds B.A. Gilchrest and J. Krutmann.— Berlin; Heidelberg: Springer).— Р. 45—55.
7.    Burke K.E., Wei H. Synergistic damage by UVA radiation and pollutants // Toxicol. Ind. Health.— 2009.— Vol. 25 (4—5).— P. 219—24.
8.    Abarca J.F., Casiccia C.C. Skin cancer and ultraviolet-B radiation under the Antarctic ozone hole: southern Chile, 1987—2000 // Photodermatol Photoimmunol Photomed. 2002.— Vol. 18 (6).— P. 294—302.
9.    Goldsmith L.A. Skin effects of air pollution // Otolaryngol. Head Neck Surg.— 1996.— Vol. 14.— P. 217—219.
10.    Penning T.M., Burcynski M.E., Hung C.F. et al. Dihydrodiol dehydrogenase and polycyclic aromatic hydrocarbon acti­vation: generation of reactive and redox active o-quinones // Chem. Res. Toxicol.— 1999.— Vol.  12.— P. 1—18.
11.    Krutmann J., Jux B., Luecke S. et al. Involvement of arylhydrocarbon receptor (AhR-) signaling in skin melano­genesis (abstr) // J. Invest. Dermatol.— 2008.— Vol.  128.— P. S220.
12.    Lademann J., Schaefer H., Otberg N. et al. Penetration of microparticles into human skin // Hautarzt.— 2004.— Vol. 55.— P. 1117—1119.
13.    Baudouin C., Charveron M., Tarroux R., Gall Y. Envi­ronmental pollutants and skin cancer // Cell Biol. Toxicol. 2002.— Vol. 18 (5).— P. 341—348.
14.    Kelfkens G., de Gruijl F.R., van der Leun J.C. Tumorigenesis by short-wave ultraviolet-A: papillomas versus squamous cell carcinomas // Carcinogenesis.— 1991.— Vol. 12 (8).— P. 1377—1382.
15.    Sorg O., Zennegg M., Schmid P. et al. 2,3,7,8-tetrachloro­dibenzo-p-dioxin (TCDD) poisoning in Victor Yushchenko: identification and measurement of TCDD metabolites // Lancet.— 2009.— Vol. 374 (9696).— P. 1179—1185.
16.    Michielsen C.C., van Loveren H., Vos J.G. The role of the immune system in hexachlorobenzene-induced toxicity // Environ Health Perspect.— 1999.— Vol. 107 (5).— P. 783—792.
17.    Ushio H., Nohara K., Fujimaki H. Effect of environmental pollutants on the production of pro-inflammatory cytokines by normal human dermal keratinocytes // Toxicol. Lett.—1999.— Vol. 105 (1).— P. 17—24.
18.    Huss-Marp J., Eberlein-König B., Breuer K. et al. Influence of short-term exposure to airborne Der p 1 and volatile organic compounds on skin barrier function and dermal blood flow in patients with atopic eczema and healthy individuals // Clin. Exp. Allergy.— 2006.— Vol. 36 (3).— P. 338—345.
19.    Eberlein-König B., Przybilla B., Kühnl P. et al. Influence of airborne nitrogen dioxide or formaldehyde on parameters of skin function and cellular activation in patients with atopic eczema and control subjects // J. Allergy Clin. Immunol. 1998.— Vol. 101 (1 Pt. 1).— P. 141—143.
20.    Schäfer T., Ring J. Epidemiology of allergic diseases // Allergy.— 1997.— Vol. 52 (Suppl. 38).— P. 14—22.
21.    Vierkötter A., Schikowski T., Ranft U. et al. Airborne particle exposure and extrinsic skin aging // J. Invest. Dermatol.— 2010.— Vol. 130 (12).— P. 2719—2726.
22.    Magnani N.D., Muresan X.M., Belmonte G. et al. Skin Damage Mechanisms Related to Airborne Particul  ate Matter Exposure // Toxicol. Sci.— 2016.— Vol. 149 (1).— P. 227—236.
23.    Kim K.E., Cho D., Park H.J. Air pollution and skin diseases: Adverse effects of airborne particulate matter on various skin diseases // Life Sci.— 2016.— Vol. 152.— P. 326—334.
24.    McCarthy J.T., Pelle E., Dong K. et al. Effects of ozone in normal human epidermal keratinocytes // Exp. Dermatol.— 2013.— Vol. 22 (5).— P. 360—361.
25.    Xu F., Yan S., Wu M. et al. Ambient ozone pollution as a risk factor for skin disorders // Br. J. Dermatol.— 2011.— Vol. 165 (1).— P. 224—225.
26.    Chow C.K.. Cigarette smoking and oxidative damage in the lung // Ann. N. Y. Acad. Sci.— 1993.— Vol. 686.— P. 289—298.
27.    Model D. Smoker’s face: an underrated clinical sign? // Br. Med. J.— 1985.— Vol. 291.— P. 1760—1762.
28.    Boyd A.S., Stasko T., King L.E.Jr et al. Cigarette smoking-associated elastotic changes in the skin // J. Am. Acad. Dermatol.— 1999.— Vol. 41 (1).— P. 23—26.
29.    Yin L., Morita A., Tsuji T. Alterations of extracellular matrix induced by tobacco smoke extract // Arch. Dermatol. Res. 2000.— Vol. 292 (4).— P. 188—194.
30.    Richer V., Roubille C., Fleming P. et al. Psoriasis and Smoking: A Systematic Literature Review and Meta-Ana­lysis With Qualitative Analysis of Effect of Smoking on Psoriasis Severity // J. Cutan. Med. Surg.— 2016.— Vol. 20 (3).— P. 221—227.
31.    Gupta M.A., Gupta A.K., Watteel G.N. Cigarette smoking in men may be a risk factor for increased severity of psoriasis of the extremities // Br. J. Dermatol.— 1996.— Vol. 135.— P. 859—860.
32.    Wu W., Liu H., Song F. et al. Associations between smoking behavior-related alleles and the risk of melanoma // Oncotarget.— 2016.— Vol. 17.— doi: 10.18632/oncotarget.10144.
33.    Li Z., Wang Z., Yu Y. et al. Smoking is inversely related to cutaneous malignant melanoma: results of a meta-analysis // Br. J. Dermatol.— 2015.— Vol. 173 (6).— P. 1540—1543.
34.    Kantor R., Kim A., Thyssen J., Silverberg JI. Association of atopic dermatitis with smoking: A systematic review and meta-analysis // J. Am. Acad. Dermatol.— 2016.— Vol. 16.— P.  S0190.
35.    Costenbader K.H., Kim D.J., Peerzada J. et al. Cigarette smoking and the risk of systemic lupus erythematosus: a meta-analysis // Arthritis. Rheum.— 2004.— Vol. 50 (3).— P. 849—857.
36.    Grodstein F., Speizer F.E., Hunter D.J. A prospective study of incident squamous cell carcinoma of the skin in the nurses’ health study // J. Natl. Cancer Inst.— 1995.— Vol. 87 (14).— P. 1061—1066.
37.    Konig A., Lehmann C., Rompel R. et al. Cigarette smoking as a triggering factor of hidradenitis suppurativa // Dermatol.— 1999.— Vol. 198 (3).— P. 261—264.
38.    Capitanio B., Sinagra J.L., Ottaviani M. et al. Acne and smoking // Dermatoendocrinol.— 2009.— Vol. 1(3).— P. 129—135.
39.    Lai Y.C., Yew Y.W. Smoking and Hand Dermatitis in the United States Adult Population // Ann. Dermatol.— 2016.— Vol. 28 (2).— P. 164—171.
40.    Brans R., Skudlik C., Weisshaar E. et al. Association between tobacco smoking and prognosis of occupational hand eczema: a prospective cohort study // Br. J. Dermatol.— 2014.— Vol. 171 (5).— P. 1108—1115.
41.    Ahn K. The role of air pollutants in atopic dermatitis // J. Allergy Clin. Immunol.— 2014.— Vol. 134 (5).— P. 993—999.
42.    Kallawicha K., Chuang Y.C., Lung S.C. et al. Exposure to ambient bioaerosols is associated with allergic skin diseases in Greater Taipei residents // Environ. Pollut.— 2016.— Vol. 4.— P. S0269.
43.    Ju Q., Zouboulis C.C., Xia L. Environmental pollution and acne: Chloracne // Dermatoendocrinol.— 2009.— Vol. 1 (3).— P. 125—128.
44.    Lefebvre M.A., Pham D.M., Boussouira B. et al. Evaluation of the impact of urban pollution on the quality of skin: a multicentre study in Mexico // Int. J. Cosmet. Sci.— 2015.— Vol. 37 (3).— P. 329—338.
45.    World Health Organization Media Centre. 7 million premature deaths annually linked to air pollution.— URL http://www.who.int/mediacentre/news/releases/2014/air-pollution/en/.
46.    Strukova E., Golub A., Markandya A. Air Pollution Costs in Ukraine // Accessible at http://www.feem.it/Feem/Pub/Publications/WPapers/default.htm.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Англійська

7. Огляди

 

Підхід до розробки уніфікованого клінічного протоколу з діагностики та лікування атопічного дерматиту

Л.Д. Калюжна, Л.В. Гречанська

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ

Проведено ретроспективний аналіз досвіду зі створення Українського протоколу з діагностики та лікування атопічного дерматиту. Мета роботи — необхідність аналізу Європейського і Всесвітнього протоколів.

Ключові слова: Протоколи, атопічний дерматит, діагноз, лікування.

Список літератури:  
1.    Akdis C.A., Akdis M., Bieber T. et al. Diagnosis and treatment of atopic dermatitis in children and adults: European Academy of Allergology? Asthma and Immunology/PRACTALL consensus Report // Allergy.— 2006.— Vol. 61.— P. 969—987.
2.    Bieber T. Atopic dermatitis // N. Engl. J. Med.— 2008.— Vol. 358.— P. 1483—1494.
3.    Lee J., Seto D., Bielory L. Meta-analysis of clinical trials of probiotics for prevention and treatment of pediatric atopic dermatitis // J. Allergy Clin. Immunol.— 2008.— Vol. 121 (1).— P. 116—121.
4.    Schafer T., Borowski C., Reese I. et al. Systematic review and evidence-based consensus guideline on prevention of allergy and atopic eczema of the German Network on Allergy Prevention (ABAP) // Minerva Pediatrica.—2008.— Vol. 60 (3).— P. 313—325.

Інше: Калюжна Лідія Денисівна, д. мед. н., проф. кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика
04295, м. Київ, вул. Богатирська, 32. Тел. (044) 413-53-52. E-mail: derma-nmapo@ukr.net
Гречанська Лариса Василівна, к. мед. н., асист. кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

 

Подход к разработке унифицированного протокола по диагностике и лечению атопического дерматита

Л.Д. Калюжная, Л.В. Гречанская

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев

Проведен ретроспективный анализ опыта создания Украинского протокола по диагностике и лечению атопического дерматита. Цель исследования — необходимость в анализе Европейского и Всемирного протоколов.

Ключевые слова: протоколы, атопический дерматит, диагноз, лечение.

Список литературы:  
1.    Akdis C.A., Akdis M., Bieber T. et al. Diagnosis and treatment of atopic dermatitis in children and adults: European Academy of Allergology? Asthma and Immunology/PRACTALL consensus Report // Allergy.— 2006.— Vol. 61.— P. 969—987.
2.    Bieber T. Atopic dermatitis // N. Engl. J. Med.— 2008.— Vol. 358.— P. 1483—1494.
3.    Lee J., Seto D., Bielory L. Meta-analysis of clinical trials of probiotics for prevention and treatment of pediatric atopic dermatitis // J. Allergy Clin. Immunol.— 2008.— Vol. 121 (1).— P. 116—121.
4.    Schafer T., Borowski C., Reese I. et al. Systematic review and evidence-based consensus guideline on prevention of allergy and atopic eczema of the German Network on Allergy Prevention (ABAP) // Minerva Pediatrica.—2008.— Vol. 60 (3).— P. 313—325.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

8. На допомогу практичному лікарю

 

Сучасні підходи до комплексного лікування розацеа і демодекозу з урахуванням етіопатогенетичних чинників. Огляд літератури та перспективні новітні вітчизняні лікувально-профілактичні засоби місцевої дії

Л.В. Гунченко1, В.І. Степаненко2

1 ТМО «Дерматовенерологія», Київ
2 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мета роботи — вивчити ефективність лікування хворих на розацеа і демодекоз із залученням новітніх лікувально-профілактичних засобів місцевої дії «Демоскін» (бальзам) та «Демоскін» (гель для повік) виробництва ТОВ «Бота­ні­ка» (Україна).
Матеріали та методи. Проведено огляд спеціальної літератури та аналіз ефективності лікування розацеа й демодекозу. Обстежено 16 хворих на розацеа та 9 хворих на демодекоз, серед яких жінок було 14, чоловіків — 11. Хворі мали вік від 24 до 65 років. У всіх їх за методом мікроскопії вмісту сальних залоз та лусочок епідермісу з ділянок ураженої шкіри обличчя виявлено від 3 до 23 на 1 см2 кліщів демодецид (Demodex folliculorum, Demodex brevis). Крім цього, у 7 із 9 обстежених хворих на демодекоз під час мікроскопії вій з повік також виявлені згадані кліщі.
Усіх 25 пацієнтів розподілено на групи з урахуванням клінічної картини перебігу дерматозів, зокрема еритематозної, папульозної і пустульозної форм. У 12 хворих на розацеа та у 6 хворих на демодекоз діагностовано супутню патологію травного каналу та ендокринну патологію.
Хворим на розацеа і демодекоз із еритематозною формою ураження (6 пацієнтів), а також пацієнтам із папульозною формою (11 пацієнтів) призначали місцеву терапію новим вітчизняним препаратом «Демоскін» (бальзам). Крім цього, 7 хворим на демодекоз, у яких виявлено кліщі демодециди на віях, додатково призначали місцево на повіки «Демоскін» (гель для повік). Відповідну місцеву терапію препаратами «Демоскін» (бальзам) та «Демоскін» (гель для повік) проводили паралельно із системною антибіотикотерапією, яку рекомендували всім 8 хворим із пустульозною формою ураження.  
Ефективність лікування у хворих на розацеа та демодекоз оцінювали через місяць терапії за такими критеріями: клінічне одужання, значне клінічне поліпшення, клінічне поліпшення, брак динаміки. Крім цього, в усіх пацієнтів проводили мікроскопічне контрольне дослідження на наявність кліщів демодецид.
Результати та обговорення. За результатами мікроскопічного дослідження вмісту сальних залоз і лусочок епідермісу зі шкіри обличчя на наявність кліщів демодецид у хворих з різними клінічними формами розацеа та демодекозу, проведеного через місяць місцевого застосування «Демоскіну» (бальзам), виявлено їх у всіх 25 (100 %) пацієнтів. Крім цього, в усіх 7 (100 %) хворих на демодекоз, у яких перед лікуванням виявлено згадані кліщі у віях, після місцевого застосування «Демоскіну» (гель для повік) протягом місяця їх також не було. Потребують також розгляду та обговорення результати клінічної ефективності препарату «Демоскін» (бальзам) після місцевого лікування протягом місяця. У 2 (50 %) із 4 хворих на розацеа з еритематозною формою ураження та у 1 (14 %) із 7 хворих з папульозною формою цього дерматозу, а також у 2 (100 %) хворих на демодекоз із еритематозною формою ураження діагностовано повне клінічне одужання, що характеризувалося повним регресом еритеми та папульозної висипки на шкірі обличчя, а також негативацією печіння й свербежу в ділянках ураження. Значне клінічне поліпшення діагностовано у 1 (25 %) із 4 хворих на розацеа з еритематозною формою ураження, у 4 (57 %) із 7 хворих з папульозною формою та у 1 (20 %) із 5 хворих на пустульозну форму розацеа, а також у 2 (50 %) із 4 хворих на демодекоз із папульозною формою ураження та у 1 (33 %) із 3 хворих з пустульозною формою цього дерматозу.
Клінічне поліпшення зареєстровано у 1 (25 %) із 4 хворих на еритематозну форму розацеа, у 2 (28 %) із 7 хворих на папульозну форму та у 3 (60 %) із 5 хворих на пустульозну форму розацеа, а також у 2 (50 %) хворих на демодекоз із папульозною формою та у 2 (66 %) пацієнтів із пустульозною формою ураження. Брак терапевтичної динаміки зафіксовано у 1 (20 %) з 5 хворих на розацеа з пустульозною клінічною формою ураження.
Висновки. Застосування новітніх вітчизняних лікувально-профілактичних засобів «Демоскін» (бальзам) та «Демоскін» (гель для повік) для місцевого лікування розацеа і демодекозу досить ефективне в разі еритематозної, папульозної та пустульозної клінічних форм цих дерматозів. Встановлено протизапальну, а також антидемодекозну дію препаратів, тобто згадані засоби можна альтернативно застосовувати в комплексній місцевій терапії розацеа і демодекозу.

Ключові слова: Розацеа, демодекоз, місцева терапія, «Демоскін» (бальзам) та «Демоскін» (гель для повік).

Список літератури:
1.    Абрагамович Л.Є. Новий спосіб лікування інфекції Heli­cobacter pylori у пацієнтів з розацеазною хворобою та деякими видами системного і алергійного дерматозів: тези доповідей І (УІІІ) з’їзду Української Асоціації ліка­рів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 161.
2.    Адаскевич В.П. Акне и розацеа.— СПб: Ольга, 2000.— 132 с.
3.    Акбулатова Л.Х. Патогенная роль клеща Demodex и клинические формы демодекоза у человека // Вестн. дерматол. и венерол.— 1966.— № 12.— C. 57—61.
4.    Антоньев А.А., Шеварова В.Н., Иванова Г.Н., Кузне­цова Т.С. Розацеа и демодекоз по данным кафедры дерматовенерологии ЦОЛИУВ за 5 лет: сб. науч. труд. Новые косметические препараты и лечение заболеваний и косметических недостатков.— М., 1988.— С. 41—43.
5.    Аравийская Е.Р. Современная комплексная терапия акне и розацеа— задача специалиста: тез. науч. раб. ІХ Все­рос. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 89.
6.    Ахтямов С.Н., Бутов Ю.С. Практическая дерматокосметология.— М.: Медицина, 2003.— 400 с.
7.    Бабаянц Р.С., Ильинская А.В., Громова С.А. и др. Метро­нидазол в терапии розацеа и периорального дерматита // Вестн. дерматол. и венерол.— 1983.— № 1.— С. 13—15.
8.    Батыршина С.В., Гордеева А.М., Булгакова Д.Р., Бог­данова М.А. Скинорен гель в терапии угревой болезни и розацеа: тез. науч. раб. ІХ Всерос. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 89.
9.    Бобров В.И. Розовые угри носа, осложненные демодекозом // Вестн. дерматол. и венерол.— 1994.— № 4.— С. 43—44.
10.    Богунов И.М. Криотерапия в комплексном лечении обыкновенных и розовых угрей // Вестн. дерматол.— 1995.— № 3.— С. 44—45.
11.    Вартапетов А.Я. Фолликулярный демодекс в патологии кожи: тез. докл. науч.-практ. конф. Московского НИИ косметологии МЗ РСФСР.— М., 1972.— С. 38—39.
12.    Васильева М.С., Ланге А.Б. Популяции клещей-железниц при периоральном дерматите и розацеа: тез. докл. VI Всероc. съезда дерматол. и венерол.— 1989.— Ч. 2.— С. 375—377.
13.    Возианова С.В. Современный взгляд на систему микроциркуляторного русла кожи и его изменения при розацеа // Дерматол. и венерол.— 2004.— № 4 (26).— С. 43—47.
14.    Возіанова С.В. Сучасні аспекти етіопатогенезу розацеа: Тез. доп. І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005— № 3 (18).— С. 165.
15.    Возіанова С.В. Клініко-патогенетичні особливості формування та перебігу розацеа у жінок та чоловіків, їх порівняльна характеристика та розробка диферен­ційо­ваного алгоритму лікування: автореф. диc. …д-ра мед. наук.— Харків, 2008.— 39 c.
16.    Горголь В.Т., Коган Б.Г. Пути становления паразитизма в семействе Dеmodecidae: тези доповідей І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і кос­метологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (8).— С. 168.
17.    Довжанский С.И., Грашкина И.Г. К патогенезу и терапии розацеа и периорального дерматита // Вестн. дерматол. и венерол.— 1980.— № 4.— С. 38—40.
18.    Кирпичева Н.В. Скин-кап в терапии розовых угрей, осложненных демодекозом. Патогенез, диагностика, терапия и профилактика инфекций, передаваемых половым путем, и кожных болезней.— Минск, 2000.— С. 165—167.
19.    Ковалев В.М., Верба Я.И. Новый аэрозольный препарат «Скин-Кап» в комплексной терапии розацеа: тез. докл. VII съезда дерматологов и венерологов.— Казань, 1996.— Ч. 1.— С. 138—139.
20.    Коган Б.Г., Степаненко В.І. Удосконалена лабораторна діагностика і сучасні підходи до лікування демодекозу // Галицький лікарський вісник.— 2001.— Т. 8, № 4.— С. 58—62.
21.    Коган Б.Г. Клинико-иммунологические особенности, диагностика и лечение демодекоза: автореф. дис. ...канд. мед наук.— К., 1995.— 23 c
22.    Коган Б.Г., Степаненко В.І. Раціональна комплексна те­­рапія розацеа, демодекозу і дерматиту періорального з урахуванням етіопатогенезу та особливостей клінічного перебігу дерматозів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2006.— № 1 (20).— С. 14—28.
23.    Коган Б.Г. Діагностика і терапія розацеа, демодекозу і дерматиту періорального з урахуванням спільних чин­ників виникнення, патогенезу та особливостей клінічного перебігу дерматозів: автореф. диc. …д-ра мед. наук.— К., 2006.— 44 c.
24.    Корнева Л.В., Махнева Н.В., Базовая Д.А. Роаккутан в случае сочетанной патологии acne vulgaris и acne rosacea: тез. науч. раб. ІХ Всероc. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 94.
25.    Кубанова А.А., Скрипкин Ю.К., Федоров С. М., Тимо­шин Г.Г. Спрегаль в терапии больных розовыми угрями и демодекозом: матер. науч.-практ. конф. «Новое в диагностике и лечении заболеваний, передающихся половым путем и болезней кожи».— М., 1997.— С. 49—50.
26.    Кубанова А.А., Махакова Ю.Б. Розацеа: диагностика и лечение // Вестн. дерматол. и венерол.— 2015.— № 4.— С. 27—35.
27.    Кудрина М.И. Азелаиновая кислота (скинорен) в терапии розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 2000.— № 1.— С. 24— 26.
28.    Кусая Н.В., Юцковская Я.А., Метляева Н.Б., Маслов Е.В. Диагностика и лечение больных первичным и вторичным демодекозом: тез. науч. раб. ІХ Всероc. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 81.
29.    Мужичук В.В., Бродская О.М., Агапова И.Р. Опыт ис­­пользования «Вормила» в лечении демодекоза: тез. доп. І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дермато­венерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 158.
30.    Олисова О.Ю., Додина М.И.. Кушлинский Н.Е. Роль фактора роста сосудистого эндотелия в патогенезе розацеа и его медикаментозная коррекция // Клин. дерматол. и венерол.— 2012.— № 1.— С. 49—55.
31.    Потекаев Н.Н. Розацеа, этиология, клиника, терапия.— М., 2000.— 143 c.
32.    Пинсмон И.Я., Верхогляд И.В., Семочкин А.В. Совре­менные методы лечения розацеа // Лечащий врач.— 2012.— № 10.— С. 10—13.
33.    Разнатовский К.И., Алиев Ф.А. Оценка показателей мик­роциркуляции в области лица у женщин с розацеа: тез. науч. раб. ІХ Всероc. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 96.
34.    Рыжкова Е.И. Роль клеща Demodex folliculorum в этиологии и патогенезе розацеа.— В кн.: Актуальные вопросы косметологии.— М., 1977.— С. 16— 20.
35.    Рыжкова Е.И., Лягушкина М.П. Комплексная терапия больных розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 1978.— №  6.— С. 16— 22.
36.    Сенишин Н.Ю. Порівняння клінічної ефективності лі­­кування рожевих вугрів «Мератином» з традиційними методами: тез. доп. І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 160.
37.    Темников В.Е. Особенности иммунного статуса при розовых угрях // Иммунология в дерматовенерологии.— Нижний Новгород, 1991. — С. 86—88.
38.    Хайрутдинов В.Р. Розацеа: современные представления о патогенезе, клинической картине и лечении // Эффек­тивная фармакотерапия.— 2014.— №  3.— С. 32—37.
39.    Черкасова М.В. Новые аспeкты патогенеза и лечения розацеа (клинико-эпидемиологическое и иммунологическое исследование): автореф. диc. …канд. мед. наук.— М., 1997.— 18 c.
40.    Черкасова М.В., Сергеев Ю.В. Тиберал в лечении больных розацеа: тез. докл. науч.-практ. конф. «Новое в ди­аг­ностике и лечении заболеваний, передающихся половым путем и болезней кожи» // 1997.— № 3.— С. 113—114.
41.    Черкасова М.В., Сергеев Ю.В. Эглонил в патологической терапии розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 1995.— № 5.— С. 40—43.
42.    Чуистова И.П., Шеремет Н.А., Ярмак Т.Д. О клинических проявлениях глазного демодекоза // Офтальмол. журн.— 1985.— № 4.— С. 250—252.
43.    Шармазан С.И. Комплексное лечение больных розацеа женщин климактерического периода с применением за­­местительной гормональной терапии // Дерматовенерол., косметол., сексопатол.— 2000.— № 2 (3).— С. 57—62.
44.    Шахнес И.Е., Крепкер Я.Б. Опыт лечения розацеа и периорального дерматита трихополом // Вестн. дерматол.— 1985.— № 3.— С. 55—57.
45.    Aizava H., Niimura M. Oral spinolactone therapy in male patients with rosacea // Journ. Dermatol.— 1992.— Vol. 19, N 5.— P. 293— 299.
46.    Akilov O.E., Mumcuogly K.V. Immune response in demo­dicosis // JEADV.— 2004.— Vol. 18.— P. 440—444.
47.    Aron-Brunetier R. La rosacea du visage. Diagnostic, phy­siopathologie et traitement // Presse Med.— 1958.— Vol. 66.— P. 1151—1154.
48.    Barnhorst D.A.Jr., Foster J.A., Chern K.C., Meisler Dm. The efficacy of topical metronidasole in the treatment of ocular Rosacea // Ophtalmology.— 1996.— Vol. 103, N 11.— P. 1880—1883.
49.    Basta-Juzbazik A., Dobric I. The effect of local administration of criocorticosteroids on the course and therapy of rosacea // Lijes Vjesn.— 1989.— Vol. 113, N 3.— P. 89—93.
50.    Berg M., Liden S. An epidemiological study of rosacea // Acta Dermat. Venerol (Stockh).— 1989.— Vol. 69 (5).— P. 419—423.
51.    Bonnar E., Eustace P., Powell F.C. The Demodex mite population in rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 1993.— Vol. 28.— N 3.— P. 443—448.
52.    Clark D.P., Hanke C. Electrosurgical treatment of rhino­phyma // J. Am. Acad. Dermatol.— 1990.— Vol. 22.— P. 831—837.
53.    Dahl M.V., Jarratt M., Kaplan D. et al. Once-daily topical metronidasole cream formulations in the treatment of the papules and pustules of rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2001.— Vol. 45.— Р. 723—730.
54.    Elewski B.E., Fleischer A.B., Pariser D. A comparison of 15 % azelaic acid gel and 0,75 % metronidazole gel the topical treatment of papulopustular rosacea: results of a randomized trial // Arch. Dermatol.— 2003.—Vol. 139.— N 11.— P. 1444—1450.
55.    Ertl G.A., Levine N., Kligman A.M. A comparision of the efficacy of topical tretinoin and low-dose oral isotretinoin in rosacea // Arch. Dermatol.— 1994.— Vol. 130.— N 3.— P. 319—342.
56.    Forton F., Seyes B. Density of Demodex folliculorum in ro­­sa­cea: a casecjntrol study using standardized skin surface biopsy // Br.  J. Dermatol.— 1993.— Vol. 128 (6).— P. 650—658.
57.    Garnis-Jones S. Psychological aspects of rosacea // J. Cutan. Med. Surg.— 1998.— Vol. 2 (Suppl. 4).— P. 4—9.
58.    Gedik G.K., Karaduman A., Sivri B., Caner B. Has Heli­cobacter pylori eradication therapy any effect on severity of rosacea symptoms? // J. Europ. Acad. Dermatol. Venereol.— 2005.— Vol. 19, N 3.— P. 398.
59.    Grossmans E., Dungler T., Kien T.T., Kremer M. Demodex folliculorum and Rosacea: Experimentele und immo­nologische Studien // Z. Hautkr.— 1980.— Vol. 55.— N 18.— P. 1211—1218.
60.    Grove D.I., Mahmouud A.A., Warren K.S. Supression of ceiimediated Immunity by Metronidasole // Int. Archs Allergy Appl. Immunol.— 1977.— N 54.— P. 422—427.
61.    Gurer M.A., Erel A., Erbas D. et al. The seroprevalence of Helicobacter pylori and nitric osidi in acne rosacea // Int. J. Dermatol.— 2002.— Vol. 41.— P. 768—770.
62.    Hellerich U., Metzelder M. Incidence of scalp involvement by Demodex folliculorum Simon ectoparasites in a patho­logie-anatomic and forensic medicine autopsy sample (in German) // Arch. Kriminol.— 1994.— Vol. 194.— P. 111—118.
63.    Helm K., Menz J., Gibson L., Dicken C. A clinical and histopathologic study of granulomatous rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 1991.— Vol. 25.— N 6.— P. 1038—1043.
64.    Hirschmann J.V. Does Helicobacter pylori have a role in the pathogenesis of rosacea? // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— Vol. 42.— P. 537—539.
65.    Irvine C., Kumar P., Marks R. Isotretinion in the treatment of rosacea and rhinophyma. In: Marks R., Plewig G. (eds). Acne and related disorders // Dunitz.-London.— 1989.— P. 301—305.
66.    Ivy S., Mackall C., Gore L. Demodicosis in childhood acute lymphoblastic leukemia:an opportunistic infection occuring with immunosupression // J. Pediatr.— 1995.— Vol. 127.— P. 751—754.
67.    Jones M.P., Knable A.L., White M.J., Durning S.J. Heli­cobacter pylori in rosacea: lack of an association // Arch. Dermetol.— 1998.— Vol. 134.— P. 511.
68.    Joo J., Reid D., Kimball A. Metronidazole in the treatment of rosacea: do formulation, dosing and concentration matter? // Drugs Dermatol.— 2006.— Vol. 5, N 4.— P. 317—319.
69.    Litt J.Z. Steroid-induced rosacea // Am. Fam. Physisian.— 1993.— Vol. 48.— N 1.— P. 67—71.
70.    Maddin S. A comparison of topical aze-laic acid 20 % cream and topical metronidasole 0,76 % cream in the treatment of patients with papulopustular rasacea // J. Amer. Acad. Dermatol.— 1999.— Vol. 40.— P. 961—965.
71.    Moravvej H., Vesal P., Abbasian M. et al. The relationship between demodex mites and rosacea // J. Eur. Acad. Der­matol. Venereol.— 2005.— Vol. 19. (Suppl. 2).— P. 1—64.
72.    Nutting W.B., Beerman H. Demodicosis and sym­biophobia: status, terminology and treatments // Intern. Journ. Dermatol.— 1983.— Vol. 22.— N 1.— P. 13—17 .
73.    Plevig G., Jansen T., Kligman A.M. Pyoderma faciale. A re­­viw and report of 20 additional cases: is it rosaces // Arch. Dermatol.— 1992.— T. 128, N 12.— P. 1611—1617.
74.    Plewig G., Jansen T., Kligman A.M. Pyoderma faciale. A reviw and report of 20 additional cases: is it rosaces // Arch. Dermatol.— 1994.— T. 128, N 12.— P. 1611—1617.
75.    Quarterman M.J., Johnson D.W., Abele D.C. et al. Ocular rosacea. Signs, symptoms, and tear studies before and after treatment with doxycycline // Arch. Dermatol.— 1997.— Vol. 133, N 1.— P. 89—90.
76.    Rebora A. Rosaces // Journ. Invest. Derm.— 1987.— Vol. 88, N 3.— P. 56—60.
77.    Rebora A., Drago F. Helicobacter pylori and rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— Vol. 43, N 5 (1).— P. 884.
78.    Saraf S., Belgi A., Williams R. Clarithromycin, an effective treatment for rosacea // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2005.— Vol. 19 (Suppl. 2).— P. 1—145.
79.    Sancher J., Somolinos F., Fmodoraz P. et al. A rando­mized, double-blind, placebo-controlled trial of the combined effect of doxycycline hyslate 20-mg tablets and metronidazole 0,75 % topical lotion in the treatment of rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2005.— Vol. 53, N 5.— P. 791—797.
80.    Seal D.V., Wright P., Ficker L. et al. Placebo controlled trial of fu­­sidic acid gel and oxytetracycline for recurrent blefaritis and ro­­sacea // Br. Journ. Ophtalmol.— 1995.— T. 79, N 1.— P. 42—45.
81.    Shultz H. Systemishe Minjcyclintherapie der Rosacea/Fal­lstudie aus der Praxis // Akt. Dermatol.— 1986.— N 12.— S. 143—145.
82.    Torresani C., Pavesi A., Manara G. Clarithromycin versus doxycycline in the treatment of rosacea // Int. J. Dermatol.— 1997.— Vol. 36.— P. 942—946.
83.    Triboutot D., Thieroff-Ekerdt R., Graupe K. Efficacy and safety of azelaic acid (15 %) del as a new treatment for papulopustular rosacea:results from two vehicle-controlled, randomized phase III studies // J. Am. Acad. Dermatol.— 2003.— Vol. 48.— P. 836—845.
84.    Turjanmaa K., Reunala T. Isotretinoin treatmen of rosacea // Acta. Derm. Venereol (Stockh.).— 1987.— N 67.— P. 89—91.
85.    Wells K., Brodell R., Topical corticosteroid addiction. A cause of perioral dermatitis // Postgrad-Med.— 1993.—Vol. 93, N 5.— P. 225—230.
86.    Wilkin J.K. Rosacea; pathophysiology and treatments //Arch. Dermatol.— 1994.— P. 359—362.

Інше: Гунченко Людмила Валентинівна, лікар дерматовенеролог ТМО «Дерматовенерологія» у м. Києві
01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 72
Тел. (098) 949-17-62
E-mail: Lyudgunkiev@gmail.com
Степаненко Віктор Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

Стаття написана за підтримки ТОВ «Ботаніка»

 

Современные подходы к комплексному лечению розацеа и демодекоза с учетом этиопатогенетических факторов. Обзор литературы и перспективные новые отечественные лечебно-профилактические средства местного действия

Л.В. Гунченко1, В.И. Степаненко2

1 ТМО «Дерматовенерология», Киев
2 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Цель работы — изучить эффективность лечения больных розацеа и демодекозом с привлечением новейших лечебно-профилактических средств местного действия «Демоскин» (бальзам) и «Демоскин» (гель для век) производства ООО «Ботаника» (Украина).
Материалы и методы. Проведен обзор специальной литературы и анализ эффективности лечения розацеа и демодекоза. Обследовано 16 больных розацеа и 9 больных демодекозом, среди которых женщин было 14, мужчин — 11. Больные имели возраст от 24 до 65 лет. Во всех их по методу микроскопии содержимого сальных желез и чешуек эпидермиса с участков пораженной кожи лица обнаружено от 3 до 23 на 1 см2 клещей демодецид (Demodex folliculorum, Demodex brevis). Кроме этого, в 7 из 9 обследованных больных демодекозом при микроскопии ресниц с век также обнаружены упомянутые клещи.
Все 25 пациентов разделены на группы с учетом клинической картины течения дерматозов, в частности эритематозной, папулезной и пустулезной форм. У 12 больных розацеа и у 6 больных демодекозом диагностировано сопутствующую патологию пищеварительного тракта и эндокринную патологию.
Больным розацеа и демодекозом с эритематозной формой поражения (6 пациентов), а также пациентам с папулезной формой (11 пациентов) назначали местную терапию новым отечественным препаратом «Демоскин» (бальзам). Кроме этого, 7 больным демодекозом, в которых обнаружены клещи демодециды на ресницах, дополнительно назначали местно на веки «Демоскин» (гель для век). Соответствующую местную терапию препаратами «Демоскин» (бальзам) и «Демоскин» (гель для век) проводили параллельно с системной антибиотикотерапией, которую рекомендовали всем 8 больным с пустулезной формой поражения.
Эффективность лечения у больных розацеа и демодекозом оценивали через месяц терапии по следующим критериям: клиническое выздоровление, значительное клиническое улучшение, клиническое улучшение, отсутствие динамики. Кроме этого, у всех пациентов проводили микроскопическое контрольное исследование на наличие клещей демодецид.
Результаты и обсуждение. По результатам микроскопического исследования содержимого сальных желез и чешуек эпидермиса с кожи лица на наличие клещей демодецид у больных с различными клиническими формами розацеа и демодекоза, проведенного через месяц местного применения «Демоскина» (бальзам), выявлено их во всех 25 (100 %) пациентов. Кроме этого, во всех 7 (100 %) больных демодекозом, у которых перед лечением обнаружены упомянутые клещи в ресницах, после местного применения «Демоскина» (гель для век) в течение месяца их тоже не было. Требуют также рассмотрения и обсуждения результаты клинической эффективности препарата «Демоскин» (бальзам) после местного лечения в течение месяца. В 2 (50 %) из 4 больных розацеа с эритематозной формой поражения и у 1 (14 %) из 7 больных с папулезной формой этого дерматоза, а также в 2 (100 %) больных демодекоз с эритематозной формой поражения диагностировано полное клиническое выздоровление, что характеризовалось полным регрессом эритемы и папулезной сыпи на коже лица, а также негативация жжения и зуда в участках поражения. Значительное клиническое улучшение диагностировано у 1 (25 %) из 4 больных розацеа с эритематозной формой поражения, у 4 (57 %) из 7 больных с папулезной формой и 1 (20 %) из 5 больных пустулезной формой розацеа, а также в 2 (50 %) из 4 больных демодекозом с папулезной формой поражения и у 1 (33 %) из 3 больных с пустулезной формой этого дерматоза.
Клиническое улучшение зарегистрировано у 1 (25 %) с 4 больных эритематозной формой розацеа, в 2 (28 %) из 7 больных папулезной формой и у 3 (60 %) из 5 больных пустулезной формой розацеа, а также в 2 (50 %) больных демодекозом с папулезной формой и 2 (66 %) пациентов с пустулезной формой поражения. Отсутствие терапевтической динамики зафиксировано у 1 (20 %) из 5 больных розацеа с пустулезной клинической формой поражения.
Выводы. Применение новейших отечественных лечебно-профилактических средств «Демоскин» (бальзам) и «Демоскин» (гель для век) для местного лечения розацеа и демодекоза достаточно эффективно в случае эритематозной, папулезной и пустулезной клинических форм этих дерматозов. Установлено противовоспалительное, а также антидемодекозное действие препаратов, то есть упомянутые средства можно альтернативно применять в комплексной местной терапии розацеа и демодекоза.

Ключевые слова: розацеа, демодекоз, местная терапия, «Демоскин» (бальзам) и «Демоскин» (гель для ресниц).

Список литературы:
1.    Абрагамович Л.Є. Новий спосіб лікування інфекції Heli­cobacter pylori у пацієнтів з розацеазною хворобою та деякими видами системного і алергійного дерматозів: тези доповідей І (УІІІ) з’їзду Української Асоціації ліка­рів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 161.
2.    Адаскевич В.П. Акне и розацеа.— СПб: Ольга, 2000.— 132 с.
3.    Акбулатова Л.Х. Патогенная роль клеща Demodex и клинические формы демодекоза у человека // Вестн. дерматол. и венерол.— 1966.— № 12.— C. 57—61.
4.    Антоньев А.А., Шеварова В.Н., Иванова Г.Н., Кузне­цова Т.С. Розацеа и демодекоз по данным кафедры дерматовенерологии ЦОЛИУВ за 5 лет: сб. науч. труд. Новые косметические препараты и лечение заболеваний и косметических недостатков.— М., 1988.— С. 41—43.
5.    Аравийская Е.Р. Современная комплексная терапия акне и розацеа— задача специалиста: тез. науч. раб. ІХ Все­рос. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 89.
6.    Ахтямов С.Н., Бутов Ю.С. Практическая дерматокосметология.— М.: Медицина, 2003.— 400 с.
7.    Бабаянц Р.С., Ильинская А.В., Громова С.А. и др. Метро­нидазол в терапии розацеа и периорального дерматита // Вестн. дерматол. и венерол.— 1983.— № 1.— С. 13—15.
8.    Батыршина С.В., Гордеева А.М., Булгакова Д.Р., Бог­данова М.А. Скинорен гель в терапии угревой болезни и розацеа: тез. науч. раб. ІХ Всерос. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 89.
9.    Бобров В.И. Розовые угри носа, осложненные демодекозом // Вестн. дерматол. и венерол.— 1994.— № 4.— С. 43—44.
10.    Богунов И.М. Криотерапия в комплексном лечении обыкновенных и розовых угрей // Вестн. дерматол.— 1995.— № 3.— С. 44—45.
11.    Вартапетов А.Я. Фолликулярный демодекс в патологии кожи: тез. докл. науч.-практ. конф. Московского НИИ косметологии МЗ РСФСР.— М., 1972.— С. 38—39.
12.    Васильева М.С., Ланге А.Б. Популяции клещей-железниц при периоральном дерматите и розацеа: тез. докл. VI Всероc. съезда дерматол. и венерол.— 1989.— Ч. 2.— С. 375—377.
13.    Возианова С.В. Современный взгляд на систему микроциркуляторного русла кожи и его изменения при розацеа // Дерматол. и венерол.— 2004.— № 4 (26).— С. 43—47.
14.    Возіанова С.В. Сучасні аспекти етіопатогенезу розацеа: Тез. доп. І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005— № 3 (18).— С. 165.
15.    Возіанова С.В. Клініко-патогенетичні особливості формування та перебігу розацеа у жінок та чоловіків, їх порівняльна характеристика та розробка диферен­ційо­ваного алгоритму лікування: автореф. диc. …д-ра мед. наук.— Харків, 2008.— 39 c.
16.    Горголь В.Т., Коган Б.Г. Пути становления паразитизма в семействе Dеmodecidae: тези доповідей І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і кос­метологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (8).— С. 168.
17.    Довжанский С.И., Грашкина И.Г. К патогенезу и терапии розацеа и периорального дерматита // Вестн. дерматол. и венерол.— 1980.— № 4.— С. 38—40.
18.    Кирпичева Н.В. Скин-кап в терапии розовых угрей, осложненных демодекозом. Патогенез, диагностика, терапия и профилактика инфекций, передаваемых половым путем, и кожных болезней.— Минск, 2000.— С. 165—167.
19.    Ковалев В.М., Верба Я.И. Новый аэрозольный препарат «Скин-Кап» в комплексной терапии розацеа: тез. докл. VII съезда дерматологов и венерологов.— Казань, 1996.— Ч. 1.— С. 138—139.
20.    Коган Б.Г., Степаненко В.І. Удосконалена лабораторна діагностика і сучасні підходи до лікування демодекозу // Галицький лікарський вісник.— 2001.— Т. 8, № 4.— С. 58—62.
21.    Коган Б.Г. Клинико-иммунологические особенности, диагностика и лечение демодекоза: автореф. дис. ...канд. мед наук.— К., 1995.— 23 c
22.    Коган Б.Г., Степаненко В.І. Раціональна комплексна те­­рапія розацеа, демодекозу і дерматиту періорального з урахуванням етіопатогенезу та особливостей клінічного перебігу дерматозів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2006.— № 1 (20).— С. 14—28.
23.    Коган Б.Г. Діагностика і терапія розацеа, демодекозу і дерматиту періорального з урахуванням спільних чин­ників виникнення, патогенезу та особливостей клінічного перебігу дерматозів: автореф. диc. …д-ра мед. наук.— К., 2006.— 44 c.
24.    Корнева Л.В., Махнева Н.В., Базовая Д.А. Роаккутан в случае сочетанной патологии acne vulgaris и acne rosacea: тез. науч. раб. ІХ Всероc. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 94.
25.    Кубанова А.А., Скрипкин Ю.К., Федоров С. М., Тимо­шин Г.Г. Спрегаль в терапии больных розовыми угрями и демодекозом: матер. науч.-практ. конф. «Новое в диагностике и лечении заболеваний, передающихся половым путем и болезней кожи».— М., 1997.— С. 49—50.
26.    Кубанова А.А., Махакова Ю.Б. Розацеа: диагностика и лечение // Вестн. дерматол. и венерол.— 2015.— № 4.— С. 27—35.
27.    Кудрина М.И. Азелаиновая кислота (скинорен) в терапии розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 2000.— № 1.— С. 24— 26.
28.    Кусая Н.В., Юцковская Я.А., Метляева Н.Б., Маслов Е.В. Диагностика и лечение больных первичным и вторичным демодекозом: тез. науч. раб. ІХ Всероc. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 81.
29.    Мужичук В.В., Бродская О.М., Агапова И.Р. Опыт ис­­пользования «Вормила» в лечении демодекоза: тез. доп. І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дермато­венерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 158.
30.    Олисова О.Ю., Додина М.И.. Кушлинский Н.Е. Роль фактора роста сосудистого эндотелия в патогенезе розацеа и его медикаментозная коррекция // Клин. дерматол. и венерол.— 2012.— № 1.— С. 49—55.
31.    Потекаев Н.Н. Розацеа, этиология, клиника, терапия.— М., 2000.— 143 c.
32.    Пинсмон И.Я., Верхогляд И.В., Семочкин А.В. Совре­менные методы лечения розацеа // Лечащий врач.— 2012.— № 10.— С. 10—13.
33.    Разнатовский К.И., Алиев Ф.А. Оценка показателей мик­роциркуляции в области лица у женщин с розацеа: тез. науч. раб. ІХ Всероc. съезда дерматовенерол.— М., 2005.— Т. 1.— С. 96.
34.    Рыжкова Е.И. Роль клеща Demodex folliculorum в этиологии и патогенезе розацеа.— В кн.: Актуальные вопросы косметологии.— М., 1977.— С. 16— 20.
35.    Рыжкова Е.И., Лягушкина М.П. Комплексная терапия больных розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 1978.— №  6.— С. 16— 22.
36.    Сенишин Н.Ю. Порівняння клінічної ефективності лі­­кування рожевих вугрів «Мератином» з традиційними методами: тез. доп. І (VІІІ) з’їзду Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 160.
37.    Темников В.Е. Особенности иммунного статуса при розовых угрях // Иммунология в дерматовенерологии.— Нижний Новгород, 1991. — С. 86—88.
38.    Хайрутдинов В.Р. Розацеа: современные представления о патогенезе, клинической картине и лечении // Эффек­тивная фармакотерапия.— 2014.— №  3.— С. 32—37.
39.    Черкасова М.В. Новые аспeкты патогенеза и лечения розацеа (клинико-эпидемиологическое и иммунологическое исследование): автореф. диc. …канд. мед. наук.— М., 1997.— 18 c.
40.    Черкасова М.В., Сергеев Ю.В. Тиберал в лечении больных розацеа: тез. докл. науч.-практ. конф. «Новое в ди­аг­ностике и лечении заболеваний, передающихся половым путем и болезней кожи» // 1997.— № 3.— С. 113—114.
41.    Черкасова М.В., Сергеев Ю.В. Эглонил в патологической терапии розацеа // Вестн. дерматол. и венерол.— 1995.— № 5.— С. 40—43.
42.    Чуистова И.П., Шеремет Н.А., Ярмак Т.Д. О клинических проявлениях глазного демодекоза // Офтальмол. журн.— 1985.— № 4.— С. 250—252.
43.    Шармазан С.И. Комплексное лечение больных розацеа женщин климактерического периода с применением за­­местительной гормональной терапии // Дерматовенерол., косметол., сексопатол.— 2000.— № 2 (3).— С. 57—62.
44.    Шахнес И.Е., Крепкер Я.Б. Опыт лечения розацеа и периорального дерматита трихополом // Вестн. дерматол.— 1985.— № 3.— С. 55—57.
45.    Aizava H., Niimura M. Oral spinolactone therapy in male patients with rosacea // Journ. Dermatol.— 1992.— Vol. 19, N 5.— P. 293— 299.
46.    Akilov O.E., Mumcuogly K.V. Immune response in demo­dicosis // JEADV.— 2004.— Vol. 18.— P. 440—444.
47.    Aron-Brunetier R. La rosacea du visage. Diagnostic, phy­siopathologie et traitement // Presse Med.— 1958.— Vol. 66.— P. 1151—1154.
48.    Barnhorst D.A.Jr., Foster J.A., Chern K.C., Meisler Dm. The efficacy of topical metronidasole in the treatment of ocular Rosacea // Ophtalmology.— 1996.— Vol. 103, N 11.— P. 1880—1883.
49.    Basta-Juzbazik A., Dobric I. The effect of local administration of criocorticosteroids on the course and therapy of rosacea // Lijes Vjesn.— 1989.— Vol. 113, N 3.— P. 89—93.
50.    Berg M., Liden S. An epidemiological study of rosacea // Acta Dermat. Venerol (Stockh).— 1989.— Vol. 69 (5).— P. 419—423.
51.    Bonnar E., Eustace P., Powell F.C. The Demodex mite population in rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 1993.— Vol. 28.— N 3.— P. 443—448.
52.    Clark D.P., Hanke C. Electrosurgical treatment of rhino­phyma // J. Am. Acad. Dermatol.— 1990.— Vol. 22.— P. 831—837.
53.    Dahl M.V., Jarratt M., Kaplan D. et al. Once-daily topical metronidasole cream formulations in the treatment of the papules and pustules of rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2001.— Vol. 45.— Р. 723—730.
54.    Elewski B.E., Fleischer A.B., Pariser D. A comparison of 15 % azelaic acid gel and 0,75 % metronidazole gel the topical treatment of papulopustular rosacea: results of a randomized trial // Arch. Dermatol.— 2003.—Vol. 139.— N 11.— P. 1444—1450.
55.    Ertl G.A., Levine N., Kligman A.M. A comparision of the efficacy of topical tretinoin and low-dose oral isotretinoin in rosacea // Arch. Dermatol.— 1994.— Vol. 130.— N 3.— P. 319—342.
56.    Forton F., Seyes B. Density of Demodex folliculorum in ro­­sa­cea: a casecjntrol study using standardized skin surface biopsy // Br.  J. Dermatol.— 1993.— Vol. 128 (6).— P. 650—658.
57.    Garnis-Jones S. Psychological aspects of rosacea // J. Cutan. Med. Surg.— 1998.— Vol. 2 (Suppl. 4).— P. 4—9.
58.    Gedik G.K., Karaduman A., Sivri B., Caner B. Has Heli­cobacter pylori eradication therapy any effect on severity of rosacea symptoms? // J. Europ. Acad. Dermatol. Venereol.— 2005.— Vol. 19, N 3.— P. 398.
59.    Grossmans E., Dungler T., Kien T.T., Kremer M. Demodex folliculorum and Rosacea: Experimentele und immo­nologische Studien // Z. Hautkr.— 1980.— Vol. 55.— N 18.— P. 1211—1218.
60.    Grove D.I., Mahmouud A.A., Warren K.S. Supression of ceiimediated Immunity by Metronidasole // Int. Archs Allergy Appl. Immunol.— 1977.— N 54.— P. 422—427.
61.    Gurer M.A., Erel A., Erbas D. et al. The seroprevalence of Helicobacter pylori and nitric osidi in acne rosacea // Int. J. Dermatol.— 2002.— Vol. 41.— P. 768—770.
62.    Hellerich U., Metzelder M. Incidence of scalp involvement by Demodex folliculorum Simon ectoparasites in a patho­logie-anatomic and forensic medicine autopsy sample (in German) // Arch. Kriminol.— 1994.— Vol. 194.— P. 111—118.
63.    Helm K., Menz J., Gibson L., Dicken C. A clinical and histopathologic study of granulomatous rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 1991.— Vol. 25.— N 6.— P. 1038—1043.
64.    Hirschmann J.V. Does Helicobacter pylori have a role in the pathogenesis of rosacea? // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— Vol. 42.— P. 537—539.
65.    Irvine C., Kumar P., Marks R. Isotretinion in the treatment of rosacea and rhinophyma. In: Marks R., Plewig G. (eds). Acne and related disorders // Dunitz.-London.— 1989.— P. 301—305.
66.    Ivy S., Mackall C., Gore L. Demodicosis in childhood acute lymphoblastic leukemia:an opportunistic infection occuring with immunosupression // J. Pediatr.— 1995.— Vol. 127.— P. 751—754.
67.    Jones M.P., Knable A.L., White M.J., Durning S.J. Heli­cobacter pylori in rosacea: lack of an association // Arch. Dermetol.— 1998.— Vol. 134.— P. 511.
68.    Joo J., Reid D., Kimball A. Metronidazole in the treatment of rosacea: do formulation, dosing and concentration matter? // Drugs Dermatol.— 2006.— Vol. 5, N 4.— P. 317—319.
69.    Litt J.Z. Steroid-induced rosacea // Am. Fam. Physisian.— 1993.— Vol. 48.— N 1.— P. 67—71.
70.    Maddin S. A comparison of topical aze-laic acid 20 % cream and topical metronidasole 0,76 % cream in the treatment of patients with papulopustular rasacea // J. Amer. Acad. Dermatol.— 1999.— Vol. 40.— P. 961—965.
71.    Moravvej H., Vesal P., Abbasian M. et al. The relationship between demodex mites and rosacea // J. Eur. Acad. Der­matol. Venereol.— 2005.— Vol. 19. (Suppl. 2).— P. 1—64.
72.    Nutting W.B., Beerman H. Demodicosis and sym­biophobia: status, terminology and treatments // Intern. Journ. Dermatol.— 1983.— Vol. 22.— N 1.— P. 13—17 .
73.    Plevig G., Jansen T., Kligman A.M. Pyoderma faciale. A re­­viw and report of 20 additional cases: is it rosaces // Arch. Dermatol.— 1992.— T. 128, N 12.— P. 1611—1617.
74.    Plewig G., Jansen T., Kligman A.M. Pyoderma faciale. A reviw and report of 20 additional cases: is it rosaces // Arch. Dermatol.— 1994.— T. 128, N 12.— P. 1611—1617.
75.    Quarterman M.J., Johnson D.W., Abele D.C. et al. Ocular rosacea. Signs, symptoms, and tear studies before and after treatment with doxycycline // Arch. Dermatol.— 1997.— Vol. 133, N 1.— P. 89—90.
76.    Rebora A. Rosaces // Journ. Invest. Derm.— 1987.— Vol. 88, N 3.— P. 56—60.
77.    Rebora A., Drago F. Helicobacter pylori and rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— Vol. 43, N 5 (1).— P. 884.
78.    Saraf S., Belgi A., Williams R. Clarithromycin, an effective treatment for rosacea // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2005.— Vol. 19 (Suppl. 2).— P. 1—145.
79.    Sancher J., Somolinos F., Fmodoraz P. et al. A rando­mized, double-blind, placebo-controlled trial of the combined effect of doxycycline hyslate 20-mg tablets and metronidazole 0,75 % topical lotion in the treatment of rosacea // J. Am. Acad. Dermatol.— 2005.— Vol. 53, N 5.— P. 791—797.
80.    Seal D.V., Wright P., Ficker L. et al. Placebo controlled trial of fu­­sidic acid gel and oxytetracycline for recurrent blefaritis and ro­­sacea // Br. Journ. Ophtalmol.— 1995.— T. 79, N 1.— P. 42—45.
81.    Shultz H. Systemishe Minjcyclintherapie der Rosacea/Fal­lstudie aus der Praxis // Akt. Dermatol.— 1986.— N 12.— S. 143—145.
82.    Torresani C., Pavesi A., Manara G. Clarithromycin versus doxycycline in the treatment of rosacea // Int. J. Dermatol.— 1997.— Vol. 36.— P. 942—946.
83.    Triboutot D., Thieroff-Ekerdt R., Graupe K. Efficacy and safety of azelaic acid (15 %) del as a new treatment for papulopustular rosacea:results from two vehicle-controlled, randomized phase III studies // J. Am. Acad. Dermatol.— 2003.— Vol. 48.— P. 836—845.
84.    Turjanmaa K., Reunala T. Isotretinoin treatmen of rosacea // Acta. Derm. Venereol (Stockh.).— 1987.— N 67.— P. 89—91.
85.    Wells K., Brodell R., Topical corticosteroid addiction. A cause of perioral dermatitis // Postgrad-Med.— 1993.—Vol. 93, N 5.— P. 225—230.
86.    Wilkin J.K. Rosacea; pathophysiology and treatments //Arch. Dermatol.— 1994.— P. 359—362.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

