Оптимізація комплексної діагностики та терапії хворих на псоріаз на тлі герпесвірусної інфекції типу 1, 2

Анотація

Мета роботи — удосконалити діагностику, підвищити ефективність та оцінити безпеку противірусної терапії в комплексному лікуванні хворих на псоріаз (П) з активованою хронічною герпесвірусною інфекцією типу 1, 2 (HSV 1, 2) на підставі молекулярно-генетичних, імунологічних механізмів розвитку цих захворювань, а також розробити підходи до прогнозування перебігу дерматозу.

Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети та вирішення відповідних завдань протягом 2017—2020 рр. ми обстежили 120 пацієнтів з використанням клінічних, загальнолабораторних, біохімічних, молекулярно-генетичних та імунологічних методів.

Результати та обговорення. У хворих на П + HSV 1, 2 визначено вищий рівень експресії miR-155 (у 2,1 разу; р < 0,05), ніж у пацієнтів групи лише з активованою HSV 1, 2, а експресія miR-146а була нижчою в 1,8 разу (р < 0,05) порівняно з показником у пацієнтів з П. Встановлено прямий зв’язок між кількістю лімфоцитів і експресією miR-155 у хворих на П + HSV 1, 2 (r = 0,46; р < 0,05). Після проведення комплексної терапії із включенням противірусних препаратів у хворих на П + HSV 1, 2 знизилася експресія miR-155, особливо порівняно з показником у групі хворих, які отримували лише базову терапію (р < 0,05).

У хворих на П + HSV 1, 2 виявлено збільшену кількість регуляторних Т-лімфоцитів порівняно з показником у хворих лише на П (р < 0,05). Водночас кількість Т-хелперів у хворих цих двох груп була більшою (р < 0,01) порівняно з такою у здорових осіб. Після проведеного противірусного лікування з базовою терапією збільшилася кількість регуляторних клітин (р = 0,0503) порівняно з показником у хворих, які отримували лише базову терапію (р = 0,0122). Відзначене покращення зв’язків між В-лімфоцитами та Т-регуляторними клітинами (r = 0,41; р < 0,05), між Т-хелперами та Т-цитотоксичними лімфоцитами (r = –051; p < 0,05).

У хворих на П + НSV 1, 2 визначено: підвищення рівня IFN-a в крові в 3,5 разу порівняно з таким у здорових осіб та в 2,8 разу порівняно з показником у хворих на П; IL-23 в крові — в 2,6 разу порівняно зі здоровими та в 1,9 разу порівняно з пацієнтами з активованою HSV 1, 2; зниження рівня TGF-b в крові в 1,9 разу порівняно зі здоровими та в 2,1 разу — з хворими з активованою HSV 1, 2. Застосування противірусних препаратів у комплексній терапії хворих на П + HSV 1, 2 показало зниження синтезу IFN-a в слині (р = 0,0398) та IL-23 (р = 0,0278) у крові, а також підвищення рівня TGF-b (р = 0,0438).

Висновки. Запропоновано вдосконалений метод лікування та оцінку його клініко-імунологічної ефективності на основі інтегральної шкали для хворих на П + HSV 1, 2, який передбачає на тлі стандартної терапії протягом 90 днів застосування ІП і/або ацикловіру залежно від ступеня тяжкості HSV 1, 2. Це сприяє підвищенню клініко-імунологічної ефективності та безпеки лікування таких хворих порівняно з пацієнтами, які отримували лише базову терапію.