Застосування категоризаційногоінструмента GLOBIAD для моніторингу дерматиту, асоційованого з нетриманням

Автор(и)

  • I.I. Kohut Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Ukraine
  • S.О. Galnykina Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/UJDVK2018-3-110

Ключові слова:

дерматит, асоційований з нетриманням, GLOBIAD, оцінювальні інструменти, камфорна олія

Анотація

Мета роботи — визначити категорії GLOBIAD у хворих на дерматит, асоційований з нетриманням (ДАН), і оцінити ефективність топічного застосування розчину камфори рацемічної у концентрації 0,1 г у 1 мл олії соняшникової.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 104 хворі на ДАН, в яких для очищення і захисту шкіри від сечі і калу використовували розчин камфори рацемічної у концентрації 0,1 г у 1 мл олії соняшникової. Визначали категорії ДАН за допомогою категоризаційного інструмента GLOBIAD. У 30 хворих контрольної групи застосовували рутинні засоби для догляду за шкірою. Порівнювали показники, визначені перед початком лікування та через місяць курсу лікування.

Результати та обговорення. Внаслідок топічного застосування дослідного препарату вірогідно зменшилася кількість осіб з категорією 2В — від 30 (28,8 %) до 16 (15,4 %) (χ2 = 22,1; p < 0,001) та збільшилася категорія 1А —  від 29 (27,9 %) до 52 (50,0 %) (χ2 = 21,0; p < 0,001).

Згадані результати засвідчують подібну ефективність дослідного препарату і рутинного режиму догляду у хворих як з легким перебігом ДАН (категорія 1А), так і тяжким, ускладненим інфікуванням (категорія 2В).

Висновки. Місцеве використання олійного розчину камфори рацемічної для догляду за шкірою, ураженою ДАН, сприяло поліпшенню перебігу хвороби за рахунок вірогідного зменшення кількості хворих з категорією 2В GLOBIAD та збільшення з категорією 1А, що свідчило про загоєння ерозій та ерадикацію супутньої локальної інфекції.

Біографії авторів

I.I. Kohut, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Когут Ігор Йосипович

лікар-дерматовенеролог, пошукувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними
та венеричними хворобами 

46002, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1

S.О. Galnykina, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Галникіна Світлана Олександрівна

д. мед. н., проф. кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами

Посилання

Beeckman D, Van den Bussche K, Alves P, Beele H, Ciprandi G, et al. The Ghent Global IAD Categorisation Tool (GLOBIAD). Skin Integrity Research Group - Ghent University 2017. Available to download from www.skintghent.be.

Beeckman D, Bussche K, Alves P, Arnold Long M, et al. Towards an international language for Incontinence-Associated Dermatitis (IAD): design and evaluation of psychometric properties of the Ghent Global IAD Categorisation Tool (GLOBIAD) in 30 countries. Br J Dermatol. 2018;178(6):1331-1340. doi:10.1111/bjd.16327.

Beeckman D, Campbell J, Chimentгo D, et al. Proceedings of the Global IAD Expert Panel. Incontinence associated dermatitis: moving prevention forward. Wounds International. 2015:21.

Black J, Gray M, Bliss D, Kennedy-Evans K, Logan S, Baharestani M, Colwell J, Goldberg M, Ratliff C. MASD Part 2: Incontinence-Associated Dermatitis and Intertriginous Dermatitis A Consensus. J Wound Ostomy Continence Nurs. 2011;38(4):359-370.

Bliss D, Mathiason M, Gurvich O, Savik K, Eberly L, Fisher J, et al. Incidence and Predictors of Incontinence-Associated Skin Damage in Nursing Home Residents With New-Onset Incontinence. J Wound Ostomy Continence Nurs. 2017;44(2):165-171.

Bliss D, Savik K, Harms S, et al. Prevalence and correlates of perineal dermatitis in nursing home residents. Nurs Res. 2006;55(4):243-251.

Bonifaz A, Rojas R, Tirado-Sanchez A, Chavez-Lopez D, Mena C, Calderon L, Rosa Maria P. Superficial Mycoses Associated with Diaper Dermatitis. Mycopathologia. 2016;181:671-679. doi:10.1007/s11046-016-0020-9.

Driver D. Perineal Dermatitis in Critical Care Patients. Crit Care Nurse. 2007;27:42-46.

Gray M, Beeckman D, Bliss D. Incontinence-Associated Dermatitis: A Comprehensive Review and Update. J Wound Ostomy Continence Nurs. 2012;39(1):61-74.

Lambert D. Prevention of incontinence-associated dermatitis in nursing home residents. Annals of Long-Term Care. Clinical Care and Aging. 2012;20(5):25-29.

LeBlanc K, Christensen D, Robbs L, et al. Best Practice Recommendations for the Prevention and Management of Incontinence-associated Dermatitis. Wound Care Canada. 2010;8(3):6-24.

Long M, Reed L, Dunning K, Ying J. Incontinence-Associated Dermatitis in a Long-term Acute Care Facility. J Wound, Ostomy and Continence Nurs. 2012;39(3):318-327.

Rees J, Pagnamenta F. Best practice guidelines for the prevention and management of incontinence dermatitis. Nurs Times. 2009;105(36):24-26.

Van Damme N, Clays E, Verhaeghe S, Van Hecke A, Beeckman D. Independent risk factors for the development of incontinence-associated dermatitis (category 2) in critically ill patients with fecal incontinence: A cross-sectional observational study in 48 ICU units. Int J Nurs Stud. 2018;81:30-39. doi:10.1016/j.ijnurstu.2018.01.014.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю