Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№2(61) // 2016

 

Обкладинка

 

1. Офіційна інформація УАЛДВК

 

День діагностики меланоми (22 квітня 2016 р.)

Моніторинг захворюваності на злоякісні хво­­роби шкіри за даними ВООЗ свідчить про загальносвітову тенденцію щодо збільшення кількості хворих згаданого профілю.
Це зумовлено різними причинами: збільшенням інтенсивності ультрафіолетового природного опромінення; широким (досить часто не­­кон­т­рольованим) використанням штучного ультрафіолетового опромінення в медичній та косметологічній практиці, зокрема соляріїв, а також деякими природженими чинниками.
З урахуванням зростання фотоспровокованих злоякісних пухлин шкіри, передусім пігментних, зокрема меланом, акцентування уваги на цій проблемі дуже важливе.
На жаль, деякі наші співвітчизники не володіють інформацією про ризики надмірного впливу сонячного опромінення, зокрема в аспекті ви­­никнення меланом та інших злоякісних новоутворень шкіри.
У 2008 р. було отримано Протокол про приєднання України до Всесвітньої програми «Євро­­меланома», до якої залучили понад 20 європейських країн. В Україні координатором програми є доктор медичних наук Ольга Богомолець.
У травні 2009 р. в Україні з ініціативи ПП «Інститут дерматокосметології доктора Бого­молець» уперше безоплатно обстежили 232 па­­цієнтів, з них у 8 встановили діагноз: «меланома», а у 10 — «рак шкіри».
У 2010—2015 рр. з ініціативи та за партнерства Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів (УАЛДВК), ПП «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець», громадського об’єднання «Стоп меланома» та представництва в Україні лабораторій La Roche Posay відбулись Всеукраїнські дні діагностики мела­номи. Попередньо щорічно проводили семінари для лікарів-дерматовенерологів з питань діаг­ностики меланоми шляхом дерматоскопії. Кош­том УАЛДВК та лабораторій La Roche Posay придбано 50 дерматоскопів та безоплатно передано їх у державні дерматовенерологічні заклади України. Під час Всеукраїнських днів діагностики меланоми лікарі-дерматовенерологи державних дерматовенерологічних та онкологічних закладів, кафедр дерматовенерології та онкології медичних вищих навчальних закладів України, а також лікарі  деяких приватних дерматовенерологічних за­­кладів у всіх областях України та Києві безоплатно проводили огляди пацієнтів на виявлення меланоми й інших злоякісних новоутворень шкіри. Загалом за попередніх сім років (2009—2015 рр.) під час цих заходів обстежено 311 608 пацієнтів. Попередній діагноз меланоми встановлено у 546 випадках, раку шкіри — у 750, інших злоякісних новоутворень шкіри — у 901.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

2. Офіційна інформація УАЛДВК

 

Інформаційна довідка про попередні результати проведення 22 квітня 2016 р. Всеукраїнського дня діагностики меланоми

Вісімнадцятого квітня 2016 р. в інформаційній агенції Уніан відбулася прес-конфе­ренція, присвячена анонсуванню Всеукраїнсь­кого дня діагностики меланоми.
22 квітня 2016 р. з ініціативи та за партнерства Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів (УАЛДВК), ПП «Інститут дерматокосметології доктора Богомолець», громадського об’єднання «Стоп меланома» та представництва в Україні лабораторій La Roche Posay, за згодою та підтримкою Міністерства охорони здоров’я України було проведено Все­український день діагностики меланоми (в рамках Всесвітнього дня меланоми). У заході взяли участь майже 1000 лікарів-дерматовенерологів та онкологів, які безоплатно провели скринінгові огляди населення з метою раннього виявлен­­ня меланоми та інших злоякісних пухлин шкіри.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

3. Офіційна інформація УАЛДВК

 

ХІІ Львівський медичний форум та XXІІ медична виставка «ГалМЕД» «Здоров’я і довголіття»

ХІІ Львівський медичний форум та XXІІ медична виставка «ГалМЕД»
«Здоров’я і довголіття»
13—15 квітня 2016 р., Львів

Заходи проводили за підтримки Міністерства охорони здоров’я України та Департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації.
Програма заходів першого дня Львівського медичного форуму передбачала науково-практичні конференції «Сімейна медицина» та «Лабораторна медицина. Нові методи діагностики». Розгля­дали питання патоморфологічної діагностики меланом, новітні мікробіологічні дослідження та методики визначення генетико-мікроелементного профілю.
Протягом 13—15 квітня працював мобільний діагностичний центр, де відвідувачі могли пройти обстеження на меланому за методом дерматоскопії, проконсультуватися в дерматолога та за потреби дістати рекомендації щодо поглибленої діагностики і лікування, тобто первинної й вторинної профілактики раку шкіри.  
До обстеження було залучено членів Львівського обласного осередку УАЛДВК, які пройшли відповідне навчання: співробітників кафедри сімейної медицини та дерматології, венерології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, дерматовенерологів вищої категорії.  
Мета соціальної акції — привернути увагу людей до небезпеки, яку таїть довге перебування на сонці, а також провести обстеження для раннього виявлення раку шкіри, що має вирішальне значення для збільшення шансів перемогти хворобу. За час акції обстежено 238 пацієнтів з новоутвореннями шкіри.
14 квітня відбулася науково-практична конференція «Комплексний підхід до питань реабілітації».
15 квітня, у завершальний день роботи XІІ Львівського медичного форуму та XXII медичної виставки «ГалМЕД», у конференц-залі Палацу мистецтв проводили науково-практичну конференцію на тему: «Новітні тенденції лікування та профілактики дерматовенерологічних проблем у рамках доказової медицини» за підтримки Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації, Львівського національного медичного університету імені Данила Галиць­кого, Української асоціації лікарів-дерматовенерологів та косметологів. У роботі конференції взяли участь 235 науковців, лікарів-дерматовенерологів Львівщини, інших областей України, а також гості, які поділилися досвідом з окремих актуальних проблем сучасної дерматовенерології.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. Наукові дослідження

 

Діагностика та лікування артропатичного псоріазу з урахуванням даних про патогенез та особливості клінічного перебігу дерматозу

О.О. Сизон1, В.І. Степаненко2 

1 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
2 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мета роботи — удосконалення діагностики, диференціальної діагностики і підвищення ефективності терапії хворих на артропатичний псоріаз (АП) з урахуванням даних про особливості патогенезу та клінічного перебігу псоріатичної хвороби (ПХ).
Матеріали та методи. Комплексно обстежено 187 хворих на АП із тривалістю захворювання від 8 до 24 років, у більшості з яких виявлено супутні соматичні захворювання.
Результати та обговорення. Встановлено, що за останніх 20 років (1993—2014 рр.) кількість зареєстрованих випадків псоріазу серед населення Львівської області зросла в 1,9 разу. Систематизовано клініко-класифікаційні ознаки ПХ, запропоновано патогенетично обґрунтовану термінологію визначення етапів розвитку АП, встановлено специфічні ознаки АП з патогенетичним обґрунтуванням первинної локалізації ураження суглобів у ділянках підвищеного травмування сухожильно-зв’язкового апарату і його взаємозв’язку з псоріатичним ураженням нігтів. Розроблено діагностичні критерії і пошуковий алгоритм диференціальної діагностики АП. Доведено необхідність у використанні методів ультразвукової та магнітно-резонансної діагностики суглобів у хворих на псоріаз у зв’язку з частим (10,7 %) виявленням ентезопатій без патологічних рентгенологічних змін у суглобах. Значна кількість (79,8 %) супутньої патології послужила стимулом для розробки клінічних маршрутних карт хворих на АП для виявлення найпоширеніших коморбідних станів.
Виявлено в сироватці крові хворих вірогідне зменшення (p < 0,01) кількості імунокомпетентних клітин із фенотипом CD3+ на 50 %, CD22+ або В-лімфоцитів — на 46,6 %, помірне зменшення вмісту CD4+ на 12,9 %, CD8+ — на 19,6 % і підвищення вмісту CD16+ на 18,4 %, цитокінів IL-1β в 5—11 разів, IL-8 в 60 разів, IL-17 у 10 разів, IL-22 у 5 разів, стрес-гормона — кортизолу вдвічі, IgG у 5 разів і імуноглобулінів IgМ, ЦІК у 3 рази, що свідчить про напруженість стрес-реалізуючих механізмів. Вірогідне підвищення концентрації цих цитокінів у сироватці крові (в понад 2—3 рази) і синовіальній рідині (в понад 2—5 разів порівняно з сироваткою крові; р < 0,05) хворих у перші місяці виникнення суглобового синдрому ПХ може слугувати додатковим діагностичним критерієм для ранньої діагностики АП.
Розроблено патогенетично обґрунтовану тактику покрокового алгоритму комплексної терапії хворих АП із апробацією нестероїдних протизапальних («Аркоксія»/«Наклофен дуо») та хворобомодифікуючих («Сульфасалазин ЕН»/метотрексат) препаратів і автогемотерапії, яка сприяє підвищенню ефективності лікування зі збереженням праце­здатності, поліпшенням якості життя хворих, що підтверджується нормалізацією клініко-лабораторно-інструментальних показників.
Висновки. Лише комплексний підхід до обстеження хворих на псоріаз з ураженням опорно-рухового апарату може забезпечити ефективність ранньої діагностики артропатичного псоріазу та його лікування.

Ключові слова: Артропатичний псоріаз, коморбідні захворювання, діагностика, диференціальна діагностика, лікування.

Список літератури:  
1.    Бадокин В.В. Псориатический артрит и псориаз: проблема взаимосвязи и взаимообусловленности: Избранные лекции по клинической ревматологии / Под ред. В.А. На­­соновой, Н.В. Бунчука.— М.: Медицина, 2001.— С. 82—90.
2.    Беляев Г.М., Рижко П.П. Псориаз, псориатическая артропатия: 3-е изд., доп.— М.: Мед. Пресс-информ, 2005.— 272 с.
3.    Кваша В.П. Псоріатичний артрит (питання генезису, діагностика та лікування): автореф. дис. ...д-ра мед. наук.— Харків, 2007.— 33 с.
4.    Молочков В.А., Бадокин В.В., Альбанова В.И. и др. Псориаз и псориатический артрит.— М., 2007.— 306 с.
5.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Артропатичний псоріаз: проблемні питання діагностики та диференціації. Ч. 1 // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 2.— С. 42—51.
6.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Артропатичний псоріаз: проблемні питання діагностики та диференціації. Ч. 2 // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 3.— С. 31—42.
7.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Артропатичний псоріаз: обґрунтування раціональних методів терапії та про­філак­тики. Ч. 1 // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 1.— С. 7—24.
8.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Артропатичний псоріаз: обґрунтування ра­­ціональних методів терапії та профі­лактики. Ч. 2 // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 2.— С. 11—24.
9.    Сизон О.О. Взаємозалежність клініко-інструментальних змін при артропатичному псоріазі // Журн. дерматовенерол. та косметол. ім. М.О. Торсуєва.— 2013.— № 1—2.— С. 35—44.
10.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Контроль за розвитком та перебігом супут­ньої патології у хворих на артропатичний псоріаз // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 2.— С. 13—26.
11.    Dauden E., Castaneda S., Suarez С. et al.  Cinical practice guideline for an integrated approach to comorbidity in pacients with psoriasis // JEADV, 2013.— Vol. 27.— P. 1387—1404.
12.    Gladman D.D., Schentag C.T., Tom B.D. et al. Development and initial validation of a screening questionnaire for psoria­tic arthritis: the Toronto psoriatic arthritis screen (TOPAS) // Ann. Rheum. Dis.— 2009.— Vol. 68.— Р. 497—501.
13.    Griffiths С.Е.М., Barrer J.N.W.N. Psoriasis: pathogenesis and clinical features of psoriasis // Lancet.— 2007.— Vol. 370.— Р. 263—271.
14.    Husni M.Е., Meyer К.Н., Cohen D.S. et al. The PASE ques­tionnaire: pilot-testing a psoriatic arthritis screening and evaluation tool // Am. Acad. Dermatol.—2007.— Vol. 57.—Р. 581—587.
15.    Nograles K.E., Brasington R.D., Bowcock А.М. New insights into the pathogenesis and genetics of psoriatic arthritis // Nat. Clin. Pract. Rheumatol.— 2009.— Vol. 5.— Р. 83—91.
16.    Taylor W., Gladman D., Helliwell Р. et al. Classification criteria for psoriatic arthritis: development of new criteria from a large international study // Arthritis Rheum.— 2006.— Vol. 54.— Р. 2665—2673.
17.    Torre J. Utility and application in clinical practice of the CASPAR criteria // Reumatol. Clin.— 2010.— Vol. 6 (Suppl. 1).— Р. 18—21.

Інше: Сизон Орися Орестівна, доц. кафедри поліклінічної справи, сімейної медицини та дерматології, венерології
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69
Тел. (095) 440-79-75. E-mail: syzon-ovysya@ukr.net
Степаненко Віктор Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

 

Диагностика и лечение артропатического псориаза с учетом данных о патогенезе и особенностях клинического течения дерматоза

О.О. Сызон1, В.И. Степаненко2

1 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
2 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Цель работы — усовершенствование диагностики, дифференциальной диагностики и повышение эффективности терапии больных артропатическим псориазом (АП) с учетом данных об особенностях патогенеза и клинического течения псориатической болезни (ПБ).
Материалы и методы. Комплексно обследовано 187 больных АП с длительностью заболевания от 8 до 24 лет, у большинства из которых выявлены сопутствующие соматические заболевания.
Результаты и обсуждение. Установлено, что за последние 20 лет (1993—2014 гг.) количество зарегистрированных случаев псориаза среди населения Львовской области возросло в 1,9 раза. Систематизированы клинико-классификационные признаки ПБ, предложена патогенетически обоснованная терминология определения этапов развития АП, определены специфические признаки АП с патогенетическим обоснованием первичной локализации поражения суставов в участках повышенного травмирования сухожильно-связочного аппарата и его взаимосвязи с псориатическим поражением ногтей. Разработаны диагностические критерии и поисковый алгоритм дифференциальной диагностики АП. Доказана необходимость в использовании методов ультразвуковой и магнитно-резонансной диагностики суставов у больных с псориазом в связи с нередким (10,7 %) выявлением энтезопатий при отсутствии патологических рентгенологических изменений в суставах. Значительное количество (79,8 %) сопутствующей патологии послужило стимулом для разработки клинических маршрутных карт больных с АП для выявления наиболее распространенных коморбидных состояний.
Установлены в сыворотке крови больных достоверное снижение (p < 0,01) количества иммунокомпетентных клеток с фенотипом CD3+ на 50 %, CD 22+ или В-лимфоцитов на 46,6 %, умеренное уменьшение содержания CD4+ на 12,9 %, CD8+ — на 19,6 % и повышение содержания CD16+ на 18,4 %, цитокинов IL-1β в 5—11 раз, IL-8 в 60 раз, IL-17 в 10 раз, IL-22 в 5 раз, стресс-гормона — кортизола вдвое, IgG в 5 раз и иммуноглобулинов IgМ, ЦИК в 3 раза, что свидетельствует о напряженности стресс-реализующих механизмов. Достоверное повы­шение концент­рации этих цитокинов в сыворотке крови (более чем в 2—3 раза) и синовиальной жидкости (больше чем в 2—5 раз в сравнении с сывороткой крови; р < 0,05)) больных в первые месяцы с момента возникновения суставного синдрома ПБ может служить дополнительным диагностическим критерием для ранней диагностики АП.
Разработана патогенетически обоснованная тактика пошагового алгоритма комплексной терапии больных АП с апробацией нестероидных противовоспалительных («Аркоксия»/«Наклофен дуо») и болезнемодифицирующих («Сульфасалазин ЕН»/метотрексат) препаратов и аутогемотерапии, которая способствует повышению эффек­тивности лечения с сохранением работоспособности, улучшением качества жизни больных, что подтверждается нормализацией клинико-лабораторно-инструментальных показателей.
Выводы. Только комплексный подход к обследованию больных псориазом с поражением опорно-двигательного аппарата может обеспечить эффективность ранней диагностики артропатического псориаза и его лечения.

Ключевые слова: артропатический псориаз, коморбидные заболевания, диагностика, дифференциальная диагностика, лечение.

Список литературы:  
1.    Бадокин В.В. Псориатический артрит и псориаз: проблема взаимосвязи и взаимообусловленности: Избранные лекции по клинической ревматологии / Под ред. В.А. На­­соновой, Н.В. Бунчука.— М.: Медицина, 2001.— С. 82—90.
2.    Беляев Г.М., Рижко П.П. Псориаз, псориатическая артропатия: 3-е изд., доп.— М.: Мед. Пресс-информ, 2005.— 272 с.
3.    Кваша В.П. Псоріатичний артрит (питання генезису, діагностика та лікування): автореф. дис. ...д-ра мед. наук.— Харків, 2007.— 33 с.
4.    Молочков В.А., Бадокин В.В., Альбанова В.И. и др. Псориаз и псориатический артрит.— М., 2007.— 306 с.
5.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Артропатичний псоріаз: проблемні питання діагностики та диференціації. Ч. 1 // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 2.— С. 42—51.
6.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Артропатичний псоріаз: проблемні питання діагностики та диференціації. Ч. 2 // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2010.— № 3.— С. 31—42.
7.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Артропатичний псоріаз: обґрунтування раціональних методів терапії та про­філак­тики. Ч. 1 // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 1.— С. 7—24.
8.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Артропатичний псоріаз: обґрунтування ра­­ціональних методів терапії та профі­лактики. Ч. 2 // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 2.— С. 11—24.
9.    Сизон О.О. Взаємозалежність клініко-інструментальних змін при артропатичному псоріазі // Журн. дерматовенерол. та косметол. ім. М.О. Торсуєва.— 2013.— № 1—2.— С. 35—44.
10.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Контроль за розвитком та перебігом супут­ньої патології у хворих на артропатичний псоріаз // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 2.— С. 13—26.
11.    Dauden E., Castaneda S., Suarez С. et al.  Cinical practice guideline for an integrated approach to comorbidity in pacients with psoriasis // JEADV, 2013.— Vol. 27.— P. 1387—1404.
12.    Gladman D.D., Schentag C.T., Tom B.D. et al. Development and initial validation of a screening questionnaire for psoria­tic arthritis: the Toronto psoriatic arthritis screen (TOPAS) // Ann. Rheum. Dis.— 2009.— Vol. 68.— Р. 497—501.
13.    Griffiths С.Е.М., Barrer J.N.W.N. Psoriasis: pathogenesis and clinical features of psoriasis // Lancet.— 2007.— Vol. 370.— Р. 263—271.
14.    Husni M.Е., Meyer К.Н., Cohen D.S. et al. The PASE ques­tionnaire: pilot-testing a psoriatic arthritis screening and evaluation tool // Am. Acad. Dermatol.—2007.— Vol. 57.—Р. 581—587.
15.    Nograles K.E., Brasington R.D., Bowcock А.М. New insights into the pathogenesis and genetics of psoriatic arthritis // Nat. Clin. Pract. Rheumatol.— 2009.— Vol. 5.— Р. 83—91.
16.    Taylor W., Gladman D., Helliwell Р. et al. Classification criteria for psoriatic arthritis: development of new criteria from a large international study // Arthritis Rheum.— 2006.— Vol. 54.— Р. 2665—2673.
17.    Torre J. Utility and application in clinical practice of the CASPAR criteria // Reumatol. Clin.— 2010.— Vol. 6 (Suppl. 1).— Р. 18—21.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

5. наукові дослідження

 

Клініко-патогенетична роль епідермального фактора росту при псоріазі

Я.Ф. Кутасевич, І.О. Олійник, Е.М. Солошенко, О.А. Гаврилюк

ДУ «Інститут дерматології та венерології  НАМН України», Харків

Мета роботи — вивчення вмісту епідермального фактора росту (ЕGF) у сироватці крові хворих на псоріаз залежно від клінічної форми, ступеня тяжкості та активності хвороби.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 152 хворі на псоріаз віком від 18 до 69 років. Усіх пацієнтів розподілено на дві групи. І (основну) групу склали 100 хворих на тяжкі форми псоріазу, до ІІ (порівняння) увійшли 52 хворі на звичайний псоріаз. Контрольну групу склали 20 здорових добровольців, репрезентативних за статтю та віком.
Результати та обговорення. Вірогідно (p < 0,01) встановлено збільшення вмісту ЕGF у сироватці крові хворих на псоріаз зі збільшенням тяжкості та активності перебігу хвороби.
Висновки. Показано доцільність застосування ЕGF для оцінки тяжкості перебігу та активності захворювання, прогнозу його розвитку. Визначено його роль у патогенезі псоріазу.

Ключові слова: Псоріаз, кератиноцити, епідермальний фактор росту, суглобовий синдром, тяжкі форми псоріазу.

Список літератури:  
1.    Ахлупкина М.В., Свистунов А.А., Бакулев А.Л. и др. Особенности нарушений в системе цитокинов и липидного обмена у больных псориазом // Саратовский научно-медицинский журнал— 2011.— Том 7, № 2.— С. 434—437.  
2.    Беляев Г.М., Рыжко П.П. Псориаз, псориатическая артропатия.— М.: МЕДПресс-информ, 2005.— 128 с.  
3.    Кашутин С.Л., Дегтяр Ю.С. Содержание эпидермального фак­тора роста у больных псориазом и атопическим дерматитом // Цитокины и воспаление.— 2008.— Т. 7, № 2.— С.  9—51.
4.    Маркушева Л.И., Самсонов В.А., Саруханова А.Г., Сав­ватеева М.В. Оценка продукции различных цитокинов у больных псориазом // Вестн. дерматол. и венерол.— 2004.— № 4.— С. 4—6.
5.    Олейник И.А. Комплексное лечение больных артропатическим псориазом с учётом степени тяжести, особенностей течения заболевания: автореф. дис. …д-ра мед. наук, спец. 14.01.20 «Кожные и венерические болезни».— Харь­ков, 2009.— 33 с.
6.    Роль эпидермального фактора роста и его рецептора в развитии онкопатологии // VІІІ Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве-2012» (4—5 октября 2012 г.) [Электрон­ный ресурс].— Режим доступа: http://www.confcontact.com /2012 10 04/bi2 burakovsky.htm.
7.    Anderson K.S., Petersson S., Wong J. et al. Elevation of serum epidermal growth factor and interleukin 1 receptor anta­gonist in active psoriasis vulgaris // Br. J. Dermatol.— 2010.— Vol. 163, N 5.— P. 1085—1089.
8.    Bowes J., Ho P., Flynn E. et al. Investigation of IL-1, VEGF, PPARG and MEFV genes in psoriatic arthritis susceptibility // Ann. Rheum. Dis.— 2012.— Vol. 71.— P. 313—314.
9.    Duffy M.J. Use of molecular markers for predicting therapy response in cancer atients // J. Cancer Treatment Reviews.— 2011.— Vol. 37, N 2.— P.151—159.
10.    Enerbäck C. Soluble biomarkers in psoriasis // Eur. J. Dermatol.— 2011.— Vol. 21 (6).— P. 844—850.
11.    Flisiak I., Szterling-Jaworowska M., Baran A. et al. Effect of psoriasis activity on epidermal growth factor (EGF) and the concentration of soluble EGF receptor in serum and plaque scales syndrome // Clin. Exp. Dermatol.— 2014.— Vol. 39, N 4.— P. 461—467.
12.    Francescato H.D. et al. Protective effect of quercetin on the evolution of cisplatin-induced acute tubular necrosis // Kidney Blood Press Res.— 2004.— Vol. 27, N 3.— P. 148—158.
13.    Griffiths C.E., Barker J.N. Pathogenesis and clinical features of psoriasis // Lancet.— 2007.— Vol. 370, N 11.— P. 263—271.
14.    Ivdra I., Hartmane I., Mikažāns I. The influence of EGF and its receptor on keratinocyte proliferation and differentation in pathogenesis of psoriasis // Medicīna.— 2010.— Vol. 755.— P. 122—134.
15.    Naldi I., Gambini D. The clinical spectrum of psoriasis // Clin. Dermatol.— 2007.— Vol. 25, N 9.— P. 510—518.
16.    Pietrzak A., Lecewicz-Torun B., Jazienicka I. et al. Serum epidermal growth factor in patients suffering from psoriasis // Clin. Investig.— 1998.— Vol. 4, N 2.— P. 308—313.
17.    Przepiera H., Fischer K., Brzosko M. Serum levels of angi­o­genic cytokines in psoriatic arthritis and SAPHO syndrome // Polskie Archiw. Med. Wewn.— 2013.— Vol. 123, N 6.— P. 297—302.
18.    Voitenok N.N., Varivotskaya N.V. T cell growth factor production and protein synthesis // Scand. J. Immunol.— 1984.— Vol. 19, N 4.— P. 353—358.
19.    Watorek E., Paprocka M., Dus D. et al. Endostatin and vascular endothelial growth factor: potential regulators of endothelial progenitor cell number in chronic kidney diseasis // Pol. Arch. Med. Wewn.— 2011.— Vol. 121.— P. 296—302.
20.    Witte O.N. Steel locus defines new multipotent growth factor // Cell.— 1990.— Vol. 63, N 1.— P. 5—6.

Інше: Кутасевич Яніна Францівна, д. мед. н., проф., директор ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»
61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9. E-mail: otdderm@mail.ru
Олійник Ірина Олександрівна, д. мед. н., гол. наук. співр. відділу дерматології, інфекційних і паразитарних захворювань шкіри
ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»
Солошенко Ельвіра Миколаївна, д. мед. н., проф., зав. лабораторії алергології ДУ «Інститут дерматології та венерології
НАМН України»
Гаврилюк Олександра Анатоліївна, аспірант ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»

 

Клинико-патогенетическая роль эпидермального фактора роста при псориазе

Я.Ф. Кутасевич, И.А. Олейник, Э.Н. Солошенко, А.А. Гаврилюк

ГУ «Институт дерматологии и венерологии НАМН Украины», Харьков

Цель работы — изучение содержания эпидермального фактора роста (EGF) в сыворотке крови больных псориазом в зависимости от клинической формы, степени тяжести и активности заболевания.
Материалы и методы. Под наблюдением находилось 152 больных псориазом в возрасте от 18 до 69 лет. Все пациенты были разделены на две группы. І (основную) группу составили 100 больных с тяжелыми формами псориаза, во ІІ (сравнения) группу вошли 52 пациента с обычным псориазом. Контрольную группу составили 20 здо­ровых добровольцев, репрезентативных по полу и возрасту.
Результаты и обсуждение. Достоверно (p < 0,01) установлено увеличение содержания EGF в сыворотке крови больных псориазом с увеличением тяжести и активности заболевания.
Выводы. Показана целесообразность применения EGF для оценки тяжести течения и активности заболевания, прогноза его развития. Определена его роль в патогенезе псориаза.

Ключевые слова: псориаз, кератиноциты, эпидермальный фактор роста, суставный синдром, тяжелые формы псориаза.

Список литературы:  
1.    Ахлупкина М.В., Свистунов А.А., Бакулев А.Л. и др. Особенности нарушений в системе цитокинов и липидного обмена у больных псориазом // Саратовский научно-медицинский журнал— 2011.— Том 7, № 2.— С. 434—437.  
2.    Беляев Г.М., Рыжко П.П. Псориаз, псориатическая артропатия.— М.: МЕДПресс-информ, 2005.— 128 с.  
3.    Кашутин С.Л., Дегтяр Ю.С. Содержание эпидермального фак­тора роста у больных псориазом и атопическим дерматитом // Цитокины и воспаление.— 2008.— Т. 7, № 2.— С.  9—51.
4.    Маркушева Л.И., Самсонов В.А., Саруханова А.Г., Сав­ватеева М.В. Оценка продукции различных цитокинов у больных псориазом // Вестн. дерматол. и венерол.— 2004.— № 4.— С. 4—6.
5.    Олейник И.А. Комплексное лечение больных артропатическим псориазом с учётом степени тяжести, особенностей течения заболевания: автореф. дис. …д-ра мед. наук, спец. 14.01.20 «Кожные и венерические болезни».— Харь­ков, 2009.— 33 с.
6.    Роль эпидермального фактора роста и его рецептора в развитии онкопатологии // VІІІ Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве-2012» (4—5 октября 2012 г.) [Электрон­ный ресурс].— Режим доступа: http://www.confcontact.com /2012 10 04/bi2 burakovsky.htm.
7.    Anderson K.S., Petersson S., Wong J. et al. Elevation of serum epidermal growth factor and interleukin 1 receptor anta­gonist in active psoriasis vulgaris // Br. J. Dermatol.— 2010.— Vol. 163, N 5.— P. 1085—1089.
8.    Bowes J., Ho P., Flynn E. et al. Investigation of IL-1, VEGF, PPARG and MEFV genes in psoriatic arthritis susceptibility // Ann. Rheum. Dis.— 2012.— Vol. 71.— P. 313—314.
9.    Duffy M.J. Use of molecular markers for predicting therapy response in cancer atients // J. Cancer Treatment Reviews.— 2011.— Vol. 37, N 2.— P.151—159.
10.    Enerbäck C. Soluble biomarkers in psoriasis // Eur. J. Dermatol.— 2011.— Vol. 21 (6).— P. 844—850.
11.    Flisiak I., Szterling-Jaworowska M., Baran A. et al. Effect of psoriasis activity on epidermal growth factor (EGF) and the concentration of soluble EGF receptor in serum and plaque scales syndrome // Clin. Exp. Dermatol.— 2014.— Vol. 39, N 4.— P. 461—467.
12.    Francescato H.D. et al. Protective effect of quercetin on the evolution of cisplatin-induced acute tubular necrosis // Kidney Blood Press Res.— 2004.— Vol. 27, N 3.— P. 148—158.
13.    Griffiths C.E., Barker J.N. Pathogenesis and clinical features of psoriasis // Lancet.— 2007.— Vol. 370, N 11.— P. 263—271.
14.    Ivdra I., Hartmane I., Mikažāns I. The influence of EGF and its receptor on keratinocyte proliferation and differentation in pathogenesis of psoriasis // Medicīna.— 2010.— Vol. 755.— P. 122—134.
15.    Naldi I., Gambini D. The clinical spectrum of psoriasis // Clin. Dermatol.— 2007.— Vol. 25, N 9.— P. 510—518.
16.    Pietrzak A., Lecewicz-Torun B., Jazienicka I. et al. Serum epidermal growth factor in patients suffering from psoriasis // Clin. Investig.— 1998.— Vol. 4, N 2.— P. 308—313.
17.    Przepiera H., Fischer K., Brzosko M. Serum levels of angi­o­genic cytokines in psoriatic arthritis and SAPHO syndrome // Polskie Archiw. Med. Wewn.— 2013.— Vol. 123, N 6.— P. 297—302.
18.    Voitenok N.N., Varivotskaya N.V. T cell growth factor production and protein synthesis // Scand. J. Immunol.— 1984.— Vol. 19, N 4.— P. 353—358.
19.    Watorek E., Paprocka M., Dus D. et al. Endostatin and vascular endothelial growth factor: potential regulators of endothelial progenitor cell number in chronic kidney diseasis // Pol. Arch. Med. Wewn.— 2011.— Vol. 121.— P. 296—302.
20.    Witte O.N. Steel locus defines new multipotent growth factor // Cell.— 1990.— Vol. 63, N 1.— P. 5—6.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

6. наукові дсолідження

 

Захворюваність військовослужбовців Збройних сил України на хвороби шкіри та підшкірної основи

В.І. Кучер    

Українська військово-медична академія, Київ

Мета роботи — удосконалення медичного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України.
Матеріали та методи. Досліджували десятирічну захворюваність військовослужбовців Збройних сил України (ЗСУ) на хвороби шкіри та підшкірної основи за щорічними матеріалами звітності медичної служби військових частин. Використовували загальноприйняті методи статистичного обчислення.
Результати та обговорення. Первинна захворюваність військовослужбовців ЗСУ на хвороби шкіри та підшкірної основи мала тенденцію до зростання. Різке збільшення первинної захворюваності військово­службовців ЗСУ на початку дослідження і незначне зниження її в кінці його визначили загальну тенденцію до зростання первинної захворюваності військовослужбовців ЗСУ на хвороби шкіри та підшкірної основи, що підтверджує лінія тренду (R2 = 0,148). За період спостереження (2004—2013 рр.) відбулося вірогідне зростання первинної захворюваності офіцерів, військовослужбовців ЗСУ за контрактом та строкової служби на хвороби шкіри та підшкірної основи.
Висновки. За час дослідження спостерігалася тенденція до зростання первинної захворюваності всіх військово­службовців ЗСУ на хвороби шкіри та підшкірної основи, на що вказує лінія тренду (R2 = 0,148). Для зниження захворюваності військовослужбовців ЗСУ на хвороби шкіри та підшкірної основи слід поліпшити їхнє матеріальне та медичне забезпечення.

Ключові слова: Хвороби шкіри та підшкірної основи, захворюваність, військовослужбовці, Збройні сили України.

Список літератури:
1.    Річні звіти медичної служби військових частин.— Архів Де­­партаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України.
2.    Шалякин А. Система медицинского обеспечения ОВС НАТО, ВС США, ФРГ, Великобритании и Франции. Объединенные вооруженные силы НАТО.— http://medscape.ru/topic/6161-организация-меди­цинского-обес­печения-в-иностр/
3.    Шекера О.Г. Стратегічний курс медичного забезпечення збройних сил країн НАТО // http://nato.pu.if.ua/journal/2009/2009-38.pdf.

Інше: Кучер Володимир Іванович, к. мед. н., доц. кафедри військової терапії Української військово-медичної академії
04655, м. Київ, вул. Мельникова, 24
E-mail: docentvik@gmail.com

 

Заболеваемость военнослужащих Вооруженных сил Украины болезнями кожи и подкожного основания

В.И. Кучер

Украинская военно-медицинская академия, Киев

Цель работы — совершенствование медицинского обеспечения военнослужащих Вооруженных сил Украины.
Материалы и методы. Исследовали десятилетнюю заболеваемость военнослужащих Вооруженных сил Украины (ВСУ) болезнями кожи и подкожного основания согласно ежегодным материалам отчетности медицинской службы воинских частей. Использовали общепринятые методы статистического вычисления.
Результаты и обсуждение. Первичная заболеваемость военнослужащих ВСУ болезнями кожи и подкожного основания имела тенденцию к росту. Резкий рост первичной заболеваемости военнослужащих ВСУ в начале исследования и незначительное снижение ее в конце его определили общую тенденцию к росту первичной заболеваемости военнослужащих ВСУ болезнями кожи и подкожного основания, которые подтверждает линия тренда (R2 = 0,148). За период наблюдения (2004—2013 гг.) произошло достоверное возрастание первичной заболеваемости офицеров, военнослужащих ВСУ по контракту и срочной службы болезнями кожи и подкожного основания.
Выводы. За время исследования наблюдалась тенденция к росту первичной заболеваемости всех военнослужащих ВСУ болезнями кожи и подкожного основания, на что указывает линия тренда (R2 = 0,148). В целях снижения заболеваемости военнослужащих ВСУ болезнями кожи и подкожного основания следует улучшить их материальное и медицинское обеспечение.

Ключевые слова: болезни кожи и подкожного основания, заболеваемость, военнослужащие, Вооруженные силы Украины.

Список литературы:
1.    Річні звіти медичної служби військових частин.— Архів Де­­партаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України.
2.    Шалякин А. Система медицинского обеспечения ОВС НАТО, ВС США, ФРГ, Великобритании и Франции. Объединенные вооруженные силы НАТО.— http://medscape.ru/topic/6161-организация-меди­цинского-обес­печения-в-иностр/
3.    Шекера О.Г. Стратегічний курс медичного забезпечення збройних сил країн НАТО // http://nato.pu.if.ua/journal/2009/2009-38.pdf.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

7. наукові дослідження

 

Стан деяких показників енергетичного та іонного обміну у хворих на поширений псоріаз

А.М. Біловол, Л.В. Галузінська, В.Б. Ніколаєва    

Харківський національний медичний університет

Мета роботи — вивчення деяких показників іонного обміну і біоенергетичного гомеостазу у хворих з поширеним псоріазом.
Матеріали та методи. У 37 хворих з поширеним псоріазом за допомогою методу атомно-адсорбційної спектрофотометрії визначали рівні мікро- і макроелементів (іони натрію, калію, кальцію, магнію та ін.) ферментів (ЛДГ, МДГ, СДГ, Г-6-ФГД, ІЗО-ЦДГ) у плазмі крові і сечі хворих.
Результати та обговорення. При дослідженні стану окисно-відновних процесів у хворих з поширеним псоріазом визначили підвищення активності каталази, глутатіонпероксидази, супероксиддисмутази і церулоплазміну. Аналіз активності ферментів енергетичного метаболізму виявив значне підвищення рівнів ЛДГ, МДГ, СДГ і ІЗО-ЦДГ. В ерит­роцитах у більшості випадків зміни мали протилежний зміст: вміст іонів К+, Са2+, Мg2+, Р5+, Fe2+, Zn2+, Cu2+, Mn2+ зменшувався, а Na+ підвищувався. Аналіз іонів металів у плазмі, еритроцитах у сечі вказує на їх значне виведення з організму і затримку іонів Na+, що може бути пов’язане з розвитком структурно-метаболічних порушень у різних органах і тканинах і накопиченням в організмі води.
Висновки. При поширеній псоріатичній патології значно активізуються оксидативні процеси, які поєднуються з підвищенням рівнів вільних радикалів, перекисів і гідроперекисів.

Ключові слова: Псоріатична патологія, іонний обмін, біоенергетичний гомеостаз.

Список літератури:
1.    Гуревич В.С., Конторщиков К.Н., Шатилина Л.В. Срав­ни­тельный анализ двух методов определения активности СОД // Лабор. дело.— 1990.— № 4.— С. 44—47.
2.    Дубинина Е.Е., Ефимова Л.В., Сафронова Л.Н. Методы определения активности каталазы // Лабор. дело.— 1988.— № 8.— С. 16—19.
3.    Задорожный Б.А., Яковцова А.Ф., Дащук А.М., Питень­ко Н.Н. Дезорганизация соединительной ткани у больных псориазом // Дерматол. и венерол.— 1991.— С. 55— 57.
4.    Меин В.М. Протой и специфический метод определения активности ГПО в эритроцитах // Лабор. дело.— 1986.— № 12.— С. 724—727.
5.    Лабораторные методы исследования в клинике / Под ред. проф. В.В. Меньшикова.— М.: Медицина, 1987.— 364 с.
6.    Пегано Дж. Системные аспекты псориаза. Пер. с англ.— М.: Мир, 2001.— 380 с.
7.    Чевари С. Роль СОД в окислительных процессах клетки и метод определения ее в биологическом материале // Лабор. дело.— 1985.— № 11.— С. 678—680.
8.    Черкашина Л.В., Шкляр С.П., Біловол А.М. Вільно­ра­дикальне окислення при системних дерматозах.— Харків, 2007.— 183 с.

Інше: Біловол Алла Миколаївна, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології, венерології та медичної косметології
61022, м. Харків, просп. Науки, 4
Тел. (057)706-30-13. E-mail: dermacosm@knmu.kharkov.ua
Галузинська Любов Валеріївна, асист. кафедри дерматології, венерології та медичної косметології
Ніколаєва Вероніка Борисівна, асист. кафедри дерматології, венерології та медичної косметології

 

Состояние некоторых показателей энергетического и ионного обмена у больных с распространенным псориазом

А.Н. Беловол, Л.В. Галузинская, В.Б. Николаева

Харьковский национальный медицинский университет

Цель работы — изучение некоторых показателей ионного обмена и биоэнергетического гомеостаза у больных с распространенным псориазом.
Материалы и методы. У 37 больных с распространенным псориазом с помощью метода атомно-адсорбционной спектрофотометрии определяли уровни микро- и макроэлементов (ионы натрия, калия, кальция, магния и др.) ферментов (ЛДГ, МДГ, СДГ, Г-6-ФГД, ИЗО-ЦДГ) в плазме крови и моче больных.
Результаты и обсуждение. При иследовании состояния окислительно-восстановительных процессов у больных с распространенным псориазом определили повышение активности каталазы, глутатионпероксидазы, супероксид­дисмутазы и церулоплазмина. Анализ активности ферментов энергетического метаболизма выявил значительное повышение уровней ЛДГ, МДГ, СДГ и ИЗО-ЦДГ. В эритроцитах в большинстве случав изменения имели противоположное направление: содержание ионов К+, Са2+, Мg2+, Р5+, Fe2+, Zn2+, Cu2+, Mn2+ уменьшалось, а Na+ повышалось. Анализ ионов металлов в плазме, эритроцитах в моче указывает на их значительное выведение из организма и задержку ионов Na+, что может быть сопряжено с развитием структурно-метаболических нарушений в различных органах и тканях и накоплением в организме воды.
Выводы. При распространенной псориатической патологии значительно активизируются оксидативные процессы, которые сочетаются с повышением уровней свободных радикалов, перекисей и гидроперекисей.

Ключевые слова: псориатическая патология, ионный обмен, биоэнергетический гомеостаз.

Список литературы:
1.    Гуревич В.С., Конторщиков К.Н., Шатилина Л.В. Срав­ни­тельный анализ двух методов определения активности СОД // Лабор. дело.— 1990.— № 4.— С. 44—47.
2.    Дубинина Е.Е., Ефимова Л.В., Сафронова Л.Н. Методы определения активности каталазы // Лабор. дело.— 1988.— № 8.— С. 16—19.
3.    Задорожный Б.А., Яковцова А.Ф., Дащук А.М., Питень­ко Н.Н. Дезорганизация соединительной ткани у больных псориазом // Дерматол. и венерол.— 1991.— С. 55— 57.
4.    Меин В.М. Протой и специфический метод определения активности ГПО в эритроцитах // Лабор. дело.— 1986.— № 12.— С. 724—727.
5.    Лабораторные методы исследования в клинике / Под ред. проф. В.В. Меньшикова.— М.: Медицина, 1987.— 364 с.
6.    Пегано Дж. Системные аспекты псориаза. Пер. с англ.— М.: Мир, 2001.— 380 с.
7.    Чевари С. Роль СОД в окислительных процессах клетки и метод определения ее в биологическом материале // Лабор. дело.— 1985.— № 11.— С. 678—680.
8.    Черкашина Л.В., Шкляр С.П., Біловол А.М. Вільно­ра­дикальне окислення при системних дерматозах.— Харків, 2007.— 183 с.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

8. наукові дослідження

 

Оптимізація підходу до лікування ретикулярного варикозу та телеангіектазій

В.В. Теплий, Х.О. Корольова 

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мета роботи — порівняти результати лікування ретикулярного варикозу та телеангіектазій залежно від досягнення контролю венозного рефлюксу.
Матеріали та методи. До дослідження залучено 51 хворого віком від 22 до 68 років, у яких застосовували методи лікування ретикулярного варикозу та телеангіектазій залежно від можливості виявлення місць венозного рефлюксу. Результати лікування оцінено за рік та три роки.
Результати та обговорення. У обстежених, у яких виявили венозний рефлюкс та його ліквідували,  не зареєстровано рецидивів захворювання як через  рік, так і три роки. У пацієнтів, що перенесли тільки склеротерапію, рецидив ретикулярного варикозу в річний термін був майже однаковим незалежно від того, використовували рідкий чи спінений склерозант — 4 (33,3 %) та 3 (27,2 %) хворі відповідно (p > 0,1). Через 3 роки після лікування різниця дещо збільшилася, проте залишилася статистично невірогідною.
Висновки.  Найстабільніший результат у хворих з ретикулярним варикозом та телеангіектазіями дає мініінвазивне хірургічне припинення венозного рефлюксу в комбінації зі склеротерапією. Перевагами комбінованого підходу є мала травматичність, хороший косметичний ефект та тривалість отриманого результату. Доцільно продовжити розробку чутливіших та недорогих методів визначення місць венозного рефлюксу, які можна буде використовувати в широкій лікувальній практиці.

Ключові слова: Ретикулярний варикоз, телеангіектазії, венозний рефлюкс, склеротерапія.

Список літератури:
1.    Русин В.В. Склеротерапія при комбінованому хірур­гіч­ному лікуванні хронічної венозної недостатності: Авто­реф. …канд. мед. наук: 14.01.03.— Львів., 2009.— 16 с.
2.    Савельев В.С., Думпе Э.П., Яблоков Е.Г. Болезни магистральных вен.— М.: Медицина, 1972.— 440 с.
3.    Albanese A.K., Albanese A.M., Albanese E.F. Lateral Subder­mic Varicose Ven System of the Leds // Vasc. Surg.— 1969.—Vol. 3, № 3.— P. 81—89.
4.    Bergan J.J., Lao S.T. Venous Problems.— Chicago, London, 1978.— 613 p.
5.    Bustos L.L., Fronek A., Lopez-Kapke L., Henriquez J.A. Nonvisible insufficient subcutaneous reticular venous plexus can be observed through the skin using a new illumination method // Dermatol. Surg. — 2010.— Vol. 36 (Suppl. 2).— P. 1046—1049.
6.    Coleridge-Smith P.D., Loc C., Ramelet A.A. Venous leg ulcer: meta — analysis of adjunctive therapy with micronized purified flavonid fraction // Eur. Vasc. Endovasc. Surgery 2005.— N 30.— Р. 267—274.
7.    Friedmann D.P., Liolios A.M., Wu D.C. et al. A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Study of the Effect of a High-Potency Topical Corticosteroid After Sclerotherapy for Reticular and Telangiectatic Veins of the Lower Extremities // Dermatol. Surg.— 2015. Vol. 41 (10).— P. 1158—1163.
8.    Glaviczki P. Handbook of Venous Disorders: Guidelines of the American Venous Forum. Third Editon.— 2008.— 752 р.
9.    Kern P. Sclerotherapy of telangiectasias: a painless two-step technique // Dermatol. Surg.— 2012.— Vol. 38 (6).— P. 860—864.
10.    Nikolaides A.N. Investigation of chronic venous insufficien­cy: a consensus statement (France, March 5—9, 1997) // Circulation.— 2000.— Vol. 102, N 20.— P. 126—163.
11.    PaquitV.C., Price J.R., Mériaudeau F. et al. Combining near-infrared illuminants to optimize venous imaging, Proc. SPIE 6509, Medical Imaging 2007: Visualization and Image-Gui­ded Procedures, 65090H (March 21, 2007).— Doi:10.1117/ 12.712576.
12.    Parlar B., Blazek C., Cazzaniga S. et al. Treatment of lower extremity telangiectasias in women by foam sclerotherapy vs. Nd:YAG laser: a prospective, comparative, randomized, open-label trial // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2015.— Vol. 29 (3).— P. 549—554.
13.    Rabe E., Breu F.X., Cavezzi A. et al. European guidelines for sclerotherapy in chronic venous disorders // Phlebology.— 2013.— Vol. 29 (6).— P. 338—354.
14.    Ramelet A.A. Sclerotherapy in tumescent anesthesia of reti­cular veins and telangiectasias // Dermatol. Surg. — 2012.— Vol. 38 (5).— P. 748—751.
15.    Ruckley C.V., Allan P.L., Evans C.J. et al. Telangiectasia and venous reflux in the Edinburgh Vein Study // Phlebology.— 2011.— Vol. 27 (6).— P. 297—302.
16.    Sadick N., Sorhaindo L. Laser Treatment of Telangiectatic and Reticular Veins // In Bergan, John J. The Vein Book. Amsterdam: Elsevier Academic Press.— 2007.— Р. 157.
17.    Shmith P.C. Chronic venous disease treated by ultra— sound guited foam scleroterapy // Eur. J. Vas. Endovasc. Surg.— 2006.— Vol. 32.— P. 577—583.
18.    Smith P.C. Management of reticular veins and telangiectases  // Phlebology. — 2015.—  Vol. 30 (Suppl. 2).— P. 46—52.
19.    Vaidyanathan S. Venous Telangiectasia and Reticular Veins: Clinical Class C1 // Chronic Venous Disorders of the Lower Limbs.— 2014.— Ch. 20.— P. 207—213.
20.    Wang F., Behrooz A., Morris M., Adibi A. High-contrast subcutaneous vein detection and localization using multi­spectral imaging // J. Biomed. Opt.— 2013.— Vol. 18, N 5.— P. 1—3.
21.    Willenberg T., Smith P.C., Shepherd A., Davies A.H. Visual disturbance following sclerotherapy for varicose veins, reticular veins and telangiectasias: a systematic literature review // Phlebology.— 2013.— Vol. 28 (3).— P. 123—131.

Інше: Теплий Валерій Віталійович, д. мед. н., доц. кафедри хірургії № 2
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Корольова Христина Олександрівна, магістрант кафедри хірургії № 2
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
03111, м. Київ,  вул. Солом’янська, 17
E-mail: miss.krissti@gmail.com

 

Оптимизация подхода к лечению ретикулярного варикоза и телеангиэктазий

В.В. Теплый, К.А. Королева

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Цель работы — сравнить результаты лечения ретикулярного варикоза и телеангиэктазий  в зависимости от того, был ли достигнут контроль венозного рефлюкса.
Материалы и методы. К исследованию привлечен 51 больной в возрасте от 22 до 68 лет, у которых применили методы лечения ретикулярного варикоза и телеангиэктазий в зависимости от возможности обнаружения мест венозного рефлюкса. Результаты лечения оценены через год  и в трехлетний срок.
Результаты и обсуждение. В обследованных, у которых был выявлен и ликвидирован венозный рефлюкс, не зарегистрировано рецидивов заболевания как в годичный, так и трехлетний сроки. В пациентов, перенесших только склеротерапию, рецидив ретикулярного варикоза в годичный срок был почти одинаковым вне зависимости от того, использовали жидкий или вспененный склерозант — 4 (33,3 %) и 3 (27,2 %) больные соответственно (p > 0,1 ). Через 3 года после лечения разница несколько увеличилась, однако осталась статистически недостоверной.
Выводы. Наиболее стабильный результат у больных ретикулярным варикозом и телеангиэктазий дает миниинвазивное хирургическое прекращение венозного рефлюкса в сочетании со склеротерапией. Преимуществами комбинированного подхода является малая травматичность, хороший косметический эффект и продолжительность полученного результата. Целесообразно продолжить разработку более чувствительных и недорогостоящих методов определения мест венозного рефлюкса, которые можно будет использовать в широкой лечебной практике.

Ключевые слова: ретикулярный варикоз, телеангиэктазии, венозный рефлюкс, склеротерапия.

Список литературы:
1.    Русин В.В. Склеротерапія при комбінованому хірур­гіч­ному лікуванні хронічної венозної недостатності: Авто­реф. …канд. мед. наук: 14.01.03.— Львів., 2009.— 16 с.
2.    Савельев В.С., Думпе Э.П., Яблоков Е.Г. Болезни магистральных вен.— М.: Медицина, 1972.— 440 с.
3.    Albanese A.K., Albanese A.M., Albanese E.F. Lateral Subder­mic Varicose Ven System of the Leds // Vasc. Surg.— 1969.—Vol. 3, № 3.— P. 81—89.
4.    Bergan J.J., Lao S.T. Venous Problems.— Chicago, London, 1978.— 613 p.
5.    Bustos L.L., Fronek A., Lopez-Kapke L., Henriquez J.A. Nonvisible insufficient subcutaneous reticular venous plexus can be observed through the skin using a new illumination method // Dermatol. Surg. — 2010.— Vol. 36 (Suppl. 2).— P. 1046—1049.
6.    Coleridge-Smith P.D., Loc C., Ramelet A.A. Venous leg ulcer: meta — analysis of adjunctive therapy with micronized purified flavonid fraction // Eur. Vasc. Endovasc. Surgery 2005.— N 30.— Р. 267—274.
7.    Friedmann D.P., Liolios A.M., Wu D.C. et al. A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Study of the Effect of a High-Potency Topical Corticosteroid After Sclerotherapy for Reticular and Telangiectatic Veins of the Lower Extremities // Dermatol. Surg.— 2015. Vol. 41 (10).— P. 1158—1163.
8.    Glaviczki P. Handbook of Venous Disorders: Guidelines of the American Venous Forum. Third Editon.— 2008.— 752 р.
9.    Kern P. Sclerotherapy of telangiectasias: a painless two-step technique // Dermatol. Surg.— 2012.— Vol. 38 (6).— P. 860—864.
10.    Nikolaides A.N. Investigation of chronic venous insufficien­cy: a consensus statement (France, March 5—9, 1997) // Circulation.— 2000.— Vol. 102, N 20.— P. 126—163.
11.    PaquitV.C., Price J.R., Mériaudeau F. et al. Combining near-infrared illuminants to optimize venous imaging, Proc. SPIE 6509, Medical Imaging 2007: Visualization and Image-Gui­ded Procedures, 65090H (March 21, 2007).— Doi:10.1117/ 12.712576.
12.    Parlar B., Blazek C., Cazzaniga S. et al. Treatment of lower extremity telangiectasias in women by foam sclerotherapy vs. Nd:YAG laser: a prospective, comparative, randomized, open-label trial // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol.— 2015.— Vol. 29 (3).— P. 549—554.
13.    Rabe E., Breu F.X., Cavezzi A. et al. European guidelines for sclerotherapy in chronic venous disorders // Phlebology.— 2013.— Vol. 29 (6).— P. 338—354.
14.    Ramelet A.A. Sclerotherapy in tumescent anesthesia of reti­cular veins and telangiectasias // Dermatol. Surg. — 2012.— Vol. 38 (5).— P. 748—751.
15.    Ruckley C.V., Allan P.L., Evans C.J. et al. Telangiectasia and venous reflux in the Edinburgh Vein Study // Phlebology.— 2011.— Vol. 27 (6).— P. 297—302.
16.    Sadick N., Sorhaindo L. Laser Treatment of Telangiectatic and Reticular Veins // In Bergan, John J. The Vein Book. Amsterdam: Elsevier Academic Press.— 2007.— Р. 157.
17.    Shmith P.C. Chronic venous disease treated by ultra— sound guited foam scleroterapy // Eur. J. Vas. Endovasc. Surg.— 2006.— Vol. 32.— P. 577—583.
18.    Smith P.C. Management of reticular veins and telangiectases  // Phlebology. — 2015.—  Vol. 30 (Suppl. 2).— P. 46—52.
19.    Vaidyanathan S. Venous Telangiectasia and Reticular Veins: Clinical Class C1 // Chronic Venous Disorders of the Lower Limbs.— 2014.— Ch. 20.— P. 207—213.
20.    Wang F., Behrooz A., Morris M., Adibi A. High-contrast subcutaneous vein detection and localization using multi­spectral imaging // J. Biomed. Opt.— 2013.— Vol. 18, N 5.— P. 1—3.
21.    Willenberg T., Smith P.C., Shepherd A., Davies A.H. Visual disturbance following sclerotherapy for varicose veins, reticular veins and telangiectasias: a systematic literature review // Phlebology.— 2013.— Vol. 28 (3).— P. 123—131.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

9. наукові дослідження

 

Вплив препаратів розувастатину і омега-3 поліненасичених жирних кислот на клініко-лабораторні показники хворих на псоріаз на тлі метаболічного синдрому

Н.Г. Вірстюк1, М.М. Никифорук2, Р.Ф. Никифорук2

1 ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
2 КЗ «Івано-Франківський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер»

Мета роботи — вивчити ефективність лікування хворих на псоріаз середнього ступеня тяжкості в поєднанні з метаболічним синдромом, включаючи в комплексну терапію препарати розувастатину і омега-3 поліненасичених жир­них кислот.
Матеріали та методи. Обстежено 100 хворих на бляшковий псоріаз середнього ступеня тяжкості на тлі метаболічного синдрому (МС). Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб. Усіх хворих було розподілено на 4 групи: пацієнти І групи (n = 26) отримали базове лікування щодо псоріазу, ІІ (n = 25) — терапію, як у І групі, і додатково препарат розувастатину, ІІІ (n = 25) — терапію, як у І групі, і додатково препарат омега-3 поліненасичених жирних кислот, ІV (n = 24) — терапію, як у І групі, і додатково препарати розувастатину та омега-3 поліненасичених жирних кислот протягом 3 міс. Для оцінки тяжкості псоріазу використовували індекс PASI. МС діагностували за рекомендаціями International Diabetes Federation (2005). Оцінювали антропометричні показники, ліпідний спектр крові, показники С-реактивного протеїну, адипоцитокінів крові та інсулінорезистентності.  
Результати та обговорення. Під впливом комплексної терапії із застосуванням препаратів розувастатину та омега-3 поліненасичених жирних кислот динаміка клінічних виявів псоріазу, за індексом PASI, показників ліпідного спект­ра, адипоцитокінів крові, запального процесу та інсулінорезистентності була найвиразнішою. Рівень ЗХС знизився на 32,4 %, ТГ — на 45,5 %, ЛПНГ — на 21,9 %, ЛПДНГ — на 31,9 %, вміст ЛПВГ зріс на 29,2 %, концентрації ЕІ та HOMA-IR знизилися на 31,2 та 38 % відповідно (р < 0,05). Рівень лептину знизився на 58,6 %, адипонектину зріс на 39,8 % (р < 0,05). Зменшився запальний процес, за показником СРП, на 77,3 % (р < 0,05).
Висновки. Застосування в комплексі лікування хворих на псоріаз у поєднанні з МС препаратів розувастатину та омега-3 поліненасичених жирних кислот позитивно впливає на клініко-патогенетичні вияви псоріазу і сприяє підвищенню ефективності терапії дерматозу.

Ключові слова: Псоріаз, метаболічний синдром, розувастатин, омега-3 поліненасичені жирні кислоти.

Список літератури:  
1.    Біловол А.М., Берегова А.А., Штиров І.М. Роль середньомолекулярних пептидів та білків гострої фази у хворих на псоріаз та псоріаз, поєднаний з артеріальною гіпертен­зією // Дерматол. та венерол.— 2011.— № 2.— С. 69—71.
2.    Волков В.І. Розувастатин: новые возможности статинов // WebCardio.— 27.04.2016.— http://www.webcardio.org/rozuvastatyn-novye-vozmozhnosty-statynov.aspx.
3.    Гідзинська І.М., Мороз Г.С., Ласиця Т.С., Безугла М.В. Метаболічний синдром та серцево-судинний ризик: су­­часний погляд на проблему // Артеріальна гіпер­тен­зія.— 2012.— № 2 (22).— С. 57—58.
4.    Ковалева О.Н., Амбросова Т.Н., Ащеулова Т.В., Гет­ман Е.А. Адипокины: биологические, патофизиологические и метаболические эффекты // Внутрішня медицина.— 2009.— № 3.— С. 18—26.
5.    Котвіцька А.А., Карло В.В. Дослідження показників по­­ши­реності псоріазу в країнах світу та Україні // Запорож. мед. журн.— 2013.— № 3.— С. 38—42.
6.    Литинська Т.О. Застосування омега-3 поліненасичених жирних кислот у клінічній дерматології // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2013.— № 1 (48).— С. 123—128.
7.    Притуло А.О., Бабанин В.А. Терапия NB8UVB (311 нм) как современный патогенетически обоснованный метод коррекции системного воспаления у больных псориазом // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2012.— № 1 (44).— С. 19—24.
8.    Проценко Г.О., Качур В.В. Результати базисної терапії псоріатичного артриту метотрексатом (ін’єкційна форма) // Укр. ревматол. журн.— 2011.— № 3.— С. 72—74.
9.    Сариан Е.И. Дисфункция эндотелия у больных псориазом и статины // Міжнар. мед. журн.— 2012.— Т. 18, № 3.— С. 89—93.
10.    Сизон О.О. Епідеміологія та взаємозалежність коморбід­ності артропатичного псоріазу і клінічного перебігу хвороби // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 1. —  С. 14—24.
11.    Сиренко Ю.Н., Кушнир С.Н. Влияние омега-3 полиненасыщенных жирных кислот на функциональные свойства сосудов у больных артериальной гипертензией // Укр. мед. часопис.— 2012.— № 4 (90).— С. 117—120.
12.    Солошенко Э.Н., Жукова Н.В., Ярмак Т.П. и др. Фак­тор некроза опухоли, интерлейкины и липидный обмен в разных стадиях течения псориаза // Клінічна іму­нологія. Алергологія. Інфектологія.— 2012.— № 1/2.— С. 62—64.
13.    Ткаченко С.Г., Беловол А.Н., Кондрашова В.Б. и др. Анализ международного опыта изучения коморбидности псориаза и метаболического синдрома // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 2 (41).— С. 29—35.
14.    Eckel R.H., Grundy S.M., Zimmet P.Z. The metabolic syndrome // Lancet.— 2005.— Vol. 365.— P. 1415—1428.
15.    Horiuchi M., Mogi M. C-Reactive Protein Beyond Biomark erofInflammationin Metabolic Syndrome // Hypertension.— 2011.— Vol. 57.— P. 672—673.
16.    Jacobson T.A., Ito M.K., Maki K.C. et al. National Lipid Association Recommendations for Patient-Centered Mana­gement of Dyslipidemia:Part 1—Full Report // J. Clin. Lipidology.— 2015.— P. 1—44.