9. На допомогу практичному лікарю

 

Оптимізація зовнішньої терапії хворих на хронічний червоний вовчак

Я.Ф. Кутасевич, І.О. Олійник, І.О. Маштакова

ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», Харків

У статті наведено можливості і методику застосування топічних стероїдів для лікування хронічного червоного вовчака, для якого характерні торпідний перебіг і резистентність до терапії. Рекомендовано застосування препаратів, що містять глюкокортикоїди різної сили дії, стосовно різного ступеня тяжкості захворювання.

Ключові слова: хронічний червоний вовчак, зовнішнє лікування, топічні кортикостероїди.

Список літератури:  
1.    Белик И.Е. Патогенетические аспекты развития красной волчанки // Дерматол. та венерол.— 2006.— № 2 (32).— С. 24—29.
2.    Болотная Л.А., Кутасевич Я.Ф. Современный взгляд на патогенез ограниченной склеродермии и хронической красной волчанки (обзор литературы) // Дерматол. та венерол.— 2014.— № 2 (64).— С. 5—16.
3.    Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Ляпунов Н.А. Новые возможности в наружной терапии хронических дерматозов // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2003.— № 3 (10).— С. 15—17.
4.    Кутасевич Я.Ф., Савенкова В.В. Хронічний червоний вовчак: особливості клінічного перебігу та дослідження // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія.— 2012.— № 8 (57).— С. 18—23.
5.    Проценко Т.В., Проценко О.А. Оптимизация наружной терапии хронических дерматозов топическими кортикостероидами // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 3 (54).— С. 114—118.
6.    Якимова Т.П., Кутасевич Я.Ф., Савенкова В.В. и др. Морфологическое обоснование подходов к лечению топическими стероидами: тез. докл. VIII Всерос. съезда дерматовенерологов.— М., 2001.— С. 180—181.
7.    Ardoin S.P., Pisetsky D.S. Developments of the scientific understanding of lupus // Athr. Res. Ther.— 2008.— Vol. 10.— P. 218—226.

Інше: Кутасевич Яніна Францівна, д. мед. н., проф., директор ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»
61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9. E-mail: otdderm@mail.ru
Олійник Ірина Олександрівна, д. мед. н., гол. наук. співр. відділу дерматології, інфекційних і паразитарних захворювань шкіри
ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»
Маштакова Ірина Олексіївна, к. мед. н., ст. наук. співр. ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»

 

Оптимизация наружной терапии больных хронической красной волчанкой

Я.Ф. Кутасевич, И.А. Олейник, И.А. Маштакова 

ГУ «Институт дерматологии и венерологии НАМН Украины», Харьков

В статье приведены возможности и методика применения топических стероидов для лечения хронической красной волчанки, для которой характерны торпидное течение и резистентность к терапии. Рекомендовано применение препаратов, содержащих глюкокортикоиды разной силы действия, применительно к разной степени тяжести ­заболевания.

Ключевые слова: Хроническая красная волчанка, наружное лечение, топические кортикостероиды.

Список литературы:  
1.    Белик И.Е. Патогенетические аспекты развития красной волчанки // Дерматол. та венерол.— 2006.— № 2 (32).— С. 24—29.
2.    Болотная Л.А., Кутасевич Я.Ф. Современный взгляд на патогенез ограниченной склеродермии и хронической красной волчанки (обзор литературы) // Дерматол. та венерол.— 2014.— № 2 (64).— С. 5—16.
3.    Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Ляпунов Н.А. Новые возможности в наружной терапии хронических дерматозов // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2003.— № 3 (10).— С. 15—17.
4.    Кутасевич Я.Ф., Савенкова В.В. Хронічний червоний вовчак: особливості клінічного перебігу та дослідження // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія.— 2012.— № 8 (57).— С. 18—23.
5.    Проценко Т.В., Проценко О.А. Оптимизация наружной терапии хронических дерматозов топическими кортикостероидами // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 3 (54).— С. 114—118.
6.    Якимова Т.П., Кутасевич Я.Ф., Савенкова В.В. и др. Морфологическое обоснование подходов к лечению топическими стероидами: тез. докл. VIII Всерос. съезда дерматовенерологов.— М., 2001.— С. 180—181.
7.    Ardoin S.P., Pisetsky D.S. Developments of the scientific understanding of lupus // Athr. Res. Ther.— 2008.— Vol. 10.— P. 218—226.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

10. На допомогу практичному лікарю

 

Клінічний маршрут пацієнта з передонкологічною патологією шкіри

О.О. Ошивалова 

ДУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, Київ
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ

Мета роботи — розробка та впровадження Локальних протоколів надання медичної допомоги хворим з передонкологічною патологією шкіри в профільному медичному закладі.
Матеріали та методи. Використано персоніфіковану базу даних Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами за 2014—2016 рр.
Результати та обговорення. Локальний протокол надання медичної допомоги пацієнтам з передонкологічною патологією шкіри призначений для фахівців загальної практики — лікарів амбулаторій, дільничних терапевтів, дерматологів, онкологів, хірургів,  патогістологів та ін. Локальні протоколи та клінічний маршрут пацієнта було впроваджено в багатопрофільному медичному закладі протягом 9 міс.
Висновки. Впровадження розробки дало змогу підвищити ефективність ранньої діагностики передонкологічної патології шкіри та знизити рівень захворюваності на плоскоклітинний рак шкіри.

Ключові слова: Передонкологічна патологія шкіри, актинічний кератоз, хвороба Боуена, плоскоклітинний рак шкіри, локальний протокол, клінічний маршрут пацієнта.

Список літератури:  
1.    Ошивалова О.О. Епідеміологічні особливості передонко­логічної патології шкіри // Дерматовенерол. Космето­л. Сексопатол.— 2016.— № 1—2 (3).— С. 14—19.
2.    Ошивалова О.О. Профілактика раку шкіри // Клін. он­кол.— 2015.— № 2 (18).— С. 22—24.
3.    Bath-Hextall F.J., Matin R.N., Wilkinson D. et al. Inter­ventions for cutaneous Bowen’s disease // The Cochra­ne Database of Systematic Reviews.— 2013.— Vol. 6, Article ID CD007281.
4.    Criscione V.D., Weinstock M.A., Naylor M.F. et al. Actinic keratoses: Natural history and risk of malignant trans­formation in the Veterans Affairs Topical Tretinoin Chemo­prevention Trial // Cancer.— 2009.— N 115 (11).— Р. 2523— 2530.
5.    Czarnecki D., Meehan C.J., Bruce F. et al. The majority of cutaneous squamous cell carcinomas arise in actinic keratoses // J. Cutan. Med. Surg.— 2002.— N 6.— Р. 207—209.
6.    Frost C., Williams G., Green A. High incidence and regres­sion rates of solar keratoses in a queensland community // J. Investigative Dermatology.— 2000.— N 115.— Р. 273— 277.
7.    Heaphy M.R., Ackerman A.B. The nature of solar keratosis: a critical review in historical perspective // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— N 43.— Р. 138— 150.
8.    Lober B.A., Lober C.W. Actinic keratosis is squamous cell carcinoma // South. Med. J.— 2000.— N 93.— Р. 650— 655.
9.    Morton C.A., Birnie A.J., Eedy D.J. British Association of Dermatologists’ guidelines for the management of squamous cell carcinoma in situ (Bowen’s disease) 2014 // Br. J. Dermatol.— 2014.— N 170 (2).— Р. 245— 260.
10.    Salasche S.J. Epidemiology of actinic keratoses and squamous cell carcinoma // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— N 42 (1 Pt. 2).— Р. 4—7.
11.    Westers-Attema F., Van Den Heijkant B.G., Lohman P.M. et al. Bowen’s disease: a six-year retrospective study of treat­ment with emphasis on resection margins // Acta Dermato-Venereologica.— 2014.— Vol. 94, N 4.— Р. 431—435.

Інше: Ошивалова Олена Олександрівна, к. мед. н., ст. наук. співр. наукового відділу організації медичної допомоги ДУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами; доц. кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика
01014, м. Київ, вул. Верхня, 5
Тел. (044) 254-64-35
Е-mail: ochivalova@mail.ru

 

Клинический маршрут пациента с предонкологической патологией кожи

Е.А. Ошивалова

ГУ «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» ГУД, Киев
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев

Цель работы — разработка и внедрение Локальных протоколов оказания медицинской помощи больным с предонкологической патологией кожи в профильном медицинском учреждении.
Материалы и методы. Было использовано персонифицированную базу данных Государственного научного учреждения «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» Государственного управления делами за 2014—2016 гг.
Результаты и обсуждение. Локальный протокол оказания медицинской помощи пациентам с предонкологической патологией кожи предназначен для врачей общей практики — врачей амбулаторий, участковых терапевтов, дерматологов, онкологов, хирургов, патогистологов и др. Локальные протоколы и клинический маршрут пациента внед­рено во многопрофильное медицинское учреждение в течение 9 мес.
Выводы. Внедрение разработки позволило повысить эффективность ранней диагностики предонкологической патологии кожи и снизить уровень заболеваемости плоскоклеточным раком кожи.

Ключевые слова: предонкологическая патология кожи, актинический кератоз, болезнь Боуэна, плоскоклеточный рак кожи, локальный протокол, клинический маршрут пациента.

Список литературы:  
1.    Ошивалова О.О. Епідеміологічні особливості передонко­логічної патології шкіри // Дерматовенерол. Космето­л. Сексопатол.— 2016.— № 1—2 (3).— С. 14—19.
2.    Ошивалова О.О. Профілактика раку шкіри // Клін. он­кол.— 2015.— № 2 (18).— С. 22—24.
3.    Bath-Hextall F.J., Matin R.N., Wilkinson D. et al. Inter­ventions for cutaneous Bowen’s disease // The Cochra­ne Database of Systematic Reviews.— 2013.— Vol. 6, Article ID CD007281.
4.    Criscione V.D., Weinstock M.A., Naylor M.F. et al. Actinic keratoses: Natural history and risk of malignant trans­formation in the Veterans Affairs Topical Tretinoin Chemo­prevention Trial // Cancer.— 2009.— N 115 (11).— Р. 2523— 2530.
5.    Czarnecki D., Meehan C.J., Bruce F. et al. The majority of cutaneous squamous cell carcinomas arise in actinic keratoses // J. Cutan. Med. Surg.— 2002.— N 6.— Р. 207—209.
6.    Frost C., Williams G., Green A. High incidence and regres­sion rates of solar keratoses in a queensland community // J. Investigative Dermatology.— 2000.— N 115.— Р. 273— 277.
7.    Heaphy M.R., Ackerman A.B. The nature of solar keratosis: a critical review in historical perspective // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— N 43.— Р. 138— 150.
8.    Lober B.A., Lober C.W. Actinic keratosis is squamous cell carcinoma // South. Med. J.— 2000.— N 93.— Р. 650— 655.
9.    Morton C.A., Birnie A.J., Eedy D.J. British Association of Dermatologists’ guidelines for the management of squamous cell carcinoma in situ (Bowen’s disease) 2014 // Br. J. Dermatol.— 2014.— N 170 (2).— Р. 245— 260.
10.    Salasche S.J. Epidemiology of actinic keratoses and squamous cell carcinoma // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— N 42 (1 Pt. 2).— Р. 4—7.
11.    Westers-Attema F., Van Den Heijkant B.G., Lohman P.M. et al. Bowen’s disease: a six-year retrospective study of treat­ment with emphasis on resection margins // Acta Dermato-Venereologica.— 2014.— Vol. 94, N 4.— Р. 431—435.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

11. на допомогу практичному лікарю

 

«Еліксир молодості» всередині нас

Є.Г. Татузян, А.М. Біловол, С.Г. Ткаченко

Харківський національний медичний університет

Красива доглянута зовнішність найчастіше гарантує більший успіх і великі можливості, тому успішна жінка розуміє, як важливо не лише приділяти увагу інтелектуальному розвитку, а й зберігати зовнішню красу і привабливість, молодість та здоров’я. Останніми роками з’явилася дуже ефективна методика боротьби з усіма ознаками старіння шкіри, що дає результат практично відразу після першого застосування і не потребує періоду реабілітації. Ця процедура називається плазмоліфтинг, за допомогою якого можна вирішити багато проблем не лише естетики, а й здоров’я шкіри.

Ключові слова: плазмоліфтинг, фібробласти, молодість, тонус, старіння, тромбоцити.

Список літератури:  
1.    Ахмеров Р. Общие вопросы технологии. Плазмолиф­тинг // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
2.    Ахмеров Р., Алтыева А., Зарудий Р. Особенности техники проведения плазмолифтинга в косметологии // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
3.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Ахмеров Ф.Р. и др. Новый метод стимуляции регенерации тканей с использованием богатой тромбоцитами плазмы // VIII Узбекская Междунар. конф. «Стоматология» (Ташкент, 24—27 апреля 2012 г.).— 2012.— 95 с.
4.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Бочкова О.И., Рычкова И.Н. Аутостимуляция дермы при повышенном выпадении волос и алопеции // Экспер. и клин. дерматокосметол.— 2011. — № 4.— С. 36—40.
5.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Короткова О.И. Достижения технологии Plasmolifting™: PlasmoliftingGel и Plasmo­needle в омоложении лица // Эстетическая медицина.— 2013.— Т. 12, № 4.— С. 3.
6.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Короткова О.И. и др. Технология «Plasmolifting» — инъекционная форма тромбоцитарной аутоплазмы для лечения хронических катаральных гингивитов // Пародонтол.— 2012.— № 4 (65).— С. 80—84.
7.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Короткова О.И., Воро­бьев А.А. Применение аутоплазмы, содержащей тромбоциты, в дерматокосметологии и стоматологии. Техно­логия Plasmolifting ТМ // Пластическая хирургия и кос­метология. —2013.— № 1 (192).— С. 94—104.
8.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Рычкова И.Н. и др. Ауто­стимуляция регенеративных процессов в челюстно-лицевой хирургии и косметологии: метод. пособие.— М., 2011.
9.    Ахмеров Р., Зарудий Р., Рычкова И., Бочкова О. Плазмо­лифтинг (Plasmolifting) — лечение возрастной атрофии кожи богатой тромбоцитами аутоплазмой // Эстети­ческая медицина.— 2011.— Т. 10, № 2.— С. 181—187.
10.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Сарухан Н.А. и др. Лечение гингивита с помощью инъекционной формы богатой тромбоцитами плазмы — «Плазмолифтинг» // Ежегод­ная междунар. мед. конф. Российского Университета Дружбы Народов.— М., 2012.— С. 45.
11.    Ахмеров Р.Р., Короткова О.И., Овечкина М.В. и др. При­менение аутоплазмы, содержащей тромбоциты, в дерматокосметологии и стоматологии. Технология Plasmo­lifting™ // Пластическая хирургия и косметология.— 2013.— № 1.— С. 94.
12.    Короткова О.И., Ахмеров Р.Р. Различные схемы введения богатой тромбоцитами плазмы при заболеваниях кожи и ее придатков // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
13.    Лавров Д., Ахмеров Р. Лабораторные особенности PRP-терапии // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
14.    Alam M., Dover J.S., Solish N., Arndt K.A. Safety and persistence of injectable augmentation materials for correction of facial rhytids // J. Am. Acad. Dermatol (in press).
15.    Andre P., Lowe N.J., Parc A. et al. Adverse reactions to dermal fillers: а review of European experiences // J. Cosmet. Laset Ther.— 2005.— N 7.— P. 171.

 

«Эликсир молодости» внутри нас

Е.Г. Татузян, А.Н. Беловол, С.Г. Ткаченко

Харьковский национальный медицинский университет

Красивая ухоженная внешность  зачастую гарантирует больший успех и большие возможности, поэтому успешная  женщина понимает, как важно не только уделять  внимание интеллектуальному развитию, но и сохранять внешнюю красоту и привлекательность, молодость и здоровье. В последние годы появилась очень эффективная методика борьбы со всеми признаками старения кожи, дающая результат  практически сразу после первого применения и не требующая периода реабилитации. Эта процедура называется  плазмолифтинг, с помощью которого можно решить многие проблемы не только эстетики, но и здоровья кожи.

Ключевые слова: Плазмолифтинг, фибробласты, молодость, тонус, старение, тромбоциты.

Список литературы:  
1.    Ахмеров Р. Общие вопросы технологии. Плазмолиф­тинг // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
2.    Ахмеров Р., Алтыева А., Зарудий Р. Особенности техники проведения плазмолифтинга в косметологии // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
3.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Ахмеров Ф.Р. и др. Новый метод стимуляции регенерации тканей с использованием богатой тромбоцитами плазмы // VIII Узбекская Междунар. конф. «Стоматология» (Ташкент, 24—27 апреля 2012 г.).— 2012.— 95 с.
4.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Бочкова О.И., Рычкова И.Н. Аутостимуляция дермы при повышенном выпадении волос и алопеции // Экспер. и клин. дерматокосметол.— 2011. — № 4.— С. 36—40.
5.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Короткова О.И. Достижения технологии Plasmolifting™: PlasmoliftingGel и Plasmo­needle в омоложении лица // Эстетическая медицина.— 2013.— Т. 12, № 4.— С. 3.
6.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Короткова О.И. и др. Технология «Plasmolifting» — инъекционная форма тромбоцитарной аутоплазмы для лечения хронических катаральных гингивитов // Пародонтол.— 2012.— № 4 (65).— С. 80—84.
7.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Короткова О.И., Воро­бьев А.А. Применение аутоплазмы, содержащей тромбоциты, в дерматокосметологии и стоматологии. Техно­логия Plasmolifting ТМ // Пластическая хирургия и кос­метология. —2013.— № 1 (192).— С. 94—104.
8.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Рычкова И.Н. и др. Ауто­стимуляция регенеративных процессов в челюстно-лицевой хирургии и косметологии: метод. пособие.— М., 2011.
9.    Ахмеров Р., Зарудий Р., Рычкова И., Бочкова О. Плазмо­лифтинг (Plasmolifting) — лечение возрастной атрофии кожи богатой тромбоцитами аутоплазмой // Эстети­ческая медицина.— 2011.— Т. 10, № 2.— С. 181—187.
10.    Ахмеров Р.Р., Зарудий Р.Ф., Сарухан Н.А. и др. Лечение гингивита с помощью инъекционной формы богатой тромбоцитами плазмы — «Плазмолифтинг» // Ежегод­ная междунар. мед. конф. Российского Университета Дружбы Народов.— М., 2012.— С. 45.
11.    Ахмеров Р.Р., Короткова О.И., Овечкина М.В. и др. При­менение аутоплазмы, содержащей тромбоциты, в дерматокосметологии и стоматологии. Технология Plasmo­lifting™ // Пластическая хирургия и косметология.— 2013.— № 1.— С. 94.
12.    Короткова О.И., Ахмеров Р.Р. Различные схемы введения богатой тромбоцитами плазмы при заболеваниях кожи и ее придатков // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
13.    Лавров Д., Ахмеров Р. Лабораторные особенности PRP-терапии // II конгресс по нехирургическим методам омоложения.— СПб, 2012.
14.    Alam M., Dover J.S., Solish N., Arndt K.A. Safety and persistence of injectable augmentation materials for correction of facial rhytids // J. Am. Acad. Dermatol (in press).
15.    Andre P., Lowe N.J., Parc A. et al. Adverse reactions to dermal fillers: а review of European experiences // J. Cosmet. Laset Ther.— 2005.— N 7.— P. 171.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

12. Фармакотерапія в дерматовенерології

 

Раствор клиндамицина (1 %) в терапии акне

С.А. Монахов 

Первый Московский государственный медицинский университет имени И.М. Сеченова, Россия

Неослабевающий интерес к проблеме акне, наи­более распространенного дерматоза сре­­ди лиц под­росткового возраста, поражающего до 85 % юношей и девушек, обусловлен преж­де всего несовершен­ством проводимой про­тиво­угревой терапии, что приводит, с одной стороны, к невысокой эффектив­ности лечения и как следствие — персистенции за­болевания с формированием нозогенных психоэмо­цио­наль­ных расстройств преимущественно депрес­сив­ного спектра, с другой — к развитию местных и системных нежелательных явлений.

Ключові слова: Акне, патогенез, P. acnes, воспаление, 1 % клиндамицин, раствор «Зеркалин».

Список літератури:  
1.    Монахов С.А., Иванов О.Л. Акне. Этиопатогенез, клиника, терапия. Методическое пособие для врачей.— М: Bayer HealthCare, 2012.— 32 с.
2.    Eady E.A., Gloor M., Leyden J.J. Propionibacterium acnes resistance: a worldwide problem // Dermatology.— 2003.— Vol. 206.— P. 54—56.
3.    Gollnick H., Cunfliffe W., Berson D. et al. Management of acne: A report form a global alliance to improve outcomes in acne // J. Am. Acad. Dermatol.— 2003.— Vol. 49 (Suppl. 1).— P.  S1—S37.
4.    Eady A.E., Cove J.H., Layton A.M. Is antibiotic resistance in cutaneous pro- pionibacteria clinically relevant? Implications of resistance for acne patients and prescribers // Am. J. Clin. Dermatol.— 2003.— Vol. 4.— P. 813—831.
5.    Ross J.I., Snelling A.M., Carnegie E. et al. Antibiotic-resistant acne: lessons from Europe // Br. J. Dermatol.— 2003.— Vol. 148.— P. 467—478.
6.    Dreno B., Bettoli V., Ochsendorf F. et al. European recom­mendations on the use of oral antibiotics for acne // Eur. J. Dermatol.— 2004.— Vol. 14.— P. 391—399.
7.    Mobacken H. Oral tetracycline-treatment of acne. Rapid facial improve­ment, but back lesions are more difficult to treat // Lakartidningen.— 1993.— Vol. 90.— P. 2755—2757.
8.    Campo M., Zuluaga A., Escobar P. et al. A comparative study on the effec­tiveness of lymecrcline and adapalene versus minocycline and adapalene in the treatment of acne vulgaris. Proceedings 20 th World Congress of Derma­tology, 1—5 July 2002.— Paris (France).— 2002.— 5.
9.    Levy R.M., Huang E.Y., Roling D. et al. Effect of antibiotics on the oropha- ryngeal flora in patients with acne // Arch.Dermatol.— 2003.— Vol. 139.— P. 467—471.
10.    Макова Г.Н. Акне и проблема устойчивости к современным антибио­тикам. Вторая Российская научно-практическая конференция с международным участием «Санкт-Петербургские дерматологиче­ские чтения», 2-я: Тези­сы.— СПб, 2008.— P. 93—94.                

Інше: Редакция выражает благодарность автору и Представительству в Украине «Ядран» — Галенская Лаборатория д. д.» (Хорватия) за разрешение на перепечатку статьи

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

13. Фармакотерапія в дерматовенерології

 

Засіб для місцевого лікування екземи

В.І. Степаненко1, Л.М. Шкарапута2, Л.В. Сологуб1, Л.О. Наумова1, Л.О. Тищенко2, Л.А. Шевченко2, Я.В. Цехмістер1, В.П. Кухар2 

1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
2 Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Київ

Використання «Теобону-дитіомікоциду» (N-(1,1-діоксотіолан-3-іл)дитіокарбамат калію) для місцевого лікування екземи дає змогу за хорошої переносності й без побічних ефектів скоротити термін мокнення до 2–3 діб, прискорити епітелізацію ерозій (на 4–5-ту добу), ліквідувати запальні вияви та суб’єктивні ознаки екземи без загрози виникнення побічних ефектів, які можуть супроводжувати лікування топічними кортикостероїдними засобами.

Ключові слова: «Теобон-дитіомікоцид», топічний лікарський засіб, екзема, ефективність, мокнення, епітелізація.

Список літератури:  
1.    Дерматологія, венерологія / За ред. В.І. Степаненка.— К.: КІМ, 2012.— 848 с.
2.    Медведь О.В., Шкарапута Л.М., В.Г. Коляденко та ін. Антимікотичні властивості похідної карбамінової кислоти // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 3 (42).— С. 83—86.
3.    Патент Российской Федерации RU2185194. Способ лечения микробной экземы: Сингур Л.Г., Юцковский А.Д., Лаженцева Л.Ю., Каменская О.Г., Стефанович Я.А.
4.    Сасинович Л.М., Каган Ю.С., Баглей Е.А. и др. Токсико­логическая характеристика нового отечественного антимикотика Теобона-дитиомикоцида // Совр. пробл. токсикол. —2001.— № 2.— С. 68—73.
5.    Студницин А.А., Стоянов Б.Г. Кожные и венерические болезни.— М.: Медицина, 1984.— 272 с.
6.    Суколин Г.И., Плахова К.И., Имаева Н.А., Суколина О.Г. Топические кортикостероиды в дерматологической практике // Мед. панорама.— 2006.— № 5.
7.    Шкарапута Л.Н., Доля Н.Н., Степаненко В.И. и др. Производные 3-тиолен-1,1-диоксида. Технология, опыт применения, перспективы / Под ред. проф. Л.Н. Шкара­путы.— К.: Наук. думка, 2014.— 606 с.

Інше: Степаненко Віктор Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, корп. 2
Тел. (044) 287-30-34. E-mail: dvk2@ukr.net
Шкарапута Леонід Миколайович, д. техн. н., проф., зав. відділу Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Сологуб Лариса Віталіївна, к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця
Тищенко Людмила Олександрівна, к. хім. н., ст. наук. співр. Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Наумова Людмила Олександрівна, к. мед. н., асист. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Шевченко Людмила Анатоліївна, мол. наук. співр. Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Цехмістер Ярослав Володимирович, д. пед. н., проф. кафедри медичної і біологічної фізики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Кухар Валерій Павлович, д. хім. н., акад. НАН України, почесний директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії
НАН України

 

Средство для местного лечения экземы

В.И. Степаненко1, Л.Н. Шкарапута2, Л.В. Сологуб1, Л.А. Наумова1, Л.А. Тищенко2, Л.А. Шевченко2, Я.В. Цехмистер1, В.П. Кухарь2

1 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
2 Институт биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины, Киев

Использование теобона-дитиомикоцида (N-(1,1-диоксотиолан-3-ил)дитиокарбамат калия) для местного лечения экземы позволяет при хорошей переносимости и отсутствии побочных эффектов сократить срок мокнутия до 2—3 сут, ускорить эпителизацию эрозий (на 4—5-е сутки), ликвидировать воспалительные проявления и субъективные признаки экземы без угрозы возникновения побочных эффектов, которые обычно сопровождают лечение топическими кортикостероидными средствами.

Ключевые слова: «Теобон-дитиомикоцид», топическое лекарственное средство, экзема, эффективность, мокнутие, эпителизация.

Список литературы:  
1.    Дерматологія, венерологія / За ред. В.І. Степаненка.— К.: КІМ, 2012.— 848 с.
2.    Медведь О.В., Шкарапута Л.М., В.Г. Коляденко та ін. Антимікотичні властивості похідної карбамінової кислоти // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 3 (42).— С. 83—86.
3.    Патент Российской Федерации RU2185194. Способ лечения микробной экземы: Сингур Л.Г., Юцковский А.Д., Лаженцева Л.Ю., Каменская О.Г., Стефанович Я.А.
4.    Сасинович Л.М., Каган Ю.С., Баглей Е.А. и др. Токсико­логическая характеристика нового отечественного антимикотика Теобона-дитиомикоцида // Совр. пробл. токсикол. —2001.— № 2.— С. 68—73.
5.    Студницин А.А., Стоянов Б.Г. Кожные и венерические болезни.— М.: Медицина, 1984.— 272 с.
6.    Суколин Г.И., Плахова К.И., Имаева Н.А., Суколина О.Г. Топические кортикостероиды в дерматологической практике // Мед. панорама.— 2006.— № 5.
7.    Шкарапута Л.Н., Доля Н.Н., Степаненко В.И. и др. Производные 3-тиолен-1,1-диоксида. Технология, опыт применения, перспективы / Под ред. проф. Л.Н. Шкара­путы.— К.: Наук. думка, 2014.— 606 с.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

14. Фармакотерапія в дерматовенерології

 

Нові підходи до терапії герпесвірусних уражень та постгерпетичної невралгії

М.Е. Запольський1, М.М. Лебедюк2, Н.Б. Прокоф’єва2, І.В. Ашаніна2, К.А. Борісова1

1 Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер
2 Одеський національний медичний університет

Мета роботи — знизити частоту постгерпетичної невралгії у хворих на оперізувальний герпес шляхом використання в терапії аномальних нуклеотидів у поєднанні з антиконвульсантами.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 65 пацієнтів віком від 18 до 65 років з різними формами оперізувального герпесу. Залежно від проведеної терапії пацієнтів розподілили на основну групу (n = 37) та групу порівняння (n = 28). а також на три групи залежно від терміну початку терапії (1-ша група — на 2—3-й день захворювання, 2-га група — на 4—6-й день, 3-тя група — на 7—10-й день). При лікуванні пацієнтів основної групи використовували валацикловірвмісні препарати («Вальтровір») у поєднанні з антиконвульсантами («Гатонін»), при лікуванні пацієнтів групи порівняння — стандартні схеми з використанням валацикловірвмісних препаратів.
Результати та обговорення. Серед пацієнтів основної групи, які отримували комбіновану терапію, постгерпетична невралгія развинулася в 35,1 % випадків, тоді як у групі порівняння — у 53,5 %. Ранню епітелізацію елементів відзначено на 7—8-му добу. Зникнення висипу пізніше 14-ї доби лікування спостерігали у 32,4 % пацієнтів основної групи та 39,3 % — групи порівняння.
Висновки. Одночасне використання аномальних нуклеотидів та антиконвульсантів сприяло зниженню частоти постгерпетичної невралгії в середньому на 18,4 %. Швидкість епітелізації герпетичних висипань та регресія постгерпетичної невралгії прямо пропорційно залежать від терміну початку специфічної терапії.

Ключові слова: оперізувальний герпес, постгерпетична невралгія, антиконвульсанти, «Вальтровір», «Гатонін».

Список літератури:  
1.    Драник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология: пособие для студентов, врачей-интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей.— 4-е изд., доп.— К., 2010.— 552 с.
2.    Иванова М.Ф., Евтушенко И.С., Макарчук О.А. Пост­герпетическая опоясывающая невралгия и ее лечение амантадином (ПК-МЕРЦ): научный обзор // Міжнар. неврол. журн.— 2012.— № 8 (54).— С. 77—84.
3.    Исаков В.А., Исаков Д.В. Патогенез и лечение социально значимых вирусных урогенитальных инфекций (герпеса и папилломавирусной инфекции) // Клин. фармакол. и тер.— 2014.— № 23 (1).— С. 7—13.
4.    Исаков В.А., Рыбалкин С.Б., Романцов М.Г. Герпес­вирус­ная ин­фекция: Рекомендации для врачей.— СПб, 2006.— 96 с.
5.    Марданлы С.Г., Кирпичникова Г.И., Неверов В.А. Герпе­тическая инфекция (простой герпес). Этиология, эпидемиология, патогенез, клиника, лабораторная диагностика, лечение.— Электрогорск: ЗАО «ЭКОлаб», 2011.— 48 c.
6.    Менделевич Е.Г., Менделевич С.В. Постгерпетическая невралгия: лечебно-профилактические аспекты и терапия прегабалином // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика.— 2014.— № 2.— С. 57—61.
7.    Нагорная Н.В. Герпесвирусные заболевания как междисциплинарная проблема // Новости медицины и фармации.— 2007.— № 5 (209).— С. 13.
8.    Осипова Л.С. Герпесвирусная инфекция: клиника, диаг­ностика, особенности лечения и профилактики в современных условиях // Здоровье Украины.— 2008.— № 7 (188).— С. 63—65.
9.    Осипова Л.С., Матюха М.Т. и др. Особенности течения постгерпетических осложнений и их лечение на современном этапе // Новости медицины и фармации.— 2007.— № 15 (221).— С. 13—14.
10.    Самгин М.А., Халдин А.А. Простой герпес, дерматологические аспекты.— М.: Медпресс-информ, 2002.— С. 91—92.
11.    Степанченко О.А., Шаров М.Н., Максимова М.Ю. и др. Современные подходы к терапии постгерпетической нев­ралгии тройничного нерва // Consilium medicum.— 2013.— Т. 15, № 2.— С. 106—108.
12.    Boemo R.L., Navarrete M.L., García-Arumí A.M. et al. Ram­say Hunt syndrome: our experience // Acta Otorrinolaringol. Esp.— 2010.— Vol. 61 (6).— P. 418—421.
13.    Coulson S., Croxson G.R., Adams R., Oey V. Prognostic factors in herpes zoster oticus (ramsay hunt syndrome) // Otol. Neurotol.— 2011.— Vol. 32 (6).— P. 1025—1030.
14.    Harden R.N., Kaye A.D., Kintanar T., Argoff C.E. Evidence-based guidance for the management of postherpetic neuralgia in primary care // Postgrad. Med.— 2013.— Vol. 125 (4).— P. 191—202.
15.    James S.H., Kimberlin D.W., Whitley R.J. Antiviral therapy for herpesvirus central nervous system infections: Neonatal herpes simplex virus infection, herpes simplex encephalitis, and congenital cytomegalovirus infection // Antiviral Research.— 2009.— Vol. 83, N 3.— P. 207—213.
16.    Johnson R.W., Alvarez-Pasquin M.J., Bijl M. et al. Herpes zoster epidemiology, management, and disease and economic burden in Europe: a multidisciplinary perspective // Ther. Adv. Vaccines.— 2015.— Vol. 3 (4).— P. 109—120.
17.    Lapolla W., Digiorgio C., Haitz K. et al. Incidence of post­herpetic neuralgia after combination treatment with gaba­pentin and valacyclovir in patients with acute herpes zoster: open-label study // Arch. Dermatol.— 2011.— Vol. 147 (8).— P. 901—907.
18.    Massengill J.S., Kittredge J.L. Practical considerations in the pharmacological treatment of postherpetic neuralgia for the primary care provider // J. Pain. Res.— 2014.— Vol. 7.— P. 125—132.
19.    Porta C., Riboldi E., Sica A. Mechanisms linking pathogens-associated inflammation and cancer // Cancer Letters.— 2011.— Vol. 305, N 2.— P. 250—262.
20.    Saarto T., Wiffen P.J. Antidepressants for neuropathic pain: a Cochrane review // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry.— 2010.— Vol. 81 (12).— P. 1372—1373.

Інше: Запольський Максим Едуардович, д. мед. н., зав. шкірним відділенням Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру
65006, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 5, ООШВД
Факc (048) 237-07-23. Е-mail: maksimz@3g.ua
Лебедюк Михайло Миколайович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Одеського національного медичного університету
Прокоф’єва Ніна Борисівна, к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології Одеського національного медичного університету
Ашаніна Ірина Володимирівна, к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології Одеського національного медичного університету
Борісова Ксенія Олександрівна, лікар дерматовенеролог шкірного відділення Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру

 

Новые подходы к терапии герпесвирусных поражений и постгерпетической невралгии

М.Э. Запольский1, М.Н. Лебедюк2, Н.Б. Прокофьева2, И.В. Ашанина2, К.А. Борисова1

1 Одесский областной кожно-венерологический диспансер
2 Одесский национальный медицинский университет

Цель работы — снизить частоту постгерпетической невралгии у больных c опоясывающим герпесом путем использования в терапии аномальных нуклеотидов в сочетании с антиконвульсантами.
Материалы и методы. Под наблюдением находились 65 пациентов в возрасте от 18 до 65 лет с разными формами опоясывающего герпеса. В зависимости от проводимой терапии пациентов распределили в основную группу (n = 37) и группу сравнения (n = 28), а также в три группы в зависимости от срока начала терапии (1-я группа — на 2—3-й день заболевания, 2-я группа — на 4—6-й день, 3-я группа — на 7—10-й день). При лечении пациентов основной группы использовали валацикловирсодержащие препараты («Вальтровир») в сочетании с антиконвульсантами («Гатонин»), при лечении пациентов группы сравнения — стандартные схемы с использованием валацикловирсодержащих препаратов.
Результаты и обсуждение. Среди пациентов основной группы, получавших комбинированную терапию, постгерпетическая невралгия развилась в 35,1 % случаев, тогда как в группе сравнения — в 53,5 %. Ранняя эпителизация элементов отмечена на 7—8-е сутки. Разрешение высыпаний позднее 14-го дня лечения наблюдали у 32,4 % пациентов основной группы и 39,3 % — группы сравнения.
Выводы. Одновременное использование аномальных нуклеотидов и антиконвульсантов способствовало снижению частоты постгерпетической невралгии в среднем на 18,4 %. Скорость эпителизации герпетических высыпаний и регрессия постгерпетической невралгии прямо пропорционально зависят от срока начала специфической терапии.

Ключевые слова: Опоясывающий герпес, постгерпетическая невралгия, антиконвульсанты, «Вальтровир», «Гатонин».

Список литературы:  
1.    Драник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология: пособие для студентов, врачей-интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного профиля всех специальностей.— 4-е изд., доп.— К., 2010.— 552 с.
2.    Иванова М.Ф., Евтушенко И.С., Макарчук О.А. Пост­герпетическая опоясывающая невралгия и ее лечение амантадином (ПК-МЕРЦ): научный обзор // Міжнар. неврол. журн.— 2012.— № 8 (54).— С. 77—84.
3.    Исаков В.А., Исаков Д.В. Патогенез и лечение социально значимых вирусных урогенитальных инфекций (герпеса и папилломавирусной инфекции) // Клин. фармакол. и тер.— 2014.— № 23 (1).— С. 7—13.
4.    Исаков В.А., Рыбалкин С.Б., Романцов М.Г. Герпес­вирус­ная ин­фекция: Рекомендации для врачей.— СПб, 2006.— 96 с.
5.    Марданлы С.Г., Кирпичникова Г.И., Неверов В.А. Герпе­тическая инфекция (простой герпес). Этиология, эпидемиология, патогенез, клиника, лабораторная диагностика, лечение.— Электрогорск: ЗАО «ЭКОлаб», 2011.— 48 c.
6.    Менделевич Е.Г., Менделевич С.В. Постгерпетическая невралгия: лечебно-профилактические аспекты и терапия прегабалином // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика.— 2014.— № 2.— С. 57—61.
7.    Нагорная Н.В. Герпесвирусные заболевания как междисциплинарная проблема // Новости медицины и фармации.— 2007.— № 5 (209).— С. 13.
8.    Осипова Л.С. Герпесвирусная инфекция: клиника, диаг­ностика, особенности лечения и профилактики в современных условиях // Здоровье Украины.— 2008.— № 7 (188).— С. 63—65.
9.    Осипова Л.С., Матюха М.Т. и др. Особенности течения постгерпетических осложнений и их лечение на современном этапе // Новости медицины и фармации.— 2007.— № 15 (221).— С. 13—14.
10.    Самгин М.А., Халдин А.А. Простой герпес, дерматологические аспекты.— М.: Медпресс-информ, 2002.— С. 91—92.
11.    Степанченко О.А., Шаров М.Н., Максимова М.Ю. и др. Современные подходы к терапии постгерпетической нев­ралгии тройничного нерва // Consilium medicum.— 2013.— Т. 15, № 2.— С. 106—108.
12.    Boemo R.L., Navarrete M.L., García-Arumí A.M. et al. Ram­say Hunt syndrome: our experience // Acta Otorrinolaringol. Esp.— 2010.— Vol. 61 (6).— P. 418—421.
13.    Coulson S., Croxson G.R., Adams R., Oey V. Prognostic factors in herpes zoster oticus (ramsay hunt syndrome) // Otol. Neurotol.— 2011.— Vol. 32 (6).— P. 1025—1030.
14.    Harden R.N., Kaye A.D., Kintanar T., Argoff C.E. Evidence-based guidance for the management of postherpetic neuralgia in primary care // Postgrad. Med.— 2013.— Vol. 125 (4).— P. 191—202.
15.    James S.H., Kimberlin D.W., Whitley R.J. Antiviral therapy for herpesvirus central nervous system infections: Neonatal herpes simplex virus infection, herpes simplex encephalitis, and congenital cytomegalovirus infection // Antiviral Research.— 2009.— Vol. 83, N 3.— P. 207—213.
16.    Johnson R.W., Alvarez-Pasquin M.J., Bijl M. et al. Herpes zoster epidemiology, management, and disease and economic burden in Europe: a multidisciplinary perspective // Ther. Adv. Vaccines.— 2015.— Vol. 3 (4).— P. 109—120.
17.    Lapolla W., Digiorgio C., Haitz K. et al. Incidence of post­herpetic neuralgia after combination treatment with gaba­pentin and valacyclovir in patients with acute herpes zoster: open-label study // Arch. Dermatol.— 2011.— Vol. 147 (8).— P. 901—907.
18.    Massengill J.S., Kittredge J.L. Practical considerations in the pharmacological treatment of postherpetic neuralgia for the primary care provider // J. Pain. Res.— 2014.— Vol. 7.— P. 125—132.
19.    Porta C., Riboldi E., Sica A. Mechanisms linking pathogens-associated inflammation and cancer // Cancer Letters.— 2011.— Vol. 305, N 2.— P. 250—262.
20.    Saarto T., Wiffen P.J. Antidepressants for neuropathic pain: a Cochrane review // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry.— 2010.— Vol. 81 (12).— P. 1372—1373.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

15. Спостереження з практики

 

Випадок плямистої атрофії типу Швеннінгера–Буцці: клінічні ознаки та диференційна діагностика з іншими типами атрофії шкіри

В.Е. Ткач1, Л.Д. Калюжна2, О.Д. Александрук1, М.С. Волошинович1

1 Івано-Франківський національний медичний університет
2 Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ

Описано випадок плямистої атрофії шкіри типу Швеннінгера—Буцці, диференційну діагностику, можливі діагностичні помилки.

Ключові слова: Атрофія шкіри, клінічні різновидності, рідкісна клінічна форма.

Список літератури:  
1.    Гольцов С.И. Анетодермия Швеннингера—Буцци: клинический случай № 225 // Connekticum viva.— 2009.— № 9.— С. 12—16.
2.    Кондратьева Ю.С., Ерошенко Н.В., Гранина И.А. Ането­дермия в практике врача-дерматолога // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2015.— № 1.— С. 21—24.
3.    Молочков В.А., Карзанов О.В., Прокофьев А.А. и др. К эффективности фотофереза при анетодермии // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2013.— № 5.— С. 22—24.
4.    Уфимцева М.А., Герасимова Н.М., Бочкарев Ю.М. и др. Анетодермия у больного сифилисом и туберкулезом // Вестн. дерматол. и венерол.— 2006.— № 2.— С. 56—58.
5.    Pönnighaus J.M., Jaeger G., Baum H.P. Anetoderma Schwen­ninger—Buzzi in a dark-skinned patient // Hautarzt.— 2001.— Vol. 52.— P. 950—951.
6.    Thomas J.E., Mehregan D.R., Holland J., Mehregan D.A. Familialanetoderma // Int. J. Dermatol.— 2003.— Vol. 42 (1).— P. 75—77.

Інше: Ткач Василь Євтихійович, засл. лікар України, к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет». 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2. Тел. (034) 222-32-27
Лідія Денисівна Калюжна, д. мед. н., проф. кафедри дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика МОЗ України, засл. діяч науки і техніки
Александрук Олександр Дмитрович, зав. кафедри дерматології та венерології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Волошинович Мар’ян Стефанович, асист. кафедри дерматології та венерології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

 

Случай пятнистой атрофии типа Швеннингера — Буцци: клинические признаки и дифференциальная диагностика с другими типами атрофии кожи

В.Е. Ткач1, Л.Д. Калюжная2, А.Д. Александрук1, М.С. Волошинович1

1 Ивано-Франковский национальный медицинский университет
2 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев

Описан случай пятнистой атрофии кожи типа Швеннингера—Буцци, дифференциальная диагностика, возможные диагностические ошибки.

Ключевые слова: атрофия кожи, клинические разновидности, редкая клиническая форма.

Список литературы:  
1.    Гольцов С.И. Анетодермия Швеннингера—Буцци: клинический случай № 225 // Connekticum viva.— 2009.— № 9.— С. 12—16.
2.    Кондратьева Ю.С., Ерошенко Н.В., Гранина И.А. Ането­дермия в практике врача-дерматолога // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2015.— № 1.— С. 21—24.
3.    Молочков В.А., Карзанов О.В., Прокофьев А.А. и др. К эффективности фотофереза при анетодермии // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2013.— № 5.— С. 22—24.
4.    Уфимцева М.А., Герасимова Н.М., Бочкарев Ю.М. и др. Анетодермия у больного сифилисом и туберкулезом // Вестн. дерматол. и венерол.— 2006.— № 2.— С. 56—58.
5.    Pönnighaus J.M., Jaeger G., Baum H.P. Anetoderma Schwen­ninger—Buzzi in a dark-skinned patient // Hautarzt.— 2001.— Vol. 52.— P. 950—951.
6.    Thomas J.E., Mehregan D.R., Holland J., Mehregan D.A. Familialanetoderma // Int. J. Dermatol.— 2003.— Vol. 42 (1).— P. 75—77.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

16. Спостереження з практики

 

Герпетиформний дерматоз Дюрінга: етіологія, патогенез, клінічна картина, методи діагностики та лікування

І.А. Іваніщева    

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

У статті проведено літературний огляд уявлень про етіологію, патогенез, клінічні вияви, діагностику та лікування герпетиформного дерматозу Дюрінга. Акцентовано увагу практичних лікарів на атипових клінічних виявах дерматозу Дюрінга, що важливо для запобігання діагностичним помилкам.

Ключові слова: Герпетиформний дерматоз Дюрінга, етіологія, патогенез, клінічна картина, діагностика, лікування.

