Кліщі-демодициди: морфологія та біологія. Захворюваність на демодекоз у дітей
DOI:
https://doi.org/10.30978/UJDVK2020-2-17Ключові слова:
демодекоз, діти, кліщі Demodex folliculorum і Demodex brevisАнотація
Мета роботи — на підставі даних літератури щодо морфобіологічної структури кліщів Demodex і враховуючи вірогідність ураження демодекозом дітей різного віку, вивчити захворюваність на демодекоз дітей за даними власних спостережень; оцінити його поширеність, вікову та статеву приналежність; проаналізувати сезонність сплесків захворюваності; представити фото кліщів Demodex та клінічні випадки виявів демодекозу у дітей, які були під нашим спостереженням, і запропонувати методику їхнього лікування.
Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети обстежували дітей різної статі із локалізацією запальних процесів на шкірі обличчя. Вивчення поширеності демодекозу у дітей тривало 4 роки — з 2016 до 2019 р. Обстежували дітей різної вікової категорії: до 1 року, дошкільного віку (від 1 до 7 років), школярів (від 7 до 15 років) і підлітків (15— 18 років). Діагноз встановлювали на підставі даних анамнезу, аналізу клінічних виявів та результатів лабораторного мікроскопічного дослідження на наявність кліща Demodex. Досліджували патологічні елементи шкіри на обличчі дитини і матері (за згодою). Лабораторну діагностику здійснювали на медичному мікроскопі «МІКМЕД‑6» з фотокамерою.
Результати та обговорення. Упродовж 2016—2019 рр. було обстежено 1109 дітей різного віку (від немовлят до 18 років) з патологічними змінами на шкірі обличчя. З них у 347 (31,3 %) виявлено демодекоз, що підтверджено позитивними результатами мікроскопічного дослідження, при якому у дітей виявляли збудників демодекозу: Demodex folliculorum і Demodex brevis із домінуванням в аналізах другого (68 %). Серед хворих на демодекоз дітей превалювали дівчата — 214 (61,7 %), хлопчиків було 133 (38,3 %). У міру росту дітей кількість уражених демодекозом збільшувалась. Згідно з результатами мікроскопічних досліджень у матерів 8 (74 %) хворих на демодекоз дітей перших років життя виявлено кліщ Demodex, що є безперечним свідченням зараження дитини перших років життя від хворої на демодекоз матері. За даними аналізу захворюваності на демодекоз дітей впродовж чотирьох років визначено хвилеподібний характер захворювання і два його сплески: в липні та січні. Встановлено, що кліщ Demodex brevis асоціюється з розвитком папульозної та еритематозно-сквамозної клінічних форм демодекозу (81 %), Demodex follicullorum частіше виявляють при пустульозній формі (19 %). За результатами мікроскопії у 35 (10 %) дітей одночасно виявлено дріжджоподібні гриби роду Malassezia.
У лікуванні дітей використовували складну екстемпоральну мазь, що включала сірки оксид, яку застосовували один раз на день протягом 1—2 міс. За необхідності призначали антибіотики, пробіотики, десенсибілізувальну і системну терапію супутньої патології залежно від виявлених змін з боку внутрішніх органів. Мікроскопічний лабораторний контроль, проведений через 1 міс лікування, показав відсутність особин кліщів у 278 дітей, через 1,5 міс — ще у 62. У 8 дітей лікування продовжили до 2 міс.
Висновки. Проведене дослідження підтверджує вірогідність ураження кліщем Demodex дітей різної статі і віку, включаючи немовлят. У міру росту дітей кількість захворілих збільшується. При ураженні демодекозом шкіри у дітей переважають папульозна та еритематозносквамозна форми висипань. За результатами дослідження серед уражених демодекозом дітей виявлено хвилеподібний характер захворюваності на демодекоз упродовж року з двома сплесками — в липні та січні. Зараження дітей перших років життя здебільшого відбувається від їхніх матерів. Виявлення кліщівдемодицид на обмеженій ділянці шкіри незалежно від їхньої чисельності слід вважати показанням до проведення акарицидної терапії.