Інше: Вірстюк Наталія Григорівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини стоматологічного факультету
імені проф. М. Бережницького Івано-Франківського національного медичного університету
76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2
Тел. (034) 252-59-69. E-mail: natalya1727@rambler.ru
Никифорук Марина Михайлівна, лікар-дерматовенеролог, зав. диспансерного відділення КЗ «Івано-Франківський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер»
Никифорук Роман Федорович, лікар-дерматовенеролог КЗ «Івано-Франківський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер»

 

Влияние препаратов розувастатина и омега-3 полиненасыщенных жирных кислот на клинико-лабораторные показатели больных псориазом на фоне метаболического синдрома

Н.Г. Вирстюк1, М.М. Никифорук2, Р.Ф. Никифорук2

1 ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»
2 КЗ «Ивано-Франковский областной клинический кожно-венерологический диспансер»

Цель работы — изучить эффективность лечения больных псориазом средней степени тяжести в сочетании с метаболическим синдромом, включая в комплексную терапию препараты розувастатина и омега-3 полиненасыщенных жирных кислот.
Материалы и методы. Обследовано 100 больных бляшечным псориазом средней степени тяжести на фоне метаболического синдрома (МС). Контрольную группу составляло 30 практически здоровых пациентов. Все они были разделены на 4 группы: пациенты I группы (n = 26) получили базовое лечение псориаза, II (n = 25) — терапию, как в I группе, и дополнительно препарат розувастатина, III (n = 25) — терапию, как в I группе, и дополнительно препарат омега-3 полиненасыщенных жирных кислот, IV (n = 24) — терапию, как в I группе, и дополнительно препара­ты розувастатина и омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в течение 3 мес. Для оценки тяжести псориаза использовали индекс PASI. МС диагностировали согласно рекомендациям International Diabetes Federation (2005). Оценивали антропометрические показатели, липидный спектр крови, показатели С-реактивного протеина, адипоцитокинов крови и инсулинорезистентности.
Результаты и обсуждение. Под влиянием комплексной терапии с применением препаратов розувастатина и омега-3 полиненасыщенных жирных кислот динамика клинических проявлений псориаза, по индексу PASI, показателям липидного спектра, адипоцитокинов крови, воспалительного процесса и инсулинорезистентности была наиболее выраженной. Уровень ОХС снизился на 32,4 %, ТГ — на 45,5 %, ЛПНП — на 21,9 %, ЛПОНП — на 31,9 %, уровень ЛПВП вырос на 29,2 %, содержание ЭИ и HOMA-IR снизилось на 31,2 и 38 % соответственно (р < 0,05). Уровень лептина снизился на 58,6 %, адипонектина вырос на 39,8 % (р < 0,05). Отмечалось уменьшение воспалительного процесса, по показателю СРП, на 77,3 % (р < 0,05).
Выводы. Применение в комплексном лечении больных псориазом в сочетании с МС препаратов розувастатина и омега-3 полиненасыщенных жирных кислот положительно влияет на клинико-патогенетические проявления псориаза и способствует повышению эффективности терапии дерматоза.

Ключевые слова: псориаз, метаболический синдром, розувастатин, омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты.

Список литературы:  
1.    Біловол А.М., Берегова А.А., Штиров І.М. Роль середньомолекулярних пептидів та білків гострої фази у хворих на псоріаз та псоріаз, поєднаний з артеріальною гіпертен­зією // Дерматол. та венерол.— 2011.— № 2.— С. 69—71.
2.    Волков В.І. Розувастатин: новые возможности статинов // WebCardio.— 27.04.2016.— http://www.webcardio.org/rozuvastatyn-novye-vozmozhnosty-statynov.aspx.
3.    Гідзинська І.М., Мороз Г.С., Ласиця Т.С., Безугла М.В. Метаболічний синдром та серцево-судинний ризик: су­­часний погляд на проблему // Артеріальна гіпер­тен­зія.— 2012.— № 2 (22).— С. 57—58.
4.    Ковалева О.Н., Амбросова Т.Н., Ащеулова Т.В., Гет­ман Е.А. Адипокины: биологические, патофизиологические и метаболические эффекты // Внутрішня медицина.— 2009.— № 3.— С. 18—26.
5.    Котвіцька А.А., Карло В.В. Дослідження показників по­­ши­реності псоріазу в країнах світу та Україні // Запорож. мед. журн.— 2013.— № 3.— С. 38—42.
6.    Литинська Т.О. Застосування омега-3 поліненасичених жирних кислот у клінічній дерматології // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2013.— № 1 (48).— С. 123—128.
7.    Притуло А.О., Бабанин В.А. Терапия NB8UVB (311 нм) как современный патогенетически обоснованный метод коррекции системного воспаления у больных псориазом // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2012.— № 1 (44).— С. 19—24.
8.    Проценко Г.О., Качур В.В. Результати базисної терапії псоріатичного артриту метотрексатом (ін’єкційна форма) // Укр. ревматол. журн.— 2011.— № 3.— С. 72—74.
9.    Сариан Е.И. Дисфункция эндотелия у больных псориазом и статины // Міжнар. мед. журн.— 2012.— Т. 18, № 3.— С. 89—93.
10.    Сизон О.О. Епідеміологія та взаємозалежність коморбід­ності артропатичного псоріазу і клінічного перебігу хвороби // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 1. —  С. 14—24.
11.    Сиренко Ю.Н., Кушнир С.Н. Влияние омега-3 полиненасыщенных жирных кислот на функциональные свойства сосудов у больных артериальной гипертензией // Укр. мед. часопис.— 2012.— № 4 (90).— С. 117—120.
12.    Солошенко Э.Н., Жукова Н.В., Ярмак Т.П. и др. Фак­тор некроза опухоли, интерлейкины и липидный обмен в разных стадиях течения псориаза // Клінічна іму­нологія. Алергологія. Інфектологія.— 2012.— № 1/2.— С. 62—64.
13.    Ткаченко С.Г., Беловол А.Н., Кондрашова В.Б. и др. Анализ международного опыта изучения коморбидности псориаза и метаболического синдрома // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 2 (41).— С. 29—35.
14.    Eckel R.H., Grundy S.M., Zimmet P.Z. The metabolic syndrome // Lancet.— 2005.— Vol. 365.— P. 1415—1428.
15.    Horiuchi M., Mogi M. C-Reactive Protein Beyond Biomark erofInflammationin Metabolic Syndrome // Hypertension.— 2011.— Vol. 57.— P. 672—673.
16.    Jacobson T.A., Ito M.K., Maki K.C. et al. National Lipid Association Recommendations for Patient-Centered Mana­gement of Dyslipidemia:Part 1—Full Report // J. Clin. Lipidology.— 2015.— P. 1—44.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

10. наукові дослідження

 

Визначення показників цитокінового профілю імунного статусу організму (ІФН-γ, ІЛ-20, ІЛ-22) у хворих на псоріаз та оцінка їхньої ролі в патогенезі цього дерматозу

Р.Л. Степаненко, С.Г. Свирид

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мета роботи — визначення рівнів цитокінів, які беруть участь у формуванні імунного запалення, зокрема ІФН-γ, ІЛ-20, ІЛ-22, у сироватці крові хворих на псоріаз та оцінка їхньої ролі в патогенезі цього дерматозу.
Матеріали та методи. Визначали рівні прозапальних цитокінів ІФН-γ, ІЛ-20 та ІЛ-22 у сироватці крові хворих на псоріаз (n = 139) за методом імуноферментного аналізу до та після курсу системної імуносупресивної терапії.
Результати та обговорення. У всіх хворих на псоріаз перед лікуванням визначали рівні прозапальних цитокінів, зокрема ІФН-γ, ІЛ-20, ІЛ-22, у сироватці крові. У всіх пацієнтів встановлено значне підвищення показників ІФН-γ, ІЛ-20, ІЛ-22 порівняно з контролем. Після завершення курсу системної імуносупресивної терапії етанарцептом у всіх 139 хворих на псоріаз повторно визначали рівні згаданих прозапальних цитокінів у сироватці крові. У всіх їх ці показники наблизилися до відповідних значень у практично здорових осіб (контрольна група).
Висновки. Виявлено вірогідно вищі показники прозапальних цитокінів ІФН-γ, ІЛ-20, ІЛ-22 у сироватці крові хворих на псоріаз вульгарний у прогресуючій або стаціонарній стадії перебігу порівняно з нормою, що вказує на роль цих цитокінів у патогенезі означеного дерматозу.

Ключові слова: Псоріаз, ІФН-γ, ІЛ-20, ІЛ-22, системна імуносупресивна терапія.

Список літератури:
1.    Бережная Н.М. Семейства интерлейкинов: биология и онкогенез.— К.: Наук. думка, 2013.— 575 с.
2.    Arican O., Aral M., Sasmaz S., Ciragil P. Serum levels of TNF-α, IFN-γ, IL-6, IL-8, IL-12, IL-17, and IL-18 in patients with active psoriasis and correlation with disease severity // Mediators Inflamm.— 2005.— Vol. 5.— P. 273—279.
3.    Asadullah K., Sterry W., Trefzer U. Cytokines: interleukin and interferon therapy in dermatology // Clin. Exp. Derma­tol.— 2002.— Vol. 27.— P. 578—584.
4.    Billiau A., Vandenbroeck K. Oppenheim J.J., Feldmann M. IFN-γ / Ed. Cytokine reference // San Diego: Academic Press.— 2001.— Vol. 1.— P. 641—688.
5.    El Barnawi N.Y., Ciasuddin A.S.M., Ziu M.M., Singh M. Serum cytokine levels in psoriasis vulgaris // Br. J. Biomed. Sci.— 2001.— Vol. 58.— P. 40—44.
6.    Ghoreschi K., Rocken M. Immune deviation strategies in the therapy of psoriasis // Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy.— 2004.— Vol. 3.— P. 193—198.
7.    Godic A. New approaches to psoriasis treatment // A review. Acta Dermatoven APA.— 2004.— Vol. 13.— P. 50—57.
8.    Koks S., Kingo K., Ratsep R. et al. Combined haplotype analysis of the interleukin-19 and -20 genes: relationship to plaque-type psoriasis // Genes. Immun.— 2004.— Vol. 5.— P. 662—667.
9.    Kruger J. The immunologic basis for the treatment of pso­riasis with new biologic agents // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 46.— P. 1—23.
10.    Lima E.A., Lima M.A. Reviewing concepts in the immu­nopathogenesis of psoriasis // An. Bras. Dermatol.— 2011.— Vol. 86 (6).— P. 1151—1158.
11.    Muhl H., Pfeilschifter J. Anti-inflammatory properties of pro-inflammatory interferon-γ // Int. Immunopharmacol.— 2003.— Vol. 3.— P. 1247—1255.
12.    Nockowski P., BaranW. Novel approach to psoriasis // Terapia.— 2005.— Vol. 3.— P. 20—24.
13.    Ozawa M., Aiba S. Immunopathogenesis of Psoriasis // Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy.— 2004.— Vol. 3.— P. 137—144.
14.    Ozer A., Murat A., Sezai S., Pinar C. Serum levels of TNF-α, IFN-γ, IL-6, IL-8, IL-12, IL-17 and IL-18 in patients with active psoriasis and correlation with disease severity // Mediat Inflamm.— 2005.— Vol. 5.— P. 273—279.
15.    Piskin G., Tursen U., Sylva-Steenland R.M. et al. Clinical improvement in chronic plaque-type psoriasis lesions after narrow-band UVB therapy is accompanied by a decrease in the expression of IFN-gamma inducers— IL-12, IL-18 and IL-23 // Exp. Dermatol.— 2004.— Vol. 13.— P. 764—772.
16.    Romer J., Hassekager E., Nörby P.L. et al. Epidermal over­expression of interleukin-19 and -20 mRNA in psoriatic skin disappears after short-term treatment with cyclosporine A or calcipotriol // J. Invest. Dermatol.— 2003.— Vol. 121.— P. 1306—1311.
17.    Singri P., West D.P., Gordon K.B., Biologic therapy for psoriasis: the new therapeutic frontier // Arch. Dermatol.— 2002.— Vol. 138.— P. 657—663.

Інше: Степаненко Роман Леонідович, к. мед. н., асист. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
E-mail: rstepanenko_md@mail.ru
Свирид Сергій Григорович, д. мед. н., проф., проф. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця

 

Определение показателей цитокинового профиля иммунного статуса организма (ИФН-γ, ИЛ-20, ИЛ-22) у больных псориазом и оценка их роли в патогенезе этого дерматоза

Р.Л. Степаненко, С.Г. Свирид

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Цель работы — определить уровни цитокинов, играющих роль в формировании иммунного воспаления, непосредственно ИФН-γ, ИЛ-20, ИЛ-22, в сыворотке крови больных псориазом и оценить их значение для патогенеза этого дерматоза.
Материалы и методы. Определяли уровни провоспалительных цитокинов ИФН-γ, ИЛ-20, ИЛ-22 в сыворотке кро­ви больных псориазом (n = 139) по методу иммуноферментного анализа до и после курса системной иммуносупрессивной терапии.
Результаты и обсуждение. У всех больных псориазом перед лечением определяли уровни провоспалительных цитокинов, в частности ИФН-γ, ИЛ-20, ИЛ-22, в сыворотке крови. У всех пациентов установлено значительное повышение показателей ИФН-γ, ИЛ-20, ИЛ-22 по сравнению с контролем. После завершения курса системной иммуносупрессивной терапии етанарцептом во всех 139 больных псориазом повторно определяли уровни упомянутых провоспалительных цитокинов в сыворотке крови. Во всех их эти показатели приблизились к соответствующим значениям у практически здоровых лиц (контрольная группа).
Выводы. Выявлено достоверное увеличение уровней провоспалительных цитокинов ИФН-γ, ИЛ-20, ИЛ-22 в сыворотке крови больных псориазом вульгарным в прогрессирующей или стационарной стадии в сравнении с нормой, что указывает на роль этих цитокинов в патогенезе указанного дерматоза.

Ключевые слова: псориаз, ИФН-γ, ИЛ-20, ИЛ-22, системная иммуносупрессивная терапия.

Список литературы:
1.    Бережная Н.М. Семейства интерлейкинов: биология и онкогенез.— К.: Наук. думка, 2013.— 575 с.
2.    Arican O., Aral M., Sasmaz S., Ciragil P. Serum levels of TNF-α, IFN-γ, IL-6, IL-8, IL-12, IL-17, and IL-18 in patients with active psoriasis and correlation with disease severity // Mediators Inflamm.— 2005.— Vol. 5.— P. 273—279.
3.    Asadullah K., Sterry W., Trefzer U. Cytokines: interleukin and interferon therapy in dermatology // Clin. Exp. Derma­tol.— 2002.— Vol. 27.— P. 578—584.
4.    Billiau A., Vandenbroeck K. Oppenheim J.J., Feldmann M. IFN-γ / Ed. Cytokine reference // San Diego: Academic Press.— 2001.— Vol. 1.— P. 641—688.
5.    El Barnawi N.Y., Ciasuddin A.S.M., Ziu M.M., Singh M. Serum cytokine levels in psoriasis vulgaris // Br. J. Biomed. Sci.— 2001.— Vol. 58.— P. 40—44.
6.    Ghoreschi K., Rocken M. Immune deviation strategies in the therapy of psoriasis // Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy.— 2004.— Vol. 3.— P. 193—198.
7.    Godic A. New approaches to psoriasis treatment // A review. Acta Dermatoven APA.— 2004.— Vol. 13.— P. 50—57.
8.    Koks S., Kingo K., Ratsep R. et al. Combined haplotype analysis of the interleukin-19 and -20 genes: relationship to plaque-type psoriasis // Genes. Immun.— 2004.— Vol. 5.— P. 662—667.
9.    Kruger J. The immunologic basis for the treatment of pso­riasis with new biologic agents // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 46.— P. 1—23.
10.    Lima E.A., Lima M.A. Reviewing concepts in the immu­nopathogenesis of psoriasis // An. Bras. Dermatol.— 2011.— Vol. 86 (6).— P. 1151—1158.
11.    Muhl H., Pfeilschifter J. Anti-inflammatory properties of pro-inflammatory interferon-γ // Int. Immunopharmacol.— 2003.— Vol. 3.— P. 1247—1255.
12.    Nockowski P., BaranW. Novel approach to psoriasis // Terapia.— 2005.— Vol. 3.— P. 20—24.
13.    Ozawa M., Aiba S. Immunopathogenesis of Psoriasis // Curr. Drug Targets Inflamm. Allergy.— 2004.— Vol. 3.— P. 137—144.
14.    Ozer A., Murat A., Sezai S., Pinar C. Serum levels of TNF-α, IFN-γ, IL-6, IL-8, IL-12, IL-17 and IL-18 in patients with active psoriasis and correlation with disease severity // Mediat Inflamm.— 2005.— Vol. 5.— P. 273—279.
15.    Piskin G., Tursen U., Sylva-Steenland R.M. et al. Clinical improvement in chronic plaque-type psoriasis lesions after narrow-band UVB therapy is accompanied by a decrease in the expression of IFN-gamma inducers— IL-12, IL-18 and IL-23 // Exp. Dermatol.— 2004.— Vol. 13.— P. 764—772.
16.    Romer J., Hassekager E., Nörby P.L. et al. Epidermal over­expression of interleukin-19 and -20 mRNA in psoriatic skin disappears after short-term treatment with cyclosporine A or calcipotriol // J. Invest. Dermatol.— 2003.— Vol. 121.— P. 1306—1311.
17.    Singri P., West D.P., Gordon K.B., Biologic therapy for psoriasis: the new therapeutic frontier // Arch. Dermatol.— 2002.— Vol. 138.— P. 657—663.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

11. наукові дослідження

 

Роль імуногістохімічного дослідження лімфоцитарного інфільтрату в діагностиці ранньої стадії грибоподібного мікозу

Л.М. Хамаде, А.І. Курченко, Г.В. Федорук

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мета роботи — вивчити якісний морфологічний склад клітинного інфільтрату в шкірі хворих на грибоподібний мікоз.
Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження були біоптати шкіри, взяті у 5 хворих на грибоподібний мікоз, за якими спостерігали на кафедрі дерматовенерології НМУ імені О.О. Богомольця. Імуногістохімічна панель включала в себе такі антитіла: CD2, CD3, CD4, CD5, CD7, CD8 і CD20 виробництва Dako Cytomation. Для візуалізації використовували проявну систему візуалізації EnVision ™ FLEX+, Mouse, High pH (Link), Code K8012 на автостейнері фірми DAKO.
Результати та обговорення. Гістологічне дослідження клітинного складу сформованих субепідермальних інфільт­ратів із використанням моноклональних антитіл Т-клітинного (CD2, CD3, CD4, CD5, CD7, CD8) і В-клітинного (CD20) спрямування виявило домінуючий Т-клітинний характер. Найбільша кількісна щільність була характерна для CD4 та CD3+-клітин, дещо менша — для клітин з CD2 та CD5-позитивністю. У інфільтратах виявляли поодинокі Т-лімфоцити з CD8-позитивністю.
Отримані дані свідчать про вибіркову міграцію в уражену шкіру Т-лімфоцитів хелперної субпопуляції. Поява CD8+ Т-клітинної субпопуляції лімфоцитів може свідчити про активізацію пухлинного процесу, що в наших випадках підтверджується характерною клінічною картиною.
Висновки. З огляду на труднощі клінічної верифікації макроскопічних і мікроскопічних ознак грибоподібного мікозу в ранню стадію розвитку для диференціальної діагностики дерматитів різного генезу виявлення за допомогою імуногістохімічного методу зменшення співвідношення CD4/CD8 може слугувати переконливим критерієм для підтвердження пухлинної прогресії.

Ключові слова: грибоподібний мікоз, рання стадія, імуногістохімія, співвідношення CD4+/CD8+-лімфоцитів.

Список літератури:
1.    Вавилов A.M., Самсонов В.А., Димант Л.Е. и др. Имму­нологические исследования Т-лимфоцитов в коже // Вестн. дерматол.— 2000.— № 4.— С. 4—5.
2.    Bernengo M.G., Novelli M., Quaglino P. et al. The relevance of the CD4+ CD26- subset in the identification of circulating Sezary cells // Br. J. Dermatol.— 2001.— N 144.— Р. 125—135.
3.    Berger C.L., Tigelaar R., Cohen J. et al. Cutaneous T-cell lymphoma: malignant proliferation of T-regulatory cells // Blood.— 2005.— Vol. 105.— P. 1640—1647.
4.    Bernengo M.G., Novelli M., Quaglino P. et al. The relevance of the CD4+ CD26- subset in the identification of circulating Sezary cells // Br. J. Dermatol.— 2001.— N 144.— Р. 125—135.
5.    Kim E.J., Hess S., Richardson S.K. et al. Immunopathogene­sis and therapy of cutaneous T cell lymphoma// J. Clin. Invest.— 2005.— N 115.— Р. 798—812.
6.    Kim Y.H., Liu H.L., Mraz-Gernhard S. et al. Long-term outcome of 525 patients with mycosis fungoides and Sezary syndrome: clinical prognostic factors and risk for disease progression// Arch. Dermatol.— 2003.— N 139.— Р. 857—866.
7.    Massone C., Crisman G., Kerl H. et al. The prognosis of early mycosis fungoides is not influenced by phenotype and T-cell clonality // Br. J. Dermatol.— 2008.— N 159.— Р. 881—886.
8.    Olsen E., Vonderheid E., Pimpinelli N. et al. Revisions to the staging and classification of mycosis fungoides and Sezary syndrome: a proposal of the International Society for Cuta­neous Lymphomas (ISCL) and the cutaneous lymphoma task force of the European Organization of Research and Treat­ment of Cancer (EORTC) // Blood.— 2007.— N 110.— Р. 1713—1722.
9.    Scarisbrick J.J., Whittaker S., Evans A.V. et al. Prognostic significance of tumor burden in the blood of patients with erythrodermic primary cutaneous T-cell lymphoma // Blood.— 2001.— N 97.— Р. 624—630.
10.    Willemze R., Jaffe E.S., Burg G. et al. WHO-EORTC classification for cutaneous lymphomas // Blood.— 2005.— N 105.— Р. 3768—3785.

Інше: Хамаде Луай Мустафа, аспірант кафедри дерматології та венерології  Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13. E-mail: dvk2@ukr.net
Курченко Андрій Ігорович, д. мед. н., проф., зав. кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Федорук Галина Вікторівна, к. мед. н., доц. кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця 

 

Роль иммуногистохимического исследования лимфоцитарного инфильтрата в диагностике ранней стадии грибовидного микоза

Л.М. Хамаде, А.И. Курченко, Г.В. Федорук

Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Цель работы — изучить качественный морфологический состав клеточного воспалительного инфильтрата в коже больных грибовидным микозом.
Материалы и методы. Материалом для исследования служили биоптаты кожи, взятые у 5 больных грибовидным микозом, наблюдаемых на кафедре дерматовенерологии НМУ имени А.А. Богомольца. Иммуногистохимическая панель включала в себя следующие антитела: CD2, CD3, CD4, CD5, CD7,  CD8 и CD20 производства Dako Cytomation. Для визуализации использовали проявочную систему визуализации EnVision™ FLEX+, Mouse, High pH (Link), Code K8012 на автостейнере фирмы DAKO.
Результаты и обсуждение. При гистологическом исследовании клеточного состава сформированных субэпидермаль­ных инфильтратов с использованием моноклональных антител Т-клеточной (CD2, CD3, CD4, CD5, CD7, CD8) и В-клеточной (CD20)  направленности выявили доминирующий Т-клеточный характер. Наибольшая количественная плотность была характерна для CD4 и CD3+-клеток, несколько меньшая —  для клеток с CD2 и CD5-позитивностью. В инфильтратах содержались единицы Т-лимфоцитов с CD8-позитивностью.
Полученные данные свидетельствуют об избирательной миграции в пораженную кожу Т-лимфоцитов хелперной субпопуляции. Появление CD8+ Т-клеточной субпопуляции лимфоцитов может свидетельствовать об активизации опухолевого процесса, что в наших случаях подтверждается характерной клинической картиной.
Выводы. Учитывая трудности клинической верификации макроскопических и микроскопических проявлений в раннюю стадию развития грибовидного микоза для дифференциальной диагностики дерматитов различного генеза, выявление с помощью иммуногистохимического метода уманьшения соотношения CD4/CD8 может служить убедительным критерием, подтверждающим опухолевую прогрессию.

Ключевые слова: Грибовидный микоз, ранняя стадия, иммуногистохимия, соотношение CD4+/CD8+-лимфоцитов.

Список литературы:
1.    Вавилов A.M., Самсонов В.А., Димант Л.Е. и др. Имму­нологические исследования Т-лимфоцитов в коже // Вестн. дерматол.— 2000.— № 4.— С. 4—5.
2.    Bernengo M.G., Novelli M., Quaglino P. et al. The relevance of the CD4+ CD26- subset in the identification of circulating Sezary cells // Br. J. Dermatol.— 2001.— N 144.— Р. 125—135.
3.    Berger C.L., Tigelaar R., Cohen J. et al. Cutaneous T-cell lymphoma: malignant proliferation of T-regulatory cells // Blood.— 2005.— Vol. 105.— P. 1640—1647.
4.    Bernengo M.G., Novelli M., Quaglino P. et al. The relevance of the CD4+ CD26- subset in the identification of circulating Sezary cells // Br. J. Dermatol.— 2001.— N 144.— Р. 125—135.
5.    Kim E.J., Hess S., Richardson S.K. et al. Immunopathogene­sis and therapy of cutaneous T cell lymphoma// J. Clin. Invest.— 2005.— N 115.— Р. 798—812.
6.    Kim Y.H., Liu H.L., Mraz-Gernhard S. et al. Long-term outcome of 525 patients with mycosis fungoides and Sezary syndrome: clinical prognostic factors and risk for disease progression// Arch. Dermatol.— 2003.— N 139.— Р. 857—866.
7.    Massone C., Crisman G., Kerl H. et al. The prognosis of early mycosis fungoides is not influenced by phenotype and T-cell clonality // Br. J. Dermatol.— 2008.— N 159.— Р. 881—886.
8.    Olsen E., Vonderheid E., Pimpinelli N. et al. Revisions to the staging and classification of mycosis fungoides and Sezary syndrome: a proposal of the International Society for Cuta­neous Lymphomas (ISCL) and the cutaneous lymphoma task force of the European Organization of Research and Treat­ment of Cancer (EORTC) // Blood.— 2007.— N 110.— Р. 1713—1722.
9.    Scarisbrick J.J., Whittaker S., Evans A.V. et al. Prognostic significance of tumor burden in the blood of patients with erythrodermic primary cutaneous T-cell lymphoma // Blood.— 2001.— N 97.— Р. 624—630.
10.    Willemze R., Jaffe E.S., Burg G. et al. WHO-EORTC classification for cutaneous lymphomas // Blood.— 2005.— N 105.— Р. 3768—3785.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

12. На допомогу практичному лікарю

 

Профілактика загрозливих для життя побічних дій кортикостероїдної терапії

А.С. Владика1, Л.В. Рощенюк2, В.М. Воронцов2

1 Одеський національний медичний університет
2 КЗОЗ «Харківський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер №1»

Проаналізовано літературу щодо побічної дії кортикостероїдної терапії. Наведено дані про побічні ефекти кортикостероїдної терапії. Наведено токсичні дози глюкокортикостероїдів. Обґрунтовано схеми лікування і профілактики ускладнень, запропоновані Інститутом дерматології і венерології НАМН України.

Ключові слова: кортикостероїдна терапія, побічна дія, токсичні дози, лікування, профілактика, метформін, кальцію карбонат, холекальциферол.

Інше: Владика Анатолій Степанович, д. мед. н, проф. кафедри анестезіології і інтенсивної терапії з післядипломної підготовки Одеського державного медичного університету, засл. лікар України
Рощенюк Лариса Вадимівна, к. мед. н., гол. лікар КЗОЗ «Харківський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер № 1», гол. позаштатний спеціаліст за фахом «Дерматовенерологія» Департаменту охорони здоров’я Харківської обласної державної адміністрації
61052, м. Харків, вул. Карла Маркса, 17. Тел./факс (057) 712-21-51. Е-mail: okkvd1@ukr.net
Воронцов Віталій Михайлович, к. мед. н., лікар-дерматовенеролог КЗОЗ «Харківський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер № 1»

 

Профилактика угрожающих жизни побочных действий кортикостероидной терапии

А.С. Владыка1, Л.В. Рощенюк2, В.М. Воронцов2

1 Одесский национальный медицинский университет
2 КУОЗ «Харьковский областной клинический кожно-венерологический диспансер №1»

Проанализирована литература по побочным действиям кортикостероидной терапии. Представлены данные о побочных эффектах кортикостероидной терапии. Приведены токсические дозы глюкокортикостероидов. Обоснованы схемы лечения и профилактики осложнений, предложенные Институтом дерматологии и венерологии НАМН Украины.

Ключевые слова: Кортикостероидная терапия, побочные явления, токсические дозы, лечение, профилактика, метформин, кальция карбонат, холекальциферол.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

13. На допомогу практичному лікарю

 

На перехресті дерматології та нефрології: у фокусі хворі на псоріаз

Л.В. Коноваленко

Міський шкірно-венерологічний диспансер № 4, Київ

Розглянуто основні взаємозв’язки патології нирок та шкіри. Наведено приклади нашкірних виявів хронічної ниркової недостатності та інших хвороб нирок, а також актуалізовано тему ризику розвитку хронічної хвороби нирок у хворих на псоріаз. Запропоновано ініціювати пілотний проект щодо скринінгу функціонального стану нирок у хворих на псоріаз на регіональному рівні.

Ключові слова: Хронічна хвороба нирок, нашкірні вияви, ниркова недостатність, ризик, псоріаз, скринінг, дерматологія, нефрологія.

Список літератури:
1.    Deshmukh S.P., Sharma Y.K., Dash K. et al. Clinico­epide­miological study of skin manifestations in patients of chronic renal failure on hemodialysis // Indian Dermatol. Online J.— 2013.— Vol. 4 (1).— P. 18—21.
2.    Falodun O., Ogunbiyi A., Salako B., George A.K. Skin changes in patients with chronic renal failure // Saudi J. Kidney Dis. Transpl.— 2011.— Vol. 22 (2).— P. 268—272.
3.    Gagnon A.L., Desai T. Dermatological diseases in patients with chronic kidney disease // J. Nephropathol.— 2013.— Vol. 2 (2).— P. 104—109.
4.    Kurban M.S., Boueiz A., Kibbi A.G. Cutaneous manifesta­tions of chronic kidney disease // Clin. Dermatol.— 2008.— Vol. 26 (3).— P. 255—264.
5.    Brandenburg V.M., Kramann R., Specht P., Ketteler M. Calciphylaxis in CKD and beyond // Nephrol. Dial Transplant.— 2012.— Vol. 27 (4).— P. 1314—1318.
6.    Chiu H.Y., Huang H.L., Li C.H. et al. Increased risk of glomerulonephritis and chronic kidney disease in relation to the severity of psoriasis, concomitant medication, and comorbidity: a nationwide population-based cohort study // Br. J. Dermatol.— 2015.— Vol. 173 (1).— P. 146—154.
7.    Chi C.C., Wang J., Chen Y.F. et at. Risk of incident chronic kidney disease and end-stage renal disease in patients with psoriasis: A nationwide population-based cohort study // J. Dermatol. Sci.— 2015.— Vol. 78 (3).— P. 232—238.
8.    Black C., Sharma P., Scotland G. et al. Early referral strate­gies for management of people with markers of renal disease: a systematic review of the evidence of clinical effectiveness, cost-effectiveness and economic analysis // Health Technol. Assess.— 2010.— Vol. 14 (21).— P. 1—184.
9.    Farmer C.K., Stevens P.E. Chronic kidney disease: Psori­asis — a risk factor for chronic kidney disease? // Nat. Rev. Nephrol.— 2014.— Vol. 10 (1).— P. 12—13.
10.    Rafat C., Haymann J.P., Gaudry S. et al. The case: a crystal-clear diagnosis: acute kidney injury in a patient with sus­pected meningoencephalitis. Diagnosis: Amoxicillin-induced crystal nephropathy // Kidney Int.— 2014.— Vol. 86 (5).— P. 1065—1066.
11.    Marco H., Guermah I., Matas L. et al. Postinfectious glome­ru­lonephritis secondary to Erythrovirus B19 (Parvovirus B19): case report and review of the literature // Clin. Nephrol.— 2016.— Vol. 85 (4).— P. 238—244.
12.    Wan J., Wang S., Haynes K. et al. Risk of moderate to advanced kidney disease in patients with psoriasis: popu­lation based cohort study // BMJ.— 2013.— Vol. 15 (347).— P. f5961.
13.    Visconti L., Leonardi G., Buemi M. et al. Kidney disease and psoriasis: novel evidences beyond old concepts // Clin. Rheumatol.— 2016.— Vol. 35 (2).— P. 297—302.
14.    Jabbar-Lopez Z.K., Weatherhead S.C., Reynolds N.J. Kidney disease in moderate-to-severe psoriasis: a critical appraisal // Br. J. Dermatol.— 2016.— Vol. 174 (2).— P. 267—270.
15.    Duffin K.C. Identifying and Managing Complications and Comorbidities in Patients With Psoriasis // Semin. Cutan. Med. Surg.— 2015.— Vol. 34 (2S).— P. S30—S33.
16.    Nowling T.K., Gilkeson G.S. Mechanisms of tissue injury in lupus nephritis // Arthritis. Res. Ther.— 2011.— Vol. 13 (6).— P. 250.
17.    Hippisley-Cox J., Coupland C. Diabetes treatments and risk of amputation, blindness, severe kidney failure, hyper­gly­caemia, and hypoglycaemia: open cohort study in primary care // BMJ.— 2016.— Vol. 352.— P. i1450.

Інше: Коноваленко Людмила Василівна, лікар-дерматовенеролог міського шкірно-венерологічного диспансеру № 4
03035, м. Київ, вул. М. Островського, 48
Тел. (066) 325-90-65
Е-mail: dermatology@i.ua

 

На пересечении дерматологии и нефрологии: в фокусе больные псориазом

Л.В. Коноваленко

Городской кожно-венерологический диспансер № 4, Киев

Рассмотрены основные взаимосвязи патологии почек и кожи. Приведены примеры кожных проявлений хронической почечной недостаточности и других болезней почек, а также актуализирована тема риска развития хронической болезни почек у больных псориазом. Предложено инициировать пилотный проект по скринингу функционального состояния почек у больных псориазом на региональном уровне.

Ключевые слова: хроническая болезнь почек, кожные проявления, почечная недостаточность, риск, псориаз, скрининг, дерматология, нефрология.

Список литературы:
1.    Deshmukh S.P., Sharma Y.K., Dash K. et al. Clinico­epide­miological study of skin manifestations in patients of chronic renal failure on hemodialysis // Indian Dermatol. Online J.— 2013.— Vol. 4 (1).— P. 18—21.
2.    Falodun O., Ogunbiyi A., Salako B., George A.K. Skin changes in patients with chronic renal failure // Saudi J. Kidney Dis. Transpl.— 2011.— Vol. 22 (2).— P. 268—272.
3.    Gagnon A.L., Desai T. Dermatological diseases in patients with chronic kidney disease // J. Nephropathol.— 2013.— Vol. 2 (2).— P. 104—109.
4.    Kurban M.S., Boueiz A., Kibbi A.G. Cutaneous manifesta­tions of chronic kidney disease // Clin. Dermatol.— 2008.— Vol. 26 (3).— P. 255—264.
5.    Brandenburg V.M., Kramann R., Specht P., Ketteler M. Calciphylaxis in CKD and beyond // Nephrol. Dial Transplant.— 2012.— Vol. 27 (4).— P. 1314—1318.
6.    Chiu H.Y., Huang H.L., Li C.H. et al. Increased risk of glomerulonephritis and chronic kidney disease in relation to the severity of psoriasis, concomitant medication, and comorbidity: a nationwide population-based cohort study // Br. J. Dermatol.— 2015.— Vol. 173 (1).— P. 146—154.
7.    Chi C.C., Wang J., Chen Y.F. et at. Risk of incident chronic kidney disease and end-stage renal disease in patients with psoriasis: A nationwide population-based cohort study // J. Dermatol. Sci.— 2015.— Vol. 78 (3).— P. 232—238.
8.    Black C., Sharma P., Scotland G. et al. Early referral strate­gies for management of people with markers of renal disease: a systematic review of the evidence of clinical effectiveness, cost-effectiveness and economic analysis // Health Technol. Assess.— 2010.— Vol. 14 (21).— P. 1—184.
9.    Farmer C.K., Stevens P.E. Chronic kidney disease: Psori­asis — a risk factor for chronic kidney disease? // Nat. Rev. Nephrol.— 2014.— Vol. 10 (1).— P. 12—13.
10.    Rafat C., Haymann J.P., Gaudry S. et al. The case: a crystal-clear diagnosis: acute kidney injury in a patient with sus­pected meningoencephalitis. Diagnosis: Amoxicillin-induced crystal nephropathy // Kidney Int.— 2014.— Vol. 86 (5).— P. 1065—1066.
11.    Marco H., Guermah I., Matas L. et al. Postinfectious glome­ru­lonephritis secondary to Erythrovirus B19 (Parvovirus B19): case report and review of the literature // Clin. Nephrol.— 2016.— Vol. 85 (4).— P. 238—244.
12.    Wan J., Wang S., Haynes K. et al. Risk of moderate to advanced kidney disease in patients with psoriasis: popu­lation based cohort study // BMJ.— 2013.— Vol. 15 (347).— P. f5961.
13.    Visconti L., Leonardi G., Buemi M. et al. Kidney disease and psoriasis: novel evidences beyond old concepts // Clin. Rheumatol.— 2016.— Vol. 35 (2).— P. 297—302.
14.    Jabbar-Lopez Z.K., Weatherhead S.C., Reynolds N.J. Kidney disease in moderate-to-severe psoriasis: a critical appraisal // Br. J. Dermatol.— 2016.— Vol. 174 (2).— P. 267—270.
15.    Duffin K.C. Identifying and Managing Complications and Comorbidities in Patients With Psoriasis // Semin. Cutan. Med. Surg.— 2015.— Vol. 34 (2S).— P. S30—S33.
16.    Nowling T.K., Gilkeson G.S. Mechanisms of tissue injury in lupus nephritis // Arthritis. Res. Ther.— 2011.— Vol. 13 (6).— P. 250.
17.    Hippisley-Cox J., Coupland C. Diabetes treatments and risk of amputation, blindness, severe kidney failure, hyper­gly­caemia, and hypoglycaemia: open cohort study in primary care // BMJ.— 2016.— Vol. 352.— P. i1450.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

14. Фармакотерапія в дерматовенерології

 

Нові можливості лікування хворих з червоним плескатим лишаєм

І.В. Кадигроб1, 2, Н.В. Хітріна1, Н.В. Гуцу1

1 Харківський міський шкірно-венерологічний диспансер № 1
2 Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Мета роботи — оцінка ефективності та переносності препарату «Клобескін» у пацієнтів з червоним плескатим лишаєм.
Матеріали та методи. Під наглядом перебували 84 хворих з червоним плескатим лишаєм. Усіх їх розподілено на дві групи. Пацієнтам основної групи (42 особи) призначали препарат «Клобескін», контрольної (42 особи) — референтний препарат «Дермовейт».
Результати та обговорення. Доведено терапевтичну ефективність препарату у 92,3 % пацієнтів. Спостерігалося значне зменшення виразності елементів висипки, площі ураження шкіри і свербежу, особливо в перші 14 діб лікування.
Висновки. Препарат «Клобескін» має високу ефективність при червоному плескатому лишаю. Добре переноситься хворими, не має побічних реакцій, місцевих змін шкіри і лабораторних показників крові та сечі. Сприяє швидкій редукції елементів висипки, зменшенню виразності суб’єктивних скарг та площі ураження шкіри.

Ключові слова: червоний плескатий лишай,«Клобескін», ефективність, безпека.

Список літератури:  
1.    Дерматовенорология. Клинические рекомендации / Под ред. А.А. Кубановой.— М.: ДЭКС-Пресс, 2010.— 428 с.
2.    Корсунская И.М., Невозинская З.И., Захарова А.Б. и др. Опыт терапии красного плоского лишая препаратом Глу­токсим // Рос. журн. кож. и вен. болезней.— 2008.— № 1.— С. 44—46.
3.    Ломоносов К.М. Красный плоский лишай // Лечащий врач.— 2003.— № 9.— С. 35—39.
4.    Лыкова С.Г., Ларионова М.В. Доброкачественные и злокачественные новообразования внутренних органов как фактор, осложняющий течение дерматозов // Рос. журн. кож. и вен. болезней.— 2003.— № 5.— С. 20—22.
5.    Манухина О.Н. Клиническое течение красного плоского лишая слизистой оболочки полости рта на фоне снижения функциональной активности щитовидной железы.— М.: Наука и практика, 1998.— C. 145—147.
6.    Машкиллейсон А.Л. Заболевания слизистой оболочки полости рта и губ.— М.: Медицина, 1963.— 188 с.
7.    Мавров И.И., Болотная Л.А., Сербина И.М. Основы диаг­ностики и лечения в дерматологии и венерологии.— Харьков: Факт, 2007.— 792 с.
8.    Пашков Б.М. Поражения слизистой оболочки полости рта при кожных и венерических заболеваниях.— М.: Медицина, 1963.— 182 с.
9.    Петрова Л.В. Особенности клинического течения красного плоского лишая слизистой оболочки полости рта // Рос. журн. кожн. и вен. болезней.— 2002.— № 3.— С. 28—31.
10.    Рабинович О.Ф. Иммунологические аспекты патогенеза красного плоского лишая слизистой оболочки полости рта (клиника, диагностика, лечение): дис. …д-ра мед. наук.— М., 2001.— 190 с.
11.    Спицына В.И. Патогенез иммунодефицита у больных красным плоским лишаем слизистой оболочки рта // Рос. стоматол. журн.— 2002.— № 3.— С. 30—34.
12.    Томас П. Хэбиф. Кожные болезни. Диагностика и лечение.— М.: МЕДпресс-информ, 2008.— 672 с.
13.    Rebora A. Плоский лишай. Европейское руководство по лечению дерматологических болезней / Под ред. А.Д. Ка­­цамбаса, Т.М. Лотти.— М.: МЕДпресс-информ, 2008.— С. 371—374.