Список літератури:  
1.    Баранова О.А. Метаболічні порушення та обгрунтування можливості використання тезіграфічного методу дос­лід­ження при псоріазі // Врач. дело.— 1999.— № 2.— С. 18—22.
2.    Беренбейн Б.А. Герпетиформный дерматит Дюринга // Кожные и венерические болезни.— М.: Медицина, 1995.— Т. 2.— С. 323—333.
3.    Биткина О.А, Кривоногова П.Л., Мартусевич А.К., Пан­телеева Г.А. Физико-химические параметры биологических жидкостей при герпетиформном дерматите Дюрин­га // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2012.— № 4.— С. 11—15.
4.    Воробьев А.В., Мартусевич А.К., Перетягин С.П. Крис­тал­логенез биологических жидкостей и субстратов в оцен­ке состояния организма.— Н. Новгород: ННИИТО Росмедтехнологий, 2008.
5.    Гришина А.А., Криваткин С.Л., Мартусевич А.К. Revista de ozonoterapia (материалы 7-й Всероссийской науч.- практ. конф. с международным участием «Озон, активные формы кислорода и методы интенсивной терапии в медицине», 23—25 сентября 2009 г., Н. Новгород).— Vol. 3, N 1.— P. 101—104.
6.    Лыкова С.Г. Морфогенез, клинические особенности и аспекты дифференциальной диагностики истинной акантолитической пузырчатки.— Новосибирск, 1996.— 93 c.
7.    Ляшенко І.Н., Бондар С.А., Луцюк М.Б. Функціональний стан імунної системи у хворих на герпетиформний дерматит Дюрінга та їх лікування ентеросорбентом силардом П і аглютеновою дієтою // Дерматовенерол., косметол., сексопатол.— 2003.— № 1—4 (6).— С. 111—113.
8.    Маев И.В., Самсонов А.А. Болезни двенадцатиперстной кишки. Руководство для врачей.— М., 2005.— С. 362—363.
9.    Мартусевич А.К. Кристаллогенез биологических субстратов (сущность, диагностическая и индикаторная роль) // Технологии живых систем.— 2008.— Т. 5, № 2— 3.— С. 4—15.
10.    Мартусевич А.К., Гришина А.А. Биокристалломика, об­­щие представления, методология и методы исследования: учеб. пос.— Киров: Типография ВГСХА, 2009.— 26 c.
11.    Машкиллейсон Л.Н. Частная дерматология.— М.: Меди­цина, 1965.— 524 с.
12.    Мирзоев Ю.А., Лашманова А.Т., Акимов В.Г. Зависи­мость клинического течения герпатиформного дерматита Дю­­рин­га от степени свободнорадикального окисления липидов // Вестн. дерматол. и венерол.— 1986.— № 9.— С. 19—22.
13.    Пальцев М.А., Потекаев Н.Н., Казанцева И.А. Клинико- морфологическая диагностика заболеваний кожи.— М., 2004.— С. 88—92.
14.    Парфенов А.И. Энтерология.— М., 2002.— С. 380—412.
15.    Пашков Б.М., Стоянов Б.Г., Машкиллейсон Л.Н. Пора­жение слизистой оболочки рта при некоторых дерматозах и сифилисе.— М.: Медицина, 1976.— 160 с.
16.    Провизион А.Н., Провизион Л.Н., Шварева Т.И., Баран­цева Л.С. Редкие клинические формы дерматита Дюрин­га // Укр. мед. альманах.— 2010.— Т. 13, № 1.— С. 110— 113.
17.    Прохоренкова В.И., Гайдаша А.А., Синицын Л.Н. Бул­лезные дерматозы.— Красноярск: ООО«ИПЦ «КАСС», 2008.— С. 40— 99.
18.    Скрипкин Ю.К., Мордовцев В.Н. Кожные и венерические болезни.— М., 1999.— Т. 2.— С. 235—243.
19.    Торсуев Н.А., Шеклаков Н.Д., Романенко В.Н. Буллезные дерматозы.— М.: Медицина, 1979.— 296 с.
20.    Флюгерант Т.Ф., Игнатьев В.К., Сергеев А.М., Гусев В.А. Клинические особенности глютеновой энтеропатии // Клин. мед.— 1995.— Т. 3, № 4.— С. 82—83.
21.    Чижова А.Н. Герпетиформный дерматит Дюринга: варианты клинического течения // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2009.— № 2.— С. 49—53.
22.    Ющенко А.А., Аюпова А.К. Структурно-оптические параметры сыворотки крови при лепре: пособие для врачей.— Астрахань: НИИ по изучению лепры Минздрава РФ, 2002.— С. 6—7.
23.    Beutner E.H., Baughman R.D., Austin B.M. et al. A case of dermatitis herpetiformis with IgA endomysial antibodies but negative direct immunofluorescent findings // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— Vol. 43, N 2 (Pr. 2).— P. 329—332.
24.    Borroni G., Biagi F., Ciocca O., Vassalo C. IgA antiepidermal transglutaminase autoantibodies: a sensible and sensitive markers for diagnosis of dermatitis herpetiformis in adult patients // JEADV.— 2013.— Vol. 27.— P. 836—841.
25.    Clark Kara, Powers Roxann, Kovach Rodney. An Unusual case of dermatitis herpetiformis // Pediatric. Drmatol.— 2014.— Vol. 31, N 4.— P. 511—514.
26.    Colombo M., Volpini S., Orini S. et al. Linear IgA bullous dermatosis: the importance of a correct differential diagnosis // Minerva Pediatr.— 2008.— Vol. 60, N 3.— P. 351—353.
27.    Elder D.E., Elenitsas R., Johnson B. Lever’s histopathology of the skin.— New-York: Lippincott—Raven Press, 1997.— P. 1104.
28.    Eyster W.H., R.R. Kierland Prognosis of dermatitis herpe­tiformis, treated and untreated // AMA Arch. Derm. Syphilol.— 1951.— Vol. 64, N 1.— P. 1—8.
29.    Griss J., Stingl G., Schmidt E., Bangert C. A rare bullous variant of dermatitis herpetiformis // Brit. J. Derm.— 2016.— Vol. 174, N 1.— P. 231—233
30.    Hervonen K., Alakoski A., Salmi T.T. et al. Reduced mortality in dermatitis herpetiformis: a population— based Study of 476 patients // Brit. J. Derm.— 2012.— Vol. 167.— P. 1331—1337.
31.    Hervonen Kaisa, Salmi T.T., Ilus Tuire, Paasikivi Kaija et al. Dermatitis herpetiformis Refractory to Gluten— free Dietary Treatment // Acta Derm. Venerol.— 2016.— Vol. 96.— P. 82— 86.
32.    Krichnareddy Suneeta, Lewis S.K., Green P.H. Dermatitis Herpetiformis: clinical presentations are independent of manifestations of Celiac disease // Am. J. Clin. Dermatol.— 2014.— Vol. 15.— P. 51—56.
33.    Kumar V., Jarzabek-Chorzelska M., Sulej J. et al. Tissue transglutaminase and endomusial antibodies — diagnostic markers of gluten-sensitive enteropathy in dermatitis herpetiformis // Clin. Immunol.— 2001.— Vol. 98, N 3.— P. 378—382.
34.    Marietta E.V., Camilleri M. J., Castro L.A. Transglutaminase autoantibodies in Dermatitis Herpetiformis and Celiac Sprue // J. Invest. Dermatol.— 2008.— Vol. 128, N 2.— P. 332—335.
35.    Reunala T., Salmi T.T., Hervonen Kaiza Dermatitis herpetiformis: Pathognomic transglutaminase IgA deposits in the skin and excellent prognosis on a gluten-free diet // Acta Derm. Venerol.— 2015.— Vol. 95.— P. 917—922.
36.    Rose C., Dieterich W., Brocker E.B. et al. Circulating autoantibodies to tissue transglutaminase differentiate patients with dermatitis herpetiformis from those with linear IgA disease // J. Am. Acad. Dermatol.— 1999.— Vol. 41, N 6.— P. 957—961.
37.    Ziemer M., Pemler S., Simon J.C. Akantolytische variante einer Dermatitis herpetiformis Duhring // J. Dtsch. Dermatol. Ges.— 2016.— Vol. 14, N 2.— P. 186—188.
38.    Zhang F., Yang B., Lin Y. et al. Dermatitis herpetiformis in China: a report of 22 cases // JEADV.— 2012.— Vol. 26.— P. 903—907.

Інше: Іваніщева Ірина Анатоліївна, к. мед. н., асист. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
E-mail: CIA_84@i.ua

 

Герпетиформный дерматоз Дюринга: этиология, патогенез, клиническая картина, методы диагностики и лечения

И.А. Иванищева

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев   

В статье проведен литературный обзор представлений об этиологии, патогенезе, клинических проявлениях, диагностике и лечении герпетиформного дерматоза Дюринга. Акцентировано внимание практикующих врачей на атипичных клинических проявлениях дерматоза Дюринга, что является важным в аспекте предупреждения диагностических ошибок.

Ключевые слова: герпетиформный дерматоз Дюринга, этиология, патогенез, клиническая картина, диагностика, лечение.

Список литературы:  
1.    Баранова О.А. Метаболічні порушення та обгрунтування можливості використання тезіграфічного методу дос­лід­ження при псоріазі // Врач. дело.— 1999.— № 2.— С. 18—22.
2.    Беренбейн Б.А. Герпетиформный дерматит Дюринга // Кожные и венерические болезни.— М.: Медицина, 1995.— Т. 2.— С. 323—333.
3.    Биткина О.А, Кривоногова П.Л., Мартусевич А.К., Пан­телеева Г.А. Физико-химические параметры биологических жидкостей при герпетиформном дерматите Дюрин­га // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2012.— № 4.— С. 11—15.
4.    Воробьев А.В., Мартусевич А.К., Перетягин С.П. Крис­тал­логенез биологических жидкостей и субстратов в оцен­ке состояния организма.— Н. Новгород: ННИИТО Росмедтехнологий, 2008.
5.    Гришина А.А., Криваткин С.Л., Мартусевич А.К. Revista de ozonoterapia (материалы 7-й Всероссийской науч.- практ. конф. с международным участием «Озон, активные формы кислорода и методы интенсивной терапии в медицине», 23—25 сентября 2009 г., Н. Новгород).— Vol. 3, N 1.— P. 101—104.
6.    Лыкова С.Г. Морфогенез, клинические особенности и аспекты дифференциальной диагностики истинной акантолитической пузырчатки.— Новосибирск, 1996.— 93 c.
7.    Ляшенко І.Н., Бондар С.А., Луцюк М.Б. Функціональний стан імунної системи у хворих на герпетиформний дерматит Дюрінга та їх лікування ентеросорбентом силардом П і аглютеновою дієтою // Дерматовенерол., косметол., сексопатол.— 2003.— № 1—4 (6).— С. 111—113.
8.    Маев И.В., Самсонов А.А. Болезни двенадцатиперстной кишки. Руководство для врачей.— М., 2005.— С. 362—363.
9.    Мартусевич А.К. Кристаллогенез биологических субстратов (сущность, диагностическая и индикаторная роль) // Технологии живых систем.— 2008.— Т. 5, № 2— 3.— С. 4—15.
10.    Мартусевич А.К., Гришина А.А. Биокристалломика, об­­щие представления, методология и методы исследования: учеб. пос.— Киров: Типография ВГСХА, 2009.— 26 c.
11.    Машкиллейсон Л.Н. Частная дерматология.— М.: Меди­цина, 1965.— 524 с.
12.    Мирзоев Ю.А., Лашманова А.Т., Акимов В.Г. Зависи­мость клинического течения герпатиформного дерматита Дю­­рин­га от степени свободнорадикального окисления липидов // Вестн. дерматол. и венерол.— 1986.— № 9.— С. 19—22.
13.    Пальцев М.А., Потекаев Н.Н., Казанцева И.А. Клинико- морфологическая диагностика заболеваний кожи.— М., 2004.— С. 88—92.
14.    Парфенов А.И. Энтерология.— М., 2002.— С. 380—412.
15.    Пашков Б.М., Стоянов Б.Г., Машкиллейсон Л.Н. Пора­жение слизистой оболочки рта при некоторых дерматозах и сифилисе.— М.: Медицина, 1976.— 160 с.
16.    Провизион А.Н., Провизион Л.Н., Шварева Т.И., Баран­цева Л.С. Редкие клинические формы дерматита Дюрин­га // Укр. мед. альманах.— 2010.— Т. 13, № 1.— С. 110— 113.
17.    Прохоренкова В.И., Гайдаша А.А., Синицын Л.Н. Бул­лезные дерматозы.— Красноярск: ООО«ИПЦ «КАСС», 2008.— С. 40— 99.
18.    Скрипкин Ю.К., Мордовцев В.Н. Кожные и венерические болезни.— М., 1999.— Т. 2.— С. 235—243.
19.    Торсуев Н.А., Шеклаков Н.Д., Романенко В.Н. Буллезные дерматозы.— М.: Медицина, 1979.— 296 с.
20.    Флюгерант Т.Ф., Игнатьев В.К., Сергеев А.М., Гусев В.А. Клинические особенности глютеновой энтеропатии // Клин. мед.— 1995.— Т. 3, № 4.— С. 82—83.
21.    Чижова А.Н. Герпетиформный дерматит Дюринга: варианты клинического течения // Рос. журн. кожных и венерических болезней.— 2009.— № 2.— С. 49—53.
22.    Ющенко А.А., Аюпова А.К. Структурно-оптические параметры сыворотки крови при лепре: пособие для врачей.— Астрахань: НИИ по изучению лепры Минздрава РФ, 2002.— С. 6—7.
23.    Beutner E.H., Baughman R.D., Austin B.M. et al. A case of dermatitis herpetiformis with IgA endomysial antibodies but negative direct immunofluorescent findings // J. Am. Acad. Dermatol.— 2000.— Vol. 43, N 2 (Pr. 2).— P. 329—332.
24.    Borroni G., Biagi F., Ciocca O., Vassalo C. IgA antiepidermal transglutaminase autoantibodies: a sensible and sensitive markers for diagnosis of dermatitis herpetiformis in adult patients // JEADV.— 2013.— Vol. 27.— P. 836—841.
25.    Clark Kara, Powers Roxann, Kovach Rodney. An Unusual case of dermatitis herpetiformis // Pediatric. Drmatol.— 2014.— Vol. 31, N 4.— P. 511—514.
26.    Colombo M., Volpini S., Orini S. et al. Linear IgA bullous dermatosis: the importance of a correct differential diagnosis // Minerva Pediatr.— 2008.— Vol. 60, N 3.— P. 351—353.
27.    Elder D.E., Elenitsas R., Johnson B. Lever’s histopathology of the skin.— New-York: Lippincott—Raven Press, 1997.— P. 1104.
28.    Eyster W.H., R.R. Kierland Prognosis of dermatitis herpe­tiformis, treated and untreated // AMA Arch. Derm. Syphilol.— 1951.— Vol. 64, N 1.— P. 1—8.
29.    Griss J., Stingl G., Schmidt E., Bangert C. A rare bullous variant of dermatitis herpetiformis // Brit. J. Derm.— 2016.— Vol. 174, N 1.— P. 231—233
30.    Hervonen K., Alakoski A., Salmi T.T. et al. Reduced mortality in dermatitis herpetiformis: a population— based Study of 476 patients // Brit. J. Derm.— 2012.— Vol. 167.— P. 1331—1337.
31.    Hervonen Kaisa, Salmi T.T., Ilus Tuire, Paasikivi Kaija et al. Dermatitis herpetiformis Refractory to Gluten— free Dietary Treatment // Acta Derm. Venerol.— 2016.— Vol. 96.— P. 82— 86.
32.    Krichnareddy Suneeta, Lewis S.K., Green P.H. Dermatitis Herpetiformis: clinical presentations are independent of manifestations of Celiac disease // Am. J. Clin. Dermatol.— 2014.— Vol. 15.— P. 51—56.
33.    Kumar V., Jarzabek-Chorzelska M., Sulej J. et al. Tissue transglutaminase and endomusial antibodies — diagnostic markers of gluten-sensitive enteropathy in dermatitis herpetiformis // Clin. Immunol.— 2001.— Vol. 98, N 3.— P. 378—382.
34.    Marietta E.V., Camilleri M. J., Castro L.A. Transglutaminase autoantibodies in Dermatitis Herpetiformis and Celiac Sprue // J. Invest. Dermatol.— 2008.— Vol. 128, N 2.— P. 332—335.
35.    Reunala T., Salmi T.T., Hervonen Kaiza Dermatitis herpetiformis: Pathognomic transglutaminase IgA deposits in the skin and excellent prognosis on a gluten-free diet // Acta Derm. Venerol.— 2015.— Vol. 95.— P. 917—922.
36.    Rose C., Dieterich W., Brocker E.B. et al. Circulating autoantibodies to tissue transglutaminase differentiate patients with dermatitis herpetiformis from those with linear IgA disease // J. Am. Acad. Dermatol.— 1999.— Vol. 41, N 6.— P. 957—961.
37.    Ziemer M., Pemler S., Simon J.C. Akantolytische variante einer Dermatitis herpetiformis Duhring // J. Dtsch. Dermatol. Ges.— 2016.— Vol. 14, N 2.— P. 186—188.
38.    Zhang F., Yang B., Lin Y. et al. Dermatitis herpetiformis in China: a report of 22 cases // JEADV.— 2012.— Vol. 26.— P. 903—907.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

17. Спостереження з практики

 

Вияви деяких дерматозів на шкірі зовнішнього вуха

В.Г. Кравченко 

Медико-консультативний центр «Медіпол», Полтава

Розглянуто низку дерматозів на шкірі зовнішнього вуха, зокрема вузликовий хондродерматит, екзему, світлову віс­пу. Велику увагу приділено отомікозам. Наведено результати обстеження та успішного лікування 19 хворих отомікозами (аспергільоз і кандидоз) за розробленою методикою автора з використанням антисептичного лікарського засобу «Цидіпол».

Ключові слова: Екзема, світлова віспа, отомікози, антисептичний препарат «Цидіпол».

Список літератури:  
1.    Безшапочный С.Б., Соник Н.Б. Методика лечения больных наружным отитом //  Журн. ушных, носовых и горловых болезней.— 1994.— № 4.— С. 78—79.
2.    Кравченко В.Г. Проявления экземы на коже ушей.— Материалы Областной научно-практической конференции врачей-дерматовенерологов Полтавщины.— Полта­ва, 1985.— 4 с.
3.    Кравченко В.Г., Винниченко В.В. Отомикозы в дерматологической практике // Дерматология и венерология.— 1978.— Вып 13.— С. 80—82.
4.    Кравченко В.Г. Cidipol — Цидипол. Рекламно-инфор­мационные материалы для зарубежного патентования.— Полтава, 1994.— 38 с.
5.    Кравченко А.В. Антимікотична, трихомоноцидна та конт­рацептивна дія цидіполу як передумова розширення сфери його клінічного застосування.— Дис. ...канд. мед. наук.— К., 1996.— 158 с.
6.    Кравченко В.Г. Лікування сонячних дерматитів цинк-цидиполовим «молочком».— Матеріали ХV Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств.— Чернівці, 2014.— С. 237—238.
7.    Кунельская В.Я. Отомикозы.— М., 1976.— 56 с.
8.    Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А. и др. Опыт применения топических антимикотиков// Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 3.— С. 79—83.
9.    Лебедюк М.М., Федчук В.П. та ін. Антивірусні влас­тивості цидиполу // Матеріали IХ з’їзду Українських лі­­кар­ських товариств.— К., 2007.— С. 425—426.
10.    Попова І.Б. Експериментально-клінічні обґрунтування застосування цидіполу при деяких дерматомікозах //Магістерська наукова праця з фаху «Дерматовене­роло­гія».— Полтава, 2001.— 69 с.
11.    Потоцкий И.И. Справочник дерматовенеролога.— К.: Здоров’я, 1985.— 224 с.
12.    Соник Н.Б., Безшапочный С.Б., Куролес Т.В. Лазерное излучение в терапии наружных отитов // Матер. I Ук­­раин­ской конференции «Народная и нетрадиционная медицина…».— Полтава, 1993.— С. 13—14.
13.    Сонік Н.Б. Обґрунтування комплексної терапії при зов­нішніх отитах: Автореф. дис. …канд. мед. наук.— К., 1996.
14.    Тарасов Д.И., Кунельская В.Я. и др. Отомикоз: метод. реком.— М., 1988.— 9 с.
15.    Шапаренко Б.А., Бухарович М.Н., Ольховский А.М., Бочаров В.А. Заболевания наружного уха // Журн. уш­ных, носовых и горловых болезней.— 1983.— № 6.— С. 15—18.

Інше: Кравченко Володимир Григорович, д. мед. н., проф., проф.-консультант медичного центру «Медіпол»
36002, м. Полтава, вул. Європейська, 145
Тел. (053) 250-89-32
Е-mail: vladkrav@mail.ru

 

Проявления некоторых дерматозов на коже наружного уха

В.Г. Кравченко

Медико-консультативный центр «Медипол», Полтава

Рассмотрено ряд дерматозов на коже наружного уха, в частности узелковый хондродерматит, экзему, световую оспу. Большое внимание уделено отомикозам. Приведены результаты обследования и успешного лечения 19 больных отомикозами (аспергилез и кандидоз) по разработанной методике автора с использованием антисептического лекарственного средства «Цидипол».