Посилання
Akilov OE, Vlasova IF, Kazantseva SV. Osobennosti immunnogo otveta u bolnykh dermatozami, oslozhnennymi tyazheloi invaziei antropofilnykh kleshchei roda Demodex. Immunologiya. 2008;1:43-47.
Bodnia KI, Lavrynenko MV, Revenko ZhA, ta in. Demodekoz: klinika, diahnostyka i likuvannia: metodychni rekomendatsii. K. RVKh «Ferz»; 2011:16.
Butov YuS, Akilov OE. Faktory uspeshnoi kolonizatsii kleshchami Demodex spp. kozhi cheloveka. Vest poslediplomn med obraz. 2011;1:87.
Verkhoglyad IV. Sovremennye predstavleniya o demodekoze. Med nauchno-prakt zhurn Lechashchii vrach. 2011;5:34-35.
Dermatolohiia, venerolohiia. Pidruchnyk / Za redaktsiieiu prof. VI Stepanenka. K. KIM; 2012:848.
Ershova IB, Glushko Yu, Mochalova AA. Osobennosti immunnogo statusa i ego korrektsii u podrostkov s demodekozom kozhi. Aktualnaya infektologiya. 2015;4(9):47-50.
Zheltikova TM. Demodekoz: mify i realnost. Zhurn Semeinaya meditsina. 2012;1:36-38
Zhiltsova EE, Mezhevaya KV, Isakov SA, Ermoshina NP. Opyt primeneniya intensivnogo impulsnogo sveta u patsientov s rozatsea. Med nauchno-prakt zhurn Lechashchii vrach. 2019;11:12-15.
Katkhanova OA, Katkhanov AM, Stenyn AV. Kompleksnaia terapyia akneformnykh dermatozov. Eksperym y klyn dermatokosmetol. 2014;2:12-18.
Klymenko AV, Stepanenko VI. Vuhrova khvoroba (akne) i aknepodibni dermatozy (rozatsea, demodykoz): etiolohiia, patohenez, klinichnyi perebih ta vyznachennia perspektyvnykh pidkhodiv do dyferentsialnoi diahnostyky. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2008;2:19-28.
Kogan BG, Golovchenko DYa. Sovremennye podkhody v kompleksnom lechenii patsientov s demodikozom i rozovymi ugryami. Klіnіchna іmunologіya. Alergologіya. 2011;1(40):38-43.
Kogan BG, Stepanenko VI. Rol kleshchei - demoditsid v etiologii i patogeneze vozniknoveniya dermatologicheskikh zabolevanii u cheloveka. Gipotezy, fakty i perspektivy sleduyushchikh issledovanii. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2002;3:57-60.
Kohan BH, Stepanenko VI. Etiopatohenetychni ta klinichni aspekty rozatsea, dermatytu perioaralnoho i demodykozu na suchasnomu etapi. Ratsionalni kliniko-laboratorni alhorytmy diahnostyky ta dyferentsiinoi diahnostyky tsykh dermatoziv. Ukr zhurn dermatol, venerol, kosmetol. 2005;4(19):22-35.
Kohan BH, Stepanenko VI. Odnonapravlenist porushen klitynnoho ta humoralnoho imunitetu u khvorykh na rozatsea, demodekoz i perioralnyi dermatyt ta deiaki spilni aspekty patohenezu tsykh dermatoziv. Zhurn dermatovenerol y kosmetol ym NA Torsueva. 2005;1-2(10):25-31.
Koshevenko YuN. Demodikoz - psevdoproblema dermatokosmetologii. Ros zhurn kozhnykh i venericheskikh zabolevanii. 2004;4:64-69.
Kubanov AA, Gallyamova YuA, Grevtseva AS. Demodekoz. Med nauchno-prakt zhurn Lechashchii vrach. 2014;11:7-11.
Kubanov AA, Gallyamova YuA, Grevtseva AS. Rol kleshchei Demodex v rasvitii papulo - pustulyoznukh dermatozov. Eksperym y klyn dermatokosmetol. 2014;2:43-46.
Kubanov AA, Gallyamova YuA, Grevtseva AS, Gribanova NV. Sovremennye metody diagnostiki demodekoza. Vestn dermatol i venerol. 2016;1:47-54.
Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii «Dosiahnennia ta perspektyvy v suchasnii dermatovenerolohii: yevropeiskyi ta ukrainskyi dosvid, vzaiemodiia nauky ta praktyky» z nahody 95-richchia DU «Instytut dermatolohii ta venerolohii NAMNU». Iz vystupu uchasnykiv: d.m.n., prof. Stepanenko VI; d.m.n., prof. Kaliuzhna LD. Dermatol ta venerol. 2019;4(86):57-61.
Mokronosova MA, Glushakova AM, Golysheva EV, Zheltikova TM. Kleshchi roda Demodex i drozhzhi roda Malassezia u patsientоv s seboreinym dermatitom. Vestn dermatol i venerol. 2012;3:92-96.
Pustovaya KN, Pyavchenko GA, Arisov MV, Nozdrin VI. Podvizhnost osobej i akarogramma kak kriterii ocenki dejstviya preparatov protiv kleshej roda Demodex. Klin dermatol i venerolog. 2019;18(6):710-716.
Sirmais NS, Ustinov MV. Klinicheskaya effektivnost gelya «Demoten» v kompleksnom lechenii i profilaktike demodikoza i rozatsea. Vestn dermatol i venerol. 2011;6:85-90.
Slesareva DA. Klinichesky polimorfizm demodikoza v zavisimosti ot vyrazhennosti endointoksikatsionnogo sidroma. Dermatologіya ta venerologіya. 2008;1(39):62-66.
Khaitovich MV. Іmuno-modulyuyucha ta protizapalna dіya probіotikіv: klіnіchne znachennya. Med gaz Zdorov’ya Ukraini. 2020;1(470):22-23.
Khardikova SA. Primenenie krema s kombinirovannym sostavom metilprednizolona atseponat 01 % + mochevina – v terapii dermatozov v oblasti litsa. Klin dermatol i venerol. 2016;2:77-84.
Shteinlukht LA, Zverkova FA. Bolezni kozhi detei grudnogo vozrasta. M. Meditsina; 1979:174.
El-Bassiouni SO, Ahmed JA, Younis AI, Ismail MA, Saadawi AN, Bassiouni SO. A study on Demodex folliculorum mite density and immune response in patient on with facial dermatoses. J Egypt Soc Parasitol. 2005;35:899-910.
Kaya S, Selimoglu MA, Kaya OA, Ozgen U. Prevalence of Demodex folliculorum и Demodex brevis in children malnutrition and malignancy. Pediatrint. 2013;55(1):85-89.
Kogan BG, Stepanenko VI, Gorgol VT, et al. Role of Demodex mites and Helicodacter infection in etiopathogenesis of rosacea, demodicoses, perioral dermatitis and acne disease. Eur Acad Dermatol Venerol. 2003;15(3):165.
Li J, O’Reilly N, Shena H, Katz R, Raju VK, Kavanagh K, Tseng SC. Correlation between ocular Demodex infestation and serum immunoreactivity to Bacillus proteins with Facial rosacea. Ohfthalmology. 2010;117:870-877
Norn MS. Demodex folliculorum, Incidence, regional distribution, pathogenicity. Danish Med Bulletin. 1971;18(1):14–17.
O’Reilly N, Bergin D, Reeves EP, McElvaney NG, Kavanagh K. Demodex-associated bacterial proteins induce neutrophil activation. Br J Dermatol. 2012;166:753-760.
Zhao YE, Wu LP, Peng Y, Cheng H. Retrospective analysis of the association between Demodex infestation and rosacea. Arch Dermatol. 2010;146(8):896-902.