Інше: Кадигроб Ірина Володимирівна, к. мед. н., гол. лікар Харківського міського шкірно-венерологічного диспансеру № 1,
Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України
Хітріна Наталя Володимирівна, лікар-дерматовенеролог Харківського міського шкірно-венерологічного диспансеру № 1
61202, м. Харків, вул. Цілиноградська, 50
Тел. (057) 336-83-39. E-mail: dispancer.mshvd1@ukr.net
Гуцу Наталя Вікторівна, лікар-дерматовенеролог Харківського міського шкірно-венерологічного диспансеру № 1

 

Новые возможности лечения больных с красным плоским лишаем

И.В. Кадыгроб1, 2, Н.В. Хитрина1, Н.В. Гуцу1

1 Харьковский городской кожно-венерологический диспансер № 1
2 Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины

Цель работы — оценка эффективности и переносимости препарата «Клобескин» у пациентов с красным плоским лишаем.
Материалы и методы. Под наблюдением находилось 84 пациента с красным плоским лишаем. Все они были разделены на две группы. Пациентам основной группы (42 человека) назначали препарат «Клобескин», контрольной (42 человека) — референтный препарат «Дермовейт».
Результаты и обсуждение. Доказана терапевтическая эффективность препарата у 92,3 % пациентов. Наблюдались значительное снижение выраженности элементов сыпи, площади поражения кожи и выраженности зуда, особенно в первые 14 сут лечения.
Выводы. Препарат «Клобескин» обладает высокой эффективностью при красном плоском лишае. Хорошо переносится больными, не вызывает побочных реакций, местных изменений кожи и лабораторных показателей крови и мочи. Способствует быстрой редукции элементов сыпи, уменьшению выраженности субъективных жалоб и площади поражения кожи.

Ключевые слова: Красный плоский лишай, «Клобескин», эффективность, безопасность.

Список литературы:  
1.    Дерматовенорология. Клинические рекомендации / Под ред. А.А. Кубановой.— М.: ДЭКС-Пресс, 2010.— 428 с.
2.    Корсунская И.М., Невозинская З.И., Захарова А.Б. и др. Опыт терапии красного плоского лишая препаратом Глу­токсим // Рос. журн. кож. и вен. болезней.— 2008.— № 1.— С. 44—46.
3.    Ломоносов К.М. Красный плоский лишай // Лечащий врач.— 2003.— № 9.— С. 35—39.
4.    Лыкова С.Г., Ларионова М.В. Доброкачественные и злокачественные новообразования внутренних органов как фактор, осложняющий течение дерматозов // Рос. журн. кож. и вен. болезней.— 2003.— № 5.— С. 20—22.
5.    Манухина О.Н. Клиническое течение красного плоского лишая слизистой оболочки полости рта на фоне снижения функциональной активности щитовидной железы.— М.: Наука и практика, 1998.— C. 145—147.
6.    Машкиллейсон А.Л. Заболевания слизистой оболочки полости рта и губ.— М.: Медицина, 1963.— 188 с.
7.    Мавров И.И., Болотная Л.А., Сербина И.М. Основы диаг­ностики и лечения в дерматологии и венерологии.— Харьков: Факт, 2007.— 792 с.
8.    Пашков Б.М. Поражения слизистой оболочки полости рта при кожных и венерических заболеваниях.— М.: Медицина, 1963.— 182 с.
9.    Петрова Л.В. Особенности клинического течения красного плоского лишая слизистой оболочки полости рта // Рос. журн. кожн. и вен. болезней.— 2002.— № 3.— С. 28—31.
10.    Рабинович О.Ф. Иммунологические аспекты патогенеза красного плоского лишая слизистой оболочки полости рта (клиника, диагностика, лечение): дис. …д-ра мед. наук.— М., 2001.— 190 с.
11.    Спицына В.И. Патогенез иммунодефицита у больных красным плоским лишаем слизистой оболочки рта // Рос. стоматол. журн.— 2002.— № 3.— С. 30—34.
12.    Томас П. Хэбиф. Кожные болезни. Диагностика и лечение.— М.: МЕДпресс-информ, 2008.— 672 с.
13.    Rebora A. Плоский лишай. Европейское руководство по лечению дерматологических болезней / Под ред. А.Д. Ка­­цамбаса, Т.М. Лотти.— М.: МЕДпресс-информ, 2008.— С. 371—374.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

15. Фармакотерапія в дерматовенерології

 

Особливості лікування резистентного трихомонозу

Г.М. Бондаренко, І.М. Нікітенко, Ю.В. Щербакова

ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», Харків

Проблема лікування урогенітального трихомонозу залишається актуальною, незважаючи на розробку численних методiв терапії. Неповноцінне лікування сприяє формуванню хронізації інфекційного процесу з розвитком стійкості Trichomonas vaginalis до традиційних iмiдазольних препаратів. У статті представлено результати дослідження ефективності i безпеки використання пiдвищених доз орнідазолу для лiкування резистентних форм трихомонозу.

Ключові слова: трихомоноз, резистентність, лiкування, орнiдазол.

Список літератури:  
1.    Березняков И.Г. Резистентность к антимикробным препаратам; механизмы возникновения и клиническое значение. Методические рекомендации.— Харьков.— 2006— 72 с.
2.    Бутов Ю.С., Шевлягин B.C., Горина Е.Ю. К вопросу о лечении трихомониаза у мужчин // Акт. вопр. дерматовенерол.— 2000.— № 3.— С. 166—168.
3.    ВОЗ Глобальная стратегия профилактики инфекций, передаваемых половым путем, и борьбы с ними, 2006—2015 гг. // Всемирная организация здравоохранения.— 2007.— 70 с.
4.    Волкославская В.Н., Гутнев А.Л. О заболеваемости ин­­фекциями, передающимися половым путем, в Украине // Клінічна iмунологiя. Алергологія. Інфектологія.— 2011.— № 1.— С. 1—3.
5.    Гончаренко В.В., Джораева С.К., Щоголева О.В. та ін. Мікробіологічний скрнінг інфекції урогенітального тракту у пацієнтів з ІПСШ // Дерматовенерол., косме­тол., сексопатол.— 2015.— № 1—2.— С. 12—13.
6.    Горчаков Д.А., Луцевич И.Н., Софьина А.В., Софьин В.С. Лекарственная устойчивость Trichomonas vaginalis как проявление наследуемой модификационной изменчивос­ти у простейших // Фундаментальные исследования.— 2012.— № 12—1.— С. 40—43.
7.    Гущин А.Е., Рыжих П.Г., Махлай Н.С. Сравнение пределов обнаружения микроскопии, культурального посева и методов амплификации нуклеиновых кислот, используемых в лабораторной практике для выявления Trichomonas vaginalis // Клин. дерматол. и венерол.— 2012.— Т. 10, № 3.— С. 16—21.
8.    Клименко Б.В., Авазов Э.Р., Барановская В.Б., Степано­ва М.С. Трихомониаз мужчин, женщин и детей.— СПб: ООО «Сюжет. Русская графика», 2001.— 183 с.
9.    Клименко Б.В., Тиктинский О.Л., Новиков И.Ф., Михай­личенко В.В. Заболевания половых органов у мужчин.— Ленинград: «Медицина», 1985.— 294 с.
10.    Коваленко В.Н., Викторова А.П. Компендиум— лекарственные препараты // К.: «Морион», 2010.— 1388 с.
11.    Мавров Г.И., Осинская Т.В. Инвазия Trichomonas va­­ginalis беременных женщин // Журнал дерматовенерологии и косметологи им. М.О. Торсуева.— 2012.— № 1—2 (28).— С. 73—76.
12.    Мавров Г.И., Осинская Т.В. Особенности урогенитального трихомоноза в гестационном и перинатальном периодах // Медицинские аспекты здоровья женщины.— 2012.— № 6—7/2 (60).— С. 5—12.
13.    Мавров I.I., Бшозоров О.П, Тацька Л.С. та ін. Уніфікація лабораторних методiв дослідження в дiагностицi захворювань, що передаються статевим шляхом.— Харків: «Факт», 2000.— 120 с.
14.    Abonyi А. Examination of nonflagellate and flagellate round forms of Trichomonas vaginalis y transmission electron mic­roscopy // Appl. Parasitol.— 1995.— Vol. 36.— P. 303—310.
15.    Dombrowski M., Brown W., Bronsteen R. Intravenous the­rapy of metronidazole-resistant Trichomonas vaginalis // Obstet. Gynecol.— 1987.— Vol. 69.— P. 524—525.
16.    Finley R.W., Breeden P., Lushbaugh W.B., Cleary J. Incidence of urinary trichomoniasis in women with trichomonal va­­ginitis and the failure of intravaginal therapy. // Intern. Congr. of Sexually Transmitted Diseases, 19—22 Oct. 1997.— Programma. Abstracts. Seville, Spain.— 175 p.
17.    Thompson C., Malone S. Audit of diagnostic criteria for Trichomonas vaginalis in women in a genitourinary medicine clinic // Intern. Congr. of Sexually Transmitted Diseases 19­22 Oct. 1997.— Programma. Abstracts. Seville, Spain.— 101 p.
18.    World Health Organization. An overview of selected curable sexually transmitted diseases // Global program on AIDS World Health Organization, Geneva, Switzerland, 1995.— P. 2—27.

Інше:  
Бондаренко Гліб Михайлович, д. мед. н., проф., зав. відділу ІПСШ ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»
61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9
Тел. (057) 706-32-01. E-mail: bondarenko.kharkov@gmail.com
Нікітенко Інна Миколаївна, к. мед. н., ст. наук. співр. відділу ІПСШ  ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»
Щербакова Юлія Валеріївна, к. мед. н., ст. наук. співр. відділу вивчення впливу епідемії ВІЛ на проблему інфекцій, що передаються статевим шляхом, ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»

 

Особенности лечения резистентного трихомоноза

Г.М. Бондаренко, И.Н. Никитенко, Ю.В. Щербакова

ГУ «Институт дерматологии и венерологии НАМН Украины», Харьков

Проблема лечения урогенитального трихомоноза остается актуальной, несмотря на разработку многочисленных методов терапии. Неполноценное лечение способствует формированию хронизации инфекционного процесса с развитием устойчивости Trichomonas vaginalis к традиционным имидазольным препаратам. В статье представлены результаты исследования эффективности и безопасности использования повышенных доз орнидазола для лечения резистентных форм трихомоноза.

Ключевые слова: Трихомоноз, резистентность, лечение, орнидазол.

Список литературы:  
1.    Березняков И.Г. Резистентность к антимикробным препаратам; механизмы возникновения и клиническое значение. Методические рекомендации.— Харьков.— 2006— 72 с.
2.    Бутов Ю.С., Шевлягин B.C., Горина Е.Ю. К вопросу о лечении трихомониаза у мужчин // Акт. вопр. дерматовенерол.— 2000.— № 3.— С. 166—168.
3.    ВОЗ Глобальная стратегия профилактики инфекций, передаваемых половым путем, и борьбы с ними, 2006—2015 гг. // Всемирная организация здравоохранения.— 2007.— 70 с.
4.    Волкославская В.Н., Гутнев А.Л. О заболеваемости ин­­фекциями, передающимися половым путем, в Украине // Клінічна iмунологiя. Алергологія. Інфектологія.— 2011.— № 1.— С. 1—3.
5.    Гончаренко В.В., Джораева С.К., Щоголева О.В. та ін. Мікробіологічний скрнінг інфекції урогенітального тракту у пацієнтів з ІПСШ // Дерматовенерол., косме­тол., сексопатол.— 2015.— № 1—2.— С. 12—13.
6.    Горчаков Д.А., Луцевич И.Н., Софьина А.В., Софьин В.С. Лекарственная устойчивость Trichomonas vaginalis как проявление наследуемой модификационной изменчивос­ти у простейших // Фундаментальные исследования.— 2012.— № 12—1.— С. 40—43.
7.    Гущин А.Е., Рыжих П.Г., Махлай Н.С. Сравнение пределов обнаружения микроскопии, культурального посева и методов амплификации нуклеиновых кислот, используемых в лабораторной практике для выявления Trichomonas vaginalis // Клин. дерматол. и венерол.— 2012.— Т. 10, № 3.— С. 16—21.
8.    Клименко Б.В., Авазов Э.Р., Барановская В.Б., Степано­ва М.С. Трихомониаз мужчин, женщин и детей.— СПб: ООО «Сюжет. Русская графика», 2001.— 183 с.
9.    Клименко Б.В., Тиктинский О.Л., Новиков И.Ф., Михай­личенко В.В. Заболевания половых органов у мужчин.— Ленинград: «Медицина», 1985.— 294 с.
10.    Коваленко В.Н., Викторова А.П. Компендиум— лекарственные препараты // К.: «Морион», 2010.— 1388 с.
11.    Мавров Г.И., Осинская Т.В. Инвазия Trichomonas va­­ginalis беременных женщин // Журнал дерматовенерологии и косметологи им. М.О. Торсуева.— 2012.— № 1—2 (28).— С. 73—76.
12.    Мавров Г.И., Осинская Т.В. Особенности урогенитального трихомоноза в гестационном и перинатальном периодах // Медицинские аспекты здоровья женщины.— 2012.— № 6—7/2 (60).— С. 5—12.
13.    Мавров I.I., Бшозоров О.П, Тацька Л.С. та ін. Уніфікація лабораторних методiв дослідження в дiагностицi захворювань, що передаються статевим шляхом.— Харків: «Факт», 2000.— 120 с.
14.    Abonyi А. Examination of nonflagellate and flagellate round forms of Trichomonas vaginalis y transmission electron mic­roscopy // Appl. Parasitol.— 1995.— Vol. 36.— P. 303—310.
15.    Dombrowski M., Brown W., Bronsteen R. Intravenous the­rapy of metronidazole-resistant Trichomonas vaginalis // Obstet. Gynecol.— 1987.— Vol. 69.— P. 524—525.
16.    Finley R.W., Breeden P., Lushbaugh W.B., Cleary J. Incidence of urinary trichomoniasis in women with trichomonal va­­ginitis and the failure of intravaginal therapy. // Intern. Congr. of Sexually Transmitted Diseases, 19—22 Oct. 1997.— Programma. Abstracts. Seville, Spain.— 175 p.
17.    Thompson C., Malone S. Audit of diagnostic criteria for Trichomonas vaginalis in women in a genitourinary medicine clinic // Intern. Congr. of Sexually Transmitted Diseases 19­22 Oct. 1997.— Programma. Abstracts. Seville, Spain.— 101 p.
18.    World Health Organization. An overview of selected curable sexually transmitted diseases // Global program on AIDS World Health Organization, Geneva, Switzerland, 1995.— P. 2—27.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

16. Фармакотерапія в дерматовенерології

 

Метронидазол в наружном лечении розацеа

А.В. Молочков, Г.В. Овсянникова

ГБУЗМО «Московский областной научно-исследовательский клинический институт имени М.Ф. Владимирского»

Розацеа (acne rosacea) — хроническое, реци­диви­рующее заболевание, полиэтиологической приро­ды, характеризующееся стадийным течением. Это распространенное заболевание, наиболее часто встречающееся у женщин в возрасте 40—60 лет, со­ставляет по разным данным 3—5 % от всех дермато­зов.

Ключові слова: Розацеа, этиология, патогенез, клинические особенности, лечение, «Розамет».

Список літератури:  
1.    Адаскевич В.П. Акне вульгарные и розовые.— М., 2003.
2.    Самцов А.В. Акне и акнеформные дерматозы.— М., 2009.
3.    Гущина Н.С., Корчевая Т.А. Акне, розацеа, демодекоз — диффе­ренциальный диагноз // Les Nouvelles Esthiti­ques.— 2005.— Vol. 4.— P. 24—31.
4.    Акне и розацеа / Под ред. Н.Н. Потекаева.— М., 2007.
5.    Frank S. et al. Regulation of VEGF expression in cultured keratino- cytes. Implications for normal and impaired wound healing // J. Biol. Chem.— 1995.— Vol. 270.— 12607—12613.
6.    Давыдова И.Б., Дмитриева М.А. Опыт применения 1 % крема метронидазола (розамет) при заболеваниях кожи лица // Клин. дерматол. венерол.— 2006.— № 1.— P. 56—59.                       

Інше: Стаття надана Представництвом в Україні компанії «Ядран-Галенська Лабораторія д.д.», Хорватія

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

17. Фармакотерапія в дерматовенерології

 

«Теобон-дитіомікоцид» — сучасний високоефективний антимікотик

В.І. Степаненко1, Л.М. Шкарапута2, Л.В. Сологуб1, Л.О. Тищенко2, Л.А. Шевченко2, Я.В. Цехмістер1, В.П. Кухар2

1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
2 Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Київ

Попри роботи високого рівня з синтезу новітніх сполук, від часів СРСР Україна, витрачаючи десятки мільйонів доларів, є незмінним імпортером ефективних антимікотиків. Фахівці Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України і Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, спираючись на результати фундаментальних досліджень, створили високоефективний вітчизняний засіб — антимікотик «Теобон-дитіомікоцид», виробництво та використання якого базується на 15 винаходах. Експериментально доведено високу ефективність та безпечність довільно взятих зразків мазі «Теобон-дитіомікоцид» різних серій. Це високоефективний антимікотик.

Ключові слова: Антимікотик «Теобон-дитіомікоцид», токсикологічні та клінічні дослідження, ефективність, безпечність, верифікація промислових партій.

Список літератури:  
1.    Шкарапута Л.Н., Доля Н.Н., Степаненко В.И. и др. Производные 3-тиолен-1,1-диоксида. Технология, опыт применения, перспективы / Под ред. проф. Л.Н. Шкара­путы.— К.: Наукова думка, 2014.— 606 с.
2.    Медведь О.В., Шкарапута Л.М., Коляденко В.Г. Антимі­котичні властивості похідної карбамінової кислоти // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 3 (42).— С. 83—86.
3.    Коляденко В.Г., Степаненко В.І., Шкарапута Л.М. та ін. Нові можливості Теобону-дитіомікоциду // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2006.— № 1 (20).— С. 64—67.
4.    Сасинович Л.М., Каган Ю.С., Баглей Е.А. и др. Токси­кологическая характеристика нового отечественного анти­микотика Теобона-дитиомикоцида // Совр. пробл. токсикол.— 2001.— № 2.— С. 68—73.
5.    Коляденко В.Г., Степаненко В.І., Глухенький Б.Т. та ін. Оригінальний вітчизняний засіб Теобон-дитіомікоцид для зовнішнього лікування мікозів шкіри // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2002.— № 4 (7).— С. 35—37.

Інше:  
Степаненко Віктор Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, корп. 2
Тел. (044) 287-30-34. E-mail: dvk2@ukr.net
Шкарапута Леонід Миколайович, д. техн. н., проф., зав. відділу Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Сологуб Лариса Віталіївна, к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету
імені О.О. Богомольця
Тищенко Людмила Олександрівна, к. хім. н., ст. наук. співр. Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Шевченко Людмила Анатоліївна, мол. наук. співр. Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України
Цехмістер Ярослав Володимирович, д. пед. н., проф. кафедри медичної і біологічної фізики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
Кухар Валерій Павлович, д. хім. н., акад. НАН України, почесний директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії
НАН України

 

«Теобон-дитиомикоцид» — современный высокоэффективный антимикотик

В.И. Степаненко1, Л.Н. Шкарапута2, Л.В. Сологуб1, Л.А. Тищенко2, Л.А. Шевченко2, Я.В. Цехмістер1, В.П. Кухарь2

1 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
2 Институт биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины, Киев

Несмотря на работы высокого уровня по синтезу новых соединений, со времен СССР Украина, тратя десятки миллионов долларов, является неизменным импортером эффективных антимикотиков. Специалисты Института биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины и Национального медицинского университета имени А.А. Бого­мольца, опираясь на результаты фундаментальных исследований, создали высокоэффективный отечественный препарат — антимикотик «Теобон-дитиомикоцид», производство и использование которого базируется на 15 изобретениях. Экспериментально доказана высокая эффективность и безопасность произвольно взятых образцов мази «Теобон-дитиомикоцид» различных серий. Это высокоэффективный антимикотик.

Ключевые слова: антимикотик «Теобон-дитиомикоцид», токсикологические и клинические исследования, эффек­тивность, безопасность, верификация промышленных партий.

Список литературы:
1.    Шкарапута Л.Н., Доля Н.Н., Степаненко В.И. и др. Производные 3-тиолен-1,1-диоксида. Технология, опыт применения, перспективы / Под ред. проф. Л.Н. Шкара­путы.— К.: Наукова думка, 2014.— 606 с.
2.    Медведь О.В., Шкарапута Л.М., Коляденко В.Г. Антимі­котичні властивості похідної карбамінової кислоти // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2011.— № 3 (42).— С. 83—86.
3.    Коляденко В.Г., Степаненко В.І., Шкарапута Л.М. та ін. Нові можливості Теобону-дитіомікоциду // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2006.— № 1 (20).— С. 64—67.
4.    Сасинович Л.М., Каган Ю.С., Баглей Е.А. и др. Токси­кологическая характеристика нового отечественного анти­микотика Теобона-дитиомикоцида // Совр. пробл. токсикол.— 2001.— № 2.— С. 68—73.
5.    Коляденко В.Г., Степаненко В.І., Глухенький Б.Т. та ін. Оригінальний вітчизняний засіб Теобон-дитіомікоцид для зовнішнього лікування мікозів шкіри // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2002.— № 4 (7).— С. 35—37.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

18. Спостереження з практики

 

Псоріаз: рідкісна клінічна форма і діагностичні помилки

В.Є. Ткач1, М.С. Волошинович1, І.І. Кузенко2, А.Д. Мухамад1

1 ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
2 КЗ «Івано-Франківський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер»

Описано рідкісну форму псоріазу — рупіоїдний псоріаз, наведено діагностичні помилки.

Ключові слова: Псоріаз, рідкісні клінічні форми, діагностичні помилки.

Список літератури:  
1.    Кубанова А.А., Кубанов А.А., Николас Дж.Ф. и др. Им­­мунные механизмы псориаза. Новые стратегии биологической терапии // Вестн. дерматол. и венерол.— 2010.— № 1.— С. 35—43.
2.    Рощенюк Л.В., Федота А.М., Воронцов В.М. и др. Иссле­дование генетической гетерогенности и клинического полиморфизма псориаза // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2015.— № 2.— С. 20—29.
3.    Сизон О.О., Степаненко В.І. Контроль за розвитком та перебігом супутньої патології у хворих на артропатичний псоріаз // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 2.— C. 13—24.
4.    Степаненко Р.Л., Гичка С.Г. Новітні дані з пато- і морфогенезу псоріазу // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2014.— № 4.— C. 9—14.
5.    Кутасевич Я.Ф. Современный взгляд на проблему псориаза // Дерматол. та венерол.— 2002.— № 2 (16).— С. 3—10.
6.    Lowes M.A., Bowcock A.M., Krueger J.G. Pathogenesis and the­ra­py of psoriasis // Nature.— 2011.— Vol. 451, N 8.— P. 866—873.
7.    Salamon M., Omulecki A., Sysa-Jedrzejowska A. Psoriasis rupioides: a rare variant of a common disease // Cutis.— 2011.— Vol. 88 (3).— P. 135—137.
8.    Truong B., Rich-Garg N., Ehst B.D. Demographics, clinical disease characteristics, and quality of life in a large cohort of psoriasis patients with and without psoriatic arthritis // Clin. Cosmet. Investig. Dermatol.— 2015, N 8.— P. 563—569.

Інше:  
Ткач Василь Євтихійович, засл. лікар України, к. мед. н., доц. кафедри дерматології та венерології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2. Тел. (034) 222-32-27
Волошинович Мар’ян Стефанович, асист. кафедри дерматології та венерології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»
Кузенко Ірина Іллівна, зав. відділення КЗ «Івано-Франківський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер»
Мухамад Ахмед Давуд, лікар-ординатор кафедри дерматології та венерології ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

 

Псориаз: редкая клиническая форма и диагностические ошибки

В.Е. Ткач1, М.С. Волошинович1, И.И. Кузенко2, А.Д. Мухамад1

1 ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»
2 КП «Ивано-Франковский областной клинический кожно-венерологический диспансер»

Описано редкую форму псориаза — рупиоидний псориаз, продемонстрированы диагностические ошибки.

Ключевые слова: псориаз, редкая клиническая форма, диагностические ошибки.

Список литературы:

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

19. Огляди

 

Аналіз епідеміологічної ситуації щодо сифілісу в країнах Європейського Союзу та Сполучених Штатах Америки як передумова створення системи державного управління соціально небезпечними інфекціями

В.В. Короленко    

Національна академія державного управління при Президентові України, Київ
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мета роботи — вивчення ролі інфекцій, що передаються статевим шляхом, як соціальної детермінанти громадського здоров’я у провідних країнах світу. Для цього слід проаналізувати епідеміологічну ситуацію щодо сифілісу в країнах Європейського Союзу/Європейської Економічної Зони (ЄС/ЄЕЗ) та США з урахуванням наявності в цих регіонах специфічних Центрів контролю та запобігання захворюванням, які здатні ефективно організовувати збір та обробку статистично вірогідної інформації про зазначену інфекцію.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз звітів Центрів контролю та запобігання захворюванням Європейського Союзу та США за 2014 р. та інших літературних джерел.
Результати та обговорення. Епідеміологічна ситуація щодо сифілісу в країнах Європейського Союзу та США характеризується зростанням рівнів захворюваності за рахунок чоловіків, особливо тих, що мають секс із чоловіками (ЧСЧ). Є проблеми зі збиранням та оцінкою статистичної інформації, зокрема за рахунок різноманітності національних систем спостереження за сифілісом. Залишається недостатнім рівень виявлення коінфекцій, що передаються статевим шляхом. Потребує поліпшення адвокаційно-комунікаційна програма інформування населення щодо запобігання інфекціям, що передаються статевим шляхом.
Висновки. Тенденції до зростання поширення сифілісу в багатьох країнах ЄС/ЄЕЗ, а також у США за рахунок ЧСЧ, щонайшвидше пов’язані зі змінами в сексуальній поведінці. Крім того, внесок у цю тенденцію роблять повніша звітність і поліпшення виявлення випадків захворювання, наприклад, більше охоплення тестуванням ВІЛ-позитивних ЧСЧ, як це рекомендовано в нинішніх керівництвах ведення хворих на ВІЛ. Пропаганда безпечної сексуальної поведінки та підвищення рівня охоплення тестуванням серед груп ризику в рамках цілеспрямованих кампаній з профілактики має важливе значення для запобігання інфікуванню і зменшує ризик ускладнень та переходу до пізніх стадій сифілітичної інфекції. Підходи, які використовують соціальні медіа та сайти знайомств для кампаній з профілактики, можна розглядати як ефективний додаток до традиційних.
У зв’язку з описаними новими світовими тенденціями вважаємо за доцільне дослідити динаміку епідеміологічної ситуації щодо сифілісу в Україні як індикатора роботи дерматовенерологічної складової вітчизняної сфери громадського здоров’я. Це дасть змогу ефективніше розбудовувати систему державного та публічного управління соціально небезпечними інфекціями як одним із важливих чинників ризику для громадського здоров’я.

Ключові слова: Громадське здоров’я, дерматовенерологія, Європейський Союз, США, інфекції, що передаються статевим шляхом, сифіліс.

Список літератури:  
1.    Короленко В.В. Охорона здоров’я США очима україн­ського дерматовенеролога — делегата програми «Відкри­тий світ» // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2015.— № 1 (56).— С. 119—124.
2.    European Centre for Disease Prevention and Control. Annual Epidemiological Report 2016 — Syphilis [Internet].— Stockholm: ECDC; 2016.— http://ecdc.europa.eu/en/healthtopics/Syphilis/Pages/Annual-epidemiological-report-2016.aspx; http://ecdc.europa.eu/en/healthtopics/syphilis/Pages/Annual-Epidemiological-Report.aspx#sthash.6fS3ll4B.dpuf.
3.    European Centre for Disease Prevention and Control. Understanding the impact of smartphone applications on STI/HIV prevention among men who have sex with men in the EU/EEA [Internet].— Stockholm: ECDC, 2015.— http://ecdc.europa.eu/en/publications/Publications/impact-smartphone-applications-sti-hiv-prevention-among-men-who-have-sex-with-men.pdf.
4.    McCormack S., Dunn D.T., Desai M. et al. Pre-exposure prophylaxis to prevent the acquisition of HIV-1 infection (PROUD): effectiveness results from the pilot phase of a pragmatic open-label randomised trial // Lancet.— 2015.— Vol. 387 (10013).— P. 53—60.
5.    Molina J.M., Capitant C., Spire B. et al. On-Demand Preexposure Prophylaxis in Men at High Risk for HIV-1 Infection. // N. Engl. J. Med.— 2015.— Vol. 373 (23).— P. 2237—2246.
6.    Owusu-Edusei K.Jr., Chesson H.W., Gift T.L. et al. The estimated direct medical cost of selected sexually transmitted infections in the United States, 2008 // Sex. Transm. Dis.— 2013.— Vol. 40 (3).— P. 197—201.
7.    Pharris A., Quinten C., Tavoschi L. et al. Trends in HIV surveillance data in the EU/EEA, 2005 to 2014: new HIV diagnoses still increasing in men who have sex with men. Network EHAS // Euro Surveill.— 2015.— Vol. 20 (47).— Doi: 10.2807/1560-7917.ES.2015.20.47.30071.
8.    Satterwhite C.L., Torrone E., Meites E. et al. Sexually transmitted infections among U.S. women and men: Prevalence and incidence estimates, 2008 // Sex. Transm. Dis.— 2013.— Vol. 40 (3).— P. 187—193.
9.    Serwin A.B., Koper M., Unemo M. Clinical and epide­mio­logical characteristics of males with syphilis in Bialystok, Poland in 2008—2013 // Przegl. Epidemiol.— 2015.— Vol. 69 (1).— P. 41—45, 143—146.
10.    Sexually Transmitted Disease Surveillance, 2014 [Inter­net].— http://www.cdc.gov/std/stats14/surv-2014-print.pdf.
11.    Sexually transmitted infections (STIs). WHO Fact sheet N 110. Updated December 2015 [Internet].— http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs110/en/
12.    Simms I., Field N., Jenkins C. et al. Intensified shigellosis epidemic associated with sexual transmission in men who have sex with men-Shigella flexneri and S. sonnei in England, 2004 to end of February 2015 // Euro Surveill.— 2015.— Vol. 20 (15).— Pii: 21097.

Інше: Короленко Володимир Васильович, к. мед. н.
01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 13
E-mail: v_korolenko@yahoo.com

 

Анализ эпидемиологической ситуации по сифилису в странах Европейского Союза и Соединенных Штатов Америки как предпосылка создания системы государственного управления социально-опасными инфекциями

В.В. Короленко

Национальная академия государственного управления при Президенте Украины, Киев
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев

Цель работы — изучение роли инфекций, передающихся половым путем, как социальной детерминанты общественного здоровья в ведущих странах мира. Для этого необходимо провести анализ эпидемиологической ситуации по сифилису в странах Европейского Союза/Европейской Экономической Зоны (ЕС/ЕЭЗ) и США в учетом наличия в этих регионах специфических Центров контроля и предупреждения заболеваний, которые способны эффективно организовывать сбор и обработку статистически достоверной информации об указанной инфекции.
Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ данных отчетов Центров контроля и предупреждения заболеваний Европейского Союза и США за 2014 г. и других литературных источников.
Результаты и обсуждение. Эпидемиологическая ситуация по сифилису в странах Европейского Союза и США характеризуется ростом уровней заболеваемости за счет мужчин, особенно имеющих секс с мужчинами (МСМ). Выявляются проблемы сбора и оценки статистической информации за счет многообразия националь­ных систем наблюдения за сифилисом. Недостаточен уровень выявления коинфекций, передающихся половым путем. Нуждается в улучшении адвокационно-коммуникационная программа информирования населения по предупреж­дению инфекций, передающихся половым путем.
Выводы. Тенденция к росту сифилиса во многих странах ЕС/ЕЭЗ, а также в США за счет МСМ, скорее всего связана с изменениями в сексуальном поведении. Кроме того, вклад в эту тенденцию делают более полная отчетность и улучшение выявления случаев заболевания, например, больший охват тестированием ВИЧ-по­­зитивных МСМ, как это рекомендовано в нынешних руководствах ведения больных ВИЧ. Пропаганда безопасного сексуального поведения и уровня охвата тестированием групп риска в рамках целенаправленных кампаний по профилактике имеет важное значение для предотвращения случаев инфицирования и снижает риск осложнений и перехода в поздние стадии сифилитической инфекции. Подходы, которые используют социальные медиа и сайты знакомств для кампаний по профилактике, можно рассматривать как эффективное дополнение к традиционным.
В связи с описанными новыми мировыми тенденциями считаем целесообразным провести исследование динамики эпидемиологической ситуации по сифилису в Украине как индикатора работы дерматовенерологической составляющей отечественной сферы общественного здоровья. Это позволит более эффективно развивать систему государственного и публичного управления социально опасными инфекциями как одним из важных факторов риска для общественного здоровья.

Ключевые слова: общественное здоровье, дерматовенерология, Европейский Союз, США, инфекции, передающиеся половым путем, сифилис.

Список литературы:  
1.    Короленко В.В. Охорона здоров’я США очима україн­ського дерматовенеролога — делегата програми «Відкри­тий світ» // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2015.— № 1 (56).— С. 119—124.
2.    European Centre for Disease Prevention and Control. Annual Epidemiological Report 2016 — Syphilis [Internet].— Stockholm: ECDC; 2016.— http://ecdc.europa.eu/en/healthtopics/Syphilis/Pages/Annual-epidemiological-report-2016.aspx; http://ecdc.europa.eu/en/healthtopics/syphilis/Pages/Annual-Epidemiological-Report.aspx#sthash.6fS3ll4B.dpuf.
3.    European Centre for Disease Prevention and Control. Understanding the impact of smartphone applications on STI/HIV prevention among men who have sex with men in the EU/EEA [Internet].— Stockholm: ECDC, 2015.— http://ecdc.europa.eu/en/publications/Publications/impact-smartphone-applications-sti-hiv-prevention-among-men-who-have-sex-with-men.pdf.
4.    McCormack S., Dunn D.T., Desai M. et al. Pre-exposure prophylaxis to prevent the acquisition of HIV-1 infection (PROUD): effectiveness results from the pilot phase of a pragmatic open-label randomised trial // Lancet.— 2015.— Vol. 387 (10013).— P. 53—60.
5.    Molina J.M., Capitant C., Spire B. et al. On-Demand Preexposure Prophylaxis in Men at High Risk for HIV-1 Infection. // N. Engl. J. Med.— 2015.— Vol. 373 (23).— P. 2237—2246.
6.    Owusu-Edusei K.Jr., Chesson H.W., Gift T.L. et al. The estimated direct medical cost of selected sexually transmitted infections in the United States, 2008 // Sex. Transm. Dis.— 2013.— Vol. 40 (3).— P. 197—201.
7.    Pharris A., Quinten C., Tavoschi L. et al. Trends in HIV surveillance data in the EU/EEA, 2005 to 2014: new HIV diagnoses still increasing in men who have sex with men. Network EHAS // Euro Surveill.— 2015.— Vol. 20 (47).— Doi: 10.2807/1560-7917.ES.2015.20.47.30071.
8.    Satterwhite C.L., Torrone E., Meites E. et al. Sexually transmitted infections among U.S. women and men: Prevalence and incidence estimates, 2008 // Sex. Transm. Dis.— 2013.— Vol. 40 (3).— P. 187—193.
9.    Serwin A.B., Koper M., Unemo M. Clinical and epide­mio­logical characteristics of males with syphilis in Bialystok, Poland in 2008—2013 // Przegl. Epidemiol.— 2015.— Vol. 69 (1).— P. 41—45, 143—146.
10.    Sexually Transmitted Disease Surveillance, 2014 [Inter­net].— http://www.cdc.gov/std/stats14/surv-2014-print.pdf.
11.    Sexually transmitted infections (STIs). WHO Fact sheet N 110. Updated December 2015 [Internet].— http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs110/en/
12.    Simms I., Field N., Jenkins C. et al. Intensified shigellosis epidemic associated with sexual transmission in men who have sex with men-Shigella flexneri and S. sonnei in England, 2004 to end of February 2015 // Euro Surveill.— 2015.— Vol. 20 (15).— Pii: 21097.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

20. Огляди

 

Фармакологічне обґрунтування карбокситерапії в дерматології

С.М. Дроговоз, С.Ю. Штриголь, Л.Б. Іванцик, А.В. Кононенко, Н.В. Грищенко

Національний фармацевтичний університет, Харків

Карбокситерапія — метод інвазивного та неінвазивного введення вуглецю діоксиду (СО2) в шари епідермісу і м’які тканини, який широко використовують у косметології та дерматології. Фармакодинаміка СО2 в дерматології забезпечує різноманітні локальні й резорбтивні ефекти: збільшення кількості кисню в шкірі, стимуляцію процесу регенерації шкіри і ангіогенезу, стимуляцію продукції колагену, поліпшення наслідків омолодження. За рахунок різноманітної місцевої та резорбтивної дії СО2-терапія показана для лікування шкірних хвороб (нейродерміт, акне, склеродермія, псоріаз, екзема, алопеція, складні рани, рубці різного походження, алергодерматози), поліпшення кровообігу, посилення захисних властивостей шкіри, загоєння ран і опіків, зменшення свербіння і запальних процесів шкіри. Висока ефективність, доступна вартість, безпека і безболісність забезпечують перспективність карбокситерапії в дерматології.

Ключові слова: карбокситерапія, неоангіогенез, гіперкапнія, стимуляція фібробластів.

Список літератури:  
1.    Андріюк Л.В., Зав’ялова О.Р., Мацко Н.В. Застосування вуглекислого газу в медичній реабілітації: метод. реком.— Л., 2014. —206 с.
2.    Зеленкова Г. Карбокситерапия — неинвазивный метод эстетической медицины и дерматологии // Дерматология для практики.— 2014.— № 8 (2).— С. 72—74.
3.    Румянцева Е., Блидар С. Карбокситерапия от общего к частному // Иньекционные методы в косметологии.— 2010.— N 1.— С. 46—52.
4.    Brandi C., D’Aniello C., Grimaldi L. et al. Carbon dioxide therapy in the treatment of localized adiposities: clinical study and histopathological correlations // Aesthetic Plast. Surg.— 2001.— N 25.— Р. 170—173.
5.    Brandi C., Grimaldi L., Nisi G. et al. The role of carbon dioxide therapy in the treatment of chronic wounds // In Vivo.— 2010.— Vol. 24, N 2.— P. 223—226.
6.    Campos V., Bloch, L., Cordeiro T. Carboxytherapy: the Brazilian experience // J. Amer. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 56, N 2.— Р. 196.
7.    Cesare B., Carlo D., Luca G. et al. The role of carbon dioxide therapy in the tretment of chronic wounds // In vivo.— 2010.—Vol. 24, N 2.— P. 223—226.
8.    Ferreira J.C., Haddad A., Tavaresс S.A. Increase in collagen turnover induced by intradermal injection of carbon dioxide in rats // J. Drugs Dermatol.— 2008.— N 7.— Р. 201—206.
9.    Jensen F. Red blood cell pH, the Bohr effect, and other oxygenation-linked phenomena in blood O2 and CO2 transport // Acta Physiol. Scand.— 2004. —Vol. 182, N 3.— P. 215—227.
10.    Khan M.H., Victor F., Rao B., Sadick N.S. Treatment of cellulite: Part II. Advances and controversies // J. Amer. Acad. Dermatol.— 2010.— Vol. 62, N 3.— Р. 373—384.
11.    Koutna N. Carboxytheraphy: a new non-invasive method in aesthetic medicine // Cas. Lek. Cesk.— 2006.— Vol. 145, N 11.— Р. 841—843.
12.    Koutna N. Carboxytherapy in Aesthetic Medicin // Berlin: Springer-Verlag.— 2011.— Р. 547—576.
13.    Lopez J.C. Carbon dioxide therapy: Abstracts of 5th European Congress of Aesthetic Medicine.— Krakow, Po­­land, 2006.
14.    Nach R., Zandifar Н., Gupta R., Hamilton J. Subcutaneous carboxytherapy injection for aesthetic improvement of scars // J. Ear. Nose and Throat.— 2010.— Vol. 89, N 2.— Р. 64—66.
15.    Sinozic T., Kovacevis J. Carboxytherapy — supportive the­rapy in chronic wound treatment // Acta Med. Croatica.— 2013. —Vol. 67, N 1.— Р. 137—141.
16.    Varlado V., Manzo G., Mugnaini F., Bisacci C. Carbo­xy­therapy: effects on microcirculatoin and its use in the treat­ment of severe lymphedema // Acta Phlebologica.— 2007.— N 8.— P. 79—91.
17.    Zelenkova H., Stracenska J. Carboxytherapy — a novel no­­ninvasiveb method in aesthetic medicine: VIth World Congress IACD, Lisbon, Portugal.— 2008.
18.    Zelenkova H., Stracenska J. Combined methods in Aesthetic dermatology: Cosmoderm XIII, Congress ESCAD. Athens 12.— 2008.— Р. 74.