Ключевые слова: экзема, световая оспа, отомикозы, антисептический препарат «Цидипол».

Список литературы:  
1.    Безшапочный С.Б., Соник Н.Б. Методика лечения больных наружным отитом //  Журн. ушных, носовых и горловых болезней.— 1994.— № 4.— С. 78—79.
2.    Кравченко В.Г. Проявления экземы на коже ушей.— Материалы Областной научно-практической конференции врачей-дерматовенерологов Полтавщины.— Полта­ва, 1985.— 4 с.
3.    Кравченко В.Г., Винниченко В.В. Отомикозы в дерматологической практике // Дерматология и венерология.— 1978.— Вып 13.— С. 80—82.
4.    Кравченко В.Г. Cidipol — Цидипол. Рекламно-инфор­мационные материалы для зарубежного патентования.— Полтава, 1994.— 38 с.
5.    Кравченко А.В. Антимікотична, трихомоноцидна та конт­рацептивна дія цидіполу як передумова розширення сфери його клінічного застосування.— Дис. ...канд. мед. наук.— К., 1996.— 158 с.
6.    Кравченко В.Г. Лікування сонячних дерматитів цинк-цидиполовим «молочком».— Матеріали ХV Конгресу Світової федерації українських лікарських товариств.— Чернівці, 2014.— С. 237—238.
7.    Кунельская В.Я. Отомикозы.— М., 1976.— 56 с.
8.    Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А. и др. Опыт применения топических антимикотиков// Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 3.— С. 79—83.
9.    Лебедюк М.М., Федчук В.П. та ін. Антивірусні влас­тивості цидиполу // Матеріали IХ з’їзду Українських лі­­кар­ських товариств.— К., 2007.— С. 425—426.
10.    Попова І.Б. Експериментально-клінічні обґрунтування застосування цидіполу при деяких дерматомікозах //Магістерська наукова праця з фаху «Дерматовене­роло­гія».— Полтава, 2001.— 69 с.
11.    Потоцкий И.И. Справочник дерматовенеролога.— К.: Здоров’я, 1985.— 224 с.
12.    Соник Н.Б., Безшапочный С.Б., Куролес Т.В. Лазерное излучение в терапии наружных отитов // Матер. I Ук­­раин­ской конференции «Народная и нетрадиционная медицина…».— Полтава, 1993.— С. 13—14.
13.    Сонік Н.Б. Обґрунтування комплексної терапії при зов­нішніх отитах: Автореф. дис. …канд. мед. наук.— К., 1996.
14.    Тарасов Д.И., Кунельская В.Я. и др. Отомикоз: метод. реком.— М., 1988.— 9 с.
15.    Шапаренко Б.А., Бухарович М.Н., Ольховский А.М., Бочаров В.А. Заболевания наружного уха // Журн. уш­ных, носовых и горловых болезней.— 1983.— № 6.— С. 15—18.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

18. ювілеї

 

Рушану Фатіховичу Айзятулову — 65 років

У 1974 р. Рушан Фатіхович Айзятулов закінчив лікувальний факультет Донецького державного медичного інституту імені Максима Горького. У 1974—1975 рр. працював лікарем-інтерном у шкірно-венерологічному диспансері № 1 м. Донецька. У 1975—1977 рр. проходив службу в армії лікарем військової частини. Після демобілізації працював лікарем-дерматологом у міській лікарні № 24 м. Донецька. У 1978—1980 рр. навчався в клінічній ординатурі на кафедрі шкірних і венеричних хвороб Донецького державного медичного інституту імені Максима Горького. У 1980—1990 рр. працював асистентом кафедри шкірних і венеричних хвороб Донецького державного медичного інституту імені Максима Горького, з 1990 р. — доцентом, з 1992 р. — професором, з 1995 р. — завіду­вачем кафедри шкірних і венеричних хвороб факультету післядипломної освіти, з 2004 р. — завіду­вачем кафедри дерматовенерології.
Кандидатську дисертацію на тему «Функціональні порушення судин у хворих на алергічний васкуліт з переважним ураженням шкіри та їх корекція при комплексній терапії із застосуванням вазоактивних препаратів» захистив у 1983 р. у Військово-медичній академії імені С.М. Кірова у м. Ленінграді, докторську дисертацію на тему «Терапія і профілактика мікозів стоп у гірників вугільних шахт» — у 1990 р. у Центральному науково-дослідному шкірно-венерологічному інституті МОЗ СРСР (Москва).
Професор Айзятулов — кваліфікований лікар-дерматовенеролог вищої категорії. Його наукові праці присвячені проблемам дерматовенерології і педагогіки вищої школи. Широку популярність здобули праці, присвячені етіології, патогенезу, клініці, лікуванню та профілактиці тяжких дерматозів і захворювань, які передаються статевим шляхом. Рушан Фатіхович є автором та співавтором понад 500 праць, зокрема автором 9 монографій, 5 патентів на винахід, 8 раціоналізаторських свідоцтв, 2 інформаційних листів, 12 методичних рекомендацій. Він є членом Ради Донецького націо­нального медичного університету імені Максима Горького, Ради стоматологічного факультету, Нью-Йоркської академії наук, Європейської Академії дерматології і венерології, Національної Спілки журналістів України, редколегії низки журналів, віце-президентом Української асоціації дерматовенерологів і косметологів.
Р.Ф. Айзятулову присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». У 2011 р. його нагороджено Грамотою Верховної Ради України, Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України, у 2013 р. — почесним знаком Національної спілки журналістів України.
Рушан Фатіхович є засновником та головним редактором «Журналу дерматовенерології і косметології імені М.О. Торсуєва», який внесено у перелік медичних видань ВАК України. Він є організатором проведення науково-практичних конференцій, які входять до реєстру з’їздів, конгресів, симпозіумів, науково-практичних конференцій та наукових семінарів, котрі проводяться в Україні. Постійно бере участь у республіканських конференціях, з’їздах, семінарах, а також у міжнародних конференціях, де виступає з доповідями.
Професор Айзятулов підготував 5 кандидатів медичних наук і 2 докторів медичних наук. За­­безпечує методичну та навчальну роботу зі студентами 4-го курсу всіх факультетів і лікарями-курсантами на передатестаційних циклах підвищення кваліфікації та циклах тематичного вдосконалення. Серед співробітників кафедри, студентів та лікарів користується заслуженим авторитетом та повагою.
Із грудня 2014 р. Р.Ф. Айзятулов є завідувачем кафедри дерматовенерології і косметології Донецького національного медичного університету імені Максима Горького (м. Лиман), проводить лікувальну роботу у шкірно-венерологічному диспансері м. Слов’янська, а також надає консультативну допомогу населенню Донецької області та інших регіонів України.

Президія Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів, члени Донецького обласного осередку Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів, редакційна колегія «Українського журналу дерматології, венерології, косметології» щиро вітають Рушана Фатіховича з ювілеєм і бажають йому здоров’я та нових творчих звершень на професійній ниві.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

19. Ювілеї

 

Івану Савелійовичу Фучіжи — 65

Четвертого вересня 2016 року виповнилося 65 років головному лікареві Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру Івану Савелійовичу Фучіжи.
Народився ювіляр на Одещині в селянській родині.
Після закінчення середньої школи в 1968 році вступив на лікувальний факультет Одеського медичного інституту імені М.І. Пирогова. Ще в студентські роки, від 1973-го, трудився середнім медичним працівником кардіологічної лікарні.
У 1974 році після закінчення інституту з відзнакою його направили на роботу в Одеський науково-дослідний інститут вірусології та епідеміології імені І.І. Мечникова, де працював в лабораторії екології вірусів. Наукова діяльність була спрямована на дослідження механізмів мінливості вірусів грипу. За час роботи став співавтором двох винаходів та низки наукових праць. Колектив лабораторії теоретично й експериментально довів обмеженість мінливості вірусів грипу та високу ймовірність повернення збудників минулих часів. Згадану теорію підтвердили час та наступні епідемії грипу.
1982 року І.С. Фучіжи захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, а в 1984-му йому  присвоїли вчене звання старшого наукового співробітника.
У 1984 році І.С. Фучіжи призначено на посаду головного епідеміолога відділу охорони здоров’я Одеського обласного виконкому. На цій посаді здобув досвід з організації охорони здоров’я та проведення протиепідеміологічних заходів у осередках інфекційних захворювань, відповідав за організацію профілактичних і протиепідемічних заходів у області на випадок застосування бактеріологічної зброї.
У 1988 році І.С. Фучіжи очолив відділ особливо небезпечних інфекцій в Одеській обласній санепідстанції. Безпосередньо організовував протиепідемічні та профілактичні заходи під час спалахів холери, туляремії, сибірки та інших інфекцій. Особливої уваги надавав організації роботи з виявлення ВІЛ-інфікованих та профілактичним заходам. Не раз брав участь у підготовці нормативних документів МОЗ України з проблеми СНІДу, холери та інших особливо небезпечних інфекцій. Входив до складу комісій МОЗ  України з перевірки організації профілактичних та протиепідемічних заходів щодо особливо небезпечних інфекцій у різних регіонах країни.
1998 року І.С. Фучіжи очолив Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер. На цій посаді Іван Савелійович зробив значний внесок у розбудову дерматовенерологічної служби Одещини, систематично надає увагу зміцненню матеріальної бази диспансеру, підвищенню кваліфікації лікарів-дерматовенерологів, удосконаленню системи виявлення та обліку хворих на недуги, що передаються статевим шляхом.
І.С. Фучіжи очолює Одеський обласний осередок Української асоціації лікарів-дерматовенерологів та косметологів, член Президії УАЛДВК. Бере активну участь у організації науково-практичних конференцій УАЛДВК, підготовці лікарів-дерматовенерологів на кафедрі дерматології та венерології Одеського національного медичного університету, де працює за сумісництвом. Прак­тичну діяльність успішно поєднує з науковою: автор понад 70 наукових праць.
Як організатор охорони здоров’я та лікар-клініцист Фучіжи зажив авторитету серед медичної спільноти України. Має Почесні грамоти МОЗ України, Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної Ради, Почесну відзнаку Одеської обласної адміністрації та Одеської обласної Ради. У 2009 році йому присвоєно звання «Заслужений лікар України».

Президія Української асоціації лікарів-дерматовенерологів та косметологів, співробітники Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру, кафедри Одеського національного медичного університету та редакційна ко­­легія «Україн­ського журналу дерматології, венерології, косметології» щиро вітають Івана Саве­лійовича з ювілеєм та бажають міцного здоров’я і нових здо­бутків у професійній і громадській діяльності.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

20. Ювілеї

 

До 60-річчя Юрія Борисовича Коваленка

Юрію Борисовичу Коваленку, головному лікареві Запорізького обласного шкірно-венерологічного клінічного диспансеру, виповнилося 60 років.
Народився він 20 серпня 1956 року в Ташкенті Узбецької РСР. 1973-го вступив до Запорізького медичного інституту, який успішно закінчив у 1979-му. Від 1979 до 1980 року проходив інтернатуру на базі Запорізького обласного шкірно-венерологічного диспансеру.
Від 1980 до 1985 року працював лікарем-дерматовенерологом МСЧ заводів «Запоріжсталь» і «Дніпроспецсталь», від 1985 до 1990-го був головним лікарем Бердянського міжрайонного шкірно-венерологічного диспансеру, від 1990 до 1995-го — асистентом кафедр дерматовенерології Дніпро­петровської медичної академії та Запорізького медичного університету. Від 1995 до 2001 року — заступник головного лікаря Запорізького обласного шкірвендиспансеру з організаційно-методич­ної роботи, від 2001 до 2010-го — головний лікар Запорізького міського шкірно-венерологічного диспансеру, а від 2010-го й до сьогодні — головний лікар КУ «Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер» ЗОР. Головний позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я з фаху дерматовенерологія.
У 1988 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Особливості епідеміології, патогенезу, лікування та профілактики мікозів стоп і екземи у робітників підприємств чорної металургії». У Запорізький медичній академії післядипломної освіти від 2003 року за сумісництвом працює асистентом кафедри сімейної медицини, від 2006-го — на посаді доцента кафедри загальної практики — сімейної медицини ЗМАПО з курсами дерматовенерології та психіатрії. Ю.Б. Ко­­валенко має 70 публікацій. Після захисту кандидатської дисертації опубліковано 55 наукових праць. Під час роботи на посаді доцента кафедри видано 11 наукових праць, у т. ч. три навчальних посібники.
На всіх ділянках роботи Юрій Борисович виявляє себе як грамотний фахівець — дерматовенеролог, умілий організатор, вимогливий керівник. Завжди займає активну життєву позицію, ефективно впроваджує нові форми роботи, сучасні методи лабораторного обстеження та лікування.
Бере участь у діяльності Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів. Делегат багатьох з’їздів та конференцій УАЛДВК, голова Запорізького осередку УАЛДВК. Ю.Б. Коваленка тричі відзначали Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України «за знач­ний особистий внесок у розвиток системи охорони здоров’я та зміцнення структури галузі», а також Почесною грамотою управління охорони здоров’я Запорізької ОДА.
Ювіляр активно співпрацює з неурядовими благодійними організаціями, зокрема з фінансовим фондом «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», в сфері забезпечення доступу уразливих груп населення до діагностики та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом. Від 2012 року регіональний координатор з ІПСШ Програми 10-го раунду Глобального фонду народонаселення ООН.

Президія УАЛДВК, редакційна колегія «Українського журналу дерматології, венерології, косметології», трудовий колектив Запорізького обласного шкірно-венерологічного клінічного диспансеру, співробітники кафедри дерматовенерології ЗДМУ та ЗМАПО і дерматовенерологи Запорізького краю щиро вітають Юрія Борисовича з ювілеєм, бажають йому міцного здоров’я, невичерпних творчих сил на довгі роки.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

21. З історії дерматології

 

Історія двох фотографій

С.С. Корхов, М.М. Лебедюк

Одеський національний медичний університет

Проведено персоналізацію фігурантів двох фотодокументів, що представляють очевидний історичний інтерес. Подано короткі біографічні відомості про слухачів Мікробіологічних курсів в Інституті Пастера, зображених на фото. З’ясовано обставини їх участі в подіях, відображених на фотографіях. Дано відповідь на запитання, чому доктор Трапезников відображений на обох знімках.

Ключові слова: біографія, історія вітчизняної і світової науки, дерматологія, сифілідологія, Мікробіологічні курси, Інститут Пастера, світовий конгрес, Париж, Одеса.

Список літератури:  
1.    Ельский В.Н., Заблоцкая К.В., Жадинский Н.В. Про­фессор Николай Николаевич Благовещенский (к 120-ле­тию со дня рождения) // Актуальні проблеми транс­портної медицини: навколишнє середовище, професійне здоров’я, патологія.— 2014.— № 2 (2).— С. 145—151.
2.    Кубанова А.А., Самцов А.В., Заславский Д.В. У истоков мировой дерматологии // Вест. дерматол. и венерол.— М.: Медиа Сфера, 2011.— № 3.— С. 162—173.
3.    Сайт Института Пастера http://www.pasteur.fr.infosci/archives.
4.    Engin B., Yardımcı G., Tüzün Y., Celâleddin Muhtar Özden // J. Turkish Acad. Dermatol.— 2012.— Vol. 6.— P. 1—3.

Інше: Корхов Сергій Сергійович, к. мед. н., доц. кафедри дерматології і венерології Одеського національного медичного університету
65000, м. Одеса, Валіховський пров., 2
Тел. (050) 390-57-07
Е-mail: orkho68@mail.ru
Лебедюк Михайло Миколайович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології і венерології Одеського національного медичного університету

 

История двух фотографий

С.С. Корхов, М.Н. Лебедюк

Одесский национальный медицинский университет

Проведена персонализация фигурантов двух фотодокументов, представляющих очевидный исторический интерес. Представлены краткие биографические сведения о слушателях Микробиологических курсов в Институте Пастера, изображенных на фото. Выяснены обстоятельства их участия в событиях, отраженных на фотографиях. Дан ответ на вопрос, почему доктор Трапезников запечатлен на обоих снимках.

Ключевые слова: Биография, история отечественной и мировой науки, дерматология, сифилидология, Микробиологические курсы, Институт Пастера, мировой конгресс, Париж, Одесса.

Список литературы:  
1.    Ельский В.Н., Заблоцкая К.В., Жадинский Н.В. Про­фессор Николай Николаевич Благовещенский (к 120-ле­тию со дня рождения) // Актуальні проблеми транс­портної медицини: навколишнє середовище, професійне здоров’я, патологія.— 2014.— № 2 (2).— С. 145—151.
2.    Кубанова А.А., Самцов А.В., Заславский Д.В. У истоков мировой дерматологии // Вест. дерматол. и венерол.— М.: Медиа Сфера, 2011.— № 3.— С. 162—173.
3.    Сайт Института Пастера http://www.pasteur.fr.infosci/archives.
4.    Engin B., Yardımcı G., Tüzün Y., Celâleddin Muhtar Özden // J. Turkish Acad. Dermatol.— 2012.— Vol. 6.— P. 1—3.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

22. Наукова періодика

 

За матеріалами зарубіжних наукових видань

Підготували К.В. Коляденко, В.В. Короленко 

Куріння сприяє поширенню атопічного дерматиту

Розацеа пов’язана з підвищеним ризиком розвитку захворювань органів травлення

Расова різниця та виживаність при меланомі

Рекомендації AAD щодо лікування кільцеподібної гранульоми

Бородавки на руках пов’язані з подальшим розвитком плоскоклітинного раку шкіри у пацієнтів із псоріазом, які отримували ПУВА

Рекордні показники інфікувань сифілісом у Німеччині

Вийшли нові стандарти ВООЗ з лікування гонореї та хламідіозу

Глобальний тягар вірусного гепатиту: кращі оцінки для керівництва зусиллями з його ліквідації

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»