Інше: Дроговоз Світлана Мефодіївна, д. мед. н., проф. Національного фармацевтичного університету
Штриголь Сергій Юрійович, д. мед. н., проф., зав. кафедри фармакології та лікарської токсикології
Національного фармацевтичного університету
Іванцик Леся Богданівна, к. фарм. н., асист. Національного фармацевтичного університету
61002, м. Харків, вул. Куликівська, 12. Тел. (057) 706-30-69. E-mail: alecinka@mail.ru
Кононенко Анна Володимирівна, к. фарм. н., асист. Національного фармацевтичного університету
Грищенко Наталя Валентинівна, аспірант Національного фармацевтичного університету

 

Фармакологическое обоснование карбокситерапии в дерматологии

С.М. Дроговоз, С.Ю. Штрыголь, Л.Б. Иванцык, А.В. Кононенко, Н.В. Грищенко

Национальный фармацевтический университет, Харьков

Карбокситерапия — метод инвазивного и неинвазивного введения двуокиси углерода (СО2) в слои эпидермиса и мягкие ткани, который широко используют в косметологии и дерматологии. Фармакодинамика СО2 в дерматологии включает многообразные локальные и резорбтивные эффекты: увеличение количества кислорода в коже, стимуляция процесса регенерации кожи и ангиогенеза, стимуляцию продукции коллагена, улучшение результатов, полученных методами омолаживания. За счет разнообразного местного и резорбтивного действия СО2-терапия показана при лечении кожных заболеваний (нейродермит, акне, склеродермия, псориаз, экзема, алопеция, сложные раны, рубцы различного происхождения, аллергодерматозы), для улучшения кровообращения, усиления защитных свойств кожи, заживления ран и ожогов, уменьшения зуда и воспалительных процессов кожи. Высокая эффектив­ность, разумная цена, безопасность и безболезненность обеспечивают лидерство карбокситерапии в дерматологии.

Ключевые слова: Карбокситерапия, неоангиогенез, гиперкапния, стимуляция фибробластов.

Список литературы:  
1.    Андріюк Л.В., Зав’ялова О.Р., Мацко Н.В. Застосування вуглекислого газу в медичній реабілітації: метод. реком.— Л., 2014. —206 с.
2.    Зеленкова Г. Карбокситерапия — неинвазивный метод эстетической медицины и дерматологии // Дерматология для практики.— 2014.— № 8 (2).— С. 72—74.
3.    Румянцева Е., Блидар С. Карбокситерапия от общего к частному // Иньекционные методы в косметологии.— 2010.— N 1.— С. 46—52.
4.    Brandi C., D’Aniello C., Grimaldi L. et al. Carbon dioxide therapy in the treatment of localized adiposities: clinical study and histopathological correlations // Aesthetic Plast. Surg.— 2001.— N 25.— Р. 170—173.
5.    Brandi C., Grimaldi L., Nisi G. et al. The role of carbon dioxide therapy in the treatment of chronic wounds // In Vivo.— 2010.— Vol. 24, N 2.— P. 223—226.
6.    Campos V., Bloch, L., Cordeiro T. Carboxytherapy: the Brazilian experience // J. Amer. Acad. Dermatol.— 2007.— Vol. 56, N 2.— Р. 196.
7.    Cesare B., Carlo D., Luca G. et al. The role of carbon dioxide therapy in the tretment of chronic wounds // In vivo.— 2010.—Vol. 24, N 2.— P. 223—226.
8.    Ferreira J.C., Haddad A., Tavaresс S.A. Increase in collagen turnover induced by intradermal injection of carbon dioxide in rats // J. Drugs Dermatol.— 2008.— N 7.— Р. 201—206.
9.    Jensen F. Red blood cell pH, the Bohr effect, and other oxygenation-linked phenomena in blood O2 and CO2 transport // Acta Physiol. Scand.— 2004. —Vol. 182, N 3.— P. 215—227.
10.    Khan M.H., Victor F., Rao B., Sadick N.S. Treatment of cellulite: Part II. Advances and controversies // J. Amer. Acad. Dermatol.— 2010.— Vol. 62, N 3.— Р. 373—384.
11.    Koutna N. Carboxytheraphy: a new non-invasive method in aesthetic medicine // Cas. Lek. Cesk.— 2006.— Vol. 145, N 11.— Р. 841—843.
12.    Koutna N. Carboxytherapy in Aesthetic Medicin // Berlin: Springer-Verlag.— 2011.— Р. 547—576.
13.    Lopez J.C. Carbon dioxide therapy: Abstracts of 5th European Congress of Aesthetic Medicine.— Krakow, Po­­land, 2006.
14.    Nach R., Zandifar Н., Gupta R., Hamilton J. Subcutaneous carboxytherapy injection for aesthetic improvement of scars // J. Ear. Nose and Throat.— 2010.— Vol. 89, N 2.— Р. 64—66.
15.    Sinozic T., Kovacevis J. Carboxytherapy — supportive the­rapy in chronic wound treatment // Acta Med. Croatica.— 2013. —Vol. 67, N 1.— Р. 137—141.
16.    Varlado V., Manzo G., Mugnaini F., Bisacci C. Carbo­xy­therapy: effects on microcirculatoin and its use in the treat­ment of severe lymphedema // Acta Phlebologica.— 2007.— N 8.— P. 79—91.
17.    Zelenkova H., Stracenska J. Carboxytherapy — a novel no­­ninvasiveb method in aesthetic medicine: VIth World Congress IACD, Lisbon, Portugal.— 2008.
18.    Zelenkova H., Stracenska J. Combined methods in Aesthetic dermatology: Cosmoderm XIII, Congress ESCAD. Athens 12.— 2008.— Р. 74.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

21. Огляди

 

Матеріали, що використовуються в навчанні дерматології протягом усієї історії

К. Діл

Університет Гульєльмо Марконі, Рим, Італія

Дерматологія — це вивчення шкірних захворювань. Вона є повноцінною медичною спеціальністю з кінця XVIII ст. У XIX ст. три основні школи дерматології знаходилися в Лондоні, Парижі та Відні, якщо судити з того, якими мовами її викладали. Перший підручник з дерматології був написаний Джироламо Меркуріале в Італії у 1572 р. Потім на початку XVIII ст. з’явилося два підручники англійською мовою, написані Тернером (Turner) та Уїланом (Willan). У 1817 р. вийшов перший атлас з дерматології з гравюрами (автор Бейтман (Bateman)). Через деякий час Аліберт (Alibert) видав подібний атлас французькою мовою. Перший атлас у німецькомовних країнах був опублікований лише в 1856 р. у Відні Фердинандом фон Гебра (Ferdinand von Hebra). У той же період ще одним популярним і майстерним способом навчання дерматології були муляжі. Вони використовувалися переважно в Європі, і деякі цінні колекції таких муляжів збереглися до наших днів у різних місцевостях. Фотографія вперше була описана в 1839 р. і вперше використана в медицині в 1845 р. вченим Донне (Donné) у підручнику з бактеріології. У 1864 р. фотографія стала застосовуватися в дерматології, і згодом почали публікувати все більше й більше книг, що містили фотографії. Починаючи з 1935 р., винахід діафільмів дав змогу робити дерматологічні фотографії на слайдах, які можна було легко проектувати для великої кількості осіб одночасно. У 1838 р. було опубліковано перший дерматологічний журнал німецькою мовою, за яким вийшли аналоги французькою, італійською та англійською мовами. Наступна й остання революція в інструментах для навчання дерматології відбулася в 1995 р. з появою Інтернету, який дає змогу миттєвого підключення, оновлення та обміну знаннями по всьому світу. Всі книги й журнали тепер мають електронну версію, доступну для всіх у будь-якому місці. Це також є технічною підтримкою теледерматології.

Ключові слова: дерматологія, навчання, підручник, атлас, муляж, фотографії, Інтернет, теледерматологія.

Список літератури:  
1.    McCaw I.H. A Synopsis of the History of Dermatology //Ulster. Med. J.— 1944.— Vol. 13 (2).— P. 109—122.
2.    Mercuriale G. De morbis cutaneis.— Venice: Apud Juntas, 1572.
3.    Pusey W.A. History of dermatology.— New-York: AMS Press, 1979.— 132 p.
4.    Turner D. De morbis cutaneis.— London: Printed for R. and J. Bonwicke, J. Walthoe, R. Wilkin and T. Ward, 1714.
5.    Willan R. On cutaneous diseases.— London: J. Johnson, 1808.— Vol. 1.
6.    Bateman T. A Practical Synopsis of Cutaneous Diseases: According to the Arrangement of Dr. Willan: Exhibiting a Concise View of the Diagnostic Symptoms and the Method of Treatment.— London: Longman, Hurst, Rees, Orme, and Brown, 1813.
7.    Bateman T. Cutaneous disease: exhibiting the charac­teristic appearances of the principal genera and species comprised in the classification of the late Dr Willan.— London: Longman, Hurst, Rees, Orme, and Brown, 1817.
8.    Wallach D. Les Pionniers de la Dermatologie, BIU Santé Paris.— Available: http://www.biusante.parisdescartes.fr/histoire/medica/dermato.php.
9.    Alibert J.L. Description des maladies de la peau observées à l’Hôpital Saint-Louis.— Bruxelles: Wahlen, 1825.
10.    Alibert J.L. Clinique de l’Hopital St Louis ou traité complet des maladies de la peau. Paris: Cormon et Blanc, 1833.
11.    Von Hebra F. Atlas der Hautkrankeiten.— Vienna: Gerold’s Sohn, 1856.
12.    Moulage in Wikipedia.— Captured on May 4th 2016 from https://en.wikipedia.org/wiki/Moulage.
13.    McFall K.J. A critical account of the history of medical photography in the United Kingdom, 2000.
14.    IMI Fellowship submission, University of Wales, College of Medicine.
15.    Donné A. Cours de mIcroscopie complémentaire des études médicales. Paris: JB Baillière, 1845.
16.    Balmanno Squire A.J. (1864—1866) Photographs (coloured from life) of the diseases of the skin. London: J. Churchill and sons.
17.    Balmanno Squire. A manual of the diseases of the skin. London: J. Churchill and sons, 1868.
18.    Hardy A., de Montmeja A. Clinique photographique de l’hôpital St Louis.— Paris: Lib Chamerot et Lauwereyens, 1868.
19.    Kuner N., Hartschuh W. First descriptions in the «Interna­tional atlas of rare skin diseases» of 1886.— Hautarzt, 2003.— Vol. 54 (1).— P. 67—72.
20.    Wallach D., Charansonnet M.C. The establishment of the first journals of dermatology and venereology in the nineteenth century // Hist. Sci. Med.— 1994.— Vol. 29 (4).— P. 359—364.
21.    Perednia D.A., Brown N.A. Teledermatology: one appli­cation of telemedicine // Bull. Med. Libr. Assoc.— 1995.— Vol. 83 (1).

Інше: Dr. Christian Diehl, Department of Dermatology, Universitá Degli Studi Guglielmo Marconi
Via Plinio, 44, 00193, Rome, Italy
Е-mail: chdiehl@hotmail.com

 

Материалы, используемые в обучении дерматологии на протяжении всей истории

К. Дил

Университет Гульельмо Маркони, Рим, Италия

Дерматология — это изучение кожных заболеваний. Она является полноценной медицинской специальностью с конца XVIII в. В XIX в. три основные школы дерматологии находились в Лондоне, Париже и Вене, исходя из того, на каких языках ее преподавали. Первый учебник по дерматологии был написан Джироламо Меркуриале в Италии в 1572 г. Затем в начале XVIII в. появилось два учебника на английском языке, написанные Тернером (Turner) и Уиланом (Willan). В 1817 г. вышел первый атлас по дерматологии с гравюрами (автор Бейтман (Bateman)). Через некоторое время Алиберт (Alibert) издал подобный атлас на французском языке. Первый атлас в немецкоязычных странах был опубликован только в 1856 г. в Вене Фердинандом фон Гебра (Ferdinand von Hebra). В тот же период еще одним популярным и качественным способом обучения дерматологии были муляжи. Они использовались в основном в Европе, и некоторые ценные коллекции таких муляжей сохранились до наших дней в разных местностях. Фотография впервые была описана в 1839 г. и впервые использована в медицине в 1845 г. ученым Донне (Donné) в учебнике по бактериологии. В 1864 г. фотография стала применяться в дерматологии, и со временем все больше и больше книг содержали фотографии. Начиная с 1935 г., изобретение диафильмов позволило делать дерматологические фотографии на слайдах, которые можно было легко проектировать для большого количества людей одновременно. В 1838 г. был опубликован первый дерматологический журнал на немецком языке, после которого вышли аналоги на французском, итальянском и английском языках. Следующая и последняя революция в инструментах для обучения дерматологии состоялась в 1995 г. с появлением Интернета, который позволяет мгновенное подключение, обновление и обмен знаниями по всему миру. Все книги и журналы теперь имеют электронную версию, доступную для всех людей в любом месте. Это также является технической поддержкой теледерматологии.

Ключевые слова: дерматология, обучение, учебник, атлас, муляж, фотографии, Интернет, теледерматология.

Список литературы:  
1.    McCaw I.H. A Synopsis of the History of Dermatology //Ulster. Med. J.— 1944.— Vol. 13 (2).— P. 109—122.
2.    Mercuriale G. De morbis cutaneis.— Venice: Apud Juntas, 1572.
3.    Pusey W.A. History of dermatology.— New-York: AMS Press, 1979.— 132 p.
4.    Turner D. De morbis cutaneis.— London: Printed for R. and J. Bonwicke, J. Walthoe, R. Wilkin and T. Ward, 1714.
5.    Willan R. On cutaneous diseases.— London: J. Johnson, 1808.— Vol. 1.
6.    Bateman T. A Practical Synopsis of Cutaneous Diseases: According to the Arrangement of Dr. Willan: Exhibiting a Concise View of the Diagnostic Symptoms and the Method of Treatment.— London: Longman, Hurst, Rees, Orme, and Brown, 1813.
7.    Bateman T. Cutaneous disease: exhibiting the charac­teristic appearances of the principal genera and species comprised in the classification of the late Dr Willan.— London: Longman, Hurst, Rees, Orme, and Brown, 1817.
8.    Wallach D. Les Pionniers de la Dermatologie, BIU Santé Paris.— Available: http://www.biusante.parisdescartes.fr/histoire/medica/dermato.php.
9.    Alibert J.L. Description des maladies de la peau observées à l’Hôpital Saint-Louis.— Bruxelles: Wahlen, 1825.
10.    Alibert J.L. Clinique de l’Hopital St Louis ou traité complet des maladies de la peau. Paris: Cormon et Blanc, 1833.
11.    Von Hebra F. Atlas der Hautkrankeiten.— Vienna: Gerold’s Sohn, 1856.
12.    Moulage in Wikipedia.— Captured on May 4th 2016 from https://en.wikipedia.org/wiki/Moulage.
13.    McFall K.J. A critical account of the history of medical photography in the United Kingdom, 2000.
14.    IMI Fellowship submission, University of Wales, College of Medicine.
15.    Donné A. Cours de mIcroscopie complémentaire des études médicales. Paris: JB Baillière, 1845.
16.    Balmanno Squire A.J. (1864—1866) Photographs (coloured from life) of the diseases of the skin. London: J. Churchill and sons.
17.    Balmanno Squire. A manual of the diseases of the skin. London: J. Churchill and sons, 1868.
18.    Hardy A., de Montmeja A. Clinique photographique de l’hôpital St Louis.— Paris: Lib Chamerot et Lauwereyens, 1868.
19.    Kuner N., Hartschuh W. First descriptions in the «Interna­tional atlas of rare skin diseases» of 1886.— Hautarzt, 2003.— Vol. 54 (1).— P. 67—72.
20.    Wallach D., Charansonnet M.C. The establishment of the first journals of dermatology and venereology in the nineteenth century // Hist. Sci. Med.— 1994.— Vol. 29 (4).— P. 359—364.
21.    Perednia D.A., Brown N.A. Teledermatology: one appli­cation of telemedicine // Bull. Med. Libr. Assoc.— 1995.— Vol. 83 (1).

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Англійська

22. Повідомлення

 

Бульозний епідермоліз — співпраця українських та зарубіжних фахівців

Третього червня 2016 р. у Національному музеї медицини України відбулася лекція доктора фармакології, професора дерматології Крістіана Діла (Christian Diehl) про використання супероксиддисмутази у лікуванні бульозного епідермолізу — тяжкого орфанного захворювання, яке спричиняє тяжкі страждання (так звані «діти-метелики»). Професор Діл викладає в університетах Аргентини та Італії, а також читає лекції у багатьох країнах (понад 70 лекцій за рік).
Зі вступним словом за дорученням Президента УАЛДВК до присутніх звернувся віце-президент асоціації Володимир Короленко. Після насиченої лекції професора К. Діла з численними практичними кейсами відбулося її обговорення. Лікарі-дерматовенерологи та студенти-медики, які ставили найцікавіші запитання, отримали примірники свіжого номера «Українського журналу дерматологї, венерології, косметології», в якому опубліковано дослідження професора Крістіана Діла. Також була представлена лекція з історії дерматології.
Президія УАЛДВК висловлює щиру вдячність професорові Крістіану Ділу за його блискучі лекції для українських колег, доцентові кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Катерині Коляденко, яка займалася організаційними питаннями та доповіла цікаві результати власних досліджень, а також професорові Вадиму Шипуліну, директорові Національного музею медицини України, за плідне співробітництво.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

23. Наукова періодика

 

За матеріалами зарубіжних наукових видань

Підготувала К.В. Коляденко

Вплив теледерматології на доступ до дерматологічної допомоги залучених до програми Medicaid

Ефективне лікування псоріазу може сприяти зменшенню появи коронарних бляшок

Під час кокранівського огляду не вважають за доцільне використовувати алергенспецифічну імунотерапію при атопічному дерматиті

Виявлено ген, що перешкоджає УФО-індукованому раку шкіри

Зниження кількості рецепторів вітаміну D при алопеції

Прогноз дитячого псоріазу залежить від тригерів, супутніх захворювань і генетики

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

24. Ювілеї

 

Віктору Валентиновичу Корнієнку — 50

Віктору Валентиновичу Корнієнку, директорові територіального медичного об’єднання «Дерма­товенерологія» у м. Києві, виповнилося 50 років.
Народився Віктор Валентинович 22 червня 1966 року в Києві.
У 1983 році закінчив столичну середню школу № 105. З юнацьких років активно займався велоспортом. Був членом збірної команди України і СРСР. Багаторазовий переможець і призер міжнародних і всесоюзних змагань. Дворазовий чемпіон України.
У 1984—1986 роках служив у лавах Радянської армії. 1987-го вступив до Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, який закінчив у 1993-му за спеціальністю «Лікувальна справа». У 1994—1995-му навчався в інтернатурі за спеціальністю «Дерматовенерологія».
Від 1995-го й до сьогодні трудова діяльність Віктора Валентиновича пов’язана з Київським міським шкірно-венерологічним диспансером.
Від 1995 до 2014 року працював лікарем венерологічного відділення, від квітня 2014 до 2015-го — в. о. завідувача венерологічного відділення ТМО «Дерматовенерологія» в м. Києві, а від листопада 2015-го — в. о. директора згаданого товариства.
У грудні 2015 року Віктор Валентинович Корнієнко очолив ТМО «Дерматовенерологія».
Ювіляр має вищу кваліфікаційну категорію за спеціальностями «Дерматовенерологія» та «Організація охорони здоров’я». Постійно підвищує професійний рівень. Бере активну участь у розробці проектів з оптимального реформування дерматовенерологічної служби. Постійний учасник науково-практичних конференцій Української асоціації лікарів дерматовенерологів і косметологів. У квітні 2016 року обраний заступником голови Київського осередку УАЛДВК. Толерантний, людяний, доброзичливий у спілкуванні з колегами та пацієнтами. Здобув заслужений авторитет та повагу серед професійної спільноти лікарів-дерматовенерологів Києва й України.

Президія УАЛДВК, співробітники ТМО «Дерматовенерологія» в м. Києві, редакційна колегія «Українського журналу дерматології, венерології, косметології» щиро вітають Віктора Валентинови­ча з ювілеєм та бажають йому міцного здоров’я, наснаги й нових здобутків на професійній ниві.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

25. Ювілеї

 

До 80-річчя кафедри шкірних та венеричних хвороб Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова

Підготували професор С.А. Бондар, доцент С.К. Псюк

Сімнадцятого вересня 1934 року сталася важлива для Вінниччини подія — наказом На­­родного Комісара охорони здоров’я України на базі Вінницького фармацевтичного інституту створили Вінницький медичний інститут, який мав забезпечити область кваліфікованими лі­­карськими кадрами.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»